Ухвала

від 02.12.2024 по справі 915/383/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/383/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.(головуючої), Жайворонок Т. Є. та Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" (далі - Товариство)

на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024

за позовом обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго"

до Товариства

про стягнення 251 964,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство 19.11.2024 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 зі справи № 915/383/24, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України.

Згідно з частинами п`ятою та сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у цій справі було подано у 2024 році, де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення 251964,74 грн, з яких 227 094,01 грн заборгованість за теплову енергію, інфляційні втрати у розмірі 19 620,92 грн та 3% річних у розмірі 5 249,81 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, в частині оплати наданих послуг, а, отже, ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Так, рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у цій справі, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь позивача заборгованість за теплову енергію в сумі 227 094,01 грн, інфляційні втрати в розмірі 19 620,85 грн, 3% річних в розмірі 5 249,81 грн та 3779,09 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Однак наявності таких випадків з обставин даної справи Судом не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України для перегляду справи в касаційному порядку.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-інвестиційна компанія "КІПЕР" на рішення господарського суду Миколаївської області від 30.07.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 зі справи № 915/383/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос