Ухвала

від 02.08.2024 по справі 366/2092/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №366/2092/24

Провадження №1-кс/366/253/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2024 смт. Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному проваджені № 42024112330000108, внесеному в ЄРДР 03.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся в суд з клопотанням, у якому просив накласти арешт на:

1.Бульдозер Liu Gong з ідентифікуючою ознакою CLG856H7PJL610932;

2.Екскаватор зеленого кольору Caterpillar model M318C 113 KW;

3.Екскаватор жовтого кольору гусеничний Liebherr з написом R942LC2861030;

4.Зразки суміші, зовні схожі на пісок, які поміщено:

-в спецпакет PSP 4192128 (з написом проба № 2, вилучені з насипу,розміщеного поблизу урізу води);

-в спецпакет PSP 4192168 (з написом проба № 1, вилучені з ковша);

-в спецпакет PSP 4192129 (з написом проба № 3, вилучені на розпланованій території біля водойми з координатами 50.85987; 30.56413);

-в спецпакет PSP 4192130 (з написом проба № 4, вилучені з водойми)

Бульдозер Liu Gong з ідентифікуючою ознакою CLG856H7PJL610932, Екскаватор зеленого кольору Caterpillar model M318C 113 KW та Екскаватор жовтого кольору гусеничний Liebherr з написом R942LC2861030, прокурор просив передати на відповідальне зберігання ОСОБА_4

Зразки суміші, зовні схожі на пісок, прокурор просив передати на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.

Клопотання мотивоване тим, що Вишгородською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування кримінального провадження № 42024112330000108, внесеного в ЄРДР 03.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території лиману «НЕПТУН» поблизу дамби Київського водосховища у Вишгородському районі Київської області виявлено факт незаконного видобутку корисних копалин без належних на те документів.

30.07.2024,на підставіухвали слідчогосудді Іванківськогорайонного суду,в періодчасу з11год.46хв.по 13год.33хв.,проведено оглядземельної ділянкиз кадастровимномером 3221882800:25:052:0001, площею 553, 8676 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведення огляду виявлено та вилучено майно, на яке прокурор просить накласти арешт.

Прокурор зазначає, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, тому, просить накласти на нього арешт з метою збереження речових доказів.

Прокурор у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, у якій просив провести розгляд клопотання без його участі та задовольнити його у повному обсязі.

Розглянувши можливість розгляду клопотання за відсутності прокурора, слідчий суддя приходить до такого.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ. В подальшому, указами Президента України строк воєнного стану неодноразово продовжувався, на теперішній час такий стан в Україні не скасований та не відмінений.

Відповідно до п. 4 листа Голови Касаційного кримінального суду у скалі Верховного Суду від 03.03.2022 № 2/0/2-22 усі клопотання, які надходять на розгляд слідчих суддів, мають розглядатись у межах строків, установлених КПК України, однак за можливості невідкладно.

Згідно з п.п. 7, 9 цього листа, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду. При розгляді клопотань органів досудового розслідування суд використовує всі наявні документи і матеріали, зокрема й судові рішення у формі, в якій їх внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (роздруківки з Реєстру).

Зі змісту наведених положень листа Верховного Суду можна дійти обґрунтованого висновку, що в умовах воєнного стану допускається розгляд клопотань учасників кримінального провадження за їх відсутності за умови належного мотивування прийняття такого рішення.

Слідчий суддя враховує об`єктивну неможливість прибуття прокурора у судове засідання через обставини воєнного стану. Також слідчий суддя враховує строк розгляду клопотання про арешт майна та наслідки пропущення такого строку.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що прокурор свої доводи про необхідність задоволення клопотання зазначив у самому клопотанні, до якого додав відповідні матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності сторін кримінального провадження.

Власник тимчасово вилученого майна, ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином.

Його неявка відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

У зв`язку з неявкою учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (абзац 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч. 4 цієї статті, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів».

Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З урахуванням практики ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom) від 30.08.1990, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04. 2011, (заява № 42310/04, §175), слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З таких висновків ЄСПЛ також вбачається, що при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадженні, слідчий суддя позбавлена можливості встановлювати наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді в органі досудового розслідування, а лише дослідити та надати належну оцінку доводам сторін та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Окрім того, ЄСПЛ через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Необґрунтована відмова у накладені арешту на майно може спричинити серйозні наслідки, що може позначитися як на забезпеченні можливості успішного кримінального провадження, так і на правах інших осіб, на забезпечення яких спрямований такий арешт.

До аналогічного за змістом висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 26.06.2018 у справі № 657/683/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

З огляду на вивчені та дослідженні долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, що надані прокурором, слідчим суддею встановлено таке.

У провадженні СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112330000108, внесеному в ЄРДР 03.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та за наведених вище обставин.

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 10.07.2024 надано дозвіл напроведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, площею 553, 8676 га, орендодавцем якої є Вишгородська районна державна адміністрація, а орендарем є Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕПТУН» (код ЄДРПОУ: 32647407), тип об?єкту: єдиний комплекс будівель та споруд «Лиман», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю вилучення пристроїв, машин, важкої техніки, тракторів та іншого устаткування за допомогою якого здійснюється незаконний видобуток піску та/або корисних копалин, до вирішення питання щодо накладення на них арешту.

Згідно з протоколом огляду від 30.07.2024, в період часу з 11 год. 46 хв. по 13 год. 33 хв., прокурор Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі зазначеної вище ухвали слідчого судді, провів огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, площею 553, 8676 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході огляду виявлено та вилучено:

Бульдозер Liu Gong з ідентифікуючою ознакою CLG856H7PJL610932;

Екскаватор зеленого кольору Caterpillar model M318C 113 KW;

Екскаватор жовтого кольору гусеничний Liebherr з написом R942LC2861030;

Зразки суміші, зовні схожі на пісок, які поміщено: в спецпакет PSP 4192128 (з написом проба № 2, вилучені з насипу,розміщеного поблизу урізу води); в спецпакет PSP 4192168 (з написом проба № 1, вилучені з ковша); в спецпакет PSP 4192129 (з написом проба № 3, вилучені на розпланованій території біля водойми з координатами 50.85987; 30.56413); в спецпакет PSP 4192130 (з написом проба № 4, вилучені з водойми).

30.07.2024 постановою прокурора ОСОБА_3 , вилучене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.

31.07.2024 клопотання про арешт майна направлено до Іванківського районного суду, що з урахуванням положень ст. 116 КПК України відповідає вимогам ч. 5 ст. 171 КПК України.

Вирішуючи питання про спосіб накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 173 КПК України та приходить до такого.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ч. 2 ст. 240 КК України, тобто за фактом порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Відтак, вилучені під час огляду зразки суміші, зовні схожі на пісок є предметом кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 240 КУпАП, відповідають критеріям речових доказів.

Слідчий суддя враховує, що вилученні згадані суміші є необхідними для проведення з ними досліджень для встановлення їх належності як корисних копалин.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на зразки суміші, зовні схожі на пісок, залишивши їх для зберігання у розпорядженні органу досудового розслідування.

Щодо арешту бульдозерів та екскаваторів (далі техніки), слідчий суддя приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Ризиками, визначеними абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України є приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Прокурор у клопотанні не зазначив необхідність накладення арешту на вилучену в ході огляду техніку, а також не довів, що у разі не накладення на неї арешту вона може бути прихована, пошкоджена, зіпсована, знищена, перетворена чи відчужена.

Не зазначено у клопотанні і про те, за якими ознаками ця техніка відповідає критеріям речових доказів і необхідність її збереження.

Крім цього, у клопотанні прокурор просив повернути вилучену техніку на відповідальне зберігання її власнику, ОСОБА_4 , що на переконання слідчого судді свідчить про те, що вона не є необхідною для органу досудового розслідування як речовий доказ, з яким потрібно провести будь-які слідчі дії чи судові експертизи.

Разом з цим, в наданих матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що саме ця а не інша техніка причетна до незаконного видобутку піску поблизу Київського водосховища, тому, накладення арешту на неї є необґрунтованим.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає необхідності в накладенні арешту на вилучену в ході огляду техніку, тому, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Оскільки згідно з наданою прокурором розпискою від 30.07.2024, ОСОБА_4 отримав на зберігання належну йому техніку, питання про зобов`язання її повернення власнику не вирішується.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 167, 170-172, 173, 174, 369, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арештна тимчасововилучене майно,яке вилучене30.07.2024під часогляду земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, площею 553, 8676 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на зразки суміші, зовні схожі на пісок, які поміщено: в спецпакет PSP 4192128 (з написом проба № 2, вилучені з насипу,розміщеного поблизу урізу води); в спецпакет PSP 4192168 (з написом проба № 1, вилучені з ковша); в спецпакет PSP 4192129 (з написом проба № 3, вилучені на розпланованій території біля водойми з координатами 50.85987; 30.56413); в спецпакет PSP 4192130 (з написом проба № 4, вилучені з водойми).

Перелічене майно залишити в кімнаті зберігання речових доказів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.

У задоволенні клопотання про арешт Бульдозера Liu Gong з ідентифікуючою ознакою CLG856H7PJL610932, Екскаватора зеленого кольору Caterpillar model M318C 113 KW та Екскаватора жовтого кольору гусеничного Liebherr з написом R942LC2861030, відмовити.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Копію цієї ухвали передати для виконання уповноваженому на це органу, вручити прокурору та надати іншим заінтересованим особам.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1