Рішення

від 12.11.2024 по справі 911/1518/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/1518/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради, Київська обл., Броварський р-н., смт. Баришівка

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Харренхол», м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс», Київська обл., Броварський р-н., с. Яблуневе

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації

представники:

від позивача не з`явився

від відповідача 1 С.Шеховцов

від відповідача 2 не з`явився

від прокуратури Ю.Набок

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради №12/2-424вих 24 від 10.05.2024 року (вх. №826/24 від 13.06.2024) (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харренхол» (далі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс» (далі відповідач 2) про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом її повернення.

Ухвалою від 17.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1518/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.07.2024 року.

До суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 01.07.2024 року (вх. №7354/24 від 01.07.2024), в якому відповідач 1 проти позову заперечує.

Представники позивача та відповідача 2, належним чином повідомлених про час та місце розгляду даної справи, у судове засідання 02.07.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні представник відповідача 1 та прокурор надали свої пояснення щодо справи.

Ухвалою суду від 02.07.2024 року відкладено підготовче засідання на 30.07.2024 року.

До суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив №12/2-590 від 15.07.2024 року (вх. №7796/24 від 17.07.2024).

До суду від відповідача 1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 29.07.2024 року (вх. №8114/24 від 29.07.2024) про відкладення розгляду справи.

Також від відповідача 1 надійшли заперечення б/н від 26.07.2024 року (вх. №8122/24 від 29.07.2024) на відповідь на відзив.

Представники позивача - Баришівської селищної ради та відповідача 2 - ТОВ «Терра-Лайф Плюс», належним чином повідомлених про час та місце розгляду даної справи, у судове засідання 30.07.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 30.07.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1518/24 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 08.10.2024 року.

До суду від прокуратури надійшла заява №1/2-662вих-24 від 09.08.2024 року (вх. №8486/24 від 12.08.2024) про зміну предмета позову.

Також від відповідача 1 надійшло клопотання б/н від 04.10.2024 року (вх. №9985/24 від 04.10.2024) про приєднання доказів до матеріалів справи.

Представники позивача - Баришівської селищної ради та відповідача 2 ТОВ «Терра-Лайф Плюс», належним чином повідомлених про час та місце розгляду даної справи, у судове засідання 08.10.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Прокурор у судовому засіданні 08.10.2024 року заяву №1/2-662вих-24 від 09.08.2024 року (вх. №8486/24 від 12.08.2024) про зміну предмета позову підтримав.

Представник відповідача 1 проти заяви про зміну предмета позову не заперечує.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмета позову; клопотання відповідача 1 б/н від 04.10.2024 року (вх. №9985/24 від 04.10.2024) про приєднання доказів до матеріалів справи задоволено; відкладено підготовче засідання на 12.11.2024; відкладено підготовче засідання на 12.11.2024.

До суду від прокурора надійшла заява №12/2-921вих-24 від 07.11.2024 року (вх. №11130/24 від 11.11.2024) про зміну предмета позову, згідно якої просить суд розглядати позовні вимоги в наступній редакції: усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Харренхол» на земельну ділянку площею 1,7640 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 із припиненням речових прав щодо неї (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 3020280532202, індексний номер 75449603 від 09.10.2024); усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження землями природно-заповідного та водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 1,7640 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 у Державному земельному кадастрі.

Крім того, прокурор просить суд закрити провадження у справі №911/1518/24 в частині позовних вимог про усунення перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду шляхом визнання недійсним договору від 17.05.2019, укладеного між ТОВ «Харренхол» та ТОВ «Терра-Лайф Плюс», предметом якого є передача в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га. та усунення перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Терра-Лайф Плюс» на земельну ділянку площею 32 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 із припиненням речових прав щодо неї (індексний номер 46926367 від 20.05.2019) та повернути Київській обласній прокуратурі 16412,36 грн. судового збору.

До суду від відповідача 1 надійшла заява б/н від 08.11.2024 (вх. №11100 від 08.11.2024) про визнання позову у редакції позову згідно заяви прокурора про зміну предмета позову від 07.11.2024 року.

Позивач та відповідач 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 12.11.2024 не з`явились.

Прокурор, у судовому засіданні 12.11.2024 року підтримав подану заяву про зміну предмета позову, та просив суд задовольнити позовні вимоги в редакції зазначеної заяви, а також, закрити провадження у справі в частині позовних вимог.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 12.11.2024 подану ним заяву про визнання позову підтримав, а також, просив зменшити суму судового збору яка підлягає стягненню з відповідача 1 на 50%.

Згідно ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору, а також, враховуючи визнання відповідачем 1 позову під час підготовчого провадження та відсутність позовних вимог до відповідача 2, згідно поданої прокурором заяви про зміну предмета позову від 07.11.2024, у судовому засіданні 12.11.2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурором згідно позову зазначено, що в межах території Баришівської селищної ради розташована земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка на праві приватної форми власності належить ТОВ «Харренхол».

Вказана земельна ділянка зареєстрована за ТОВ «Харренхол» на підставі рішення державного реєстратора про реєстрацію прав на нерухоме майно Місюкевич Л.О. від 14.05.2019 №4685594. Земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га перебуває в оренді у ТОВ «Терра-Лайф Плюс» на підставі Договору оренди землі від 17.05.2019, укладеного між ТОВ «Терра-Лайф Плюс» та ТОВ «Харренхол».

Як зазначено прокурором, вказана земельна ділянка утворилася шляхом об`єднання 16 земельних ділянок, площа кожної з яких складала 2 га. Зокрема, на підставі засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф. заяви директора ТОВ «Харренхол» Артемової І.Ф. від 28.03.2019 №1164 об`єднано належні вказаному товариству на праві приватної форми власності земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220286400:18:001:0554, 3220286400:18:001:0555, 3220286400:18:001:0556, 3220286400:18:001:0557, 3220286400:18:001:0558, 3220286400:18:001:0559, 3220286400:18:001:0560, 3220286400:18:001:0561, 3220286400:18:001:0562, 3220286400:18:001:0563, 3220286400:18:001:0564, 3220286400:18:001:0565, 3220286400:18:001:0566, 3220286400:18:001:0567, 3220286400:18:001:0568, 3220286400:18:001:0569.

Первинне відведення зазначених земельних ділянок у приватну власність громадян здійснено на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, прийнятих у 2016 році. В подальшому, вказані ділянки ставали предметом договорів купівлі-продажу та у кінцевому рахунку право власності на них набуло ТОВ «Харренхол».

Прокурором встановлено, що вказані земельні ділянки частково знаходяться в межах водно-болотних угідь та їх прибережній-захисній смузі гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський», утвореного згідно з рішенням виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів від 26.11.1991 №191 «Про оголошення нововиявленних територій природно-заповідними територіями місцевого значення». Вказаним рішенням, гідрологічним заказником місцевого значення «Подільський» оголошено територію площею 280 га в межах Баришівського району по річці Альта в районі розташування сіл Поділля та Масківці.

В подальшому, на замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області ТОВ «Інтеграл Сервіс» у 2011 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення на місцевості меж земельних ділянок гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський», які розташовані на території Подільської та Масківецької сільської рад Баришівського району Київської області (за межами населених пунктів). За вказаною землевпорядною документацією, гідрологічний заказник місцевого значення «Подільський» розташований в межах Подільської сільської ради (231,5 га) та Масківецької сільської ради (48,5 га) Баришівського району за межами населених пунктів.

Відповідно до затвердженого начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області 21.09.2011 Положення про гідрологічний заказник місцевого значення «Подільський», останній створено з метою збереження типового водно-болотного масиву в заплаві р. Альта, який являється регулятором водного режиму і відіграє важливу роль в підтриманні екологічної рівноваги в регіоні та є місцем гніздування водно-болотних звірів і птахів, зростання лікарських рослин. На території Заказника, поміж іншим, забороняється надання ділянок під будівництво, в оренду, розорювання земель, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного режиму, меліоративні роботи, проїзд всіх видів транспорту поза дорогами загального користування, інші види господарської діяльності, які можуть призвести до втрати природної, наукової та культурно-освітньої цінності Заказника.

Відповідно до інформації ТОВ «Геоматичні рішення» від 18.07.2022 №40/07, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220286400:18:001:0565 площею 2 га, 3220286400:18:001:0566 площею 2 га, 3220286400:18:001:0567 площею 2 га, 3220286400:18:001:0568 площею 2 га, 3220286400:18:001:0572 площею 32 га частково накладаються на земельні ділянки державного гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський».

На момент проведення ТОВ «Геоматичні рішення» вимірювальних робіт, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220286400:18:001:0565, 3220286400:18:001:0566, 3220286400:18:001:0567. 3220286400:18:001:0568 знаходились в процесі об`єднання в одну земельну ділянку. Однак, як зазначено прокурором, у відповідних реєстрах вже була зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, в яку об`єдналися вищевказані земельні ділянки.

Таким чином, відповідно до вказаної інформації ТОВ «Геоматичні рішення», межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га накладаються на межі Заказника та прибережної захисної смуги, розташованого в його межах болота (інші водні об`єкти), площа накладення складає 1,7640 га.

В подальшому до ТОВ «Геоматичні рішення» скеровано повторний запит щодо актуалізації даних щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га на межі гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» після завершення процесу об`єднання земельних ділянок.

Так, відповідно до отриманої інформації, межі земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га накладаються на межі Заказника та прибережної захисної смуги розташованого в його межах болота (інші водні об`єкти), площа накладення складає 1,7640 га.

До зазначених листів ТОВ «Геоматичні рішення» додано викопіювання з топографічних матеріалів, ортофотопланів місцевості станом на 2011 рік та матеріалів космічної зйомки місцевості станом на 2019, 2022 роки, які містять схеми накладення меж спірної земельної ділянки на землі гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» і на 25-ти метрову прибережну смугу болота.

Враховуючи викладене, прокурор зазначає, що як на момент первинної передачі вищевказаних земельних ділянок так і на даний час, земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га частково відноситься до земель природно-заповідного та водного фонду.

Згідно ст. 18 Земельного кодексу України (далі ЗК України), до земель України належать усі землі в межах ії території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (ч. 1 ст. 19 ЗК України).

Статтею 43 ЗК України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва). Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (стаття 45 ЗК України).

Статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно п.п. а), в) ч. 3 ст. 83 ЗК України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом г) ч. 1 ст. 150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЗК України, припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах «в» і «г» частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної. Київської і Севастопольської міських рад. Системний аналіз вищенаведених норм права дозволяє зробити висновок про те, що землі природно-заповідного фонду, що перебувають у державній, комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на них земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення). Вилучення (викуп) земель природно-заповідного фонду із комунальної власності, зокрема, для будівництва житла був можливим тільки за рішенням відповідної місцевої ради, якщо вилучення (викуп) земельної ділянки погодила Верховна Рада України.

Так, рішення про створення гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» прийнято Київською обласною Радою народних депутатів 26.11.1991, а тому, передача у 2016 році у власність громадян земельних ділянок, за рахунок яких у подальшому була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га, та які частково накладаються на землі природно-заповідного фонду, суперечить вимогами чинного законодавства.

Крім того, в межах гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» знаходяться болота (інші водні об`єкти), тому, щодо даного водного об`єкту розповсюджується законодавство щодо особливого режиму використання прибережних захисних смуг водних об`єктів.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України (далі ВК України) та ст. 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту ст. 59 ЗК України, чинним законодавством встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. Так, хоча й у ч. 1 ст. 59 ЗК України передбачено, що такі землі можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, разом з тим, стаття 59 ЗК України у частинах 2-4 закріплює обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями ч. 2 ст. 59 ЗК України.

Так, громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до З гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (ч. 2 ст. 59 ЗК України).

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (ч. 4 ст. 59 ЗК України).

Враховуючи вимоги ст. ст. 1, 88, 89 ВК України, ст. ст. 59, 60, 61 ЗК України, законодавцем визначено вичерпний перелік видів функціонального використання земель водного фонду, оскільки, стосовно них встановлено спеціальний правовий режим - обмеження у цивільному обороті, як такі що не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків передбачених ч. 2 ст. 59 ЗК України.

Отже, за змістом зазначених норм землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є водним фондом України.

Отже, вищевикладеними нормами законодавства не передбачено можливості відведення земель водного фонду для ведення особистого селянського господарства, більш того, взагалі заборонено розорювання земель водного фонду, які імперативно обмежені у цивільному обороті.

Водночас, відповідно до п. п. «г», «ґ» ч. 4 ст. 84 3К України, землі лісогосподарського призначення та землі під об?єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи зазначене, оскільки, земельна ділянка площею 1,7640 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414, яка набута у власність ТОВ «Харренхол» є земельною ділянкою водного та природно-заповідного фонду, щодо якої установлено спеціальний правовий режим - обмеження в обороті (статті 59, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України), суд дійшов висновку про незаконність отримання у 2016 році громадянами на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області у приватну власність земельної ділянки водного фонду та природно-заповідного фонду, а в подальшому й набуття права власності на таку земельну ділянку ТОВ «Харренхол».

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України, ч. 2 ст. 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явленим упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду і на вказану вимогу не поширюється позовна давність.

Аналогічна правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, а також поставної Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №545/1847/20.

Водночас, відповідачем 1 під час розгляду справи визнано заявлену прокурором обставину часткового накладання спірної земельної ділянки на земельну ділянку гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» і на 25 - ти метрову прибережну смугу болота (іншого водного об`єкта) площею 1,7640 га.

Відповідачем 1 - ТОВ «Харренхол» зі спеціалізованою землевпорядною організацією - ТОВ «ГеоФекторі» укладено Договір №34/08 від 08.08.2024 на виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1829000232202, на дві окремі земельні ділянки: ділянка 1 - площею 1,7640 га та ділянка 2 - площею 30,2360 га, яка розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, Подільська сільська рада.

На виконання Договору №34/08 від 08.08.2024, ТОВ «ГеоФекторі» виготовлено Технічну документацію з землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 32.000 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 для ведення особистого селянського господарства на території Баришівської територіальної громади Броварського району Київської області. За результатами поділу сформовано дві земельні ділянки: з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 площею 1,7640 га, межі якої відповідають межам часткового накладання земельної ділянки з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 на земельну ділянку гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» і на 25 - ти метрову прибережну смугу болота (іншого водного об`єкта); з кадастровим номером 3220286400:18:001:0415 площею 30,2360 га, що відповідає іншій частині спірної земельної ділянки.

02.09.2024 зазначені ділянки зареєстровано у Державному земельному кадастрі, що підтверджується відповідними витягами з Державного земельного кадастру, копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідачем 1 - ТОВ «Харренхол» 09.10.2024 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 площею 1,7640 та земельну ділянку з кадастровим номером 3220286400:18:001:0415 площею 30,2360 га, що підтверджується доданими до матеріалів справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №398392149 та №398391182.

Враховуючи зазначене, частина спірної земельної ділянки, про накладання якої на земельну ділянку гідрологічного заказника місцевого значення «Подільський» і на 25 - ти метрову прибережну смугу болота (іншого водного об?єкта) площею 1,7640 га зазначено прокуратурою, в силу приписів ст. 79-1 Земельного кодексу України, існує як окремий об?єкт цивільних прав, а саме, земельна ділянка з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414. Державну реєстрацію спірної земельної ділянки скасовано.

Прокурором подано заяву №12/2-921вих-24 від 07.11.2024 року (вх. №11130/24 від 11.11.2024) про зміну предмета позову, згідно якої він просить суд розглядати позовні вимоги в наступній редакції: усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Харренхол» на земельну ділянку площею 1,7640 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 із припиненням речових прав щодо неї (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 3020280532202, індексний номер 75449603 від 09.10.2024); усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження землями природно-заповідного та водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 1,7640 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 у Державному земельному кадастрі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-4, у постанові від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-4, у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, у постанові від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-4, у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-4).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади

Як встановлено судом, наявність державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем 1 створює перешкоди державі в особі Баришівської селищної ради в користуванні та розпорядженні вказаною земельною ділянкою водного та природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникають із дня такої реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 03.09.2020 у справі №914/1201/19, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь- яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об?єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

З огляду на особливий статус спірної земельної ділянки, її передача в приватну власність є протиправною. Отже, позовна вимога про усунення перешкод у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Харренхол» на земельну ділянку площею 1,7640 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 із припиненням речових прав щодо неї (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 3020280532202, індексний номер 75449603 від 09.10.2024) є ефективним засобом правомірного інтересу, оскільки, спрямована на скасування реєстрації прав ТОВ «Харренхол» на землю, яке, враховуючи встановлені вище обставини та норми чинного закондавства не може бути власником земель водного та природно-заповідного фонду.

Таким чином, з метою поновлення порушених прав держави та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою водного та природо-заповідного фондів, державна реєстрація права власності на земельну ділянку площею 1,7640 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 за ТОВ «Харренхол» підлягає скасуванню судом.

Разом з тим, земельна ділянка може бути об?єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України).

Відповідно до відомостей із Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414, вона має площу 1,7640 га та цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Судом враховано, що без скасування державної реєстрації земельної ділянки, як об?єкта Державного земельного кадастру, власник буде зобов`язаний вживати додаткових заходів для відновлення стану законності, зокрема, розробляти документацію щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Частиною 6 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» зазначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Враховуючи викладене, для забезпечення реальної та безперешкодної можливості державі реалізувати всі правомочності власника щодо земельної ділянки водного та природо-заповідного фондів з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414, суд дійшов висновку, що позовна вимога про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з припиненням права власності за ТОВ «Харренхол» на цю ділянку, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховано, що скасування реєстрації земельної ділянки з припиненням прав на неї є ефективним способом захисту порушених прав, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельних ділянок (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №484/629/19 та від 20.12.2023 у справі №916/1517/22).

Крім того, судом встановлено, що в процесі розгляду справи припинено право оренди ТОВ «Терра-Лайф Плюс» на спірну земельну ділянки, шляхом укладення між ТОВ «Терра-Лайф Плюс» (відповідач 2) та ТОВ «Харренхол» Додаткової угоди про припинення Договору оренди землі б/н від 17.05.2019 (кадастровий номер 3270286400:18:001:0572) та державної реєстрації припинення права оренди відповідача 2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями зазначеної додаткової угоди та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо усунення перешкод у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду шляхом визнання недійсним Договору оренди землі від 17.05.2019 та шляхом скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Терра-Лайф Плюс» на земельну ділянку у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Водночас, судом враховано, що відповідачем 1 - ТОВ «Харренхол» подано заяву б/н від 08.11.2024 (вх. №11100 від 08.11.2024) про визнання позову у редакції позову згідно заяви прокурора про зміну предмета позову від 07.11.2024 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Приймаючи визнання відповідачем 1 позову, яке не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб, а також те, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Досліджуючи підстави представництва прокурором інтересів держави у даній справі, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі №1-1/99 від 08.04.1999 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999, передбачено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Згідно позову, прокурором від імені держави в якості позивача визначено Баришівську селищну раду, яку позбавлено можливості розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 ЗК України.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Баришівська селищна рада Броварського району Київської області.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі №927/246/18 від 06.02.2019, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Відповідно до п. 37 постанови Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Київською обласною прокуратурою, в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», направлено лист від 23.01.2024 № 12/2-62вих-24 до Баришівської селищної ради щодо надання інформації про вжиті заходи, спрямовані на захист інтересів держави з метою повернення спірної земельної ділянки природно-заповідного та водного фонду.

Відповідно до відповіді Баришівської селищної ради, органом місцевого самоврядування заходи, спрямовані на повернення спірної земельної ділянки у власність територіальної громади не вживались.

Водночас, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальиіого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва (постанова Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 10.07.2018 у справі №812/1689/16).

Враховуючи викладене, прокурором належним чином обґрунтовано звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічну норму закріплено в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що відповідач 1 визнав позовні вимоги, суд вирішив повернути прокурору з Держаного бюджету України 50% судового збору, сплаченого за подання даного позову (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 07.11.2024) , а саме, судовий збір у сумі 3028,00 грн.

В іншій частині судовий збір, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача 1 з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Решта сплаченого прокурором судового збору в сумі 19440,36 грн. є надміру сплаченим та підлягає поверненню прокуратурі з державного бюджету на підставі п. 1 ч.1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харренхол» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою (07501, Київська область, Броварський район, сит. Баришівка, вул. Центральна, 27, код ЄДРПОУ 04360623) права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Харренхол» на земельну ділянку площею 1,7640 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 із припиненням речових прав щодо неї (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3020280532202, індексний номер 75449603 від 09.10.2024).

3. Усунути перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою (07501, Київська область, Броварський район, сит. Баришівка, вул. Центральна, 27, код ЄДРПОУ 04360623) права користування та розпорядження землями природно-заповідного та водного фонду шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 1,7640 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0414 у Державному земельному кадастрі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харренхол» (02081, м. Київ, Дніпровська набережна, 19-В, код ЄДРПОУ 42816908) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996; реквізити: отримувач - Київська обласна прокуратура; код 02909996, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО банку 820172, р/р UA028201720343190001000015641) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Закрити провадження у справі №911/1518/24 в частині позовних вимог про усунення перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду шляхом визнання недійсним договору від 17.05.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харренхол» (код ЄДРПОУ 42816908) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс» (код ЕДРПОУ 42896370), предметом якого є передача в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 площею 32 га.; усунення перешкоди у здійсненні Баришівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного та водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-Лайф Плюс» на земельну ділянку площею 32 га з кадастровим номером 3220286400:18:001:0572 із припиненням речових прав щодо неї (індексний номер 46926367 від 20.05.2019).

6. Повернути Київській обласній прокуратурі (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996; реквізити: отримувач - Київська обласна прокуратура; код 02909996, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО банку 820172, р/р UA028201720343190001000015641) з Державного бюджету 19440 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сорок) грн. 36 коп. судового збору.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256,257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.11.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць