Постанова

від 01.08.2024 по справі 344/4270/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/4270/23

Провадження № 22-ц/4808/1008/24

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)

суддів: Василишин Л.В., Луганської В.М.

секретаря Шемрай Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 10 травня 2024 року, постановлене в складі судді Домбровської Г.В. в м. Івано-Франківську, повний текст складено 15 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про стягнення сум, належних до виплати у зв`язку зі звільненням з роботи та моральної шкоди, встановлення факту,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про стягнення сум, належних до виплати у зв`язку зі звільненням з роботи та моральної шкоди, встановлення факту.

Позовні вимоги з урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог, мотивовані тим, що 02.08.2021 року при звільнені йому не нараховано та не виплачено усіх сум, належних при звільненні з роботи. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 липня 2021 року стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 серпня 2020 року по 31 березня 2021 року у розмірі 43841,91 грн. Розмір середньоденного заробітку за період вимушеного прогулу з 01.01.2020 по 31.03.2021 визначався, виходячи з розміру заробітної плати за останні два місяці 2019 року. Однак, розмір посадового окладу Позивача за ЄТС від 01.01.2020 до 31.03.2021 неодноразово зазнавав змін (підвищень) відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, у зв`язку з чим Позивачу не донараховано та не виплачено суму заробітної плати в розмірі 10 976,00 грн. Крім того, на підставі Додатку №8 до чинного Колективного договору позивачу не виплачено надбавку за вислугу років у розмірі 30 % (в сумі 3292,80 грн.); доплату до заробітної плати у розмірі 70% посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом ЄТС в сумі 15 078,00 грн.; суму страхових виплат за перебування на листку непрацездатності у розмірі 6219,78 грн. Вказує, що йому не виплачено заробітну плату за останній день роботи 02.08.2021 року. Так, він вийшов на роботу 02.08.2021 року з 08:00 год. у робочу зміну і приступив до виконання своїх посадових обов`язків у ВІМзБІТ з повноваженнями лікуючого лікаря, натомість адміністрацією закладу в особі генерального директора та завідувача ВІМзБІТ не визначено Позивача лікуючим лікарем з надання спеціалізованої медичної допомоги в закладі охорони здоров`я, а відсторонено його 02.08.2021 року від роботи по веденню пацієнтів у ВІМзБІТ в якості лікуючого лікаря. Своє робоче місце у ВІМзБІТ, визначене посадовою інструкцією, п.1.7 розділу 1, Позивач залишив після ознайомлення з наказами про звільнення та повернення йому трудової книжки близько 17:00 год. 02.08.2021 року, тому повинен бути виплачений середньоденний заробіток за останній день роботи 02.08.2021 року в сумі 421,31 грн. Також не нараховано та невиплачено додаткову заробітну плату у вигляді підвищення посадового окладу на 15% у зв`язку зі шкідливими і важкими умовами праці в сумі 16 429,35 грн. за період з 01.11.2019 року по 02.08.2021 року лікарям-кардіологам ВІМзБІТ. У зв`язку з цим позивач посилається на встановлення факту наявності у структурі Відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» палат інтенсивної терапії кардіологічного профілю (шкідливі і важкі умови праці в яких визнано пп.2.8 п.2 Додатку №3 до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення», розгортання яких визначено розділами IV «Структура Відділення» і «Структура Відділу» двох «Положень про Відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії (затверджених 30.12.2019) і цілодобовий догляд за хворими в яких забезпечується трьома цілодобовими постами лікаря-кардіолога, передбаченими пунктом 3.3 наказу «Про зміни в структурі закладу» від 25.07.2019 №266; з обов`язкомпрацедавця нараховувати лікарям-кардіологам додаткову заробітну плату у вигляді підвищення посадового окладу (тарифної ставки) на 15 % у зв`язку із шкідливими і важкими умовами праці в ПІТ ВІМзБІТ (без потреби у проведенні атестації робочих місць) згідно з умовами Додатку №8 «Перелік підвищень, доплат до тарифних ставок і посадових окладів працівників КНП ІФОККЦІФОР» до чинного з 01.07.2021 Колективного договору між генеральним директором і первинною профспілковою організацією КНП ІФОККЦІФОР на 2021-2025 рр. та Додатку №7 до колишнього Колективного договору (чинного до 30.06.2021), узгодженими з пп. 2.8 п.2 Додатку №3 до наказу №308/519). Вказує на компенсацію втрати частини доходів в сумі 52 373,95 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні а підставі статті 117 КЗпП України, а також моральну шкоду в розмірі мінімальної місячної заробітної плати лікарів у 20 000,00 грн., яка йому завдана діями Відповідача щодо невиплати всіх належних грошових сум при звільненні.

Просив стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» на його користь: суму недонарахованої та невиплаченої заробітної плати у зв`язку із збільшенням розміру посадового окладу в розмірі 10 976,00 грн.; суму ненарахованої та невиплаченої надбавки за вислугу років в розмірі 30% до посадового окладу в розмірі 3 292,80 грн.; суму не нарахованої та невиплаченої доплати в розмірі 70% до посадового окладу за 14 тарифним розрядом в розмірі 15 078,00 грн.; суму ненарахованих та невиплачених страхових виплат по тимчасовій втраті працездатності в розмірі 6 219,78 грн.; не нараховану та невипачену заробітну плату за останній день роботи 02.08.2021 року в в сумі 421,31 грн.; не нараховану та невиплачену додаткову заробітну плату у вигляді підвищення посадового окладу на 15% у зв`язку зі шкідливими і важкими умовами праці в сумі 16 429,35 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до індексації зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги за час затримки виплати заробітної плати по день винесення рішення, виходячи із загальної суми не нарахованої і невиплаченої заробітної плати 52 373,95 грн.; середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, виходячи із середньоденного заробітку в сумі 421,31 грн.; моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.; встановити факт наявності у структурі Відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» палат інтенсивної терапії кардіологічного профілю (шкідливі і важкі умови праці в яких визнано пп.2.8 п.2 Додатку №3 до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України від 05.10.2005 №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення», розгортання яких визначено розділами IV «Структура Відділення» і «Структура Відділу» двох «Положень про Відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії (затверджених 30.12.2019) і цілодобовий догляд за хворими в яких забезпечується трьома цілодобовими постами лікаря-кардіолога, передбаченими пунктом 3.3 наказу «Про зміни в структурі закладу» від 25.07.2019 №266; з обов`язком працедавця нараховувати лікарям-кардіологам додаткову заробітну плату у вигляді підвищення посадового окладу (тарифної ставки) на 15 % у зв`язку із шкідливими і важкими умовами праці в ПІТ ВІМзБІТ (без потреби у проведенні атестації робочих місць) згідно з умовами Додатку №8 «Перелік підвищень, доплат до тарифних ставок і посадових окладів працівників КНП ІФОККЦІФОР» до чинного з 01.07.2021 Колективного договору між генеральним директором і первинною профспілковою організацією КНП ІФОККЦІФОР на 2021-2025 рр. та Додатку №7 до колишнього Колективного договору (чинного до 30.06.2021), узгодженими з пп. 2.8 п.2 Додатку №3 до наказу №308/519).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про стягнення сум, належних до виплати у зв`язку зі звільненням з роботи та моральної шкоди, встановлення факту задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» на користь ОСОБА_1 : суму недонарахованої та невиплаченої заробітної плати у зв`язку із збільшенням розміру посадового окладу в розмірі 10 976,00 грн; суму не нарахованої та невиплаченої надбавки за вислугу років в розмірі 30% до посадового окладу в розмірі 3292,80 грн; суму не нарахованої та невиплаченої доплати в розмірі 70% до посадового окладу за період з 01.09.2020 року по 31.12.2020 року (4 місяці) в розмірі 15078,00 грн; суму не нарахованих та невиплачених страхових виплат по тимчасовій втраті працездатності в розмірі 2407,44 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до індексації зростання цін на споживчі товари і тарифи в сумі 29628,98 грн.; а всього: 61 383,22 грн. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради», код ЄДРПОУ 20535186, на користь ОСОБА_1 суму на відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 23 травня 2024 року стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 107,36 грн та на користь держави витрати зі сплати судового збору в сумі 1073, 60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову в частині відмови у стягненні з Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» на його користь ненараховану та невиплачену заробітну плату за останній день роботи 02.08.2021 у сумі 421,31 грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, виходячи з його середньоденного заробітку в сумі 421,31 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків ї виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги за час затримки виплати заробітної плати по день прийняття рішення по даній справі, вказуючи на допущення судом порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідач зобов`язаний виплатити йому заробітню плату за останній день роботи 02 серпня 2021 року, оскільки він перебував на робочому місці, працював з 8.00 год до 15,42 год, виконував свої трудові обов`язки та приймав пацієнтів. Вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що не стосується предмета спору відсутність для позивача фіксованого робочого місця. Відсутність фіксованого робочого місця відбулось з вини роботодавця, оскільки останній належним чином не забезпечив йому робоче місце та не створено четвертого поста лікаря-кардіолога для догляду за хворими в платах інтенсивної терапії з шкідливими і важкими умовами праці в режимі роботи у дві змін з 8.00 год до 20.00 год. Таким чином незаконним є ненарохування заробіньої плати за 02 серпня 2021 року у зв`язку з прогулом, оскільки саме з вини відповідача було відсутнє окреме робоче місце.

12 липня 2024 року генеральний директор Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» Якимчук Віктор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Вказує, що факт про те, що ОСОБА_1 02 серпня 2021 року о 11 год 45 хв та о 15год 00 хв не приступив до виконання функціональних обов`язків згідно з затвердженим графіком підтверджується актами від 02 серпня 2021 року та розглядалось раніше судом в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про оскарження його звільнення. Крім того, доводи про те, що позивач здійснював обхід та призначав лікування не заслуговують на увагу, оскільки його фактичне перебування у лікарні не вважається належним виконанням посадових обов`язків, так як ОСОБА_1 не працював у встановленому 02.08.2021 року режимі роботи.

Сторони у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явились у судове засідання, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.01.2020 по 31.03.2021 (де за основу брався розмір заробітної плати за останні два місяці 2019 року) дійсно не було враховано, що розмір посадового окладу Позивача за ЄТС від 01.01.2020 до 31.03.2021 неодноразово зазнавав змін (підвищень) відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, у зв`язку з чим Позивачу не донараховано та не виплачено суму заробітної плати в розмірі 10 976,00 грн. Крім того, позивачу не виплачено надбавку за вислугу років у розмірі 30 % (в сумі 3292,80 грн., яка передбачена Додатком №8 до чинного Колективного договору; доплату до заробітної плати у розмірі 70% посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом ЄТС в сумі 15 078,00 грн.; суму страхових виплат за перебування на листку непрацездатності у розмірі 2407,44 грн. (вказану суму перераховано судом з вирахуванням тієї частини, яка припала на період з 11.08.2020 року по 31.03.2021 року, за який Позивачу виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі рішення суду у справі №344/10211/21). Отже, Позивачу також слід компенсувати втрату частини заробітної плати відповідно до індексації зростання цін на споживчі товари і тарифи в сумі 29628,98 грн. (перераховано Судом на Калькуляторі розрахунку суми індексації зарплати в межах трирічного строку позовної давності). Доводи Позивача щодо відсутності для нього 02.08.2021 року робочого місця, допущення стосовно нього дискримінації тощо не спростовують висновок суду про відсутність підстав для виплати йому заробітної плати за день звільнення 02.08.2021 року. Отже, в цій частині позову відмовлено. Щодо вимог про стягнення заробітної плати за останній день роботи 02.08.2021 року та стягнення підвищення на 15% до посадового окладу за шкідливі умови праці суд дійшов висновку про відмову в задоволенні цих вимог. Стосовно виплати заробітної плати за день звільнення Позивача 02.08.2021 року, як і 15 % підвищення до посадового окладу за шкідливі умови праці суд дійшов висновку про відсутність підстав у роботодавця для таких виплат. Отже, у спірних правовідносинах стаття 117 КЗпП України не може бути застосована, у зв`язку з чим в задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Розмір відшкодування моральної шкоди у 2 000,00 гривень буде справедливою сатисфакцією ОСОБА_1 за понесені ним моральні страждання внаслідок невиплати йому всіх належних до виплати сум під час перебування у трудових відносинах з Відповідачем

Рішення суду оскаржується тільки в частині відмови у стягненні ненарахованої та невиплаченої заробітньої плати за 02 серпня 2021 року, тому в решті рішення не переглядається.

Ухвалене судом першої інстанції рішення суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради»

Згідно з графіком роботи лікарів відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії за серпень 2021 року, затвердженим генеральним директором, з яким ОСОБА_1 ознайомлено під підпис, передбачено чергування вдень, тобто з 08:0020:00 7 раз на місяць, та вночі з 20:0008:00 6 раз на місяць, та один раз 6 годин (т. 1, а. с. 176).

Такий режим роботи погоджений профспілковою організацією відповідно до статті 247 КЗпП України.

У затвердженому 02 серпня 2021 року графіку для ОСОБА_1 передбачене чергування «Д», тобто з 08:0020:00.

02 серпня 2021 складено акти про те, що лікаркардіолог відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 02 серпня 2021 о 11 год 45 хв. та о 15 год 00 хв. ще не приступив до виконання функціональних обов`язків згідно з затвердженим графіком роботи лікарів відділення (т. 1, а. с. 22, 116).

ОСОБА_1 зазначив, що він із 08 год 00 хв 02 серпня 2021 року приступив до виконання своїх посадових обов`язків як лікуючий лікар відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії відповідно до вимог своєї посадової інструкції (пункти 2.27, 2.29, 4.3) та Положення у щоденному режимі роботи в одну зміну (т. 1, а. с. 22).

02 серпня 2021 було складено акти про те, що лікар- кардіолог відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 02 серпня 2021 в 11:45 год. та 15:00 год ще не приступив до виконання функціональних обов`язків згідно затвердженого графіка роботи лікарів відділення.

Наказами генерального директора КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» В. Якимчука від 02 серпня 2021 року № 103 та № 185 ОСОБА_1 02 серпня 2021 року звільнено з роботи у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України (т. 1, а. с. 23, 24)».

ОСОБА_1 оскаржував накази про своє звільнення (справа № 344/13269/21), і рішенням суду, яке набрало законної сили, у справі № 344/13269/21 в задоволенні його позову про скасування наказів про звільнення та поновлення на роботі було відмовлено.

Предметом апеляційного перегляду в цій справі є питання наявності підстав для стягнення на користь працівника з відповідача- роботодавця невиплаченої заробітної плати.

Частинамипершою, четвертою та п`ятоюстатті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиноюпершою статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частиною першою статті 94 КЗпПУкраїнивстановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (частина перша статті 82 ЦПК України). Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (частина третя статті 82 ЦПК України). Оцінку доказів суд здійснює відповідно до статті 89 ЦПК України.

Згідночастина п`ятоїстатті 82ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Отже, установлено, що згідно з графіком роботи лікарів відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії за серпень 2021 року, затвердженим генеральним директором, з яким ОСОБА_1 ознайомлено під підпис, передбачено чергування вдень, тобто з 08:00-20:00 - 7 раз на місяць, та вночі з 20:00-08:00 - 6 раз на місяць, та один раз 6 годин.

У затвердженому 02 серпня 2021 року графіку для ОСОБА_1 передбачене чергування «Д», тобто з 08:00-20:00.

02 серпня 2021 складено акти про те, що лікар-кардіолог відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 02 серпня 2021 о 11 год 45 хв. та о 15 год 00 хв. ще не приступив до виконання функціональних обов`язків згідно з затвердженим графіком роботи лікарів відділення.

Наказами генерального директора КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» В. Якимчука від 02 серпня 2021 року № 103 та № 185 ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України.

Зазначені обставини встановлені рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року, яке залишено без зміни постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 30 серпня 2022 року та не доказуються при розгляді цієї справи.

Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову стягнення середньоденного заробітку в сумі 421,31 грн за перебування на роботі 02 серпня 2021 року, оскільки саме за відсутність на робочому місті ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивач із 08 год 00 хв 02 серпня 2021 року приступив до виконання своїх посадових обов`язків як лікуючий лікар відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії відповідно до вимог своєї посадової інструкції та Положення у щоденному режимі роботи в одну зміну, оскільки виконання зазначеної ним роботи не було передбачено графіком роботи лікарів відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії за серпень 2021 року, затвердженим генеральним директором, з яким ОСОБА_1 ознайомлено під підпис, передбачено чергування вдень, тобто з 08:00-20:00 - 7 раз на місяць, та вночі з 20:00-08:00 - 6 раз на місяць, та один раз 6 годин.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00).

При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.

За змістом ст.382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий судовий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 10 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня їїпідписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 01 серпня 2024 року.

Судді: В.Д.Фединяк

Л.В.Василишин

В.М.Луганська