Рішення

від 19.07.2024 по справі 709/640/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №709/640/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2024 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Кваші І.М.,

секретаря судового засідання Дем`яненко Н.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай у цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Силікат 1», виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними в частині строку їх дії, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та визнання припиненими договорів оренди земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Силікат-1», виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними в частині строку їх дії, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та визнання припиненими договорів оренди земельних ділянок.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,4645 га., кадастровий номер 71251551000:04:000:3126 та загальною площею 2,4648 га., кадастровий номер: 71251551000:04:000:0706, які розташовані в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, за межами населеного пункту. Дані земельні ділянки вона успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .Їй відомо, що чоловік ще за життя, а саме 11.03.2004 уклав щодо даних земельних ділянок договори оренди землі з ТОВ «Силікат-1», терміном на 10 років (до 31.12.2013), які були зареєстровані 01.04.2004 у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок Чорнобаївського районного відділу Черкаської регіональної філії Центру ДЗК, за номерами 709 та 711 відповідно.

В подальшому 20.11.2012 її покійний чоловік підписав до даних договорів оренди угоди про внесення змін до цих договорів, згідно з якими продовжив термін дії цих договорів оренди ще на 10 років.

Право оренди за цими додатковими угодами від 20.11.2012 до договорів оренди землі від 11.03.2004 було зареєстроване реєстраційною службою Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області відповідно 03.09.2013 та 04.11.2013, номери запису про інше речове право № 2396241 та № 3229610 відповідно.

Через обставину смерті попереднього власника ОСОБА_4 , та вступу позивача в спадкові права як нового власника земельних ділянок, на вимогу ТОВ «Силікат-1», 08.01.2020 ОСОБА_3 надала документи щодо успадкованих земельних ділянок, при цьому, відповідальним працівником ТОВ «Силікат-1» їй було надано для підпису дві додаткові угоди про зміну і доповнення до діючих договорів оренди землі, якими було змінено в цих договорах орендодавця, з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 , а також внесено зміни в строк дії договору, величину нормативної грошової оцінки та розмір орендної плати та визначено, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 71251551000:04:000:3126 діє до 04 листопада 2023 року, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 71251551000:04:000:0706 діє до 06 вересня 2023 року.

ОСОБА_3 не пам`ятає, щоб підписувала особисто ці додаткові угоди, оскільки на пропозицію відповідальної від ТОВ «Силікат-1» особи продовжити термін дії цих договорів оренди землі на новий термін вона категорично відмовила, оскільки мала намір обробляти ці земельні ділянки по закінченню терміну дії договорів оренди землі самостійно.

Звернувшись до виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області позивач 16.11.2022 отримала інформаційні довідки, з яких дізналася про те, що 22.02.2022 державними реєстраторами виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області були зареєстровані додаткові угоди від 08.01.2020 про зміну і доповнення до вказаних вище договорів оренди землі від 11.03.2004, з урахуванням додаткових угод від 20.11.2012, внаслідок чого строк дії іншого речового права права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 71251551000:04:000:3126 та 71251551000:04:000:0706 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно визначено: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 71251551000:04:000:0706 строком 24 роки 5 місяців та 5 днів (з 01.04.2004 до 06.09.2028), і щодо земельної ділянки з кадастровим номером 71251551000:04:000:3126 строком 15 років (з 04.11.2013 до 04.11.2028), що не відповідає її волевиявленню як власника спірних земельних ділянок.

Висновком експерта від 09.05.2023, проведеним у цивільній справі №709/1006/22, в якій брали участь ті самі особи, встановлено, що у текст додаткових угод від 08.01.2020 про зміну і доповнення до договорів оренди землі з кадастровими номерами 7125155100:04:000:3126 та 7125155100:04:000:0706, в графу «Договір діє до», зокрема у рік внесено зміни шляхом дописок а саме

- дата 06 вересня 2023 року змінена на дату 06 вересня 2028 року;

- дата 04 листопада 2023 року змінена н дату ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За наслідками розгляду цивільної справи, Чорнобаївським районним судом 29.11.2023 було постановлено рішення, згідно з яким стосовно ОСОБА_3 та ТОВ «Силікат-1» було встановлено наступне: «Враховуючи той факт, що після укладення додаткових договорів невстановленою особою були внесені виправлення в графу строк дії договорів, що також підтверджується висновком експерта № КСЕ-19/124-23/4577 від 09.05.2023 та показами свідка ОСОБА_5 , а саме виправлено рік закінчення дії договору з 2023 року на 2028 рік, суд приходить до висновку, що позивачка мала волевиявлення на укладення додаткових угод саме до 06.09.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0706) та до 04.11.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:3126), а отже після вказаних дат, у випадку відсутності волевиявлення позивачки на продовження дії орендних правовідносин між нею та ТОВ "Силікат-1", земельні ділянки повинні бути їй повернуті товариством.».

Вказане рішення набрало законної сили 20.02.2024 за наслідками апеляційного перегляду. Черкаський апеляційний суд підтвердив висновки суду першої інстанції та зазначив: «Після зазначених вище дат (06.09.2023 щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0706 та 04.11.2023 щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:3126.) у випадку небажання позивачки продовжувати орендні правовідносини із відповідачем, земельні ділянки підлягають поверненню їх власнику у зв`язку із припиненням строку дії договорів оренди землі.».

У зв`язку з цим, не маючи волевиявлення на продовження орендних відносин до 2028 року позивачка 27.09.2023 звернулась з відповідними листами до ТОВ «Силікат-1» та повідомила про своє небажання продовжувати (поновлювати) дію договорів. Просила у зв`язку з закінченням строку дії цих договорів повернути їй земельні ділянки, оскільки бажає обробляти їх самостійно. Відповіді від ТОВ «Силікат-1» їй не надійшло.

05.03.2024 вона повторно повідомила відповідача та спонукала добровільно розірвати спірні договори оренди та повернути земельні ділянки.

У відповідь на її лист відповідач надіслав відповідь та зазначив, що не бажає повертати земельні ділянки.

На підставі вищевикладеного просить суд наступне.

1.Визнати недійсною в частині строку дії до 04 листопада 2028 року, додаткову угоду б/н від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 71251551000:04:000:3126, право оренди за якою було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як реєстрація змін до іншого речового права 22.02.2022 .

2.Визнати припиненим з 04 листопада 2023 року строк дії договору оренди земельної ділянки б/н від 11 березня 2004 року ,укладений між ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_3 , та ТОВ «Силікат-1» на земельну ділянку з кадастровим номером: 71251551000:04:000:3126.

3.Усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_3 земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,4645 га з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126, що розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, за межами населеного пункту, шляхом витребування її з незаконного володіння ТОВ «Силікат-1» та повернути її власнику ОСОБА_3 .

4.Визнати недійсною, в частині строку її дії до 06 вересня 2028 року, додаткову угоду б/н від 08 січня 2020 року про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706, яка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як реєстрація змін до іншого речового права 22.2.2022 державним реєстратором виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

5.Визнати припиненим з 06 вересня 2023 року строк дії договору оренди земельної ділянки б/н від 11 березня 2004 року, що був укладений між ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_3 , та ТОВ «Силікат-1» на земельну ділянку з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706.

6.Усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_3 земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,4648 га з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706, що розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, за межами населеного пункту, шляхом витребування її з незаконного володіння ТОВ «Силікат-1» та повернути її законному власнику ОСОБА_3 .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 84).

Представник ТОВ «Силікат-1» 26 квітня 2024 року подала відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 95-101). Відповідно до відзиву ТОВ «Силікат-1» категорично заперечує проти позовних вимог з наступних підстав. 11.03.2004 ОСОБА_4 та ТОВ «Силікат-1» уклали договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 71251551000:04:000:3126 та 71251551000:04:000:0706, строком на 10 років, з орендною платою 1,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Дані договори були належним чином зареєстровані у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок районного відділу Черкаської регіональної філії Центру ДЗК.

20.11.2012 між ОСОБА_4 та ТОВ «Силікат-1» були укладені угоди про внесення змін до діючих договорів оренди землі, згідно яких строк дії договорів оренди були продовжені на 10 років, встановлено орендну плату у розмірі 4320 грн. Дані угоди про внесення змін до діючого договору оренди від 20.11.2012 були зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.11.2013.

У червні 2019 року ОСОБА_4 помер. Його дружина ОСОБА_3 успадкувала належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами: 71251551000:04:000:3126 та 71251551000:04:000:0706.

08.01.2020 ОСОБА_3 та ТОВ «Силікат-1» уклали додаткові угоди про зміну і доповнення до діючих договорів оренди земельної ділянки від 20.11.2012. Відповідно до умов додаткової угоди від 08.01.2020 договір № 0379 оренди земельної ділянки кадастровий номер 71251551000:04:000:3126 діє до 04.11.2028. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки, що становить 9766,75 грн. Згідно додаткової угоди від 08.01.2020 договір № 0380 оренди земельної ділянки кадастровий номер 71251551000:04:000:0706, діє до 06.09.2028. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10 % від нормативно грошової оцінки, що становить 9766,75 грн.

Протягом з 2004 року по теперішній час, ТОВ «Силікат-1», як сумлінний орендар, в повному обсязі виконує всі свої обов`язки щодо договорів оренди землі та додаткових угод до договору та вчасно і в повному обсязі виплачує орендну плату. З 08.01.2020 по 2022 рік ОСОБА_3 отримувала від ТОВ «Силікат-1» орендну плату (що не оскаржується) за користування даними земельними ділянками, та жодного разу не зверталась до підприємства з претензіями.

Під час розгляду справи №709/1006/22 ОСОБА_3 запевняла, що ні вона, ні її чоловік не підписували додаткові угоди від 08.01.2020.

Твердження позивача ОСОБА_3 про те, що вона не підписувала додаткові угоди від 08.01.2020 не відповідають дійсності, оскільки остання особисто принесла до ТОВ «Силікат-1» свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, копію свого паспорту та ідентифікаційного коду та підписала додаткові угоди. Позивачка згідно даних додаткових угод від 08.01.2020 отримувала орендну плату за 2020, 2021 та 2022 роки. Дані кошти вона не повертала та не заперечувала проти такого договору протягом трьох років. ОСОБА_4 не міг підписувати додаткові угоди, оскільки він помер у червні 2019 року.

Згідно з висновком експерта у справі №709/1006/22 підпис від імені ОСОБА_3 у додаткових угодах від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки виконано ОСОБА_3 . У текстах цих угод в графі «Договір діє до 04 листопада 2028 року» та «Договір діє до 06 вересня 2028 року» первинним являється текст «04 листопада 2023 року» та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповідно. Ким та яким чином було внесено дані виправлення, експертом не досліджено, оскільки це питання не ставилось.

Тому твердження ОСОБА_3 , що вона не мала волевиявлення на укладення додаткових договорів спростовується висновком експерта та показаннями свідка ОСОБА_5 , що вона їх підписала, а отже уклала.

Позивачка не доводить, хто саме виконав дописки в строку дії угод. Оскільки ОСОБА_3 зізналась, що підписувала договори лише після висновку експерта, то є сумнів, що дописи тексту виконані не особисто нею.

ТОВ «Силікат-1» набуло право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 71251551000:04:000:3126 та 71251551000:04:000:0706 після державної реєстрації договорів оренди землі та додаткових угод відповідно до вимог закону, який діяв на той час.

Вказані договори були укладені в письмовій формі між сторонами та зареєстровані відповідними органами у встановленому законом порядку та відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України є укладеними, а тому за змістом ст. 777 ЦК України та ст. 9 ЗУ «Про оренду землі» породжує для сторін права та обов`язки.

Отже, ТОВ «Силікат-1» не визнає позовні вимоги оскільки позивачкою не доведено належними та допустимими доказами факт наявності порушень положень ст.ст. 203, 215 ЦК України при складанні оскаржуваних додаткових угод; не доведено підстави для визнання припиненими договорів оренди земельних ділянок в розумінні ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та ст. 141 Земельного кодексу України. Недоведеність факту переконливо свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. ТОВ «Силікат-1» на законних підставах користується земельними ділянками і орендодавець ОСОБА_3 повинна дотримуватись умов і обов`язків, викладених у договорі оренди землі та додаткових угодах до нього, та не перешкоджати орендареві користуватися орендованими земельними ділянками.

06 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_3 подав до суду відповідь на відзив ТОВ «Силікат-1» (т. 1 а.с. 115-124). У відповіді на відзив зазначає наступне. Вчинення правочину внаслідок невідповідності волі та волевиявленні сторони правочину є підставою його недійсності, оскільки такий правочин є оспорюваним, і може бути визнаний судом недійсним, в т.ч. враховуючи положення ст. 217 ЦК України, і в окремій його частині, в даному випадку що стосується строку його дії. Волевиявлення ОСОБА_3 на передачу у користування відповідачу її земельних ділянок було направлене виключно до 2023 року. Ким та яким чином було внесено виправлення в строк дії додаткових угод виходить за межі заявлених позовних вимог, і не стосується предмету доказування. Більше того, при розгляді справи №709/1006/22 відповідач не скористався правом на постановку перед експертами цього питання.

Також не маючи волевиявлення на продовження орендних відносин ОСОБА_3 звернулась до ТОВ «Силікат-1» з листами про небажання продовжувати (поновлювати) дію договорів оренди землі та просила у зв`язку з закінченням дії цих договорів повернути їй по настанню цих дат, з оренди земельні ділянки. Проте ТОВ «Силікат-1» відмовило їй, протиправно обмеживши у здійсненні права власності.

Відсутність волевиявлення також підтверджують показання свідка ОСОБА_5 .

Спірні додаткові угоди від 08.01.2020 з виправленнями в році (підробкою в них строку дії вчинених невідомою особою) не можуть бути використані судом як доказ правомірного користування ТОВ «Силікат-1» цими земельними ділянками до 06.09.2028 та 04.11.2028 з огляду на ч. 1 ст. 78 ЦПК України оскільки суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням встановленого законом порядку.

Щодо твердження відповідача, що ОСОБА_3 жодного разу не зверталась з претензіями до підприємства, то воно спростовується тим, що нею двічі надсилались листи про відмову від продовження оренди земельних ділянок. Також вона зверталась до суду з позовом (справа №709/1006/22) з метою захисту своїх прав.

Щодо надання в розпорядження відповідача копії паспорта та інших документів, то вони були надані на виконання ч. 3 ст. 148-1 ЗК України як повідомлення про перехід до неї прав власності на земельні ділянки, які перебували та продовжують перебувати в користуванні відповідача.

Ефективним способом захисту порушеного права власника земельної ділянки є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки.

07 травня 2024 року представником ТОВ «Силікат-1» подано до суду заперечення на відповідь на відзив (т. 1 а.с. 155-158). У запереченні на відповідь на відзив зазначає наступне.

Підставою для визнання позовних вимог зазначено, що ОСОБА_3 не підписувала додаткові угоди від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючих договорів оренди землі. Проте згідно з висновком експерта підписи виконані саме нею. І про це вона згадала лише після отримання висновку експерта. Позивачка не доводить, хто саме виконав ці дописки. Тому є сумніви, що дописи тексту виконані не ОСОБА_3

ТОВ «Силікат-1» не ставило перед експертом питання, оскільки питання формулювала позивачка як ініціатор експертизи. Також це питання не ставилось, бо позовні вимоги стосувались підписання додаткових угод, а не виправлення дат. Продовження строку до 2028 року не суперечить вимогам ст. 19 Закону України «Про оренду землі» та п. 11 ст. 93 ЗК України.

На звернення ОСОБА_3 підприємство відповіло, що сторони договірних відносин зобов`язані виконувати належним чином свої зобов`язання.

Свідок ОСОБА_5 повідомила, що не пам`ятає точної дати закінчення додаткової угоди, оскільки таких додаткових угод складала більше сотні, до неї звертались і родичі ОСОБА_3 .

Щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками кадастровий номер 71251551000:04:000:3126 та 71251551000:04:000:0706 зазначають про те, що ТОВ «Силікат-1» на законних підставах користуються спірними земельними ділянками, а тому орендодавець ОСОБА_3 повинна дотримуватись умов і обов`язків викладених у договорі оренди землі та додаткових угодах до даного договору та не перешкоджати орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

13 травня 2024 року до суду від представника позивача надійшли пояснення на заперечення (відповідь на відзив). Адвокат Головня С.Д. зазначає, що у зв`язку з рішенням Чорнобаївського районного суду, яке набрало законної сили, у справі №709/1006/22, позивачка звільнена від доказування обставин, встановлених рішенням суду. Зважаючи на нікчемність додаткових угод від 08.01.2020, саме як належних документів, в частині здійснення в них виправлення невідомою особою строку дії речового права оренди земельних ділянок, а також встановлення судовим рішенням, яке набрало законної сили, волевиявлення позивачки на укладення оскаржуваних угод в частині строку дії до 2023 року, ця обставина виключає за обставинами справи необхідність доведення повторно в цій справі волевиявлення ОСОБА_3 щодо укладення (підписання) додаткових угод до 04.11.2023 та до 06.09.2023 відповідно. Постановою Черкаського апеляційного суду у справі №709/1006/22 встановлено, що земельні ділянки підлягають поверненню їх власнику у зв`язку з припиненням строку дії договорів оренди землі.

Представником ТОВ «Силікат-1» 26 квітня 2024 року подано до суду клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи (т. 1 а.с. 90-92).

13 травня 2024 року представником позивача подано заперечення на клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів (т. 1 а.с. 180-185).

14 травня 2024 року представник відповідача подала додаткові пояснення щодо клопотання про призначення експертизи (т. 1 а.с. 192-196).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.05.2024 в задоволенні клопотання представника відповідача-1 про призначення комплексної судовоїпочеркознавчої татехнічної експертизи відмовлено (т. 2 а.с.7-8).

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.05.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті (т. 2 а.с. 13)

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 адвокат Головня В.Д. позовні вимоги підтримав повністю. Додатково суду пояснив, що у позивачки ОСОБА_3 не було волевиявлення на укладення із ТОВ «Силікат-1» додаткових угод від 08.01.2020 строком до 2028 року, оскільки відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/124-23/4577 від 09.05.2023 у вказаних додаткових угодах були внесені зміни у строк дії договору, а саме 2023 рік виправлений на 2028 рік. Отже, сторони не досягли у належній формі згоди по цих додаткових угодах по істотній умові цих договорів, а саме по строку їх дії, тому з урахуванням зазначеного є підстави для визнання їх недійсними в частині строку дії. Належним способом захисту прав орендодавця, який у спірних відносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Рішення суду про задоволення цієї вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Відповідач володіє спірними земельними ділянками за відсутності вчинених правочинів, тому позовні вимоги про витребування земельних ділянок у відповідача на користь позивача є ефективним способом захисту права власника володіти своїм майном.

В судовомузасіданні представникТОВ «Силікат-1»Цинда Л.Г.позовні вимогине визналата просилав їхзадоволенні відмовитиз підстав,описаних вподаних неюпроцесуальних документах.

В судове засідання представник відповідача-2 виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області не з`явився.

Від виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Щодо ухвалення рішення покладались на розсуд суду (т. 2 а.с. 26).

Від державних реєстраторів виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Оверко Л.М. та ОСОБА_6 надійшли заяви, в яких вони просили справу розглядати без їх участі. Щодо позовних вимог покладались на розсуд суду. З приводу державної реєстрації договорів оренди та додаткових угод повідомили, що ними було встановлено відповідність заявлених прав та поданих, отриманих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (т. 1 а.с. 164, 165, т. 2 а.с. 1, 2).

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності у зв`язку з віком. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Виходячи з приписів ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

11.03.2004 між ОСОБА_4 та ТОВ «Силікат-1» в особі директора ОСОБА_7 був укладений договір оренди земельної ділянки (т. 1 а.с. 19-20).

Відповідно до змісту договору його предметом є передача ОСОБА_4 в оренду ТОВ «Силікат-1» земельної ділянки розміром 2,46 га.

Орендна плата встановлена у розмірі 1,5 % від вартості земельної ділянки ( п.2.2 договору).

Термін дії договору становить 10 років. Початок дії договору 01.01.2004, закінчення 31.12.2013 (п. 2.3 договору).

Відповідно до Прикінцевих положень даного договору він набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Вищезазначений договір був зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за № 709 районного відділу Черкаської регіональної філії Центру ДЗК.

11.03.2004 сторони договору підписали акт прийому-передачі земельної ділянки в натурі (т. 1 а.с. 20).

Також, 11.03.2004 між ОСОБА_4 та ТОВ «Силікат-1» в особі директора ОСОБА_7 був укладений ще один договір оренди земельної ділянки (т. 1 а.с. 24-25).

Відповідно до змісту договору його предметом є передача ОСОБА_4 в оренду ТОВ «Силікат-1» земельної ділянки розміром 2,46 га.

Орендна плата встановлена у розмірі 1,5 % від вартості земельної ділянки ( п.2.2 договору).

Термін дії договору становить 10 років. Початок дії договору 01.01.2004, закінчення 31.12.2013 (п. 2.3 договору).

Відповідно до Прикінцевих положень даного договору він набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Вищезазначений договір був зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок за № 711 районного відділу Черкаської регіональної філії Центру ДЗК.

11.03.2004 сторони договору підписали акт прийому-передачі земельної ділянки в натурі (т. 1 а.с. 25).

20.11.2012 між ОСОБА_4 та ТОВ «Силікат-1» в особі директора ОСОБА_8 була підписана угода про внесення змін до діючого договору оренди землі (т. 1 а.с. 21-22).

Відповідно до її умов змінився розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розмір орендної плати, що становить 4320 грн.

У п. 8 даної угоди зазначено, що договір оренди укладено на 10 років.

Згідно Прикінцевих положень договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 44 Угоди).

У копії угоди про внесення змін до діючого договору оренди землі відсутні відомості щодо її реєстрації у Державному реєстрі земель.

Однак, згідно витягу (т. 1 а.с. 23) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 12206819, 04.11.2013 державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області Ревою Ю.Ю. зареєстровано речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126 площею 2,46 га. Підставою реєстрації зазначена угода про внесення змін до діючого договору оренди землі від 20.11.2012, сторони угоди: ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_4 .

Крім того, 20.11.2012 між ОСОБА_4 та ТОВ «Силікат-1» в особі директора Панасюка О.А. була підписана аналогічна угода про внесення змін до діючого договору оренди землі з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0706 (т. 1 а.с. 26-27).

Вищезазначена угода також не була зареєстрована в територіальному органі Держземагенства України у відповідності із положеннями ЗаконуУкраїни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які діяли на дату підписання цієї угоди.

Натомість 03.09.2013 державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Ревою Ю.Ю. зареєстроване речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0706, яке виникло на підставі угоди про внесення змін до діючого договору оренди землі від 20.11.2012, строком дії на 10 років, орендар: ТОВ «Силікат-1», орендодавець: ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер: 9043867 (т. 1 а.с. 28).

Згідно ч.ч. 1, 3ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

На час підписання вказаних угод про внесення змін до діючих договорів оренди землі

ч. 4ст. 124 ЗК Українипередбачала, що передачаворендуземельнихділянок, що перебувають у власності громадян і юридичнихосіб,здійснюєтьсязадоговором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

При цьому, уст. 125 ЗК Українибуло визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім того, ч. 5 ст. 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, єЗУ «Про оренду землі».

Відповідно дост. 13 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 ЗУ «Про оренду землі»).

Згідно зіст. 18 цього Закону, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до умов угод про внесення змін до діючого договору оренди землі від 20.11.2012 ОСОБА_4 передав ТОВ «Силікат-1» спірні земельні ділянки в оренду строком на 10 років. Цими угодами передбачено, що вони набувають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Отже, момент набрання чинності угод про внесення змін до діючого договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом їх державної реєстрації.

Такі умови договору відповідають положеннямст. 18 Закону України «Про оренду землі», чинної на час виникнення спірних правовідносин.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року сторони угоди не могли зареєструвати даний правочин.

Отже, проведення 04.11.2013 та 03.09.2013 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаних угод не може підмінити державну реєстрацію самої угоди (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.

Судом встановлено, що 08.01.2020 між ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею майна, зокрема земельних ділянок з кадастровими номерами: 7125155100:04:000:3126, 7125155100:04:000:0706, після смерті ОСОБА_4 , (що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 27.12.2019 та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності) та ТОВ «Силікат-1» були підписані додаткові угоди про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки, предметом яких є спірні земельні ділянки (т. 1 а.с. 15-18, 29, 30, 102-105).

Право оренди за вищевказаними додатковими угодами було зареєстровано 22.02.2022 державним реєстратором виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Оверко Л.М., об`єкт речового права: земельна ділянка з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0706 та 22.02.2022 державним реєстратором виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області Грязон Р.М., об`єкт речового права: земельна ділянка з кадастровим номером: 7125155100:04:000:3126 (т. 1 а.с. 31-34).

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебувала цивільна справа №709/1006/22 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Силікат1», виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання неукладеними додаткових угод від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельних ділянок, визнання недійсними та скасування рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права та запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію змін до іншого речового права, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Рішенням суду від 29 листопада 2023 року у цій справі (т. 1 а.с. 44-55) у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача на момент звернення до суду із позовом.

Вказане рішення залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року (т. 1 а.с. 56-59).

Частиною 4ст. 82 ЦПК Українивизначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що вищевказане рішення суду набрало законної сили, суд приходить до висновку, що встановлені в ньому обставини не підлягають доказуванню у цій справі.

Суд під час розгляду справи №709/1006/22 за клопотанням позивача призначив комплексну судово-почеркознавчу та технічну експертизу. Відповідно до висновку експерта

№ КСЕ-19/124-23/4577 від 09.05.2023 (т. 1 а.с. 60-77):

1) підпис від імені ОСОБА_3 у додатковій угоді від 08.01.2020 про зміну і доповнення діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126 в графі «Орендодавець» - виконаний ОСОБА_3 ;

2) у текст додаткової угоди від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126 в графу «Договір діє до», а саме «04 листопада 2028 року», зокрема у рік внесено зміни шляхом дописки;

3) первинним змістом дати в графі «Договір діє до» у додатковій угоді від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126 являється текст «04 листопада 2023 року»;

4) підпис від імені ОСОБА_3 у додатковій угоді від 08.01.2020 про зміну і доповнення діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706 в графі «Орендодавець» - виконаний ОСОБА_3 ;

5) у текст додаткової угоди від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706 в графу «Договір діє до», а саме «06 вересня 2028 року», зокрема у рік внесено зміни шляхом дописки;

6) первинним змістом дати в графі «Договір діє до» у додатковій угоді від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706 являється текст «06 вересня 2023 року».

Відповідно рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2023 року встановлено, що у текст додаткової угоди від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126 в графу «Договір діє до», а саме «04 листопада 2028 року», зокрема у рік внесено зміни шляхом дописки; первинним змістом дати в графі «Договір діє до» у додатковій угоді від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126 являється текст «04 листопада 2023 року»;у текст додаткової угоди від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706 в графу «Договір діє до», а саме «06 вересня 2028 року», зокрема у рік внесено зміни шляхом дописки; первинним змістом дати в графі «Договір діє до» у додатковій угоді від 08.01.2020 про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706 являється текст «06 вересня 2023 року».

За положеннямистатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою та четвертоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Отже, відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до

набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.

Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

У цій справі між сторонами виник спір щодо визнання недійсними в частині строку їх дії додаткових угод до Договору оренди землі з підстав відсутності волевиявлення орендодавця на їх укладення.

Відповідно до частини першоїстатті 638 ЦК України(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зістаттею 654 ЦК Українизміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови ( ч. 2ст. 15 ЗУ «Про оренду землі»).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 підписала додаткові угоди від 08.01.2020, що підтверджується висновком експерта № КСЕ-19/124-23/4577 від 09.05.2023. Виходячи зі змісту умов додаткових договорів сторони погодили істотні умови, які змінилися.

Однак, враховуючи той факт, що після укладення додаткових договорів невстановленою особою були внесені виправлення в графу строк дії договорів, що встановлено рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області № 709/1006/22 від 29.11.2023 року на підставі висновку експерта № КСЕ-19/124-23/4577 від 09.05.2023, а саме виправлено рік закінчення дії договору з 2023 року на 2028 рік, суд приходить до висновку, що позивачка мала волевиявлення на укладення додаткових угод саме до 06.09.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0706) та до 04.11.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:3126).

Як було встановлено судом, виправлення в додаткових договорах були здійсненні невстановленою особою у невстановленому місці вже після його підписання, тобто після 08.01.2020.

Виходячи зі змісту ч. 1, 3-5 ст. 203 ЦКУкраїни змістправочину неможе суперечитицьому Кодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства,його моральнимзасадам. Волевиявленняучасника правочинумає бутивільним івідповідати йоговнутрішній волі. Правочинмає вчинятисяу формі,встановленій законом. Правочинмає бутиспрямований нареальне настанняправових наслідків,що обумовленіним.

За ч.ч. 1, 3 ст. 215ЦКУкраїни підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: (1) пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; (2) наявність підстав для оспорення правочину; (3) встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття217ЦКУкраїни).

Тлумачення вказаної норми свідчить, що під змістом правочину (договору) розуміється сукупність умов. У статті217ЦКУкраїни встановлено правові наслідки недійсності окремих частин правочину. Окремою частиною правочину в контексті статті217ЦКУкраїни є окрема частина змісту правочину (договору), тобто його умова. При цьому, недійсність окремої частини договору не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов, які визнаються недійсними або є нікчемними. Слід враховувати, що при задоволенні позову про оспорювання окремих умов договору потрібно з`ясовувати, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов, які визнаються недійсними.

Для визнання судом оспорюваного договору (його частини) недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорення договору (його частини); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне приватне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного договору (чи його частини) недійсним, так і порушення (не визнання або оспорювання) суб`єктивного приватного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного договору.

Таким чином, не може вважатися належною формою досягнення згоди з істотної умови цих договорів строку їх дії, між ОСОБА_3 та ТОВ «Силікат-1», оскільки волевиявлення ОСОБА_3 на передачу у користування відповідачу її земельних ділянок було направлено виключно до 2023 року.

Отже, ТОВ «Силікат-1» правомірно користувалося належними позивачу земельними ділянками до 06.09.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0706) та до 04.11.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:3126).

Судом досліджено листи, з якими зверталась ОСОБА_3 до ТОВ «Силікат-1» (т. 1 а.с. 35- 38, 125-130). Вона зазначила, що не бажає поновлювати дію договорів оренди та має намір самостійно обробляти орендовані ними ділянки і використовувати їх для власних потреб. Ці листи направлено поштою відповідачу 13 вересня 2022 року та 27 вересня 2023 року.

Також ОСОБА_3 пропонувала в добровільному порядку розірвати договори оренди землі шляхом підписання угоди про дострокове розірвання договору. Ці листи-пропозиції направлено відповідачу 05 березня 2024 року (т. 1 а.с. 39-42).

ОСОБА_3 з метою захисту своїх прав та припинення орендних відносин з ТОВ «Силікат-1» зверталась до суду з позовом про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними, скасування рішень та записів про державну реєстрацію змін до прав оренди, визнання припиненими прав оренди земельних ділянок (т. 1 .а.с. 131-135).

Тобто позивач вживала заходів для повідомлення відповідача про наміри припинити орендні відносини.

Разом з тим, ТОВ «Силікат-1» на заяву щодо підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди землі не погодилось. У своєму листі від 04 квітня 2024 року вказало, що зобов`язання має виконуватись належним чином, та зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін (т. 1 а.с. 43).

Враховуючи це, станом на 15 квітня 2024 року (дата звернення ОСОБА_3 до суду з позовом) її права було порушено.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (див. постанову ВП ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (постанова ВП ВС від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Отже, враховуючи волевиявлення на укладення додаткових угод до 06.09.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:0706) та до 04.11.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 7125155100:04:000:3126), а також небажання позивачки продовжувати орендні правовідносини із відповідачем, земельні ділянки підлягають поверненню їх власнику у зв`язку із припиненням строку дії договорів оренди землі. Реєстрація права оренди на підставі недійсних додаткових угод не відповідає вимогам закону.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15ЦК України визначеноправо кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16ЦК України кожнаособа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Частиною першою статті 319Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю.

Для задоволення позовів про усунення перешкод у користуванні майном необхідна одночасна наявність двох підстав - позивач повинен бути власником майна, щодо якого чиняться перешкоди та внаслідок дій відповідача порушується право власника на користування своїм майном.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 року у справі

№ 696/1693/15-ц, вказала на те, що згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (п. 53).

Суд встановив, що відповідач-1 на даний час володіє і користується спірними земельними ділянками без правових підстав, тому позовні вимоги про витребуванням спірних земельних ділянок у відповідача на користь позивача є ефективним способом захисту права власника володіти своїм майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі

№ 359/3373/16-ц (пункт 67) звернула увагу на те, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з правлюдини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому суд вважає, що слід усунути перешкоди позивачу в користуванні належними їй земельними ділянками шляхом повернення їх власниці.

Приймаючи таке рішення, суд бере до уваги, що право власності передбачає право власника на свій розсуд вчиняти дії, які стосуються об`єкту права власності, в тому числі оформлювати, володіти документами, що стосуються цього майна та розпоряджатися цим майном.

Таким чином, оскільки відповідач-1 протягом тривалого часу чинить перешкоди у праві власності на вказані земельні ділянки, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідачем-1 не спростовані, а тому, з метою захисту порушеного права позивача слід позов задовольнити та усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання відповідача повернути їх власнику.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

З приводу стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно зч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача адвокат Головня С.Д. до завершення судових дебатів заявив, що подасть докази судових витрат своєї довірительки протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У зв`язку з цим, суд вважає вирішення питання про стягнення судових витрат на час ухвалення рішення по суті спору передчасним.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ТОВ «Силікат 1», виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними в частині строку їх дії, усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та визнання припиненими договорів оренди земельних ділянок задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду б/н від 08 січня 2020 року про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126, укладену між ОСОБА_3 та ТОВ «Силікат 1», в частині строку її дії до 04 листопада 2028 року.

Визнати припиненим з 04 листопада 2023 року договір оренди земельної ділянки б/н від 11 березня 2004 року, що був укладений між ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_3 та ТОВ «Силікат-1» на земельну ділянку з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126.

Усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_3 земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,4645 га з кадастровим номером 7125155100:04:000:3126, що розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, за межами населеного пункту, шляхом зобов`язання ТОВ «Силікат-1» повернути її власнику ОСОБА_3 .

Визнати недійсною додаткову угоду б/н від 08 січня 2020 року про зміну і доповнення до діючого договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706, укладену між ОСОБА_3 та ТОВ «Силікат 1», в частині строку її дії до 06 вересня 2028 року,

Визнати припиненим з 06 вересня 2023 року договіру оренди земельної ділянки б/н від 11 березня 2004 року, що був укладений між ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_3 , та ТОВ «Силікат-1» на земельну ділянку з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706.

Усунути перешкоди у користуванні належною ОСОБА_3 земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,4648 га з кадастровим номером 7125155100:04:000:0706, що розташована в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, за межами населеного пункту, шляхом зобов`язання ТОВ «Силікат-1» повернути її власнику ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Силікат-1», код в ЄДРПОУ 30769263, адреса: вул. Андрія Дерев`янка, 1, с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області;

Відповідач-2: виконавчий комітет Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, код в ЄДРПОУ 04410835, адреса: вул. Чернишевського, 19, с. Нова Дмитрівка Золотоніського району Черкаської області.

Суддя І.М.Кваша