Рішення

від 22.07.2024 по справі 636/1648/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1648/24 Провадження 2/636/1178/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

представника позивача Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкалівської селищної

ради Чугуївського району Харківської області Завгородньої Л.В.,

відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановив:

Представник позивача звернулася до суду з позовом (в подальшому уточненим) до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач належним чином не виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання, навчання, лікування, та утримання дітей, допускає психологічне та фізичне насильство над дітьми, вихованням дітей займається його співмешканка, яка також не приділяє дітям необхідної уваги. З відповідачем проводились бесіди щодо утримання та виховання дітей, надавався термін для покращення умов життя, проте жодних позитивних зрушень не відбулось. На даний час діти зараховані до КЗ «Нагуєвицька спеціальна школа» Львівської обласної ради.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 надала відзив на позовну заяву, в якій просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, вказала, що обставини викладені в позові не відповідають дійсності, відповідач любить своїх дітей, тяжко переживає розлуку з ними, бажає повернути їх додому.

Представник позивача надала відповідь на відзив, в якому просила залишити поза увагою аргументи викладені у відзиві на позов, та просила задовольнити позовну заяву.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, з підстав викладених у позові та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали, просили в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки позов заявлено з надуманих підстав, які не відповідають дійсності.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З наданих копій відповідних свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 25.01.2023 та серії НОМЕР_2 від 25.01.2023 виданих повторно, батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є відповідач - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 11, 15).

Мати дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харків, що підтверджується, копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.08.2022 (а.с. 47).

Наказами № 31, 32 від 13.02.2022 служби у справах дітей виконавчого комітету Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взято на облік як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах (а.с. 18, 19).

З акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено дуже небезпечний рівень безпеки (а.с. 21-24).

На підставі повідомлення про факт вчинення домашнього насильства від 14.02.2024 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , допустив психологічне та фізичне насильство відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 25).

З акту оцінки потреб сім`ї вбачається, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на момент візиту о 10.30 год. нічого не їли, постійно говорять про їжу, сусід показав запис про те, як батько наказує своїх дітей (а.с. 29-38).

Згідно акту від 13.02.2024 обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , санітарний стан приміщення не відповідає санітарним нормам, батько майже не виховує дітей, залишивши дітей на співмешканку, яка не справляється з вихованням дітей. Дана перевірка здійснена у зв`язку із заявою сусіда, про насильство над дитиною (а.с. 41).

Як вбачається з наказів № 78, 79 від 22.02.2024 по ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зараховані до КЗ «Нагуєвицька спеціальна школа» Львівської обласної ради (а.с. 65, 66).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вказали, що відповідач по справі ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов`язки, підтвердили обставини викладені в позовній заяві, вказали, що ОСОБА_1 допускає фізичне та психологічне насильство по відношенню до дітей.

ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_4 показувала йому ремень від автомобіля КАМАЗ та казала, що батько її бив цим ременем. Із розмови з працівниками поліції, які приїжджали за викликом за фактами домашнього насильства ОСОБА_8 відомо, що ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство відносно дітей, бив і сина і доньку, поміщав сина в одній футболці у погреб, в якості покарання за якесь порушення.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Україною, визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

На підставі ст. 164 цього ж Кодексу мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона чи він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до ст. 166 цього ж Кодексу особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

За змістом п.п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України, підставою для позбавлення батьківських прав можуть бути: ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами; якщо батьки вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Надані докази є підтвердженням того, що є доцільним позбавлення батька батьківських прав, оскільки він допустив свідоме нехтування своїми обов`язками щодо виховання і утримання дітей, неналежне виконання своїх батьківських обов`язків. Недбале ставлення ОСОБА_1 до виконання своїх батьківських обов`язків також підтверджується письмовими доказами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно його малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 183 СК України зазначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», він не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи, а у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - 70%.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, суд визначає розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, у вигляді 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених судом доказів, вбачається, що відповідач недбале ставиться до виховання своїх дітей, ухиляється від виконання своїх обов`язків по їх вихованню, тому доцільно позбавити його батьківських прав та стягнути при цьому аліменти на утримання дітей, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом, окрім позбавлення батьківських прав, з відповідача стягнуто аліменти, тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір за другу позовну вимогу, у розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір». Отже враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача, який визнав позов у повному обсязі, необхідно стягнути судовий збір за позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів в загальному розмірі 1211,20 гривень на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Керуючись ст.ст. 10-11, 76-80, 133, 141, 223, 258-259, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_4 , на користь виховного закладу, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, у родину, до якої дитина буде влаштована аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 05 березня 2024 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за 1 (один) місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_4 , судовий збір в дохід держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Повний текст рішення суду виготовлений 31.07.2024