Рішення

від 31.07.2024 по справі 712/13452/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/13452/23

Провадження № 2/711/1331/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Копаєвій Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави, в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом в інтересах Держави, в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 57892 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено наступне.

Наказом директора Черкаського політехнічного фахового коледжу від 31.08.2022 року №53 ОСОБА_2 було звільнено з роботи у зв`язку з прогулом (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 29.03.2023 року у справі № 712/8052/22 позов ОСОБА_2 задоволено: скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 31 серпня 2022 року № 53 «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді викладача англійської мови Черкаського політехнічного фахового коледжу з 31.08.2022 року; стягнуто з Черкаського політехнічного фахового коледжу на користь ОСОБА_2 57892 грн. 80 коп. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та 4 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Також вирішено питання розподілу судових витрат.

Судові рішення у вказаній справі мотивовані тим, що відсутність ОСОБА_2 на роботі була зумовлена поважними причинами, а тому підстав для звільнення позивачки за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України не було. Наказ від 15.08.2022р. № 53 про звільнення позивачки є незаконним, що свідчить про обов`язок роботодавця поновити позивачку на займаній посаді з 31.08.2022р.

Згідно положень ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.12.2022 року у справі № 712/8052/22 Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області 23.05.2023 року та 24.05.2023 року проведено безспірне списання коштів з рахунку, який відкритий для обліку коштів спеціального фонду місцевого бюджету, Черкаського політехнічного фахового коледжу 57892 грн. 80 коп.

Відтак, внаслідок скасування незаконного розпорядження про звільнення ОСОБА_2 , на користь останньої з державного закладу, що фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 57 892 грн. 80 коп.

Таким чином, відповідач, як службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Тобто у винної в цьому особи виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також в позові зазначено, що положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Аналогічна норма кореспондує ч. 4 ст. 56 ЦПК України.

Зазначає, що Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації здійснює фінансування закладів освіти, їх матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням та матеріалами. Обслуговує будівництво та ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування студентів.

Згідно положень п. 6 ст. 79 Закону України «Про освіту», бюджетні асигнування на освіту, включаючи кошти освітніх субвенцій, позабюджетні кошти та кошти, отримані закладом освіти як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену установчими документами закладу освіти. Цільовим призначенням для використання таких коштів є спрямування їх на виконання основних завдань і напрямів діяльності навчального закладу.

Витрачання коштів бюджету, спрямованих на фінансування діяльності закладу освіти на інші, аніж визначені чинним законодавством, цілі призводить до зменшення матеріальної складової фінансового-господарської діяльності навчального закладу та може стати причиною відсутності належного фінансування забезпечення виконання основних напрямів його діяльності, що і стало підставою для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Таким чином, правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а неповернення бюджетних коштів виплачених в якості відшкодування за незаконне звільнення працівника такому суспільному інтересу не відповідає.

У п. 5.4. та 5.6. Постанови Верховного суду України від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 викладена позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень. Разом із тим, із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Також зазначає, що Черкаською обласною прокуратурою скеровано листи до Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації щодо пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу за незаконне звільнення працівника. Разом з тим, Управлінням 22.11.2023 року повідомлено прокуратуру, що заходи представницького характеру не вживались.

За таких обставин у прокурора виникає обов`язок виконати субсидіарну роль по захисту інтересів держави та є підставою для здійснення Черкаською обласною прокуратурою захисту в суді інтересів держави, в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної держаної адміністрації.

12.04.2024 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.03.2024 року направлено цивільну справу за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави, в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, до ОСОБА_1 про стягнення коштів до Придніпровського районного суду м. Черкаси за підсудністю.

16.04.2024 року дана цивільна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси та згідно автоматизованого розподілу передана судді Скляренко В.М.

Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від 17.04.2024 року прийнято та відкрито провадження у справі за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави, в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, до ОСОБА_1 про стягнення коштів та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач не надав письмового відзиву проти позовних вимог.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Від представника позивача заступника начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Бутар В.С. 24.07.2024 року на адресу суду надійшла заява, в якій вона зазначила, що підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні, а справу просить розглянути на підставі наявних матеріалів без її (представника) участі. Також остання зазначила, що відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, відтак, позивач просить сплачений ним судовий збір в розмірі 2684 грн. стягнути у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

24.07.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гнатюк А.І. надійшла заява з проханням провести розгляд справи без участі сторони відповідача, в якій адвокат одночасно вказує, що відповідач повністю визнає позовні вимоги у даній справі та просить розподілити судові витрати відповідно до Закону.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані учасниками справи докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено в судовому засіданні наказом директора Черкаського політехнічного фахового коледжу від 31.08.2022 року № 53 ОСОБА_2 (викладача англійської мови) звільнено з роботи у зв`язку з прогулом (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України /а.с. 30/.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.12.2022 року у справі №712/8052/22, яке залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 29.03.2023 року, позов ОСОБА_2 до Черкаського політехнічного фахового коледжу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Скасовано наказ Черкаського політехнічного фахового коледжу від 31.08.2022 року № 53 «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_2 на посаді викладача англійської мови Черкаського політехнічного фахового коледжу з 31.08.2022 року. Стягнуто з Черкаського політехнічного фахового коледжу на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2022 року по 27.12.2022 року в сумі 57892 грн. 80 коп. з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України. Стягнуто з Черкаського політехнічного фахового коледжу на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 4 000 грн. Також стягнуто з Черкаського політехнічного фахового коледжу на користь держави судовий збір в сумі 1984 грн. 80 коп./а.с. 16-29/.

На виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.12.2022 року у справі № 712/8052/22 Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області 23.05.2023 року та 24.05.2023 року було проведено безспірне списання коштів з рахунку спеціального фонду місцевого бюджету Черкаського політехнічного фахового коледжу загальній сумі 57 892 грн. 80 коп./а.с. 95-101/.

Згідно кошторису та плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2023 рік, затвердженого начальником Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаський політехнічний фаховий коледж, код ЄДРПОУ 05407864, фінансується з місцевого бюджету /а.с. 84-89/.

Згідно копії наказу від 18.11.2019 № 534-к відповідача ОСОБА_1 на підставі: протоколу виборчої комісії з виборів керівника Черкаського політехнічного технікуму від 26.09.2019 року № 2, контракту від 18.11.2019 року № І-160 (відповідно до умов якого до обов`язків ОСОБА_1 зокрема, входить обов`язок щодо цільового та ефективного використання коштів відповідного місцевого бюджету), довідки про результати спеціальної перевірки відомостей від 05.11.2019 року № 15/4-64, призначено директором Черкаського політехнічного технікуму строком на п`ять років з 19.11.2019 року по 18.11.2024 року /а.с. 90/.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.03.2020 року №435 «Про перейменування Черкаського політехнічного технікуму» Черкаський політехнічний технікум було перенайменовано у Черкаський політехнічний фаховий коледж».

Відповідно до ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Пунктом 8 ст. 134 КЗпП України передбачено повну матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Згідно зі статтею 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи.

Як роз`яснено в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29.12.1992 року, застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до п. 20 вказаної постанови, право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Разом з тим, статтею 26 Закону України «Про освіту» визначено, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки. Вказана норма кореспондує п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про фахову передвищу освіту».

Частиною 5 ст. 36 Закону України «Про фахову передвищу освіту» передбачено, що керівник закладу фахової передвищої освіти відповідає за провадження та результати освітньої, економічної та інших видів діяльності у закладі фахової передвищої освіти, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.

Аналогічні повноваження та обов`язки директора Коледжу визначені пунктами 5.1-5.3 Статуту Черкаського політехнічного коледжу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 773 від 21.06.2023р.

Разом з тим, підпунктами 3, 4 пункту 5 Контракту від 18.11.2019р., укладеного між Міністерством освіти і науки України та ОСОБА_1 , останньому надано право укладати від імені Технікуму договори відповідно до законодавства; приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Технікуму, визначати їх функціональні обов`язки, застосовувати до них заходи заохочення та стягнення.

Як встановлено рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.12.2022 року у справі №712/8052/22 директором Черкаського політехнічного фахового коледжу Красовським Р.В. при прийнятті рішення про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади не було враховано, що в період з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2022 року, остання була відсутня на робочому місці у зв`язку із веденням воєнних дій на території України та необхідністю збереження свого життя, при цьому нею вживалися заходи для врегулювання трудових відносин, та без достатніх правових підстав було винесено наказ про її звільнення. Вказані обставини, в силу ч. 4 ст. ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Зазначене свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям ОСОБА_1 протиправного наказу про звільнення ОСОБА_2 та стягненням із закладу освіти коштів на оплату звільненому працівникові часу вимушеного прогулу.

Відповідно, у винної в цьому особи виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відтак, предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди в порядку регресу, а неправомірність дій відповідача встановлена рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.12.2022 року, яке набрало законної сили та додаткового правового аналізу не потребує. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду у справі № 760/1270/20 (постанова від 07.06.2023), № 332/832/1(постанова від 22.01.2021), у справі № 474/658/16-ц (постанова від 06.12.2018).

Як роз`яснено в п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 11 листопада 1992 року при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченому відшкодуванням, якщо інший розмір не встановлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 КЗпП України, стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

В даному випадку таким органом є Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, як вищестоящий в порядку підлеглості орган.

Як встановлено судом, згідно транзакцій № 257044877, № 256976589, № 256966817 від 22.05.2023 року /а.с. 99-101/ на виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/8052/22 від 24.04.2023 року, було проведено безспірне списання коштів з рахунку Черкаського політехнічного фахового коледжу на користь ОСОБА_2 в загальній сумі 57 892 грн. 80 коп. /а.с. 95-101/.

Оскільки вищевказані виплати ОСОБА_2 мали місце в зв`язку із прийняттям ОСОБА_1 протиправного наказу про її звільнення, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям протиправного наказу та стягненням із закладу освіти коштів на оплату звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, шкода завдана такими діями відповідача підлягає до стягнення із відповідача.

Що стосується підстав для представництва прокурором інтересів держави, в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, то слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначається Законом України «Про прокуратуру». Положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Аналогічна норма кореспондує ч. 4 ст. 56 ЦПК України.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № З-рп/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з положень п. 6 ст. 79 Закону України «Про освіту», бюджетні асигнування на освіту, включаючи кошти освітніх субвенцій, позабюджетні кошти та кошти, отримані закладом освіти як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, за надання додаткових освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти спрямовуються на діяльність, визначену установчими документами закладу освіти.

Цільовим призначенням для використання таких коштів є спрямування їх на виконання основних завдань і напрямів діяльності навчального закладу.

Витрачання коштів бюджету, спрямованих на фінансування діяльності закладу освіти на інші, аніж визначені чинним законодавством, цілі призводить до зменшення матеріальної складової фінансового-господарської діяльності навчального закладу та може стати причиною відсутності належного фінансування забезпечення виконання основних напрямів його діяльності, що і стало підставою для представництва інтересів держави в суді прокурором.

У пунктах 5.4 та 5.6 постанови Верховного суду України від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 викладена позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, де вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень. Разом із тим, із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Черкаською обласною прокуратурою були скеровані листи до Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації щодо пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу за незаконне звільнення працівника. Разом з тим, Управлінням 22.11.2023 року було повідомлено прокуратуру, що заходи представницького характеру не вживались.

За таких обставин у прокурора виникає обов`язок виконати субсидіарну роль по захисту інтересів держави та є підставою для здійснення Черкаською обласною прокуратурою захисту в суді інтересів держави в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації.

А тому, на підставі наданих письмових доказів, а також враховуючи визнання самим відповідачем ОСОБА_1 позовних вимог, про що була подана письмова заява його представником адвокатом Гнатюк А.І. від 24.07.2024 року, суд приходить до висновку, що вимоги позову є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 684 грн. /а.с. 117/, які відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Однак, судом прийнято до уваги, що позовні вимоги були визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, відтак в даному випадку, з урахуванням клопотання представника позивача, можуть бути застосовані положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України та стягнуто із відповідача ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 1 342 грн., а також компенсовано (повернуто) Черкаській обласній прокуратурі за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, через Казначейство України (ел. адм. подат.), 50 відсотків суми сплаченого прокуратурою судового збору за платіжною інструкцією № 2629 (внутрішній номер 309275137) від 24.11.2023 року, що становить 1 342 грн.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1191 ЦК України, ст. ст. 130, 134, 136, 237 КзпП України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах Держави, в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02141265, місцезнаходження за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) завдану внаслідок незаконного звільнення працівника шкоду в сумі 57 892 грн. 80 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, МФО 820172, р/р НОМЕР_2 в ДКСУ у м. Київ) судовий збір в розмірі 1 342 грн.

Компенсувати (повернути) Черкаській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, МФО 820172, р/р НОМЕР_2 в ДКСУ у м. Київ) за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, через Казначейство України (ел. адм. подат.), 50 відсотків суми сплаченого прокуратурою судового збору за платіжною інструкцією № 2629 (внутрішній номер 309275137) від 24.11.2023 року, в розмірі 1342 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 31.07.2024 року.

Головуючий: В.М. Скляренко