Рішення

від 29.07.2024 по справі 921/331/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/331/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІФТІ", вул. Костельна, буд. 4, кв. 4, м. Київ, 01001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетингові Технології ПБС", вул. Качали Степана, буд. 18, офіс 1, м. Тернопіль, 46001

про стягнення 1 224 221,39 грн

за участі представників:

позивача: адвоката Гарбара Олександра Миколайовича, довіреність б/н від 17.05.2024;

відповідача: не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІФТІ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетингові Технології ПБС", про стягнення заборгованості в загальній сумі 1 224 221,39 грн, з якої: 1 138 800,00 грн основний борг, 7 982,99 грн інфляційні нарахування, 77 438,40 грн пеня.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки від 08.11.2023 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою від 27 травня 2024 року судом відкрито провадження у справі №921/331/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.06.2024 о 10:00 год., встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У зв`язку зі звільненням з посади судді Господарського суду Тернопільської області Гирили І.М., в провадженні якої знаходилась справа №921/331/24, згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024, справу №921/331/24 для подальшого розгляду передано судді Охотницькій Н.В.

Ухвалою суду від 06.06.2024 суддею Охотницькою Н.В. прийнято справу №921/331/24 до провадження та повідомлено сторін про те, що підготовче засідання у цій справі відбудеться 26.06.2024 о 10:00 год.

Іншою ухвалою суду від 06.06.2024 задоволено заяву представника позивача Гарбара Олександра Миколайовича (вх.№4498 від 05.06.2024) про його участь у судовому засіданні у справі №921/331/24, призначеному на 26.06.2024 о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

26.06.2024 на електронну адресу суду від позивача надійшов попередній розрахунок суми судових витрат (вх.№5055 від 26.06.2024), відповідно до якого розмір понесених у цій справі витрат на оплату судового збору визначено в сумі 18404,92 грн та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 72710,00 грн. Поряд з цим, доказів направлення відповідачу копії вказаного розрахунку заявником не додано.

26 червня 2024 року враховуючи неявку відповідача у підготовче засідання, а також усне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, суд відклав підготовче засідання, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України на 15 липня 2024 року о 9:30 год., про що представника позивача повідомлено в режимі відео конференції, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

27.06.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 26.06.2024 (вх. №5092 від 27.06.2024) про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження надсилання відповідачу документів, що підтверджують судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІФТІ", а саме: копії попереднього розрахунку суми судових витрат, платіжної інструкції №508 виданої АТ КБ "Приватбанк", рахунка на оплату, виставленого адвокатським бюро позивачеві №3/06 від 04.06.2024.

Ухвалою суду від 03.07.2024 задоволено заяву представника ОСОБА_1 (вх.№5241 від 02.07.2024) про його участь у судовому засіданні у справі №921/331/24, призначеному на 15.07.2024 о 09:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи, що сторонам забезпечено можливість подати заяви по суті справи, визначені ст. 161 ГПК України, які вони мали намір подати, відсутність заяв чи клопотань в присутнього у підготовчому засіданні представника позивача, відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч. 2 ст. 183 ГПК України, а також з метою дотримання строків проведення підготовчого провадження, передбачених ч. 3 ст. 177 ГПК України, суд у підготовчому засіданні 15 липня 2024 року, у відповідності до ст. 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29 липня 2024 року о 11:30 год. без постановлення окремого процесуального документа з зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представника позивача повідомлено в режимі відеоконференції, а відповідача ухвалою.

В судовому засіданні 29 липня 2024 року взяв участь представник позивача адвокат Гарбар Олександр Миколайович, в режимі відеоконференції та підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Додатково, повідомив суду про те, що на час розгляду справи в суді заявлена до стягнення заборгованість відповідачем не сплачена. Просить стягнути з відповідача заявлену до стягнення суму заборгованості, інфляційні нарахування, пеню, а також понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 72710,00 грн.

Відповідач участь свого представника в жодному судовому засіданні у цій справі не забезпечив. Жодних заяв, клопотань, відзиву на позов від останнього суду не надходило.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (ч.7 ст.120 ГПК України).

Слід зазначити, що оскільки у відповідача відсутній зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, процесуальні документи у справі (ухвали суду від 27.05.2024, від 06.06.2024, від 26.06.2024 та від 15.07.2024 надсилались судом відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві: вул. Качали Степана, буд. 18, офіс 1, м. Тернопіль, 46001, та яка відповідає відомостям про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетингові Технології ПБС" (код ЄДРПОУ 32865739) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг станом на 25.06.2024 долучено до матеріалів справи).

Однак поштова кореспонденція (копія ухвали суду від 27.05.2024 про відкриття провадження у справі та ухвала суду від 26.06.2024) повернулися суду без вручення адресату з відміткою "за закінченням терміну зберігання", а ухвали суду від 06.06.2024 про прийняття до свого провадження та від 15.07.2024 повернулись суду без вручення адресату з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в даному випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням, не реєстрації юридичною особою електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС покладається саме на таку юридичну особу.

Судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому участь представників сторін в судовому засіданні не визнавалася судом обов`язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Також суд враховує, що відповідно до приписів ч.1 ст.9 ГПК України, статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі, отже відповідач мав можливість ознайомитися з їх змістом.

Частиною 1 ст. 178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копії відзиву та доданих до нього документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи судом заслухано позицію представника позивача та досліджено докази, що містяться в матеріалах справи.

29 липня 2024 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІФТІ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетингові Технології ПБС" (Покупець) укладено Договір поставки (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) Постачальник зобов`язався передавати Товар у власність Покупцеві на умовах цього Договору з метою подальшого продажу/реалізації Товару Покупцем, в тому числі роздрібним покупцям, які купують Товари для особистих потреб (споживачам), за межами України на вказаній в Договорі Території, а Покупець зобов`язався приймати і оплачувати Товари на умовах, що погоджені Сторонами.

Товари, що поставляються Постачальником, всі разом і кожен окремо далі по тексту договору іменуються "Товар". Повне найменування Товару, одиниці виміру Товару, ціна одиниці Товару, встановлюються в рахунку/накладній (п.1.2. Договору).

Відповідно умов п.1.3. Договору, Товар за цим Договором поставляється партіями, обсяг яких визначається у кожному конкретному випадку відповідно до Замовлення на поставку Товару (далі "Замовлення") та видаткової накладної.

Під терміном Територія в цьому договорі сторони мають на увазі територію всіх держав ЄС, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії та/або Швейцарії (п.1.4 Договору).

Якість Товару повинна відповідати меті, з якою він придбавається: перепродажу споживачам в державі на відповідній Території, і має відповідати всім санітарним, гігієнічним, державним та іншим технічним умовам та правилам встановленим законодавством України та кожної з країн Території, бути придатним до багаторазового перевантаження та продажу кінцевому роздрібному споживачу для його особливого, сімейного чи домашнього використання відповідно до всіх вимог чинних норм та правил відповідної Території та підтверджуватися належно оформленим документом, що засвідчує якість товару, який передається разом з Товаром (п.2.1 Договору).

Відповідно пунктів 3.1-3.2 Договору, Покупець розміщує Замовлення на Товар по мірі потреби. Замовлення передаються Постачальникові у вигляді повідомлення, в тому числі з використанням будь-яких електронних засобів зв`язку та/або інших засобів зв`язку. Постачальник зобов`язаний розглянути Замовлення Покупця в строк не більше п`яти календарних днів з дати його отримання та у разі акцепту Замовлення відправити Покупцеві відповідь, з якої слідує акцепт Замовлення у формі рахунку за підписом Постачальника.

Згідно пунктів 3.3-3.4 Договору в разі, якщо Покупець не направив зауваження/заперечення щодо отриманого рахунку чи відповіді на замовлення впродовж 5 робочих днів з дати його отримання, таке Замовлення набуває статусу погодженої на поставку партії Товару Специфікації. Рахунок повинен містити таку інформацію: найменування одиниці Товару; кількість Товару; ціна одиниці Товару з вказівкою з ПДВ чи без ПДВ; ідентифікатор товарної позиції (SKU, Stock Keeping Unit); строк поставки.

Відповідно пунктів 4.1.- 4.2. Договору поставки Постачальник здійснює доставку Товару автомобільним транспортом на умовах DAP склад Покупця м. Львів, вул. Зелена буд.147 (згідно з Інкотермс 2020), якщо інше не погоджено Сторонами. Якщо рахунок не містить строку поставки, поставка Товару, що вказаний в рахунку проводиться не пізніше 10 днів з дати виписки рахунка.

Покупець приймає Товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у погодженій Сторонами Специфікації. Строк поставки вказується в рахунку (п.4.4. Договору)

Згідно п.4.5. Договору на кожну поставку Постачальник разом з товаром передає належно оформлені документи: оригінал Видаткової накладної в двох примірниках; документи, що засвідчують якість Товару: декларація виробника, сертифікат якості (посвідчення якості), за необхідності залежно від Товару гігієнічний висновок; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічний сертифікат, карантинний дозвіл для відповідних груп товару, будь-які інші документи, які вимагають для поставки (вільного продажу/використання) товару в країнах на Території; відповідний товарно-транспортний документ не менше, ніж в трьох примірниках; інші документи, що підтверджують безпеку товару та якість і можливість використання відповідно до мети Договору; документи про походження товару; декларації виробника (залежно від виду Товару).

Відомості Видаткової накладної повинні відповідати погодженому Замовленню та рахунку (п. 4.6. Договору).

Відповідно до п. 5.1 -5.2. Договору ціна Товару визначається в гривнях і вказується у видатковій накладній, що складається відповідно до умов цього Договору, у відповідності до рахунку та Замовлення. Товар підлягає оплаті в гривнях в безготівковій формі на рахунок Постачальника.

В п.5.3. Договору зазначено, що сторонами виходячи з принципу свободи договору та враховуючи те, що Товар придбавається Покупцем з метою подальшого продажу, погоджено, що Покупець зобов`язаний оплатити Товар на таких умовах: оплата реалізованого третім особам Товару, що вказаний в Звіті про обсяг проданого Товару, не пізніше 5 робочих днів з дати складання Звіту. В будь-якому разі Покупець зобов`язаний оплатити Товар, який було поставлено відповідно до Замовлення, не пізніше 120 днів з дати поставки, окрім Товару, який не було продано і щодо якого Покупець направив повідомлення про відмову від Товару.

Вартість тари, пакування, упаковки та маркування Товару входить в ціну Товару та не підлягає окремому додатковому відшкодуванню (оплаті) Покупцем (п.5.6. Договору).

Відповідно до пунктів 5.8 - 5.10 Договору ціна на Товар, яка вказана в рахунку, залишається незмінною протягом всього строку дії Договору і може бути змінена виключно за згодою Сторін, що викладена письмово за підписами сторін. У ціну Товару включаються: фактична вартість Товару, пакування та транспортної доставки Товару в місце Поставки, всі інші платежі, що сплачуються Постачальником. Дата оплати дата списання коштів з рахунку Покупця.

В пунктах 7.1., 7.3. Договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання цього Договору сторони несуть відповідальність, відповідно до умов, передбачених цим Договором і законодавством України. В разі порушення грошового зобов`язання за цим Договором винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день порушення.

Оплата штрафних санкцій не звільняє винну Сторону від виконання своїх зобов`язань за Договором в повному обсязі (п. 7.10. Договору).

За змістом п.9.1 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання або до розірвання відповідно до умов цього Договору, в тому числі в односторонньому порядку Покупцем у випадках, що визначені в Договорі.

Цей Договорі може бути достроково розірваний повністю чи частково в односторонньому порядку Покупцем з підстав вказаних в Договорі, в тому числі в розділі 6 Договору. У разі розірвання Договору в цьому випадку, Покупець звільняється від обов`язку оплати всього Товару, щодо якого Договір розірваний і який не включено в Звіт на дату розірвання, чи компенсації будь-яких витрат Постачальника у зв`язку з таким розірванням Договору.

Зазначений Договір підписано Сторонами із додатком №1 до Договору поставки від 08.11.2023 у якому сторони погодили найменування товару, торгову марку, виробника, країну походження, одиниці виміру, кількість, ціну за одиницю товару, загальну вартість, вагу нетто, маса брутто та код УКГЗЕД.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору поставки від 08.11.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІФТІ" 10.11.2023 здійснило поставку Товару на умовах DAP склад Покупця м. Львів, вул. Зелена буд.147 (згідно з Інкотермс 2020), за видатковою накладною №10394 від 10.11.2023 на суму 1 138 800,00 грн (рахунок на оплату товару №10394 від 10.11.2023), який у відповідності до п.5.3 Договору повинен бути оплачений до 09.03.2024.

Оскільки відповідач своєчасно та у відповідності до умов Договору поставки від 08.11.2023 не надав жодних звітів про продаж товару, не направив повідомлення про відмову товару та не оплатив за поставлений йому товар, позивач звернувся із цим позовом до господарського суду з вимогою про стягнення 1 138 800, 00 грн основного боргу, а також 7982,99 грн інфляційних втрат та 77 438,40 грн пені, які нараховані за період прострочення з 11.03.2024 по 17.05.2024.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Слід зазначити, що видаткова накладна №10394 від 10.11.2023 на суму 1 138 800, 00 грн, долучена позивачем до матеріалів справи, містить підписи представників сторін, які скріплені відтисками печаток товариств.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, і відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що на певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка, неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалось вище, з урахуванням п.5.3 укладеного сторонами Договору поставки від 08.11.2023, відповідач зобов`язаний був оплатити отриманий товар протягом 120 календарних днів з моменту поставки такого, тобто до 08.03.2024

Проте, за твердженнями позивача, відповідач своєчасно не здійснив оплату поставленого йому товару в сумі 1 138 800, 00 грн, у зв`язку з чим станом на 22.05.2024 у останнього виникла заборгованість у вказаній сумі.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частинами 1-3 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про поставку товару відповідачу на загальну суму 1 138 800, 00 грн.

Водночас, відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження відсутності на час розгляду справи заявленої до стягнення заборгованості за Договором поставки від 08.11.2023.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 138 800, 00 грн заборгованості за поставлений товар підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не оспорені відповідачем.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із неналежним виконанням договірних умов, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ст.625 ЦК України: 7 982,99 грн інфляційних втрат (за період з 11.03.2024 17.05.2024), нарахованих на суму боргу 1 138 800,00 грн.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача 7982,99 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 1 138 800, 00 грн, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає до задоволення.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання також може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.

Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі № 910/2031/16, від 10.04.2018 у справі № 916/804/17 та від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.

Як вже зазначалось вище, в пункті 7.3. Договору сторони визначили і погодили умову про те, що в разі порушення грошового зобов`язання за цим Договором винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день порушення.

Позивач просить стягнути з відповідача 77 438,40 грн пені, нарахованої в розмірі 0,1% за період прострочення з 11.03.2024 по 17.05.2024.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку що така розрахована арифметично вірно, а відтак підлягає до задоволення у заявленій сумі 77438,40 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІФТІ" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетингові Технології ПБС" 1 138 800,00 грн основного боргу, 7 982,99 грн інфляційних нарахувань та 77 438,40 грн пені підлягають до задоволення в повному обсязі як підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 18 363,32 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені товариством витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 72 710,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.3 ст.237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Пунктом 4 ст. 1 вказаного Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" однією з форм винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах, - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 13.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІФТІ", як Замовником, з однієї сторони, та Адвокатським бюро "ГАРБАР ЛЕГАЛ" в особі керуючого Гарбара Олександра Миколайовича укладено Договір №27-05 про надання правничої (правової) допомоги (далі - Договір).

За умовами п.1.1. Договору замовник доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Замовленнями за даним Договором.

Адвокатське бюро, на підставі звернення Замовника, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правничої допомоги: адвокатське бюро зобов`язується представляти права та законні інтереси Замовника в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, будь-якими суб`єктами господарювання перед ДВС та приватними виконавцями будь-якого виконавчого округу, а також у всіх судових установах України всіх інстанцій (у судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних судах, будь-яких апеляційних судах, Верховному Суді України), з усіма правами які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, захиснику, в тому числі з правом визначення позову, зміни предмету та суми позову, складання мирових угод, оскарження рішень, постанов та ухвал суду, та здійснювати професійну діяльність адвоката Адвокатського бюро згідно з умовами цього Договору з усіма правами захисника, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також з правами представника, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та ін. (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору правнича допомога за цим Договором надається на підставі звернення Замовника та Замовлення, що оформлюється шляхом підписання сторонами Додатку до цього Договору де міститься перелік послуг та їх вартість та/або надається усно чи письмово через електрону пошту або засоби комунікації (програмне забезпечення) такі як Viber, WhatsApp, Telegram, Skype, Messenger.

Згідно п. 2.8 Договору для надання правничої допомоги Замовнику по цьому Договору, Адвокатське бюро призначає адвоката Гарбара Олександра Миколайовича.

У розділі 3 Договору сторони визначили обов`язки Замовника, зокрема останній приймає на себе зобов`язання з оплати правничої допомоги у відповідності до умов розділу 4 Договору (п.3.1.4).

Відповідно до пунктів 4.1-4.4 Договору гонорар за правничу допомогу, що надається Адвокатським бюро, Замовник оплачує в гривнях в безготівковій формі на банківський рахунок Адвокатського Бюро у розмірі суми, в порядку строки, що визначено у Замовленні на правничу допомогу (в Додатку №1). За результати надання правничої допомоги за кожним етапом складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро правничої допомоги і її вартість. Акт надсилається Замовнику Адвокатським бюро факсимільним зв`язком або поштою. Замовник впродовж 3 робочих днів зобов`язується підписати Акт, або надати письмові заперечення або письмову вмотивовано відмову від підписання Акту. Акт про надання правничої допомоги вважається підписаним, якщо протягом 3 днів з моменту його отримання Замовником, останній не надав Адвокатському бюро письмові аргументовані заперечення на Акт.

Сума, вказана в п 4.1 даного Договору, є гонораром Адвокатського бюро за надання правничої допомоги та поверненню не підлягає не залежно від етапу надання послуг; фактично наданих та/або отриманих послуг; дати розірвання цього Договору та/або підписання чи не підписання Акту про надання правничої допомоги чи будь-яких інших умов. При цьому, за згодою сторін, в будь-якому випадку оплата гонорару згідно умов цього Договору та датків до нього не може визнаватись сторонами як безпідставно отримані або сплачені кошти.

В п.8.1. Договору Сторони погодили, що даний договір укладається на строк до 31.12.2025 та набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного та належного виконання Сторонами свої зобов`язань.

У Додатку №1 до Договору №27-05 про надання правничої допомоги від 13.05.2024 сторони погодили та обумовили, що за цим Додатком до Договору Замовник надає, а Адвокатське бюро приймає Замовлення на професійну правничу допомогу при стягненні заборгованості із ТОВ "Маркетингові технології ПБС" (код 32865739) за Договором поставки від 08.11.2023.

Відповідно до п.2 Додатку до Договору, обсяг та розмір Гонорару за надання Адвокатським бюро (Адвокатом) Замовнику професійної правничої допомоги при стягненні заборгованості із ТОВ "Маркетингові технології ПБС" (код 32865739) за Договором поставки від 08.11.2023: професійна правнича допомога Замовнику при зверненні Замовника до Господарського суду Тернопільської області (з позовом до ТОВ "Маркетингові технології ПБС" (код 32865739) за Договором поставки від 08.11.2023 включає: формування правової позиції; підготовку та подачу позовної заяви до Господарського суду; участь в судових засіданнях (в режимі ВКЗ); ознайомлення з матеріалами справи; підготовку та подачу відповіді на відзив Відповідача; підготовка і подача заяв клопотань, надання пояснень, доводів, міркувань суду, щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскарження ухвали у визначених законом порядку (у разі необхідності та за погодженням із Замовником); консультування представників Замовника з процесуальних питань; строк надання правничої допомоги Замовнику у строки визначені Господарським процесуальним кодексом України; розмір Гонорару без ПДВ 1 800 (одна тисяча вісімсот) доларів США.

Відповідно до пунктів 1.1.1 - 1.1.2 Додатку до Договору, 1-й етап оплати сума гонорару в гривні, що еквівалентна 1 000 (одна тисяча) доларів США 00 центів по готівковому курсу Міжбанку (визначеного на веб-сайті) станом на дату оплати, сплачується Замовником протягом п`яти банківських днів з дати підписання цього Додатку до Договору; 2-й етап оплати сума Гонорару в гривні, що еквівалентна 800 (вісімсот) доларів США 00 центів по готівковому курсі міжбанку визначеного на веб-сайті) станом на дату оплати сплачується Замовником протягом п`яти банківських днів з дати винесення Господарським судом Тернопільської області ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.2 Додатку до Договору за згодою сторін, за цим Договором застосовується наступна форма обчислення Гонорару: фіксований розмір Гонорару, що визначений п. 2 цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява б/н від 22.05.2023 сформована в системі "Електронний суд" у справі №921/331/24 підготовлена, підписана та подана до Господарського суду Тернопільської області адвокатом Гарбаром Олександром Миколайовичем; адвокат Гарбар О.М. брав участь в судових засіданнях 26.06.2024, 15.07.2024 та 29.07.2024 у даній справі.

Долучена до позовних матеріалів довіреність на справу у порядку від 17.05.2024, сформована в системі "Електронний суд" свідчить про те, адвокат Гарбар Олександр Миколайович наділений правом представляти інтереси ТОВ "ГІФТІ" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

16.05.2024 Адвокатським бюро "Гарбар Легал" виставлено ТОВ "ГІФТІ" рахунок на оплату №3/05 від 16 травня 2024 року про надання правничої допомоги послуги згідно Додатку №1 від 13.05.2024 до Договору №27-05 від 13.05.2024 (1-етап оплати) в сумі 39 950 грн.

Також, 04.06.2024 Адвокатським бюро "Гарбар Легал" виставлено ТзОВ "ГІФТІ" рахунок на оплату №3/06 від 04 червня 2024 року про надання правничої допомоги послуги згідно Додатку №1 від 13.05.2024 до Договору №27-05 від 13.05.2024 (2-етап оплати) в сумі 32 760 грн.

Участь адвоката Гарбара Олександра Миколайовича в судових засіданнях 26.06.2024, 15.07.2024 та 29.07.2024 підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань №3051412, №3116404 та №3167219.

У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 викладено правову позицію про те, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

З врахуванням наведеного, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме згадану вище умову договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи в будь-якому випадку незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, тобто дослідження обставин оплати цих витрат не відіграє ключової ролі при вирішенні питання щодо їх розподілу (правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Разом із тим, наявні в матеріалах справи платіжні інструкції №500 від 21.05.2024 та №508 від 20.06.2024 підтверджують факт перерахування ТОВ "ГІФТІ" на рахунок Адвокатського бюро "Гарбар Легал" грошових коштів сумі 39 950,00 грн, з призначенням платежу "Правнича допомога згідно Додатку №1 від 13.05.2024 до Договору №27-05 від 13.05.2024 (1 етап оплати) та 32 760, 00 грн, з призначенням платежу "Правнича допомога згідно Додатку №1 від 13.05.2024 до Договору №27-05 від 13.05.2024 (2 етап оплати).

Відповідачем не доведено і судом не встановлено, що надані адвокатом Гарбаром Олександром Миколайовичем послуги професійної правничої допомоги не стосуються даного спору. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, через їх не співмірність за критеріями, визначеними ст.126 ГПК України відповідачем суду не подано, як і не доведено таку не співмірність.

Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи, а отже, у зв`язку з відсутністю клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, не вправі зробити це і у даній справі.

З огляду на те, що позивач в належному порядку обґрунтував розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та подав відповідні докази, на підставі яких може бути визначено розмір витрат з метою їх розподілу, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетингові Технології ПБС" (вул. Качали Степана, буд. 18, офіс 1, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 32865739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІФТІ" (вул. Костельна, буд. 4, кв. 4, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 43133963):

-1 138 800 (один мільйон сто тридцять вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп. основного боргу;

- 7 982 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 99 коп. інфляційних втрат;

- 77 438 (сімдесят сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн 40 коп. пені;

- 18 363 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят три) грн 32 коп. судового збору.

- 72 710 (сімдесят дві тисячі сімсот десять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.08.2024.

Суддя Н.В. Охотницька