Ухвала

від 01.08.2024 по справі 911/1518/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1518/24

Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши заяву Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури №12/2-613вих-24 від 24.07.2024 (вх. №72/24 від 30.07.2024) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, яка розташована на території Баришівської селищної ради Броварського району Київської області та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Харренхол» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс» на частині земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, яка розташована на території Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, вчиняти дії з розорювання, проведення земельних робіт, а також знищення зелених насаджень в межах 25 метрів від західної її межі

у справі за позовом Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради, Київська обл., Броварський р-н., смт. Баришівка

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Харренхол», м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс», Київська обл., Броварський р-н., с. Яблуневе

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1518/24 за позовом Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради №12/2-424вих від 10.05.2024 року (вх. №826/24 від 13.06.2024 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харренхол» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення.

Ухвалою від 17.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1518/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.07.2024 року.

Ухвалою суду від 02.07.2024 відкладено підготовче засідання на 30.07.2024 року.

Ухвалою суду від 30.07.2024 року відкладено підготовче засідання на 08.10.2024 року.

До суду від першого заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява №12/2-613вих-24 від 24.07.2024 року (вх. №72/24 від 30.07.2024 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, яка розташована на території Баришівської селищної ради Броварського району Київської області та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Харренхол» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс» на частині земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, яка розташована на території Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, вчиняти дії з розорювання, проведення земельних робіт, а також, знищення зелених насаджень в межах 25 метрів від західної її межі.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що підставою пред`явлення вказаного позову до суду стало те, що всупереч ст. ст. 58, 59, 60, 61, 83, 84, 150 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 6, 80, 85, 88, 89 Водного кодексу України у приватній власності знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, яка частково накладається на землі гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» та прибережної захисної смуги, розташованих в його межах водно-болотних угідь.

Як зазначено у позовній заяві, межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, яка є предметом спору у даній справі, накладаються на межі Заказника та прибережної захисної смуги, розташованого в його межах болота (інші водні об`єкти), площа накладення складає 1,7640 га.

Відповідно до затвердженого начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області 21.09.2011 року Положення про гідрологічний заказник місцевого значення «Подільський», останній створено з метою збереження типового водно-болотного масиву в заплаві р. Альта, який являється регулятором водного режиму і відіграє важливу роль в підтриманні екологічної рівноваги в регіоні та є місцем гніздування водно-болотних звірів і птахів, зростання лікарських рослин.

На території Заказника, поміж іншим, забороняється надання ділянок під будівництво, в оренду, розорювання земель, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного режиму, меліоративні роботи, проїзд всіх видів транспорту поза дорогами загального користування, інші види господарської діяльності, які можуть призвести до втрати природної, наукової та культурно-освітньої цінності Заказника.

За матеріалами позову земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, на праві приватної форми власності належить ТОВ «Харренхол». Також, встановлено, що на теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га перебуває в оренді у ТОВ «Терра-Лайф Плюс» на підставі договору оренди землі від 17.05.2019 року, укладеного між ТОВ «Терра-Лайф Плюс» та ТОВ «Харренхол».

Посилаючись на положення ст.ст. 22, 33, 43, 44, 59, 60, 61 Земельного кодексу України та ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, прокурор зазначає, що землі сільськогосподарського призначення та землі водного фонду і природно-заповідного фонду мають суттєві відмінності, як за якістю їх складу, так і за метою їх використання за встановленим законом призначенням.

Прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка частково накладається на межі Заказника та прибережної захисної смуги по західній своїй межі. Тому, на думку прокурора, доцільним буде часткове обмеження використання вказаної земельної ділянки для запобігання негативному антропогенному впливу на неї. В той же час, забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га із забороною вчиняти дії з розорювання, проведення земельних робіт, а також, знищення зелених насаджень в межах 25 метрів від західної межі земельної ділянки має на меті відновлення та запобігання порушення прав та охоронюваних законом інтересів дійного власника таких земель - Українського народу в особі уповноваженого органу (Баришівської селищної ради). При цьому, відповідним та співмірним обмеженням має виступати утримання від подальшої зміни якісних характеристик земельної ділянки природно-заповідного та водного фондів.

Невжиття заходів забезпечення позову, на думку прокурора, матиме негативні наслідки для дійсного власника спірної земельної ділянки у вигляді неможливості або значного утруднення її використання для потреб збереження об`єктів природно-заповідного фонду та водного фонду. Додатковим обґрунтуванням необхідності застосування заходів забезпечення позову є те, що спірна земельна ділянка після її незаконної передачі у приватну власність ставала предметом відчуження та об`єднання. Прокурор вважає, що подальші угоди щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою на користь фізичних чи юридичних осіб можуть ускладнити розгляд справи через необхідність залучення інших осіб, або, навіть, пред`явлення нового позову, зміни судочинства, а також, ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позову

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом вищенаведеної норми, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2).

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18.

В поданій заяві про забезпечення позову прокурором не наведено доводів на обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову, а лише висловлене припущення щодо ймовірності виникнення обставин, які можуть призвести до невиконання у подальшому судового рішення.

Прокурором не надано суду будь-яких документальних доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Припущення прокурора, що відповідачем можуть бути вчинені дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою на користь фізичних чи юридичних осіб, а також, розорювання, проведення земельних робіт, знищення зелених насаджень на спірній земельній ділянці відповідачами є безпідставними та такими, що жодним чином не підтверджені належними та допустимими доказами. Зокрема, прокурором не наведено доказів, що відповідачами фактично вчиняються дії щодо забудови земельної ділянки, розорювання, проведення земельних робіт, знищення зелених насаджень на спірній земельній ділянці. Натомість, прокурором лише вислове припущення можливого, в майбутньому, відчуження земельної ділянки та проведення земельних робіт.

Судом встановлено, що прокурором не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Прокурором не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову. Забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.

Саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу у позивача в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. В заяві про забезпечення позову містяться загальні міркування про очевидну небезпеку щодо розорювання, проведення земельних робіт, знищення зелених насаджень, вчинення угод щодо розпорядження спірною земельною ділянкою на користь фізичних чи юридичних осіб, без надання будь-яких доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заяві.

Додатково суд зазначає, що прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, в той час, як в позові зазначено, що межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, яка є предметом спору у даній справі, накладаються на межі Заказника та прибережної захисної смуги, розташованого в його межах болота (інші водні об`єкти) і площа накладення складає 1,7640 га.

Проте, суд зазначає, що оцінка зазначеним обставинам, зокрема, факту накладення та відповідної площі накладення, судом буде надана за результатом розгляду справи по суті на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, прокурор не навів обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, прокурором не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.

За таких обставин, зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 74, 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити першому заступнику керівника Київської обласної прокуратури у задоволенні заяви №12/2-613вих-24 від 24.07.2024 року (вх. №72/24 від 30.07.2024 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, яка розташована на території Баришівської селищної ради Броварського району Київської області та заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Харренхол» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс» на частині земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, яка розташована на території Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, вчиняти дії з розорювання, проведення земельних робіт, а також знищення зелених насаджень в межах 25 метрів від західної її межі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту складення повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.Г. Заєць