Ухвала

від 02.08.2024 по справі 289/960/24

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/960/24

Номер провадження 2/289/526/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2024 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заяву ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_3 ), Міністерства оборони України (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_4 ), треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 , (місце знаходження: АДРЕСА_5 , ЕДРПОУ НОМЕР_1 ), Виконавчий комітет Вишевицької сільської ради Житомирського району Житомирської області (місце знаходження / місце проживання: вул. Миру, буд. 18, с. Вишевичі, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12214 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та встановлення батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом.

Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про виклик свідків, в якому просить викликати для допиту в судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивач та її представник в підготовче засіданні не з`явились, подали заяву про проведення засідання за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилась, подала заяву про проведення підготовчого засідання без її участі, за наявними матеріалами справи.

Від представників відповідача - Міністерство оборони України, надійшов лист про неможливість прибути в судове засідання, який не містить клопотання про відкладення підготовчого засідання. Також до суду подали письмові пояснення, клопотання про залучення третьої особи, яке судом вирішено, та клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 та треті особи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, своїх представників до суду не направили.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України - кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В підготовчому судовому засіданні, яке у відповідності до ст. 197 ЦПК України проводиться судом з повідомленням учасників справи, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, а також роз`яснювати у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Зокрема суд, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання щодо суб`єктивного складу учасників; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

В зв`язку з викладеним, з метою повного і всебічного з`ясування обставин справи, з урахуванням основних засад цивільного судочинства та вимог ст. 81 ЦПК України клопотання про виклик свідків слід задовольнити.

Вирішуючи заявлене клопотання про залишення позовної заяви без руху суд зазначає наступне.

Зі змісту заявленого клопотання слідує, що представник відповідача не згоден із залученням до розгляду справи МО України в якості співвідповідача, мотивуючи, з посиланням на практику ВП ВС, тим, що ніяких відносин із позивачем у відповідача по даних правовідносинах не було, протиправних дій відносно позивача МО України не вчиняло.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) є його предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання у позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Аналіз зазначених законодавчих норм вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №161/2823/19 (провадження №61-6515св20).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, яка повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи повернення позовної заяви, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові щодо нього.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Також встановлено, що спір між сторонами до судового розгляду неврегульований, підстав для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі немає. Підстав для відкладення підготовчого судового засідання немає.

Під час підготовчих дій з`ясовано питання про склад осіб, які беруть участь у справі, визначено характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює, з`ясовано обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечення у відповідача.

Підготовчі дії по справі проведені повністю.

В зв`язку з викладеним, підготовче провадження слід закрити та призначити справу до судового розгляду.

Керуючись статтями 196-200, 255, 259, 260 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Закрити підготовче провадження по цивільній справі за позовом заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Виконавчий комітет Вишевицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення та встановлення батьківства.

Призначити розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 04 жовтня 2024 року у приміщенні Радомишльського районного суду Житомирської області (м. Радомишль, вул. Івана Франка, 4а, зал судових засідань № 1).

Викликати для допиту в судовому засіданні в якості свідка:

- ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_7 , тел. НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_7 , тел. НОМЕР_3 .

В задоволенні клопотання представника відповідача Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без руху відмовити.

Встановити наступний порядок дослідження доказів: надання вступного слова учасникам справи, з`ясування обставин, на які учасники посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідження письмових доказів, допит свідків, додаткові пояснення, судові дебати.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК