Ухвала

від 02.08.2024 по справі 949/1380/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1380/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 серпня 2024 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем разом із сторонами зазначено іншого учасника справи, а саме третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Отже, з аналізу вказаних норм цивільно-процесуального законодавства вбачається, що законодавцем надано позивачу альтернативу на право вибору визначення та залучення інших учасників справи, або такі мають міститися у позовній заяві при подачі позову, або залучатися до участі у справі за заявою.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

В силу приписів ч. 5 ст. 53 ЦПК України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

При цьому, позивач зазначила третю особу як у позовній заяві, так і зазначила у змісті позовних вимог вимогу про залучення такої ж третьої особи до участі у справі і це при тому, що зміст позовних вимог це спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором і який позивач просить визначити у рішенні.

Отже, у даному випадку, позивачу слід обрати єдиний спосіб залучення третьої особи до участі у справі та на виконання ст. 53 ЦПК України вказати повний статус третьої особи (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача).

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, згідно із ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результатів обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Таким чином, зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, що є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав.

Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав.

Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Слід звернути увагу на позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі №211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька/матері про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Всупереч зазначеним вимогам закону, позивачем не зазначено чи зверталася вона до відповідного органу опіки та піклування з питанням позбавлення відповідача батьківських прав та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Проте всупереч зазначеному, позивач у змісті позовних вимог просить зобов`язати Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району надати суду висновок щодо розв`язання спору.

Так, зі змісту ч. 3 ст. 177 ЦПК України вбачається, що про витребування доказів має подаватися клопотання, яке додається до позовної заяви.

Отже, клопотання про витребування доказів не може міститися у змісті позовних вимог.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи вправі подати до суду клопотання про витребування доказів лише у разі неможливості самостійно надати цей доказ.

Частиною 2 ст. 84 ЦПК України передбачено обов`язок учасника справи зазначити у клопотанні про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійно отримання цього доказу.

Отже, будь-яких обставин щодо неможливості самостійно подати вказані докази суду, позивачем не зазначено, а виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, збирання доказів не є обов`язком суду, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Отже, подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконав визначені законодавством та зазначені вище вимоги до позовної заяви.

Відтак позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом подачі позовної заяви у новій редакції з приведенням останньої відповідно до вимог діючого Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, в силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав та надати позивачу для усунення вищевказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.