Рішення

від 03.12.2024 по справі 949/1380/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1380/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого -судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

адвоката Полейка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулася в суд та просить позбавити відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що з 04 липня 2015 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дубровицького районного суду від 21 листопада 2019 року було розірвано. Від даного шлюбу у них народилася дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після розірвання шлюбу вона відновила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_4 .

Після розірвання шлюбу дочка проживає з нею та знаходиться на повному її утриманні. Відповідач їй ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав та не брав участі у її вихованні.

Рішенням Дубровицького районного суду від 06 квітня 2021 року з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 грудня 2020 року і до досягнення дочкою повноліття.

Починаючи з 2019 року і по сьогоднішній день відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків по відношенню до дочки. Він взагалі не приймає ніякої участі у вихованні дитини, не відвідує її, не проявляє до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча має таку можливість.

На даний час аліменти, визначені рішенням Дубровицького районного суду 06 квітня 2021 року, відповідач не платить та злісно ухиляється від їх сплати. Дитина постійно потребує матеріальної допомоги і все це покладається на неї, хоча утримання дитини є рівним обов`язком як матері, так і батька. Всім необхідним вона змушена дочку забезпечувати самостійно.

За весь цей час відповідач ні разу не поцікавився життям та здоров`ям їхньої дочки, а також її навчанням в школі та її проблемами. Він жодного разу не відвідував батьківські збори та не спілкувався з вчителями з приводу навчання. Він не піклується про фізичний і духовний розвиток їхньої дитини, підготовку її до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дочки, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання.

До того ж, відповідач не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає їй доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу та не створює умови для отримання дочкою освіти.

Вищевказані обставини свідчать про те, що відповідач ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку по вихованню та утриманню їхньої дочки, не цікавиться її життям та здоров`ям, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

У судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Полейко С.П. позовні вимоги підтримали та просили задоволити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області в судове засідання не з`явився. У поданій заяві ОСОБА_5 (довіреність від 27 вересня 2024 року №07-1313) просить розгляд справи проводити без участі представника органу опіки та піклування. Вказує, що позиція органу опіки та піклування повністю викладена у висновку органу опіки та піклування від 22 жовтня 2024 року.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та представника третьої особи, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши позивача, представника позивача, свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.

Встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 04 липня 2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9), який рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 листопада 2019 року розірвано. Після розірвання шлюбу позивачка відновила дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 (а.с.12).

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03 лютого 2016 року (а.с.10) сторони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 21 листопада 2019 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного рішення суду, 11 травня 2021 року Дубровицьким районним судом Рівненської області видано виконавчий лист (а.с.15).

З довідки Дубровицького районного відділу Державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненській області від 15 липня 2024 року №9847 про наявність заборгованості зі сплати аліментів (а.с.16) вбачається, що згідно з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_5 по виконанню виконавчого листа №949/1510/20 від 11 травня 2021 року, виданого Дубровицьким районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 01 липня 2024 року загальна сума заборгованості зі сплати ОСОБА_2 аліментів становить 130957,60 грн.

З наданої Колківським ліцеєм Дубровицької міської ради інформації №286/01-22/24 від 11 липня 2024 року вбачається, що за період двох років навчання дитини ОСОБА_3 в класі батьківські збори та виховні заходи відвідувала лише мама ОСОБА_1 , а за її відсутності бабуся ОСОБА_6 . Батько дитини ОСОБА_2 шкільними справами дитини не цікавився (а.с.17).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 (а.с.18) ОСОБА_1 проживає та зареєстрована в будинку батьків разом зі своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів матері ОСОБА_1 її дочка знаходиться на її повному утриманні та вихованні. ОСОБА_2 , який є батьком дитини, не надає матеріальної допомоги на утриманні дитини, а також не приймає участі у її вихованні та не цікавиться життям та здоров`ям дитини.

Як вбачається з довідки №1113 від 23 липня 2024 року, виданої старостою Колківського старостинського округу Н.Жакун (а.с.19) ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , де також зареєстровані її батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та брат ОСОБА_8 .

Згідно довідки №30 від 19 вересня 2024 року, виданої КНП "Дубровицький ЦПМСД" ДЛА №2, за період з 2019 року по даний час мама ОСОБА_1 приходила з дитиною на прийом до сімейного лікаря без тата дитини ОСОБА_2 , так як тато жодного разу на прийом з дитиною не приходив та не цікавився здоров`ям дитини у сімейного лікаря.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили той факт, що відповідач ОСОБА_2 участі у вихованні та утриманні своєї дитини не приймає, з нею не спілкується і взагалі останні кілька років після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , він дитину не бачив. Дитина проживає з матір`ю, яка повністю утримує дитину, займається її вихованням та розвитком.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, як це передбачається вимогами ст. 155 Сімейного кодексу України.

Згідно вимог ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.

Вимогами ст. 27 даної Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не має бажання займатися вихованням та утриманням своєї дитини. У зв`язку з бездіяльністю, а саме небажанням батька брати участь у вихованні та забезпечені матеріального благополуччя дитини, створились умови, які шкодять її інтересам. Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З оглянутого в судовому висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 22 жовтня 2024 року (а.с.78) вбачається, що ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 проживає в будинку своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї від 15 липня 2024 року, малолітня ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері.

За період навчання дитини в Колківському ліцеї Дубровицької міської ради, батько жодного разу не цікавився шкільними справами дочки.

Під час бесіди, проведеної в телефонному режимі, ОСОБА_2 сказав, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, орган опіки та піклування вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є доцільним та відповідає інтересам дітей.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України; ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Всупереч вимогам ст.ст. 150 та 180 СК України, ОСОБА_2 не виконував батьківські обов`язки щодо виховання та утримання дітей. Батько дитини ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дочки ОСОБА_12 та сина ОСОБА_13 , не проявляє щодо них батьківської турботи та любові. Поведінка ОСОБА_2 не відповідає вимогам сімейного законодавства та суперечить інтересам дитини.

Отже, виходячи із вищевикладеного, у зв`язку з бездіяльністю, а саме небажанням батька дитини брати участь у вихованні та забезпеченні матеріального благополуччя, створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Ухилення від виконання відповідачем батьківських обов`язків є факт його свідомої поведінки, оскільки він має реальну можливість виконувати їх, але не вчиняє відповідних дій.

У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року № 3 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Приймаючи рішення про позбавлення відповідача батьківських прав, з метою забезпечення належного захисту дитини, суд приймає до уваги як доказ висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, оскільки такий ґрунтується на вимогах закону, є обґрунтованим, вмотивованим, переконливим та не викликає сумнівів у суду щодо викладених у ньому обставин, а також бере до уваги свідоме нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, та враховує всі докази в сукупності.

Статтею 169 СК України передбачено право батьків на поновлення у батьківських правах, не позбавлений цієї можливості і відповідач, якщо змінить своє відношення до дітей, проявить турботу та піклування щодо дочки та сина.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки у судовому засіданні у повній мірі підтверджено факт того, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню своєї дитини, не піклується про неї, не проявляє до неї щонайменшої батьківської турботи, зацікавленості у її долі, що свідчить про те, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної квитанції №1366485694 від 29 липня 2024 року (а.с.1) позивачем при зверненні до суду з позовом, сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 150, 157, 164, 166 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 04 грудня 2024 року.

Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: невідомий, паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 18 липня 2013 року Дубровицьким РС УДМС України в Рівненській області, місце реєстрації: 34186, с. Заслуччя, вул. Нова, буд. 3, Сарненський район Рівненська область.

Третя особа: Орган опіки і піклування Дубровицької міської ради, код ЄДРПОУ 43984965, місцезнаходження: 34100, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16, Сарненський район Рівненська область.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду Тарасюк А.М.