Ухвала

від 15.10.2024 по справі 755/4330/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4330/24

Провадження №: 1-кс/755/3076/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та сторін провадження: слідчого ОСОБА_3 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні суду в місті Києві у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на рішення слідчого від 12 вересня 2024 року про відмову у визнанні потерпілим у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 грудня 2022 року за №12022100040004045, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

І. Узагальнена історія кримінального провадження

За зверненням голови ревізійної комісії ОСББ «18б» ОСОБА_4 внесено відомості до до ЄРДР 20 грудня 2022 року за №12022100040004045, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК.

У межах вказаного кримінального провадження 10 вересня 2024 року ОСОБА_4 , як фізична особа та член ОСББ, котрий здійснює плату внесків на рахунки ОСББ, подав заяву про його залучення у якості потерпілого.

Постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 від 12 вересня 2024 року відмовлено у визнанні потерпілим за вказаною заявою.

ІІ. Суть скарги

ОСОБА_4 , діючи через представника - адвоката ОСОБА_5 подав, до слідчого судді, у порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, скаргу на вказане рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим.

Скаргу вмотивовано у т.ч. тим, що аргументація слідчого ОСОБА_6 в частині того, що питання про визнання ОСОБА_4 потерпілим буде вирішуватися в подальшому, коли будуть проведені всі необхідні слідчі (розшукові) дії, є безпідставною, в розрізі норм ст. 55 КПК.

Так, це кримінальне провадження відкрито на підставі заяви ОСОБА_4 від 06 грудня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст. 214 КПК, в якій було зазначено, серед іншого, суспільно небезпечні наслідки кримінальних правопорушень у т.ч. те, що ОСОБА_4 , виконуючи обов`язки голови Ревізійної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «18Б» (код ЄДРПОУ 44111481) встановив факти привласнення та розтрати грошових коштів ОСББ службовими особами цього ОСББ спільно з третіми особами, чим було спричинено співвласникам ОСББ «18Б» збитків на 546844,75 грн.

Вказані ознаки кримінального правопорушення були встановлені внаслідок дослідження документів ОСББ «18Б» під час ревізії фінансово-господарської діяльності цього ОСББ за період з 01 травня 2021 року по 31 березня 2022 року.

До заяви про злочин було додано копію Акту ревізії фінасово-господарської діяльності Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «18Б» за період з 01 травня 2021 року по 31 березня 2022 року включно та інші документи на підтвердження фактів вчинення кримінальних правопорушень.

Зокрема, згідно з Актом ревізії у період з 30 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року ОСББ «18Б» понесло непередбачувані (незаконні) збитки: оплачено послуги ФОП ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) з надання консультативних послуг ОСББ на загальну суму 61900,00грн, проте договори на надання послуг, акти приймання-послуг, відсутні, а Кошторисом ОСББ «18б», що був затверджений Загальними зборами 14 березня 2021 року, не передбачено статтю витрат на консультаційні послуги; оплачено послуги ФОП ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з ремонтних робіт на користь ОСББ «18Б», на суму 47641.00грн, проте акти приймання-послуг відсутні, а вартість таких послуг не погоджувалось Правлінням ОСББ «18Б»; укладено службовими особами ОСББ «18Б» договір оренди приміщення ОСББ «18Б» з ФОП ОСОБА_8 , але кошти орендної плати на рахунок ОСББ «18Б» не надходили; оплачено послуги ТОВ «ДАЙМОНД КЛІН» з прибирання відповідно до Договору про надання послуг з прибирання від 01 липня 2021 року за завищеними цінами та оплачено послуги з догляду за зеленими насадженнями на території ОСББ, які фактично не надані цим ТОВ, а догляд здійснювався самими мешканцями будинку .

Попри ці дані, в оскаржуваній постанова слідча зазначає, що в кримінальному провадженні ініційовано проведення судово-економічної експертизи, але судовий експерт не зміг провести судову експертизу нібито у зв`язку з тим, що в Акті ревізії «не встановлено суму збитків, нанесених ОСББ».

Однак, в цитованому акті встановлено та вказано розмір збитків нанесених ОСББ «18Б».

Також слідча вказує, що згідно з ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» - об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до положень ст.21 та ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» - ОСББ з метою утримання та забезпечення нормальної експлуатації багатоквартирного будинку використовує кошти ОСББ, які формуються зокрема з внесків і платежів співвласників.

Актом ревізії було встановлено, що за період з 30 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року надійшли на основний банківський рахунок ОСББ «18Б» в ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 кошти в сумі 1743531,60 грн: від співвласників квартир та нежитлових приміщень за оплату внесків та платежів - 1649980,46 грн; компенсація за електроенергію - 13351,14 грн; кошти від оренди, реклами, сервітут - 44500 грн; інші добровільні внески - 35700 грн.

За період проведення ревізії (01 травня 2021 року по 31 березня 2022 року включно) витрачено кошти з банківського рахунку у сумі 1664396,69 грн.

Отже, основним джерелом забезпечення діяльності ОСББ «18Б» є внески та платежів співвласників. Тобто, збитки ОСББ у розмірі546844,75грнв першу чергу стосуються неправомірного використання коштів, отриманих від сплати внесків та платежів співвласниками ОСББ.

ОСОБА_4 є одним з співвласників (власником квартири) - членом ОСББ «18Б», згідно з преамбулою та ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

За період з 30 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року ОСОБА_4 , добросовісно сплачував, як співвласник будинку, внески та платежі на утримання, безпеку будинку та прибудинкової території. Зокрема, до цієї скарги додаються копії квитанцій, що підтверджують здійснення відповідних платежів та внесків на загальну суму 5305,70 грн.

Диспозиція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає склад кримінального правопорушення, який характеризується матеріальним складом об`єктивної сторони. Це кримінальне правопорушення є закінченням з моменту настання суспільно небезпечних наслідків - незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб.

Отже, наявність збитків (наслідків), їх розміру є обов`язковою ознакою кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В цьому випадку, оскільки збитки ОСББ завдані шляхом привласнення, заволодіння розтратою коштів ОСББ, основним джерелом формування якого є платежі та внески співвласників ОСББ, одним з яких є ОСОБА_4 , то вчинене кримінальне правопорушення фактично завдало у т.ч. йому майнової шкоди, а тому він потерпілим, відповідно до положень ст. 55 КПК України.

Враховуючи зазначене, є безпідставним посилання слідства на необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, для того, щоб визнати ОСОБА_4 потерпілим, оскільки в оскаржуваній постанові вказується, що йдеться про нанесення збитків ОСББ «18Б», основним джерелом яких є внески та платежі співвласників.

ІІІ. Позиції сторін

Особа, яка подала скаргу ОСОБА_4 та його представника - адвокат ОСОБА_5 скаргу підтримали з викладених у ній передумов, котрі наведені у п. ІІ ухвали.

Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення скарги з мотивів вказаних нею у постанові про відмову у визнанні заявника потерпілим (див. далі п. V ухвали).

ІV. Право, яким керувалася слідчий суддя

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 55. Потерпілий

1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, […].

3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Стаття 110. Процесуальні рішення

1. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

5. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: […] 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; […]

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: […] 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; […]

V. Стислий виклад з`ясованих обставин

У постанові слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 від 12 вересня 2024 року в т.ч. вказується, що здійснюється досудове розслідування в цитованому кримінальному провадження, з правовою кваліфікацією - ч. 4 ст. 191 КК, за фактом можливого укладання та виконання угод між вказаним ОСББ з суб`єктами господарської діяльності, котрі носять фіктивний характер, а саме: укладання угод за значно завищеними цінами, не виконання робіт/надання послуг, що в подальшому призвело до завдання збитків ОСББ.

У межах цього кримінального провадження, до УП надійшла заява ОСОБА_4 від 10 вересня 2024 року про визнання його потерпілим, згідно ч. 1 ст. 55 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

В заяві про вчинення кримінального правопорушення від 06 грудня 2022 ркоу та в заяві про визнання потерпілим від 10 вересня 2024 року ОСОБА_4 зазначає про те, що ОСББ було спричинено збитки на суму 546 844,75 грн.

У вищезазначених заявах зазначено, що дані збитки встановлені внаслідокдослідження документів ОСББ під час ревізії фінансово-господарськоїдіяльності ОСББ «18Б», за результатами якої складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ «18Б» від 02 листопада 2022 року за період з 01 травня 2021 року по31 березня 2022 року.

Так, в матеріалах кримінального провадження міститься цей акт, складений Ревізійною комісією ОСББ «18Б» у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України подія кримінального правопорушення, а також вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є такими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається в тому числі на слідчого.

Це кримінальне провадження відкрито за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191КК України, що в даному випадку пов`язано зі здійсненням фінансово-господарської діяльності ОСББ, саме яка і підлягає дослідженню.

Слідчий не має спеціальних знань для дослідження фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, яким є ОСББ. Тому з метою здійснення повного та всебічного досудовогорозслідування, та підтвердження або спростування завданих збитків ОСББ «186» в сумі 546 844, 75 грн, в кримінальному провадженні було винесено постанову про призначення судово-економічної експертизи.

У відповідь на постанову слідчого про призначення судово-економічної експертизи судовим експертом надано повідомлення про неможливістьпроведення судової експертизи.

Зокрема судовий експерт зазначає, що у Акті ревізії не встановлено суму збитків, нанесених ОСББ.

Також в Акті ревізії відображена перевірка ведення розрахунків співвласниками будинку, понесені витрати ОСББ, укладення договорів контрагентами, облік основних засобів, інших нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей.

Відносно кожного пункту перевіреної діяльності ОСББ ревізійною комісією надано рекомендації (зокрема щодо необхідності проведення інвентаризації, дотримання кошторису, повернення витрат, перевірка понесених витрат, таінше).

Відповідно, залишається відкритим питання щодо підтвердження або спростування факту завдання збитків на суму 546 844, 75 грн в ході фінансово-господарської діяльності «ОСББ «186», встановити який може лише особа якаволодіє спеціальними знаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КПК України, експертом у кримінальномупровадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчиненнякримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під провадження і стосуються сфери її знань.

Таким чином, на даний час в рамках кримінального провадження проводяться слідчі дії, спрямовані на доказування факту завдання шкоди кримінальним правопорушенням та розмір такої шкоди, що потребує спеціальних знань та проведення відповідних експертиз. В тому числі, необхідне дослідження документів, які перебувають у володінні контрагентів, з якими ОСББ «186» було укладено договори, що потребує значного часу.

У зв`язку з вищевикладеним, нині відсутні підстави про визнання особи потерпілою на підстави заяви від 10 вересня 2024 року.

Водночас, слідчий вказала, що питання щодо визнання ОСОБА_4 потерпілим буде вирішуватись в подальшому, після проведення всіх необхідних слідчих (процесуальних) дій, зокрема після проведення судових експертиз.

VІ. Мотиви слідчого судді

Слідчий суддя, проаналізувавши доводи сторін та матеріали судового провадження, приходить до наступного.

Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 36, 40 КПК, передбачають, що прокурор, слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Зазначена правова норма гарантує незалежність посадової особи органу державного обвинувачення у виборі у визначених законом межах способу здійснення своїх повноважень, в тому числі у прийнятті тих чи інших рішень, що є запорукою їх неупередженості й ефективності

Процесуальна самостійність прокурора, слідчого і їх свобода нарівні з протилежною стороною у відстоюванні тієї чи іншої правової позиції є чинниками справедливого балансу прав та законних інтересів усіх учасників процесу, а також інших осіб, держави й суспільства

Завданням слідчого судді, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК, є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування (див. постанову ВПВС від 04 квітня 2019 року у провадженні № 11-945сап18).

Вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, наведено в ч. 1 ст. 303 КПК. Зокрема, предметом такого оскарження є рішення про відмову у визнанні потерпілим.

Водночас, для вирішення питань скарги на таке рішення, першочергово слід відмітити, що для аналізу будь-якого з вказаних питань по суті (через призму мотивів постанови), необхідно встановити його межі. На переконання слідчого судді, доцільно встановити такі критерії щодо дотримання (1) формальних вимог до постанови (має відповідати ст. 110 КПК) та (2) безпосередньо змісту зазначеної постанови.

Надаючи відповідно оцінку оскаржуваному рішенню через призму цих критеріїв слідчий суддя зауважує, що оскаржувана постанова відповідає формальним вимогам ст. 110 КПК.

В частині безпосередньо змісту зазначеної постанови слід указати, що в цьому ключі важливим є дотримання балансу між дискреційними повноваженнями слідчого і його обов`язком установити істину, перевірити звернення на предмет слушності визнання певної особи потерпілою у справі, обов`язком за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінювати кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України), та обов`язком виявити обставини, що впливають на це питання (з`ясування питання наявності чи відсутності шкоди вказаної в ч. 1 ст. 55 КПК), надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

З огляду на що, слідчий суддя має оцінювати постанову у світлі досягнення завдань кримінального провадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).

Проте, повноваження, ввірені слідчому, також спрямовані на здійснення ефективного досудового розслідуванням. Він, як особа, що має повний доступ до матеріалів кримінального провадження, достатню кваліфікацію як професійний юрист, на яку поширюються гарантії незалежності від впливу, тиску, втручання, діяльність якого підлягає обґрунтованій критиці у відповідних межах, а також наділена відповідним обсягом повноважень відповідно до КПК України (у частині здійснення повноважень у кримінальному провадженні), має дискрецію приймати рішення у порядку ч. 5 ст. 55 КПК України.

Безумовно, слідчий суддя не може перебирати на себе повноважень слідчого, брати активну участь у досудовому розслідуванні здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав,свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях на етапі досудового розслідування, а також не розглядає справу по суті на цьому етапі.

Позиція ця витікає з того, що слідчий суддя не може втручатися у процес прийняття рішень слідчим, із урахуванням його незалежності, гарантованої законом, його професійного досвіду і експертності, а також певної свободи розсуду, що випливає із особливого становища його як слідчого, тобто особи, що здійснює розслідування у цьому кримінальному провадженні, обізнаної із обставинами справи.

Тому, рішення, яке оскаржується, необхідно оцінити у контексті його обґрунтованості та вмотивованості. Наприклад, у ч. 3, 4 ст. 370 КПК вказується, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення

Здійснивши таку оцінку, слідчий суддя констатує, що оскаржуване рішення в частині відмови відповідає вказаному критеріям вмотивованості та обгрунтованості, адже при його ухваленні суб`єкт прийняття керувався нормами ч. 5 ст. 55 КПК щодо відсутності ґрунтовних даних про завдану шкоду,я к таку, самому ОСББ, чи його членам.

Так, у постанові від 13 листопада 2018 року у справі №697/1276/15-к Верховний Суд надаючи оцінку акту, відмітив, що відповідно до статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Натомість акт не є висновком експерта в розумінні процесуального закону (стаття 101 КПК). У ньому наведено інформацію про установлені обставини в процесі огляду. Отже, враховуючи вищевказане, а також те, що зазначений документ (акт дослідження) не замінює висновку експерта, то відповідно до вимог КПК цей акт не може визнаватися доказом.

Слідчий суддя погоджується з вказаною позицію В у справі №697/1276/15-к. Відповідно, вважає, що дійсно на час розгляду заяви ОСОБА_4 від 10 вересня 2024 року у кримінальному провадженні не були з`ясовані обставини визначені ч. 5 ст. 55 КПК України.

Враховує слідчий суддя також і те, що слідчий прямо у постанові вказала, що питання щодо визнання ОСОБА_4 потерпілим буде нею вирішуватись додатково в подальшому, після проведення всіх необхідних слідчих (процесуальних) дій, зокрема після проведення судових експертиз, у разі з`ясування фактору збитків.

І така необхідність, за обставин цього провадження є дійсною, в силу наявності у ньому заяв ОСОБА_4 від 28 травня та 09 серпня 2024 року, поданих у порядку ч. 1 ст. 55 КПК.

Однак, на час розгляду заяви (12 вересня 2024 року) від 10 вересня 2024 року (питання інших заяв не аналізується в силу ч. 3 ст. 26 КПК) слідчий підставно вважала не встановленими у провадженні обставини шкоди, котрі в свою чергу при аналізі діяння за ст. 191 КК власне вказують на ознаки злочину, в силу ст. 2, 11 КК України.

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує слідчого, прокурора, суд ухвалювати рішення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими відповідно до ст. 94 КПК України, що є ознакою обґрунтованості рішення. А тому, при оцінці питання шкоди, як такої, слідчий, прокурор, суд не можуть покладатися виключно на повідомлення учасника щодо певних обставин, тобто презюмувати їх достовірність на цій підставі автономно.

VІІ. Висновок

Згідно п. 1, 4 ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого або відмову у задоволенні скарги..

За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з підстав вказаних у п. VІ ухвали.

З цих підстав Суд, керуючись статтями 55, 303, 306-307, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, постановив:

відмовити у задоволенні скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов`язковою до виконання на всій території України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:30 год. 21 жовтня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_11