Постанова

від 25.09.2024 по справі 322/1935/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 25.09.2024 Справа № 322/1935/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 322/1935/23 Головуючий у 1-й інстанції: Гасанбеков С.С.

Провадження № 22-ц/807/1195/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.

при секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Шиш Антона Борисовича на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» про витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Шиш А.Б. звернулася до суду з позовом до ТОВ «Клевер Украгро» про витребування майна із чужого незаконного володіння, просила суд:

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельної ділянки, площею 7,288 га, кадастровий номер 2323680400:03:008:0001, яка розташована на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною, індексний номер: 56005787 від 29.12.2020, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 39986654, дата державної реєстрації: 24.12.2020;

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельної ділянки, площею 2,0002 га, кадастровий номер 2323680400:04:003:0004, яка розташована на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною, індексний номер: 56005248 від 29.12.2020, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 39986238, дата державної реєстрації: 24.12.2020;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», повернути ОСОБА_1 земельні ділянки, кадастровий номер 2323680400:03:008:0001, площею 7,288 га, та кадастровий номер 2323680400:04:003:0004, площею 2,0002 га, розташовані на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» задоволено повністю.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельної ділянки, площею 7,288 га, кадастровий номер 2323680400:03:008:0001, яка розташована на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною, індексний номер: 56005787 від 29 грудня 2020 року, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 39986654, дата державної реєстрації: 24 грудня 2020 року.

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) земельної ділянки, площею 2,0002 га, кадастровий номер 2323680400:04:003:0004, яка розташована на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Ананьєвською Анастасією Володимирівною, індексний номер: 56005248 від 29 грудня 2020 року, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 39986238, дата державної реєстрації: 24 грудня 2020 року.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро», повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2323680400:03:008:0001, площею 7,288 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 2323680400:04:003:0004, площею 2,0002 га, що розташовані на території Тернуватської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 839,76 грн.

29.03.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Шиш А.Б. сформував в системі «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви зазначав, що судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу позивачу, оскільки під час розгляду справи в суді представником позивача було подано заяву про надання доказів понесених позивачем вказаних судових витрат в строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивачем з метою отримання професійної правничої допомоги у веденні справи з адвокатом Шишом А.Б. 29.09.2023 року було укладено договір про надання правничої допомоги (з додатковою угодою).

На виконання умов вищевказаного договору адвокатом було надано ОСОБА_1 правничу допомогу, за яку позивач має сплатити адвокату гонорар в сумі 37 264,10 грн.

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу, на загальну суму 37 264,10 грн., на думку позивача, є співмірними зі складністю справи, кількістю судових засідань (4 засідання), часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги та їх обсягом, ціною позову та значенням справи для позивача, яка являється пенсіонером, та відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі вищевикладеного просив суд стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Клевер Украгро» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37 264,10 грн.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2024 року відмовлено у прийнятті додаткового рішення за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Шиша Антона Борисовича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Шиш А.Б. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції про відмову в прийнятті додаткового рішення скасувати, ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клевер Украгро" на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 37 264,10 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що інтереси ОСОБА_1 у суді першої інстанції представляв адвокат Шиш А.Б. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1144394 від 24.11.2023 року та договору № 29/09 про надання правничої допомоги від 29.09.2023 року (з додатковою угодою № 1 від 29.09.2023 року).

Згідно з умовами додаткової угоди № 1 від 29.09.2023 року розмір винагороди адвоката за правничу допомогу, вказану в пункті 1 цієї Додаткової угоди, визначається виходячи з погодинної ставки за послуги адвоката в сумі 2000,00 грн. за одну годину, без ПДВ. Розмір винагороди адвоката за участь у судових засіданнях визначається виходячи із погодинної ставки, вказаної в п. 2 цієї Додаткової угоди, але не менше ставки за одну годину роботи адвоката. Аналогічним чином визначається розмір винагороди адвоката і у випадку коли судове засідання, на яке з`явився адвокат, не відбулося (відсутність судді, повітряна тривога, відключення приміщення суду від електроенергії тощо) (п. 2, 3 додаткової угоди).

В позовній заяві позивачем було зазначено про те, що позивач поніс такі витрати: на оплату судового збору 3839,76 грн., та очікує понести такі витрати: на проведення експертизи 10000 грн. 00 коп., на професійну правничу допомогу 20000 грн. 00 коп. з розрахункової кількості судових засідань не менше трьох, та вказано, що у випадку більшої кількості засідань, витрати на правничу допомогу будуть більшими.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником ОСОБА_1 було додано, зокрема, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 29.03.2024 року, згідно якого адвокатом було виконано роботу (надано послуги):

- складення адвокатського запиту до державного реєстратора Виконавчого комітету Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області про надання документів 1 година 2000 грн.;

- складення адвокатського запиту до ТОВ "Клевер Украгро" про надання документів 1 година 2000 грн.;

- поштові витрати з направлення адвокатського запиту 108,80 грн.;

- складення позовної заяви до ТОВ "Клевер Украгро" про скасування державної реєстрації договорів оренди землі та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння 3 години 6000 грн.;

- поштові витрати з направлення позовної заяви 108,80 грн.;

- складення адвокатського запиту до ВП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про надання документів 1 година 2000 грн.;

- 12.01.2024 року участь в судовому засіданні у справі № 322/1935/23 1 година 2000 грн.;

- складення відповіді на відзив по справі № 322/1935/23 3 години 6000 грн.;

- поштові витрати з направлення відповіді на відзив 46,50 грн.;

- складення клопотання про витребування доказів по справі № 322/1935/23 1 година 2000 грн.;

- складення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі № 322/1935/23 1 година 2000 грн.;

- 07.02.2024 року участь в судовому засіданні у справі № 322/1935/23 1 година 2000 грн.;

- складення адвокатського запиту до ВП № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про надання документів 1 година 2000 грн.;

- складення клопотання про долучення доказів у справі № 322/1935/23 1 година 2000 грн.;

- 29.02.2024 року участь в судовому засіданні у справі № 322/1935/23 1 година 2000 грн.;

- 27.03.2024 року участь в судовому засіданні у справі № 322/1935/23 2,5 години 5000 грн.;

Також, до заяви про ухвалення додаткового рішення було додано акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 29.09.2023 року № 29/09 (з додатковою угодою), детальний опис яких (якої) вказаний в описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 29.03.2024 року, на загальну суму 37264,10 грн., згідно якого адвокат надав, а ОСОБА_1 прийняла надані послуги. Сторони домовилися, що оплата послуг (виконаних робіт) адвоката з правничої допомоги має бути здійснена ОСОБА_1 протягом 3-х робочих днів з дня набрання судовим рішенням у справі, в якій надаються послуги, законної сили.

Крім того, до заяви про ухвалення додаткового рішення було додано рахунок на оплату від 29/09 від 29.03.2024 року.

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції, в судових дебатах, представником позивача було подано усну заяву про те, що докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що докази розміру витрат позивача на правничу допомогу, зокрема опис робіт (наданих послуг), акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунок на оплату були складені позивачем та її представником лише 29.09.2024 року, тобто через два дні після ухвалення рішення суду, а тому вони ніяк не могли бути поданими до закінчення судових дебатів у справі, як це вказано в оскаржуваній ухвалі.

Вважає, що складення документів, підтверджуючих витрати позивача на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення суду, є поважною причиною не подання їх до закінчення судових дебатів у справі, що, в свою чергу, згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України, є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Також, подання до закінчення судових дебатів у справі лише копії договору про надання правничої допомоги (з додатковою угодою), в яких хоча і визначено погодинну ставку, проте не вказано обсяг наданої допомоги (послуг) та кількість витраченого часу, не мало б юридичного значення, оскільки решта документів, зокрема опис робіт та акт їх приймання передачі, як зазначалося вище, були складені лише після ухвалення рішення суду.

Від представникаТовариства зобмеженоювідповідальністю«Клевер Украгро» адвокатаРогозіна О.В.наадресу апеляційногосуду надійшоввідзив, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, в разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги - зменшити витрати на правничу допомогу, понесені позивачкою в суді першої інстанції до 10 000,00 грн.

Зазначає, що представником позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначено про існування поважних причин,через які наявні у нього докази судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, що мають бути понесені, а саме: копія договору про надання правничої допомоги від 29.09.2023 № 29/09; копія додаткової угоди № 1 від 29.09.2023 до договору про надання правничої допомоги від 29.09.2023 №29/09, в якій визначено погодинну ставку, не були надані суду до закінчення судових дебатів у справі.

Отже, представник позивача мав об`єктивну можливість розрахувати очікувані судові витрати на надання правничої допомоги та подати суду вищезазначені докази до закінчення судових дебатів у справі разом з описом робіт, що були виконані у період з 12.10.2023 по 27.03.2024. Відсутність у позивача на день розгляду справи акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.03.2024 не позбавляло його такої можливості.

Зауважує, що в заяві про ухвалення додаткового рішення представником позивача взагалі не обґрунтовувались поважність підстав пропуску строку на подання доказів щодо понесення витрат на правничу допомогу.

Крім того, вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а відтак можливо дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з позивача судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

Звертає увагу, що деякі послуги, перелічені в описі, неможливо оцінити як надання правничої допомоги у справі, що була надана клієнту.

Отже, в разі задоволення апеляційної скарги, вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 10 000,00 грн.

Сторони, їх представники, будучи належним чином відповідно до вимог процесуального законодавства повідомленими про дату, час та місце розгляду справи до апеляційного суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подали.

Відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягаєчастковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до частин 1, 2, 5статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогамне відповідає.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, щопредставникомпозивачау заяві про ухвалення додаткового рішення не зазначено про існування поважних причин, через які наявні у нього докази судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, що мають бути понесені, а саме:копія договору про надання правничої допомоги від 29.09.2023 № 29/09; копія додаткової угоди № 1 від 29.09.2023 до договору про надання правничої допомоги від 29.09.2023 №29/09, в якій визначено погодинну ставку, не були надані суду до закінченнясудових дебатів у справі. Отже,представникпозивача мав об`єктивну можливість розрахувати очікувані судові витрати на надання правничої допомоги та подати суду вищезазначені докази до закінчення судових дебатів у справі разом з описом робіт, що були виконані у період з 12.10.2023 по 27.03.2024. Відсутність у позивача на день розгляду справиакта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.03.2024 не позбавляло його такої можливості.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддівне погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 270 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналогічне роз`яснення міститься й в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" №14 від 18 грудня 2009 року, згідно з яким додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішували вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Частина перша статті 133ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно достатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України,відповідно дояких самена іншусторону покладенообов`язокобґрунтування наявностіпідстав длязменшення розмірувитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами,а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс).

Пунктами 1, 2, 3 частини другоїстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов висновків, що: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Україниможливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положенняхстатті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому устатті 43 Конституції України».

Згідно з вимогами статей137,141 ЦПК Українина підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторони зробили про це відповідну заяву (частина восьмастатті 141 ЦПК України).

З огляду на вказану нормузакону, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів.

Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасниками витрат на професійну правничу допомогу.

Системний аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що клопотання (заява) про орієнтований розмір витрат на правову допомогу в суді першої інстанції може бути заявлено (подано) на будь-якій стадії судового процесу (як в позовній заяві, так і окремо заявою ( клопотання), але за умовидо закінчення судових дебатів.

Подібні за змістом висновки зроблено у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 357/9482/21 (провадження № 61-12596 св 22).

Встановлено, що професійну правничу допомогу позивачу у цій справі надавав адвокат Шиш А.Б. відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1144394 від 24.11.2023 року, що виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 29/09 від 29.09.2023 року.

Із матеріалів справи відомо, що в позовній заяві, тобто до закінчення судових дебатів, представник ОСОБА_1 адвокат Шиш А.Б. зазначив, що позивач поніс такі витрати: на оплату судового збору 3839,76 грн., та очікує понести такі витрати: на проведення експертизи 10000 грн. 00 коп., на професійну правничу допомогу 20000 грн. 00 коп. з розрахункової кількості судових засідань не менше трьох, та вказано, що у випадку більшої кількості засідань, витрати на правничу допомогу будуть більшими.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 27 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Украгро» задоволено повністю.

Під час ухвалення вказаного рішення суду розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не проводився.

29.03.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Шиш А.Б. сформував в системі «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником ОСОБА_1 було додано, зокрема, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 29.03.2024 року, акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 29.09.2023 року № 29/09 (з додатковою угодою), детальний опис яких (якої) вказаний в описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги на загальну суму 37264,10 грн., рахунок на оплату від 29/09 від 29.03.2024 року.

Таким чином,заяву про ухвалення додаткового рішення та надані до неї докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_1 адвокатом Шиш А.Б. подано протягом 5 днів після ухвалення судового рішення суду першої інстанції.

За обставинами цієї справи не викликає сумнівів, що при розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 надавалася професійна правова допомога адвокатом Шиш А.Б. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1144394 від 24.11.2023 року, що виданий згідно договору про надання правової допомоги № 29/09 від 29.09.2023 року. Та обставина, що сторона позивача не надала суду примірника вищевказаного договору про надання правової допомоги та примірника додаткової угоди до зазначеного договору, не спростовує факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 755/7943/20-ц (провадження № 61-15441св21).

Відмовляючи у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції наведеного не врахував, не звернув уваги на те, що заявник до закінчення судових дебатів, а саме в позовній заяві, зробив заяву про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правову допомогу та докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу подав протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Отже, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про недотримання заявником вимог частини восьмоїстатті 141 ЦПК України, що мало наслідком постановлення передчасної ухвали, яка не відповідає принципу верховенства права.

З огляду на викладене, частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про безпідставність відмови в ухваленні додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Оскільки судом першої інстанції додаткове рішення по суті заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу не було ухвалено, тому у суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України відсутні підстави для ухвалення нового судового рішення, в цій частині вимоги апеляційної інстанції не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постановлена судом ухвала не відповідає вимогам процесуального закону, а отже наявні підстави для скасування ухвали Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2024 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367,368,374,379,382,384,389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шиш Антона Борисовича задовольнити частково.

Ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2024 року у цій справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 07 жовтня 2024 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко