Ухвала

від 31.07.2024 по справі 755/4330/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4330/24

Провадження №: 1-кс/755/2346/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 30.05.2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12022100040004045 від 20.12.2022 року,

за участі:

адвоката ОСОБА_3 ,

скаржника ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 30.05.2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12022100040004045 від 20.12.2022 року.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 та скаржник ОСОБА_4 вказану скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Слідчий Дніпровського УП ГУНП у м. Києві в судове засідання тричі не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, матеріали кримінального провадження суду не надав.

Отже, вислухавши думку адвоката ОСОБА_3 та скаржника ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скаргу подано у відповідності до положень ст. 304 КПК України та на процесуальну дію/бездіяльність, що підлягає оскарження на досудовому провадженні (ст. 303 КПК України).

Як встановлено у судовому засіданні, Дніпровським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12022100040004045 від 20.12.2022 року, відомості про яке внесені за заявою ОСОБА_4 .

28.05.2024 року ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві із заявою про визнання його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

Між тим, постановою слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 30.05.2024 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

У той же час, заявник вважає дану постанову необґрунтованою, оскільки саме за його заявою було внесено відомості до ЄРДР, у якій детально зазначені обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення та розмір шкоди, заподіяної, зокрема, ОСОБА_4 , що підтверджується актом ревізії та іншими наданими документами, крім того, на думку заявника, слідчим під час вирішення питання про відмову у визнанні його потерпілим не вмотивовано причину такої відмови, зокрема не зазначено, які конкретно слідчі дії необхідно провести, щоб визнати його потерпілим та не можливість проведення таких слідчих дій раніше, враховуючи те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється з 20.12.2022 року.

Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 та ч. 1 ст. 92 КПК України на слідчого покладається обов`язок доказування виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Отже, вислухавши думку ОСОБА_3 та скаржника ОСОБА_4 , дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчим у постанові про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим не надано оцінку доводам, які наведені у його заяві про визнання потерпілим, а тому, на думку суду, слідчий необґрунтовано прийняв рішення про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим.

Статтею 307 КПК України регламентовано, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вказана постанова слідчого є невмотивованою, а викладені у ній доводи свідчать про формальний підхід до перевірки обставин, викладених у заяві про залучення в якості потерпілого, а тому така постанова підлягає скасуванню.

Між тим, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги в частині зобов`язання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві визнати ОСОБА_4 потерпілим у вказаному кримінальному, оскільки, на думку слідчого судді, вказане питання може бути вирішено слідчим після належного дослідження обставин, зазначених у заяві ОСОБА_4 про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 22, 24, 26, 55, 91, 92, 214, 303-306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 30.05.2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12022100040004045 від 20.12.2022 року, задовольнити частково.

Постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 30.05.2024 року про відмову у визнанні потерпілим, скасувати.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: