Ухвала

від 02.08.2024 по справі 910/2273/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

02 серпня 2024 року Справа № 910/2273/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши матеріали,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕС Горохівська", Комплекс будівель та споруд №7, будинок 7, сільрада Бузька, Вознесенський район, Миколаївська область

електронна пошта: Tiu.zg2019@gmail.com

представник позивача: Григоренко Юрій Сергійович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про: відшкодування шкоди.

Позивач через систему "Електронний суд" звернувся до Господарського суду м.Києва із позовом, в якому просить стягнути з держави Російська Федерація збитки, завдані пошкодженням майна позивача у розмірі 3 240 482,97 доларів США та упущену вигоду у розмірі 73084868,54 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2024 року позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами передано за встановленою підсудністю Господарському суду Миколаївської області.

10.05.2024 року матеріали справи №910/2273/24 надійшли до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2024 року, головуючим суддею в даній справі визначено суддю Алексєєва А.П.

Ухвалою суду від 16.05.2024 (суддя Алексєєв А.П.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕС Горохівська" залишено без руху. Встановлено позивачу строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

12.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків в якій міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на усунення недоліків. Вказує, що пропуск строку зумовлений помилкою в роботі підсистеми ЕСІТС «Електронний суд» і неможливістю подати документи за допомогою неї.

У зв`язку з відпусткою судді Алексєєва А.П. (для догляду за дитиною), розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №94 від 19.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Алексєєва А.П., зокрема, судової справи №910/2273/24.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 визначено головуючим у справі №910/2273/24 суддю Семенчук Н.О.

Враховуючи викладене, суд розглянувши заяву позивача зазначає наступне.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Положеннями частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини першої статті 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За статтею 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини перша, друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

Нормою статті 253 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а також можуть визначатись вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно із статтею 255 Цивільного України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання заяви про усунення недоліків може бути реалізовано позивачем виключно у строк, встановлений судом, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

За змістом частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 №904/5995/16.

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 16.05.2024 (суддя Алексєєв А.П.) було встановлено позивачу строк у 10 днів для усунення недоліків зазначених у даній ухвалі, яку позивач отримав 16.05.2024 о 18:36 (а.с.45)

Згідно пункту 2, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, днем вручення позивачу ухвали від 16.05.2024 вважається 17.05.2024.

За таких обставин, останнім днем строку на усунення недоліків позовної заяви було 27.05.2024 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник до закінчення процесуального строку, який було встановлено судом для усунення недоліків позовної заяви в ухвалі суду 16.05.2024, не надав до суду заяви про його продовження.

Отже, станом на 27.05.2024 вказаний процесуальний строк закінчився, що унеможливлює його продовження.

12.06.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків в якій міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на усунення недоліків, однак, як вказано вище, продовження пропущеного строку та його поновлення є різними процесуальними діями. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку (у цьому випадку - до 27.05.2024 включно), чи з ініціативи суду, в той час як позивач звернувся з заявою про усунення недоліків після закінчення цього строку. Таким чином, оскільки із заявою про продовження строків позивач до суду не звертався своєчасно, а процедура поновлення строку не може бути застосована до питання щодо подання заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення йому строку на подання заяви про усунення недоліків.

З огляду на положення ч.2 ст.118 ГПК України, суд залишає заяву про усунення недоліків без розгляду.

Отже, у встановлений судом строк позивачем не усунуто недоліки позовної заяви викладені в ухвалі суду віл 16.05.2024.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

Враховуючи вищенаведене, позовна заява від 26.02.2024 підлягає поверненню позивачу.

Згідно із ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.12, 113, 114, 118, 119, 174, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити позивачу у поновленні строку для усунення недоліків позовної заяви

2. Заяву про усунення недоліків - залишити без розгляду.

3. Позовну заяву від 26.02.2024 - повернути позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.6, 9 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.О.Семенчук