Постанова

від 30.07.2024 по справі 524/9837/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/9837/23 Номер провадження 22-ц/814/2772/24Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Карпушина Г.Л.; суддів Кузнєцової О.Ю., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду цивільнусправу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 -адвоката ДемиденкаВолодимира Анатолійовича, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)Автозаводського районудепартаменту соціальногозахисту населення Кременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті нарішення Кременчуцькогорайонного судуПолтавської областівід 29 квітня 2024року усправі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи:Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцька міська рада Кременчуцькогорайону Полтавської області простягнення середньогозаробітку завесь часзатримки розрахункупри звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати причину пропуску строку звернення його до суду поважними та поновити йому строк для подачі позовної заяви, оскільки в межах встановленого ст.233 КЗпП України трьох місячного строкувін звернувся з позовноюзаявою 20.03.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду, як до органу, який виніс рішення 04.05.2022 у справі, де він просиввизнати протиправною бездіяльність ТЦСОА та стягнути на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.02.2020 по 13.01.2023 в сумі 422 574,72 грн.

Разом з тим, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 його позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження. Ухвалою цього ж суду від 04.12.2023 було закрито провадження у цій справіна підставі п.1 ч.1 ст238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та роз`яснено,що справу належитьрозглядатив порядку цивільного судочинства

В своїй позовній заяві просив стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 422574,72 грн., а також вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову вказував, що в період з 01.12.2015 по 10.12.2020 працював на посадах соціального працівника та завідувача відділення обліку бездомних осіб в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

В подальшому 10.12.2020 наказом №40-ОС його звільнено у зв`язку зі скороченням штату працівників згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.

Зазначав, що під час перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем між ними виник спір щодо нарахування позивачута виплати підвищення до посадового окладу на 25% у зв`язку зі шкідливими та важкими умовами праці, які під час звільнення йому так і не були виплачені.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 було визнано протиправною діяльність ТЦСОА щодо не нарахування та невиплати заробітної плати з нього з урахуванням підвищеного посадового окладу на 25% у зв`язку з займаними посадами соціального працівника та завідувача ВОБО з 01.12.2015 по 10.12.2020. Крім того, суд зобов`язав ТЦСОА нарахувати та виплатити йому заробітну плату з урахуванням підвищення посадового окладу на 25%у зв`язку з займаними посадами соціального працівника та завідувача ВОБО з 01.12.2015 по 10.12.2020 з урахуванням проведених виплат, яке набрало законної сили 04.06.2020.

Зазначав, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 ТЦСОА 13.01.2023 йому було перераховано грошові кошти в розмірі 81 320,31 грн., що підтверджується банківською випискою по картці/рахунку за період 13.01.2023 та листом ТЦСОА №01-11/46 від 16.01.2023 та платіжним дорученням №6 від 12.01.2023.

Посилаючись на вказані обставини, вважав, що відповідач повинен йому перерахувати грошові кошти за весь час затримки по день фактичного розрахункуза період з 11.12.20220 року по 12.01.2023 року у розмірі 422 574,72 грн.

Зазначав, що відповідач виконав рішення через 223 дні з моменту набрання ним законної сили. Разом тим він звертався до відповідача про добровільне виконання рішення, на що отримав в листі №01-11/388 від 16.08.2022 відмову, і тому вимушений був звертатисяза примусовим його виконанням до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській областіта 15.09.2022 було відкрито виконавче провадженняза виконавчимлистомпро зобов`язання ТЦСОА нарахувати та виплатити йому заробітну плату з урахуванням підвищеного посадового окладу на 25% у зв`язку з займаними посадами соціального працівника та завідувача ВОБО з 01.12.2015 по 10.12.2020.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2024року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для подачі позову про стягнення з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнуто з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.12.2020 по 10.06.2021в сумі 25232,48 грн. з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів, судовий збір в сумі20,86 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 грн.

Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 -адвокат ДемиденкоВ.А., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати, а позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що районний суд при ухваленні рішення застосував норми ст. 117 КЗпП України в редакції від 01.07.2022 року, внаслідок чого було судом обмежено стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку шестимісячним періодом з 11.12.2020 по 10.06.2021 на суму 100929,75 грн. Зазначав, що при звільненні позивачу було виплачено лише 11,22 % (12761,04 грн) від суми, що належала до виплати. Невиплаченими лишились 88,78% (101019,02 грн.), які роботодавець сплатив лише 13.01.2023 року. Таким чином вважає, що суд мав зменшити розмір виплати до 88,78% пропорційно не виплачених сум.

Також просив вирішити питання розподілу судових витрат.

06.06.2024 року з апеляційною скаргою також звернувся представник Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населенняКременчуцької міської ради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті, в якій просив рішення районного суду змінити, а саме зменшити суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.12.2020 по 10.06.2021 в сумі 9497, 50 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відповідачем при звільненні позивача була опущена затримка виплати при звільнені не всієї суми а лише 25 % від його посадового окладу, а саме 1095, 75 грн на місяць, а тому сума в розмірі 100929,92 грн. не відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності.

22.07.2024 року від представника ОСОБА_1 -адвоката Демиденка Володимира Анатолійовича, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського районудепартаменту соціальногозахисту населенняКременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

23.07.2024 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті в якому він просить залишити її без задоволення, а свою апеляційну скаргу задовольнити.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи був присутній позивач та представник відповідача, інші особи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на наступе.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Районним судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 10.12.2020 ОСОБА_1 на підставі наказу № 40-ОС від 10.12.2020 було звільнено з роботи з посади завідувача відділення обліку бездомних осіб Територіального центру соціальногообслуговування (надання соціальних послуг)Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в зв`язку зі скороченням штату працівників згідно з п.1ст.40 КЗпП України.

04.02.2021Територіальний центр соціальногообслуговування (надання соціальних послуг)Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області перейменовано на Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Автозаводського району департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Полтавської області Кременчуцького району Полтавської області.

10.12.2020 року Наказом № 40-ОС від 10.12.2020 року ОСОБА_1 звільнено у зв`язку із скороченням штату працівників згідно п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим,в день звільнення відповідачем не було проведено з ним повного розрахунку, останній мав заборгованість по заробітній платі у вигляді недоплати з урахуванням підвищення посадового окладу на 25%.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 було визнано протиправною діяльність ТЦСОА щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з урахуванням підвищеного посадового окладу на 25% у зв`язку з займаними посадами соціального працівника та завідувача ВОБО з 01.12.2015 по 10.12.2020 тасуд зобов`язав ТЦСОА нарахувати та виплатити заробітну плату ОСОБА_1 з урахуванням підвищення посадового окладу на 25%у зв`язку з займаними посадами соціального працівника та завідувача ВОБО з 01.12.2015 по 10.12.2020 з урахуванням проведених виплат, яке набрало законної сили 04.06.2020.

В подальшому 13.01.2023 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2022 ТЦСОАбуло перераховано грошові кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 в розмірі 81 320,31 грн, що підтверджується банківською випискою по картці/рахунку за період 13.01.2023 та листом ТЦСОА №01-11/46 від 16.01.2023 та платіжним дорученням №6 від 12.01.2023.

Згідно наданого розрахунку відповідачем розмірусередньої заробітної плати ОСОБА_1 за жовтень-листопад 2020 становить23 291,62 грн., тоді розмір середньомісячної заробітноїплати за місяць складає 11 645,81 грн (23 291,62 : 2 місяці), а розмір середньої заробітної плати за 1 робочий день складає 554,56 грн.

Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 100929,75 грн. (за 6 місяців) та оскільки суд має право на зменшення розміру середнього заробітку вважає, що наявні підстави для стягнення 25% від вказаної суми.

Колегія суддів погоджується з розміром середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим застосовуючи норму ст. 117 КЗпП України, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивача ОСОБА_1 було звільнено на підставі наказу № 40-ОС від 10.12.2020 з роботи з посади завідувача відділення обліку бездомних осіб Територіального центру соціальногообслуговування (надання соціальних послуг)Автозаводського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в зв`язку зі скороченням штату працівників згідно з п.1ст.40 КЗпП України.

Однак на день звільнення відповідачу не було проведено повного розрахунку, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1ст.47КЗпП України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Згідност. 116 КЗпП України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч.1ст. 117 КЗпП України( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбаченастаттею 117 КЗпП Українивідповідальність.

Відповідно до п. 20постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставістатті 117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

При стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставістатті 117 КЗпП України(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) судам слід керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100(далі - Порядок № 100).

Порядок №100 в редакції чинній на момент виникнення затримки розрахунку при звільненні передбачав, що період, за яким обчислюється середня заробітна плата включає виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно наданого розрахунку розмірсередньої заробітної плати за жовтень-листопад 2020 становить23 291,62 грн., розмір середньомісячної заробітноїплати за місяць складає 11 645,81 грн (23 291,62 : 2 місяці), а розмір середньої заробітної плати за 1 робочий день складає 554,56 грн. (23 291,62 грн : 42 робочих днів).

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахункускладає з 11.12.2020 по 12.01.2023 становить 422574,72 грн.(762 дні х 554,56 грн).

Враховуючи викладене, районний суд дійшов передчасного висновку про необхідність застосування ст. 117 КЗпП України в останній чинній редакції та відповідно обчислення середнього заробітку за останні 6 місяців на суму 100929,75 грн. В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками районного суду про зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 25232,48 грн., виходячи з того, що відповідач не здійснив лише розрахунок при звільненні 25% підвищення посадового окладу, та дотримуючись справедливості та розумного балансу інтересів дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 25232, 48 грн.

Доводи апеляційної скарги представника Територіального центрусоціального обслуговування (наданнясоціальних послуг) Автозаводського районудепартаменту соціальногозахисту населення Кременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті про нарахування середнього заробітку за шість місяців не заслуговують на увагу, оскільки норма ст. 117КЗпП, на яку посилається відповідач, не діляга на час виникнення спірних правовідносин.

Посилання в апеляційній скарзі на зменшення розміру стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не беруться до уваги, оскільки районний суд на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 25232, 48 грн. що відповідає розумному балансу інтересів сторін.

З цих підстав і відхиляється доводи ОСОБА_1 про стягнення всієї суми, оскільки районний суд врахував розмір недоотриманих позивачем сум та вірно виходив, що слід зменшити розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 25232,48 грн.

За таких обставин рішення районного суду слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.367,374,376,382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 -адвоката Демиденка Володимира Анатолійовича,Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)Автозаводського району департаменту соціальногозахисту населенняКременчуцької міськоїради Кременчуцькогорайону Полтавськоїобласті нарішення Кременчуцькогорайонного судуПолтавської областівід 29квітня 2024року -задовольнити частково.

Рішення Кременчуцького районного судуПолтавської областівід 29 квітня 2024року-змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови та виключивши з 3 абзацу резолютивної частини рішення посилання на період стягнення.

В іншій частині рішення суду -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2024 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

О.Ю. Кузнєцова

---

О.І. Обідіна