Постанова

від 14.05.2024 по справі 295/12059/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/12059/22 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Житомирі цивільнусправу №295/12059/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Циклон Плюс» до ОСОБА_1 , треті особи : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковалевський Андрій В`ячеславович, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання зобов`язань припиненими, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « Циклон Плюс» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Зосименка О.М.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Циклон Плюс» звернулося до суду з позовом, в якому зазначено, що 6 серпня 2018 року ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_5 договір позики, за умовами якого останньому надано грошовові кошти у розмірі 412500 грн., що еквівалентно 15085 дол. США. Вказані кошті ОСОБА_5 зобов`язувався повернути до 6 серпня 2020 року.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_5 умов договору позики 13 серпня 2018 року між ТОВ « Циклон Плюс» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, згідно з яким товариство передало в іпотеку відповідачеві частину виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2, площею 658,7 кв.м., розташованих в АДРЕСА_1 .

Після закінчення строку дії договору поруки ОСОБА_1 не звертався з вимогою повернення грошових коштів ні до позичальника, ні до іпотекодавця, й, маючи намір звернути стягнення на вказане нерухоме майно, умисно свідомо ухилявся від отримання позики. Факт ухилення відповідача від прийняття виконання підтверджується заявами ТОВ « Циклон Плюс» про готовність виконати грошове зобов`язання, які надсилалися на адресу ОСОБА_1 11 вересня 2019 року,15 жовтня 2020 року. У вказаних заявах іпотекодавець просив повідомити реквізити розрахункового рахунку та інші дані, на підставі яких можливо було б здійснити повний розрахунок за договором позики. Однак, вказані заяви залишилися без відповідного реагування з боку відповідача.

19 жовтня 2020 року ТОВ « Циклон Плюс» звернулося до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського А.В. із заявою, в якій іпотекодавець повідомив про відмову відповідача від прийняття виконання зобов`язання за договором позики та просив повідомити реквізити банківського депозитного рахунку нотаріуса, на який можливо було перерахувати кошти за цим зобов`язанням. Проте, приватний нотаріус повідомив про відсутність такого рахунку. У подальшому іпотекодавець звертався до інших нотаріусів з аналогічними заявами, однак у задоволенні цих заяв було відмовлено.

Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті спадкоємцями за законом першої черги є: батько ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_2 , а також малолітні діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які в силу статті 1268 ЦК України є такими, що прийняли спадщину.

9 лютого 2021 року батько та дружина спадкодавця подали заяви про відмову від прийняття спадщини.

27 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із письмовою претензією до спадкоємців боржника. При цьому, зазначив, що про смерть ОСОБА_5 йому стало відомо лише 16 квітня 2021 року. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки про те, що ОСОБА_5 помер йому було достеменно відомо ще в день його смерті, оскільки вони вели спільний бізнес й мали спільних знайомих, які були присутні під час поховання ОСОБА_5 .

Окрім того, 25 грудня 2020 року на адресу ОСОБА_1 було надіслане письмове повідомлення про смерть ОСОБА_5 , до якого долучено копію свідоцтва про смерть.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся з претензією до спадкоємців боржника з пропуском строку, визначеного статтею 1281 ЦК України, зобов`язання за договором позики є припиненим.

Окрім того, спадкоємці ОСОБА_5 не отримали у спадщину жодного майна, що також є підставою для припинення зобов`язання.

Наголошує на тому, що зобов`язання за іпотечним договором є припиненими в силу приписів частини першої статті 523 ЦК України, оскільки іпотекодавець не надав згоду на забезпечення виконання зобов`язання новим боржником.

Таким чином, позивач просив визнати припиненим зобов`язання за договором позики від 6 серпня 2018 року, який укладений в простій письмовій формі між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В. 13 серпня 2018 року, а також скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №27467299 від 13 серпня 2018 року, здійснений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В. на підставі договору іпотеки, посвідченого 13 серпня 2018 року за реєстровим №4979, запис про іпотеку №27467477 від 13 серпня 2018 року щодо об`єкта нерухомого майна : частини виробничих приміщень, основної будівлі корпусу №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 857700918101.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача адвокат Демчик Н.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що після закінчення строку дії договору позики відповідач не звертався з вимогою про повернення грошових коштів, свідомо ухилявся від прийняття виконання зобов`яання, а після смерті ОСОБА_5 звернувся з вимогою до спадкоємців останнього з пропуском строку, встановленого законодавством.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів отримання відповідачем листа з повідомленням про смерть ОСОБА_5 , адже в матеріалах справи наявний лист-повідомлення та опис вкладення в цінний лист, який беззаперечно вказує на ту обставину, що ОСОБА_1 був обізнаний про смерть позичальника у грудні 2020 року.

Отже, норми статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців застосовуються відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №522/407/15-ц, згідно з якою сплив строків, передбачених даною нормою, має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, в тому числі і тих, які забезпечені іпотекою, а також припинення таких зобов`язань.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_1 в письмовій формі із 24 грудня 2020 року був обізнаний про смерть позичальника та у визначений статтею 1281 ЦК України строк не звернувся з вимогою до його спадкоємців, які прийняли спадщину, що позбавляє кредитора права вимоги як за основним, так й за додатковим зобов`язаннями, а також є підставою для припинення таких зобов`язань та зняття обтяжень з предмета іпотеки.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 6 серпня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали договір позики, за умовами якого відповідач надав останньому у позику грошові кошти у розмірі 412500 грн., що станом на 13 серпня 2018 року є еквівалетним 15085 дол. США, строком до 6 серпня 2020 року, зі сплатою відсотків за користування позикою у розмірі 2,7 % на місяць.

Вказаний договір укладений у простій письмовій формі.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_5 зобов`язань за вказаним договором позики, 13 серпня 2018 року між відповідачем та ТОВ «Циклон Плюс» укладено договір іпотеки, згідно з яким товариство передало в іпотеку ОСОБА_1 частину виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2, площею 658,7 кв.м., що складається з приміщення літ. «И»,а саме: підвал 1-1, перший поверх- приміщення 11,12,13,14,15,16,17; другий поверх- приміщення 1,2,3,4,5,6; третій поверх- приміщення 1,2,3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В. 13 серпня 2018 року та зареєстрований в реєстрі за №4979.

Цього ж дня приватним нотаріусом здійснено реєстрацію обтяження предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис про обтяження №27467299, запис про іпотеку №27467477, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42517972 від 13 серпня 2018 року).

11 вересня 2019 року ТОВ « Циклон Плюс» звернулося до ОСОБА_1 із заявою, в якій містилося прохання розглянути пропозицію щодо дострокового погашення боргу за договором позики. Вказана заява була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, цінним листом.

15 жовтня 2020 року на адресу відповідача також направлено заяву іпотекодавця, в якій товариство повідомило про свій намір виконати зобов`язання за вказаним договором позики.

Матеріали справи також свідчать, що 19 жовтня 2020 року ТОВ « Циклон Плюс» звернулося до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського А.В. із заявою, в якій містилося прохання повідомити реквізити на номер депозитного банківського рахунку нотаріуса, з метою виконання зобов`язань за вказаним договором позики.

Листом від 20 жовтня 2020 року приватний нотаріус Ковалевський А.В. повідомив іпотекодавця про відсутність депозитного рахунку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

9 лютого 2021 року дружина та батько спадкодавця подали приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Сєтаку В.Я. заяви про відмову від прийняття спадщини.

Як свідчать матеріали справи, спадкоємцями ОСОБА_5 , які в силу приписів частини четвертої статті 1268 ЦК України прийняли спадщину, є його неповнолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обґрунтовуючи вимоги, позивач надав суду письмову заяву ТОВ «Циклон Плюс» від 24 грудня 2020 року, адресовану відповідачеві, в якій останнього письмово повідомлено про смерть ОСОБА_5 .

Вказана заява була направлена на адресу ОСОБА_1 цінним листом засобами поштового зв`язку.

27 липня 2021 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. із письмовою претензією до спадкоємців ОСОБА_5 про погашення заборгованості за договором позики у розмірі 202944,80 дол. США. При цьому, зазначив, що про смерть ОСОБА_5 йому стало відомо 16 квітня 2021 року, під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи №295/305/21.

В судовому засіданні також встановлено, що 20 грудня 2020 року рішенням засновника ТОВ « Циклон Плюс» відмовлено у забезпеченні виконання зобов`язання ОСОБА_5 у зв`язку зі смертю останнього.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять відомостей про те, що спадкоємці, які прийняли спадщину, повідомили кредитора про смерть боржника, відтак доводи позивача про порушення кредитором строку звернення з вимогою до спадкоємців, є безпідставними.

Окрім того, суд не погодився із посиланням позивача на припинення іпотеки на підставі частини першої статті 523 ЦК України, оскільки товариство не погодилося збезпечувати виконання зобов`язання новими боржниками (спадкоємцями) після смерті боржника, так як відсутні особи, що прийняли спадщину або її оформили з причин відсутності спадкового майна, тому і не відбулась заміна боржника в основному зобов`язанні.

Однак, повністю погодитися з таким висновком неможливо.

Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За правилами статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом ( право застави).

Статтею 1 Закону України « Про іпотеку» визначено, що іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном ( неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Припинення застави (іпотеки) визначені ЦК України та Законом України « Про іпотеку».

За правилами статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Схожа за змістом норма закріплена й у статті 17 Закону України « Про іпотеку», якою передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності ( спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі ( споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля ( споруда), в разі знищення ( втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

При цьому, підставу для припинення застави (іпотеки) законодавець визначив у частині першій статті 523 ЦК України, відповідно до якої порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

Заміна боржника може відбуватися з різних підстав, у тому числі й з незалежних від нього, зокрема, внаслідок його смерті.

В силу положень статті 1282 ЦК України у випадку смерті боржника його права та обов`язки за договором переходять до спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено.

Отже, у разі смерті фізичної особи боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи ( боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.

Варто зазначити, що зобов`язання за договором іпотеки (поруки) нерозривно пов`язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником ( спадкоємцем).

У разі отримання такої згоди правовідносини поруки/іпотеки за своїм змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

У разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими.

Судова практика з цього питання є сталою та з таким правовим висновком погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2023 року у справі №570/389/14.

Як свідчать матеріали справи, позичальник за вказаним договором позики ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За його життя відповідач не звертався з позовом про стягнення боргу за цим договором позики.

Спадкоємцями ОСОБА_5 є його неповнолітні діти. На даний час матеріали спадкової справи не містять доказів того, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшло будь-яке майно та нотаріусом видані відповідні свідоцтва. Однак, ця обставина не свідчить про неможливість застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 523 ЦК України.

Згоди відповідати за зобов`язанням за договором позики після смерті боржника позивач не надавав, що відповідно до положень частини першої статті 523 ЦК України свідчить про припинення іпотеки й відсутність у ТОВ «Циклон Плюс» зобов`язань з погашення заборгованості за договором позики, у тому числі й за рахунок предмета іпотеки.

Відсутність згоди іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання після смерті боржника є самостійною та достатньою підставою для припинення іпотеки.

Таким чином, позовні вимоги про визнання припиненим зобов`язання за вказаним договором іпотеки та скасування запису про обтяження іпотечного майна підлягають до задоволення.

Однак, у задоволенні позовних вимог про припинення зобов`язання за договором позики слід відмовити, оскільки вказаний договір укладений між ОСОБА_5 та відповідачем. ТОВ « Циклон Плюс» не є стороною даного договору, а та обставина, що товариство виступало майновим поручителем у спірних правовідносинах жодним чином не свідчить про те, що ТОВ «Циклон Плюс» вправі ставити питання про припинення зобов`язань за договором позики після смерті боржника. Таким правом наділені спадкоємці боржника.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про припинення зобов`язань за договором позики слід відмовити.

Керуючись ст. ст.259,268,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « Циклон Плюс» задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним 13 серпня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « Циклон Плюс» та ОСОБА_1 , предметом якого є частина виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2, площею 658,7 кв.м., що складається з частини виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2 літ. «И», а саме: підвал 1-1; перший поверх приміщення 11,12,13,14,15,16,17; другий поверх приміщення 1,2,3,4,5,6; третій поверх приміщення 1,2,3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №27467299 від 13 серпня 2018 року, внесений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В. на підставі договору іпотеки, який посвідчений 13 серпня 2018 року за реєстром №4979, запис про іпотеку №27467477 від 13 серпня 2018 року щодо об`єкта нерухомого майна : частини виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2, площею 658,7 кв.м., що складається з частини виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2 літ. «И», а саме: підвал 1-1; перший поверх приміщення 11,12,13,14,15,16,17; другий поверх приміщення 1,2,3,4,5,6; третій поверх приміщення 1,2,3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер нерухомого майна: 857700918101.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Циклон Плюс» 6212 грн. 50 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: