Повістка

від 31.07.2024 по справі 322/1935/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 31.07.2024 Справа № 322/1935/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 322/1935/23 Головуючий у 1-й інстанції: Гасанбеков С.С.

Провадження № 22-з/807/106/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Полякова О.З.

при секретарі: Смокотіній В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шиш Антона Борисовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» - адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» про витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шиш А.Б. звернулася до суду з позовом до ТОВ «Клевер Украгро» про витребування майна із чужого незаконного володіння, просила суд:

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельної ділянки, площею 7,288 га, кадастровий номер 2323680400:03:008:0001, яка розташована на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною, індексний номер: 56005787 від 29.12.2020, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 39986654, дата державної реєстрації: 24.12.2020;

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельної ділянки, площею 2,0002 га, кадастровий номер 2323680400:04:003:0004, яка розташована на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною, індексний номер: 56005248 від 29.12.2020, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 39986238, дата державної реєстрації: 24.12.2020;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», повернути ОСОБА_1 земельні ділянки, кадастровий номер 2323680400:03:008:0001, площею 7,288 га, та кадастровий номер 2323680400:04:003:0004, площею 2,0002 га, розташовані на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» задоволено повністю.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельної ділянки, площею 7,288 га, кадастровий номер 2323680400:03:008:0001, яка розташована на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною, індексний номер: 56005787 від 29 грудня 2020 року, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 39986654, дата державної реєстрації: 24 грудня 2020 року.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельної ділянки, площею 2,0002 га, кадастровий номер 2323680400:04:003:0004, яка розташована на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною, індексний номер: 56005248 від 29 грудня 2020 року, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 39986238, дата державної реєстрації: 24 грудня 2020 року.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2323680400:03:008:0001, площею 7,288 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 2323680400:04:003:0004, площею 2,0002 га, що розташовані на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 839,76 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» - адвокат Рогозін О.В. подав апеляційну скаргу, просиврішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 червня 2024 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» - адвоката Рогозіна О.В. залишено без задоволення.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 березня 2024 року у цій справі залишено без змін.

21.06.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шиш А.Б. сформував в системі «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення по зазначеній справі, оскільки питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 , судом не вирішувалось.

Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача було подано заяву про надання доказів понесених судових витрат в строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тобто протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Зазначає, що в суді апеляційної інстанції інтереси ОСОБА_1 представ адвокат Шиш А.Б. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1144394 від 24.11.2023 року та договору № 29/09 про надання правничої допомоги від 29.09.2023 року (з додатковою угодою № 1 від 29.09.2023 року).

Згідно з умовами додаткової угоди № 1 від 29.09.2023 року розмір винагороди адвоката за правничу допомогу, вказану в пункті 1 цієї Додаткової угоди, визначається виходячи з погодинної ставки за послуги адвоката в сумі 2000,00 грн. за одну годину, без ПДВ. Розмір винагороди адвоката за участь у судових засіданнях визначається виходячи із погодинної ставки, вказаної в п. 2 цієї Додаткової угоди, але не менше ставки за одну годину роботи адвоката. Аналогічним чином визначається розмір винагороди адвоката і у випадку коли судове засідання, на яке з`явився адвокат, не відбулося (відсутність судді, повітряна тривога, відключення приміщення суду від електроенергії тощо) (п. 2, 3 додаткової угоди).

На виконання умов вищевказаного договору адвокатом Шиш А.Б., було надана наступна правнича допомога ОСОБА_1 , за яку остання має сплатити адвокату гонорар в сумі 14 000 грн., а саме:

- складення відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Клевер Украгро" на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27.03.2024 року у справі № 322/1935/23 - 3 години - 6000 грн.;

- проїзд з смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області до Запорізького апеляційного суду, 66 км. - 1 година - 2000 грн.;

- очікування судового засідання (45 хв.); участь в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду по цивільній справі № 322/1935/23 (23 хв.) - 1 година - 2000 грн.;

- проїзд з Запорізького апеляційного суду до смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, 66 км. - 1 година - 2000 грн.;

- складення заяви про ухвалення додаткового рішення - 1 година - 2000 грн.

Зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 14 000 грн., на думку позивача, є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, ціною позову (265250,22 грн.), значенням справи для позивача, яка являється пенсіонеркою, єдиним засобом для існування якої є пенсія за віком, і дохід, отриманий від обробітку земельних ділянок, матиме суттєвий вплив на її фінансовий стан, та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Крім того, представником позивача були понесені витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту (з смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області до м. Запоріжжя), а саме витрати на придбання пального (дизельного палива), в кількості 20 літрів на одну поїздку - 19.06.2024 року - для участі в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду в сумі 1179,80 грн.

Враховуючи, що в задоволенні апеляційної скарги було відмовлено, при ухваленні рішення не було вирішено питання про стягнення зі скаржника витрат на професійну правничу допомогу, просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 179 грн. 80 коп.

До вказаної заяви представник ОСОБА_1 - адвокат Шиш А.Б. додав копії: фіскального чеку ТОВ «ОККО-ЛАИТ» № 8629 від 19.06.2024 року на суму 1 179,80 грн.; опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а саме: 19.06.2024 року - проїзд з смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області до Запорізького апеляційного суду, 66 км. - 1 година - 2000 грн.; 19.06.2024 року - очікування судового засідання (45 хв.); участь в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду по цивільній справі № 322/1935/23 (23 хв.) - 1 година - 2000 грн.; 19.06.2024 року - проїзд з Запорізького апеляційного суду до смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, 66 км. - 1 година - 2000 грн.; 20.06.2024 року - складення заяви про ухвалення додаткового рішення - 1 година - 2000 грн., всього - 4 години - 8 000 грн.; акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 29/09 від 20 червня 2024 року на суму 8 000 грн.; рахунок на оплату №29/09 від 20.06.2024 року.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» - адвокат Рогозін О.В. 25.06.2024 року сформував в системі «Електронний суд» заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а відтак, можливо дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги. Також вказує, що деякі послуги, перелічені в описі, неможливо оцінити як надання правничої допомоги у справі, що була надана клієнту. Крім того, в описі виконаних робіт зазначається, що роботи виконані на підставі договору від 29 вересня 2024 року, тобто за договором який буде укладено у майбутньому. А тому просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Шиш А.Б. надано клопотання, в якому він зазначає, що ОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду було подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Клевер Украгро", до якого було додано Опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 13.05.2024 року. В подальшому ОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої було додано Опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 20.06.2024 року. Разом з тим, у вищевказаних Описах, було вказано про те, що вказані в них роботи (надані послуги) виконані на підставі договору № 29/09, укладеного з ОСОБА_1 29.09.2024 року. Вказана дата договору в Описах була вказана помилково, що підтверджується тим, що вона ще не наступила, а також підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору № 29/09 про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Шишом А.Б. та ОСОБА_1 29.09.2023 року. Тому просить вважати правильною дату договору, на підставі якого ОСОБА_1 було надано правничу допомогу, вказану в Описах робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 13.05.2024 року та 20.06.2024 року - 29.09.2023 року.

У зв`язку з тим, що розгляд апеляційної скарги здійснювався з викликом учасників справи у судове засідання, то з метою додержання процесуальних прав сторін розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводиться з повідомленням учасників процесу про дату, час та місце розгляду заяви.

Учасники процесу були належним чином сповіщенні про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, проте до судового засідання не з`явились. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Шиш А.Б. до апеляційного суду надійшла заява з проханням розглядати заяву без його участі та без участі ОСОБА_1 .

Разом з тим, з положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України слідує, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи, що апеляційним судом розглядається лише процесуальне питання про ухвалення додаткового рішення, пов`язаного з розподілом судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, приймаючи до уваги, що заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у поданій до суду відповідній заяві, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви та ухвалення додаткового рішення, не відкладаючи розгляду справи, заява про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, їх представників, а неможливість вирішення заяви у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності сторін та їх представників при таких обставинах не є порушенням прав останніх щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 361/8331/18.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шиш А.Б.про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, оцінивши доводи заперечень представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» - адвоката Рогозіна О.В. щодо ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналогічне роз`яснення міститься й в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" №14 від 18 грудня 2009 року, згідно з яким додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.220 ЦПК України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішували вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов висновків, що: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».

Згідно з вимогами статей 137, 141 ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи надані представником ОСОБА_1 - адвокатом Шиш А.Б. докази та прийняту судом апеляційної інстанції постанову від 19 червня 2024 року про залишення без задоволення апеляційної скарги представника ТОВ «Клевер Украгро» - адвоката Рогозіна О.В. на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 березня 2024 року, колегія суддів погоджується, що існують підстави для розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.

Водночас, колегія суддів вважає слушними та частково погоджується з доводами заперечення представника ТОВ «Клевер Украгро» - адвоката Рогозіна О.В.

Так, відповідно до договору № 29/09 про надання правничої допомоги від 29.09.2023 року (з додатковою угодою № 1 від 29.09.2023 року) адвокат Шиш А.Б. надав ОСОБА_1 професійну правничу допомогу, що складається з наступного:

- складення відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Клевер Украгро" на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27.03.2024 року у справі № 322/1935/23 - 3 години - 6000 грн.;

- проїзд з смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області до Запорізького апеляційного суду, 66 км. - 1 година - 2000 грн.;

- очікування судового засідання (45 хв.); участь в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду по цивільній справі № 322/1935/23 (23 хв.) - 1 година - 2000 грн.;

- проїзд з Запорізького апеляційного суду до смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, 66 км. - 1 година - 2000 грн.;

- складення заяви про ухвалення додаткового рішення - 1 година - 2000 грн.

Також представник позивача посилався на понесені ним витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту (з смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області до м. Запоріжжя та у зворотному напрямку), а саме витрати на придбання пального (дизельного палива), в кількості 20 літрів на одну поїздку - 19.06.2024 року - для участі в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду в сумі 1179,80 грн.

Загальна сума, на яку надані відповідні послуги, дорівнює 15 179,80 грн.

За умовами додаткової угоди № 1 від 29.09.2023 року № 29/09 розмір винагороди адвоката за правничу допомогу, вказану в пункті 1 цієї Додаткової угоди, визначається виходячи з погодинної ставки за послуги адвоката в сумі 2 000,00 грн. за одну годину, без ПДВ. Розмір винагороди адвоката за участь у судових засіданнях визначається виходячи із погодинної ставки, вказаної в п. 2 цієї Додаткової угоди, але не менше ставки за одну годину роботи адвоката (п.п. 2, 3 додаткової угоди).

При визначенні суми відшкодування суд має керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат.

За частинами другою - п`ятою статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, вирішуються шляхом постановлення ухвал. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядках закінчується прийняттям постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Таким чином, розглядом справи по суті у суді першої інстанції є вирішення спору шляхом ухвалення судового рішення. Апеляційне та касаційне провадження відповідно до глав 1, 2 розділу V ЦПК України є одним із етапів перегляду судового рішення у разі незгоди з ним однією із сторін (сторонами).

При цьому подання стороною апеляційної (касаційної) скарги та відкриття апеляційного (касаційного) провадження у справі потребує відповідної підготовки інших учасників справи: вивчення апеляційної (касаційної) скарги, її мотивів і доводів, за необхідності - підготовка відзиву на скаргу, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Як у суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах справи учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України.

Із опису робіт, виконаних адвокатом, слідує, що на складання відзиву адвокатом було витрачено 3 години, вартість вказаних послуг оцінена в 6 000 грн. Проте, зі змісту апеляційної скарги ТОВ «Клевер Украгро» можна зробити висновок, що вона не потребувала такого значного часу для її вивчення і опрацювання, оскільки її доводи, здебільшого, аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву. У відповіді на відзив представником ОСОБА_1 - адвокатом Шиш А.Б. висловлено позицію щодо незгоди із доводами відзиву на позовну заяву. Відзив на апеляційну скаргу частково містить аналогічні доводи як позовної заяви, так і відповіді на відзив на позовну заяву.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що доводи адвоката Шиш А.Б., наведені у відзиві на апеляційну скаргу, були достатніми і більш переконливими порівняно з доводами сторони відповідача, наведеними під час апеляційного розгляду цієї справи, для того, щоб колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень норм процесуального права / неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції та подальшого залишення відповідного рішення без змін.

Відтак, зважаючи на вищевикладені обставини, враховуючи принцип справедливості і співмірності, а також заперечення сторони відповідача на заяву щодо ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат за складання відзиву на апеляційну скаргу до 3 000 грн.

При вирішенні питання щодо компенсації послуг на проїзд з смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області до Запорізького апеляційного суду, очікування судового засідання, участь в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду по цивільній справі № 322/1935/23, проїзд з Запорізького апеляційного суду до смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, колегія суддів виходить з такого.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (додаткова постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21).

Апеляційний суд враховує, що судове засідання у цій справі 19 червня 2024 року розпочалося пізніше призначеного часу (на 45 хвилин), було проведене із затримкою в часі. Отже, представник ОСОБА_1 - адвокат Шиш А.Б., який згідно із протоколом вказаного судового засідання брав у ньому участь, був вимушений витратити час на очікування його початку. При цьому, необхідність та тривалість такого очікування не залежали від представника позивачки, а фактично було вимушеним заходом перед безпосередньою участю у засіданні для того, щоб здійснити захист інтересів клієнта в суді. Вказане стосується також і часу, пов`язаного з переїздом до іншого населеного пункту представника ОСОБА_1 .

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що визначені в цій частині час/гонорар не є очевидно завищеними та не викликають обґрунтованих сумнівів щодо своєї реальності. Тому, доводи адвоката Шиш А.Б. в частині стягнення витрат, пов`язаних із прибуттям та представництвом інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції - 3 години - 6 000 грн. (проїзд з смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області до Запорізького апеляційного суду - 1 година - 2000 грн.; очікування судового засідання (45 хв.); участь в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду по цивільній справі № 322/1935/23 (23 хв.) - 1 година - 2000 грн.; проїзд з Запорізького апеляційного суду до смт. Новомиколаївка Запорізького району Запорізької області, - 1 година - 2000 грн.), є обґрунтованими, відповідають умовам укладеного між сторонами договору про надання правничої допомоги, додаткової угоди до нього.

Щодо складення заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів наголошує, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Так, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви у розмірі 2 000,00 грн. не підлягають відшкодуванню.

Аналогічні висновки викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2024 року по cправі №910/9714/22.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту, а саме витрат на придбання пального (дизельного палива), в кількості 20 літрів на одну поїздку - 19.06.2024 року - для участі в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду, в сумі 1 179,80 грн. колегія суддів виходить з наступного.

Стаття 138 ЦПК України регулює витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду.

Витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони (ч. 1 ст. 138 ЦПК України).

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3ст. 138 ЦПК України).

Запровадження законодавцем граничного розміру (верхньої межі) компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані з прибуттям до суду, покликане насамперед запобігти завищенню розміру цих витрат та попередженню зловживання таким правом.

Граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», згідно з додатком до якої витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла, - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, її представникові, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Таке правове регулювання порядку здійснення цивільного судочинства не може обмежувати та/або заперечувати право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення та яка понесла витрати, пов`язані з прибуттям до суду, й підтвердила їх документально.

Отже, вирішуючи питання про відшкодування витрат стороні, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), від 02 червня 2021 року у справі № 379/1437/18 (провадження № 61-11751св20), від 14.09.2022 року у справі № 509/6250/20 (провадження № 61-5923св22).

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача - адвоката Шиш А.Б. на підтвердження витрат, що пов`язані з його явкою до апеляційного суду, надав копію фіскального чеку ТОВ «ОККО-ЛАИТ» № 8629 від 19.06.2024 року на суму 1 179,80 грн.

Проте наданий фіскальний чек не є достатніми доказами в розумінні наведених обставин та не може спонукати до відшкодування понесених на явку до суду представника позивача витрат у визначеному розмірі, оскільки заявником не підтверджено, що адвокат заправив саме власний автомобіль відповідним пальним та дійсно використав його на прибуття до суду. Також не надано жодних доказів на підтвердження середньої витрати пального транспортним засобом, обумовленості направлення адвоката до суду апеляційної інстанції на власному автомобілі, варіанти його використання та маршрут.

З огляду на вищенаведене, наданий фіскальний чек не може бути належним та допустимим доказом підтвердження витрат представника позивача на пальне саме задля прибуття до Запорізького апеляційного суду в рамках розгляду цієї справи, що унеможливлює їх відшкодування в порядку ст. 138 ЦПК України, а відтак, колегія суддів доходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами витрати, пов`язані з явкою до суду її представника, тому підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шиш А.Б. про ухвалення додаткового рішення в цій частині немає.

Стосовно доводів представника ТОВ «Клевер Украгро» - адвоката Рогозіна О.В. про зазначення в описі виконаних робіт, що роботи виконані на підставі договору від 29 вересня 2024 року, тобто за договором який буде укладено у майбутньому. Колегія суддів вважає очевидним, що вказана дата договору в описах є опискою, це вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору № 29/09 про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Шиш А.Б. та ОСОБА_1 29.09.2023 року.

У цьому контексті колегія суддів звертається до висновків, які викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №925/331/20, зокрема, що: "….наявність в окремому документі помилки, чи неточності у його оформленні, не є підставою для висновку про відсутність понесення заявником витрат на професійну правничу допомогу адвоката, якщо з матеріалів справи вбачаються обставини фактичного надання такої правової допомоги, адже певні недоліки в заповненні документів носять виключно оціночний характер……".

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, а також з урахуванням поданого представником ТОВ «Клевер Украгро» - адвокатом Рогозіним О.В. заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та його доводів щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шиш А.Б. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ «Клевер Украгро» на користь ОСОБА_1 9 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити з наведених вище в цій постанові підстав.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шиш Антона Борисовича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» - адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Прийняти у цій справі додаткову постанову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» (ЄДРПОУ 43440206) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повна додаткова постанова складена 02 серпня 2024 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков