Ухвала

від 04.11.2024 по справі 366/2092/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №366/2092/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5637/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ "НЕПТУН" - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 07 серпня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 07 серпня 2024 року задоволено клопотання прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42024112330000108, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 липня 2024, року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровими номером № 3221882800:25:052:0001 площею 553.8676 орендодавцем є Вишгородська районна державна адміністрація, а орендарем Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕПТУН», код ЄДРПОУ: 32647407 тип об`єкту єдиний комплекс будівель та споруд «Лиман», адреса Київська обл., Вишгородський р., с/рада. Жукинська, «Ровжі» урочище, 1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном, будь-яким особам.

Контроль за виконанням цієї ухвали покладено на прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ "НЕПТУН" - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 07.08.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024112330000108 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, а висновки викладені і ній не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Апелянт зазначає, що ч. 2 ст. 240 КК України передбачена відповідальність за порушення встановлених правил використання надр, якщо не створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, проте клопотання прокурора не містить посилань на будь-які матеріали, які б давали підстави вважати, що ТОВ "НЕПТУН" використовують надри, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, або незаконно видобуваються корисні копалини місцевого чи загальнодержавного значення, у зв`язку з чим викладені ним доводи є передчасними, що мало б бути враховано судом.

Апелянт звертає увагу суду на те, що результатів експертиз, або хоча б підтверджень їх призначення, до матеріалів клопотання надано не було.

Також апелянт наголошує на тому, що на дату 07.08.2024 жодних підтверджень того, що кимось проводились незаконні роботи чи видобувались корисні чи будь-які інші копалини на земельній ділянці з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 не існувало, що мало б бути, проте не було належним чином з`ясовано слідчим суддею.

Крім того, апелянт вказує на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 перебуває у власності держави, що унеможливлює за будь-яких обставин здійснювати її відчуження чи розпоряджатись нею ТОВ "НЕПТУН". Таке право належить виключно державі, в особі її компетентних органів.

На переконання апелянта, земельна ділянка арештована безпідставно і невмотивовано, оскільки в оскаржуваній ухвалі відсутнє будь-яке обґрунтування наявності підстав чи розумних підозр вважати, що вона є доказом кримінального правопорушення, чи наявні інші обставини, за наявності яких такий арешт міг би бути застосований.

Апелянт зауважує на тому, що арешт стосується земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТОВ "НЕПТУН", незважаючи на те, що а ні підприємство, а ні його службові особи не мають в даному кримінальному провадженні жодного статусу.

Разом з цим, апелянт звертає увагу суду на те, що в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не зазначено жодної обґрунтованої обставини, яка б могла підтвердити те, що відсутність заснованих судом першої інформації обмежень до земельної ділянки ТОВ "НЕПТУН" може призвести до наслідків, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України.

Апелянт при цьому також зазначає, що земельна ділянка не має жодної із ознак речових доказів, вказаних у ст. 98 КПК України, земельна ділянка ТОВ "НЕПТУН" не була і не могла бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігає на собі його сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Апелянт вважає, що у даному випадку будь-яке пропорційне співвідношення відсутнє, так як наклавши арешт на земельну ділянку ТОВ "НЕПТУН", яка перебуває у оренді підприємства, і щодо якої ТОВ "НЕПТУН" має зобов`язання по сплаті орендної плати, слідчий суддя безпідставно поклав надмірний тягар на товариство землекористувача.

Окрім того, незважаючи на те, що відповідно до витягу з ЄРДР досудове розслідування по даному кримінальному провадженні здійснюється Вишгородським районним управлінням поліції ГУНП в Київській області, розташованим у м. Вишгород, клопотання прокурора вирішувалось слідчим суддею Іванківського районного суду Київської області, поза межами територіальної юрисдикції.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ "НЕПТУН" - адвоката ОСОБА_6 , в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, яку просив задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ "НЕПТУН" - адвоката ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Вишгородською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування в кримінальному провадженні №42024112330000108 від 03.07.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що на території лиману «Нептун» поблизу дамби Київського водосховища, що знаходиться в Вишгородському районі Київської області виявлено незаконний видобуток корисних копалин без належних на те документів.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_11 , останній засвідчив, що він відпочивав на дамбі Київського водосховища за с. Лебедівка, прогулювався по берегу та плавав. Йому стало відомо, що поряд з дамбою на території лиману «Нептун» два - три екскаватори видобувають корисні копалини, а саме пісок. Номерів техніки він не запам`ятав та не фотографував. Проте зробив декілька фото загального плану де здійснюється видобування.

Він знайомий з багатьма журналістами і йому є близькою журналістка розслідувань злочинів, він підійшов до невідомих осіб і запитав на яких підставах вони здійснюють видобуток піску і чи є в них офіційні документи, дозволи, тощо на що вони йому повідомили, що дозвіл в них напевно є, але він знаходиться в їх старшого.

Оскільки він мешкає у Вишгородському районі то йому відомо, що багато де здійснюється видобування піску і в більшості випадків це здійснюється незаконно. Також він періодично вивчає чинне законодавство, яке регламентує видобуток корисних копалин, то ознайомлений, що процес отримання офіційних дозволів займає чимало часу. У зв`язку з цим в переважній більшості особи роблять це незаконно, що в свою чергу дає підстави сумніватися в законності процесу видобування піску поблизу дамби Київського водосховища.

В матеріалах кримінального провадження наявний договір оренди земельної ділянки відповідно до якого Вишгородська районна державна адміністрація передає в оренду ТОВ «Нептун», земельну ділянку під приміщення риболовецького підприємства, яке знаходиться на території Жукинської сільської ради за межами населеного пункту. В оренду передається земельна ділянка площею 553,87 га.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001 площею 553.8676 орендодавцем є Вишгородська районна державна адміністрація, а орендарем Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕПТУН», код ЄДРПОУ: 32647407 тип об`єкту єдиний комплекс будівель та споруд « ІНФОРМАЦІЯ_1 », адреса Київська обл., Вишгородський р., с/рада. Жукинська, «Ровжі» урочище, 1.

Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Іванківського районного суду Київської області № 366/2092/24 від 10.07.2024 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, площею 553,8676 га., орендодавцем якої є Вишгородська районна державна адміністрація, а орендарем є Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕПТУН» (код ЄДРПОУ 32647407), тип об`єкту: єдиний комплекс будівель та споруд «Лиман», яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Жукинська сільська рада, урочище «Ровжі» 1 за участю спеціалістів Державної екологічної інспекції столичного округу.

Під час огляду вказаної земельної ділянки встановлено, що на частині земельної ділянки знаходиться розкопана водойма, біля вказаної водойми розміщено два екскаватори та один бульдозер також під час огляду виявлено свіжозрізані пеньки близько 50 штук наступних порід дерев: береза, вільха та сосна діаметрами від 11 до 52 сантиметрів.

Вказана водойма знаходиться приблизно на відстані менше 50 метрів урізу Київського водосховища біля вказаної водойми розміщено три насипи з суміщу схожою на пісок, також на землі знаходяться сліди від гусеничної та колісної техніки, а також присутня вказана суміш на розпланованій території орієнтовною площею 0,40 га. під час проведення вказаного огляду вилучено зразки вказаної піщаної суміші зовні схожої на пісок.

Далі під час огляду було здійснено проїзд по території земельної ділянки під час якого виявлено важку техніку а саме драглайнер, а також уріз берега з насипами піску вздовж нього. Також під час огляду на території знаходяться будівлі (будиночки огороджені вхідними парканом (воротами) вказані будинки знаходяться та побудовані безпосередньо близько вздовж уріза води по всій території комплексу, також по всій території комплексу знаходяться альтанки (бесідки).

Отже, за результатами огляду встановлено, що на вказаній території знаходяться будівлі новобудови які за зовнішніми ознаками схожі на капітальні споруди для проживання та відпочинку, що не передбачено договором оренди земельної ділянки, також під час огляду встановлено, що за зовнішніми ознаками на вказаній земельній ділянці здійснюється незаконне видобування піску без належних на те документів.

30.07.2024 прокурором Вишгородської окружної прокуратури винесено постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, а саме вказану земельну ділянку.

06.08.2024 прокурор Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Іванківського районного суду Київської області із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42024112330000108, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 липня 2024, року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор зазначив, що у вказаному кримінальному провадженні заплановано проведення ряд експертиз, а також повторні огляди за участю геодезистів, маркшейдерів, представників Державного агентства лісових ресурсів України, Державної екологічної інспекції столичного округу, з метою збереження слідів кримінального правопорушення, а також обстановки, яка знаходиться на вказаній земельній ділянці, а тому, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладені арешту на вказану земельну ділянку, щоб унеможливити знищення та приховування доказів злочинної діяльності.

07.08.2024 ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровими номером № 3221882800:25:052:0001 площею 553.8676 орендодавцем є Вишгородська районна державна адміністрація, а орендарем Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕПТУН», код ЄДРПОУ: 32647407 тип об`єкту єдиний комплекс будівель та споруд « ІНФОРМАЦІЯ_1 », адреса АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном, будь-яким особам.

Контроль за виконанням цієї ухвали покладено на прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 .

Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з того, що обставини викладені у клопотанні прокурора підтверджуються:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається внесення відомостей 03.07.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України;

- постановою про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні від 04.07.2024р.;

- копією повідомлення про прийняття і реєстрацію повідомлення від 04.07.2024р.;

- копією заяви про вчинення злочину від 03.07.2024р.;

- копією протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 03.07.2024р;

- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №385551228 від 04.07.2024р.;

- копією договору оренди земельної ділянки від 07.06.2024р.;

- постановою про зміну групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні від 09.07.2024р.;

- постановою про визначення групи слідчих та старшого слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні від 05.07.2024р.;

- постановою про залучення спеціаліста від 10.07.2024р.;

- клопотанням про проведення огляду від 10.07.2024р.;

- копією слідчого судді ухвали Іванківського районного суду Київської області від 10.07.2024р. про проведення огляду вказаної земельної ділянки;

- копією протоколу огляду від 30.07.2024р., з ілюстрованою таблицею;

- копією розписки ОСОБА_13 про отримання бульдозеру на відповідальне зберігання від 30.07.2024р.;

- копією постанов про визнання та приєднання речових доказів від 30.07.2024р.;

- копією протоколу свідка ОСОБА_14 .

Також слідчий суддя зазначив, що враховуючи, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ч. 2 ст. 240 КК України, тобто за фактом порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а тому з огляду на предмет кримінального провадження вилучене майно підпадає під ознаки речового доказу, визначені ст. 98 КПК України.

Відтак, слідчий суддя врахував, що вказана земельна ділянка може бути об`єктом проведення слідчих дій, необхідних для встановлення обставин вчинення правопорушення.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, вислухана думка прокурора в підтримку поданого клопотання, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №42024112330000108, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 липня 2024, року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами відповідно до постанови прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 від 30.07.2024 /а.с. 56-57/, як таке, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто може бути використаним для доказу факту чи обстави вчинення кримінального правопорушення (злочину).

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо доводів апелянта, що незважаючи на те, що відповідно до витягу з ЄРДР досудове розслідування по даному кримінальному провадженні здійснюється Вишгородським районним управлінням поліції ГУНП в Київській області, розташованим у м. Вишгород, клопотання прокурора вирішувалось слідчим суддею Іванківського районного суду Київської області, поза межами територіальної юрисдикції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Із матеріалів провадження вбачається, а саме із витягу ЄРДР, що органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є Вишгородське районне управління поліції ГУНП в Київській області, а з постанови про визначення групи слідчих та старшого слідчого групи слідчих у кримінальному проваджені від 05.07.2024 вбачається, що одним із слідчих є т.в.о. начальника слідчого відділення відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_15 /а.с. 27/.

Крім того, слід враховувати, що на території Вишгородського району Київської області розташовані Вишгородський районний суд Київської області та Іванківський районний суд Київської області. Крім того, у Вишгородському районі Київської області знаходиться 4 відділення поліції, а саме: Вишгородське районне управління поліції, Відділ поліції № 1 (м. Іванків), Відділ поліції № 2 (м. Славутич), Відділ поліції № 3 (м. Чорнобиль).

А тому, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024112330000108, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 липня 2024, року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, здійснюється у тому числі й т.в.о. начальника слідчого відділення відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_15 , то в даному випадку клопотання прокурора територіально підсудне Іванківському районному суду Київської області.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту вище вказане майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості його відчуження, або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду та підлягають з`ясуванню під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ "НЕПТУН" - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 07 серпня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ "НЕПТУН" - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4