Ухвала

від 01.08.2024 по справі б-24/158-07

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № Б-24/158-07

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.03.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024

у справі № Б-24/158-07

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз"

до Державного сільськогосподарського підприємства "Оберіг"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №Б-24/158-07 затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - Державне сільськогосподарське підприємство "Оберіг" (код 00487551, місце реєстрації: Харківська обл., Харківський р-н, м.Мерефа, пл.Шевченка, буд.№1). Визнано погашеними вимоги кредиторів, що не погашені у зв`язку із недостатністю майна банкрута Державного сільськогосподарського підприємства "Оберіг". Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Визнано погашеними вимоги: АТ "Харківобленерго" на суму 332 601,12 грн; ГУ ДПС у Харківській області на суму 1148118,12 грн; Харківської філії ПАТ "Укртелеком" на суму 21 533,28 грн; Фінансового управління Харківської районної Державної адміністрації на суму 131 199,00 грн; Фізичної особи ОСОБА_1 на суму 2 788,20 грн; ПАТ "Харківгаз" на суму 196 914,00 грн; Харківського обласного центру зайнятості на суму 19 797,32 грн; ГУ ПФУ у Харківській області на суму 180 241,88 грн. Провадження у справі закрито.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №Б-24/158-07 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі №Б-24/158-07 залишено без змін.

До Верховного Суду від Заступника керівника Харківської обласної прокуратури надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №Б-24/158-07, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б-24/158-07 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.07.2024.

Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 31.07.2024 № 32.2-01/1675, у зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № Б-24/158-07.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № Б-24/158-07 між суддями від 31.07.2024 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Жуков С.В.- головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права (ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 6 ст. 12, 79, ч. 3 ст. 198, 208, 209, 236, 238, 241, 280 ГПК України) та матеріального права (ст. ст. 7, 12, 61, 62, 65, 73 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 7 ст. 20 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 8, ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод), викладених у постановах Верховного Суду, зокрема:

1) З питань виконання ліквідатором всієї повноти заходів під час ліквідаційної процедури:

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, щодо принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі;

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 915/112/15 (п. 13), щодо принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, який розкривається у здійсненні ліквідатором такої якості та кількості дієвих заходів, що спрямовані на виявлення активів боржника, при якій ні у суду, ні у кредиторів банкрута не може виникати обґрунтованого сумніву щодо їх належного здійснення;

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15 про те, що звіт та ліквідаційний баланс як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду, у зв`язку із закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника та аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості;

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду (п. 18) від 31.10.2018 у справі №903/975/14 про те, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не лише констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута;

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду (п. 20) від 31.10.2018 у справі № 903/975/14 щодо здійснення заходів, спрямованих на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб, вчинення обґрунтованих та логічних дій, а також надсилання запитів до відповідних органів, з урахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора, таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси;

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду (п. 26) від 16.08.2018 у справі №923/1265/15 щодо вжиття всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, дослідження руху коштів на рахунках банкрута за період як до відкриття провадження у справі про банкрутство, так і після прийняття рішення у формі постанови про визнання боржника банкрутом у разі відсутності документів з фінансово-господарської діяльності підприємства-банкрута, а також неможливості отримати зазначені документи, оскільки саме первинна документація боржника має містити відомості про майнові активи, зокрема дебіторську заборгованість, відчужене майно, цінні папери, кошти тощо;

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 915/549/16 щодо здійснення аналізу ліквідатором будь-яких договорів та інших правочинів банкрута із зазначенням їх переліку з метою визначення їх законності (особливо щодо рухомого та нерухомого майна), а також виявляти та звертатися за визнанням недійсними угод банкрута щодо майна та спростуванням майнових дій на підставі статті 20 Закону (норма, яка діяла на час розгляду справи в суді) та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України;

- висновки, викладені у постанові КГС ВС від 17.06.2020 у справі № 924/669/17 про те, що звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі;

- висновки, викладені у постанові КГС ВС від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 щодо обов`язку здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів, зокрема притягнення винних у доведенні до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності, що є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб, пов`язаних з боржником, і, як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб;

- висновки, викладені у постановах КГС ВС від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20) про те, що саме детальний аналіз ліквідатором фінансового стану банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть змогу ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

2) З питань відсутності нерозглянутих спорів та розгляду заяв про оскарження проведення аукціону щодо продажу майна до розгляду звіту та ліквідаційного балансу ліквідатора:

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 915/112/15 (п. 13), щодо обов`язку ліквідатора пересвідчитися у відсутності нерозглянутих спорів, скарг, клопотань до розгляду звіту та ліквідаційного балансу ліквідатора, оскільки таке вирішення за участі банкрута після закінчення ліквідаційної процедури буде неможливим і може призвести до порушення прав кредиторів та невизначеного кола осіб внаслідок припинення існування банкрута як юридичної особи;

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 914/1964/15 ( п. 15) щодо розгляду заяв про оскарження проведення аукціону щодо продажу майна банкрута до розгляду звіту та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки одночасний розгляд порушує права учасників процедури банкрутства на оскарження аукціону.

3) З питань розгляду усіх майнових позовів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство:

- висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19;

- висновки, викладені у постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 щодо визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

4) З питань тлумачення дати, з якої суддя вважається звільненим з посади:

-висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі №815/5811/16.

5) З питань оцінки доказів судом:

- висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 щодо застосування стандарту доказування "вірогідності доказів";

- висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.02.2021 у справі № 927/645/19 (п. 7.44), від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц щодо забезпечення стандарту доказування, принципу змагальності, повноти дослідження обставин справи, стандарту переваги більш вагомих доказів;

- висновку Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 у справі №311/2297/21 про те, що створення судом необґрунтованих переваг в поданні та оцінці доказів на етапі розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі.

6) З питань виконання прокурором субсидіарної ролі:

- висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, щодо виконання прокурором субсидіарної ролі - заміни у судовому провадженні компетентного органу, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно, з метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287-291 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга відповідає вимогам ГПК України, у зв`язку з чим, з огляду на положення ч. 1 ст. 294 ГПК України, наявні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 288, 290, 294, 295 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, яка подана на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі №Б-24/158-07.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури у справі № Б-24/158-07 на 28 серпня 2024 року о 12:40 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 21 серпня 2024 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Витребувати Господарського суду Харківської області/Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №Б-24/158-07 з оригіналами оскаржуваних судових рішень.

5. Повідомити учасників справи, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- якщо касаційна скарга подані до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

6. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

7. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков