Постанова

від 01.08.2024 по справі 520/33415/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 р. Справа № 520/33415/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 21.02.24 по справі № 520/33415/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту перший відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі по тексту другий відповідач, ДПС України), в якій просив суд:

- визнати протиправним рішення ДПС України від 21.09.2023 № 2800316/99-00-06-01-03-06;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.07.2023 № 192867-2405-2030-UA63120270000028556, що винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 176252,12 грн за земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , оскільки за змістом технічного звіту, будівля, яка там розташована, є непридатною для використання за цільовим призначенням, повністю втратила свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта, а відтак, у відповідності до рішення Харківської міської ради Харківської області від 14.07.2023 № 403/23 (далі по тексту Рішення № 403/23), податок за такі об`єкти справляється в розмірі 1% суми орендної плати.

Звернув увагу, що за змістом рішення № 403/23 підтвердженням обставин пошкодження об`єкту нерухомого майна, ступінь пошкодження та можливість його подальшого використання є виключно Технічний звіт, складений у відповідності до п. 9 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 (далі по тексту Порядок № 473) та Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257 (далі по тексту Порядок № 257). Водночас, обов`язку із подання до контролюючого органу будь-яких інших документів для платника не встановлено.

Наведене свідчить про те, що посилання ДПС України у своєму рішенні від 21.09.2023 №2800316/99-00-06-01-03-06, як на єдину підставу для відмови у задоволенні скарги та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 № 192867-2405-2030-UA63120270000028556 на відсутність Витягу з державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації є необґрунтованим та протиправним.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі № 520/33415/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року по справі № 520/33415/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , визнати протиправним рішення ДПС України від 21.09.2023 № 2800316/99-00-06-01-03-06; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 19.07.2023 № 192867-2405-2030-UA63120270000028556, що винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про залишення судом першої інстанції поза увагою того факту, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX (далі по тексту Закон № 2120-ІХ) пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, був доповнений, зокрема підпунктом 69.14, за змістом якого визначено, що тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. При цьому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, у якому визначено, зокрема, що з 24.02.2022 по 15.09.2022 Харківська міська територіальна громада відносилась до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 до території можливих бойових дій, що в свою чергу звільняє позивача від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельну ділянку, розташовану на такій території.

Обґрунтовуючи неможливість подання до контролюючого органу копії звіту про технічне обстеження нежитлової будівлі, площею 1063,80 кв.м. пояснив, що із врахуванням дати прийняття рішення № 403/23 (14.07.2023), позивач жодним чином не зміг би забезпечити надання контролюючому органу копії Технічного звіту щодо обстеження нежитлового приміщення, який слугує підтвердженням обставин пошкодження майна до 19.07.2023 (дата винесення спірного ППР).

Наведене, в свою чергу, унеможливило скористатись позивачу наданим рішенням № 403/23 правом на пільгу зі сплати податку в розмірі 1% суми орендної плати.

Щодо відсутності звернення до контролюючого органу із заявою в Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року № 225 (далі по тексту Порядок № 225) переконував про відсутність в нього обов`язку із такого звернення.

Інші доводи дублюють зміст позовної заяви.

Відповідачі, у надісланих до суду апеляційної інстанції відзивах на апеляційну скаргу, заперечували проти доводів, викладених у ній, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Вважають, що звільнення від відповідальності за невиконання вимог податкового законодавства можливе виключно у разі подання платником податку до контролюючого органу не пізніше 30 вересня 2022 року заяви про відсутність такої можливості разом із повним переліком документів та інформації у порядку, визначеному п. 8 розділу ІІ Порядку № 225. Разом з цим, всупереч наведеного, ОСОБА_1 не надавав до контролюючого органу підтверджуючих документів, які б свідчили про неможливість платника податку виконувати податковий обов`язок, а відтак, підстави для звільнення позивача від відповідальності відсутні.

Цитуючи положення рішення № 403/23 стверджували, що підтвердженням обставин пошкодження об`єкту нерухомого майна є звіт технічного обстеження. При цьому, в силу постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2022 № 700 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 і від 19.04.2022 № 473» потрібно проведення комісійного обстеження майна, за результатом якого складається акт обстеження майна, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією російської федерації, який вноситься до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією. Однак, позивачем не надавався такий витяг, а тому у контролюючого органу були підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Звернув увагу, що рішенням № 403/23 встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у власності на рівні 0 % за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, отже, за 2023 рік платники податків зобов`язані сплачувати земельний податок або орендну плату, що в свою чергу, свідчить про правомірність прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 20.11.2015 є власником нежитлової будівлі літера "А-4" площею 1063,8 кв.м., яка перебуває на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:04:013:0005 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДПС, позивачу, як орендарю земельної ділянки площею 0,00725 га, з кадастровим номером 6310136300:04:013:0005, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , податковим повідомленням рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 19.07.2023 № 192867-2405-2030 UA63120270000028556 визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 176252,12 грн.

Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до ДПС України зі скаргою, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 21.09.2023 № 2800316/99-00-06-01-03-06 про залишення податкового повідомлення рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, а також з рішенням за результатом розгляду скарги, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з посиланням на положення п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України в редакції Закону № 3050-ІХ, за змістом яких, починаючи з 1 січня 2023 року за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій) або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховуються та не сплачуються за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території, дійшов висновку, що оскільки Харківська міська територіальна громада із 15.09.2022 віднесена до території можливих бойових дій, плата за землю за 2023 рік нараховується в загальному порядку.

Вважав відсутніми підстави для звільнення позивача від відповідальності за п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення позивача із заявою про неможливість виконання податкового обов`язку, як то передбачено Порядком № 225.

Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 щодо наявності пільг зі сплати податку, передбачених рішенням № 403/23, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки позивачем не було дотримано умов для отримання таких пільг. Так, зокрема, позивачем не надано до контролюючого органу копію звіту про технічне обстеження нежитлової будівлі, площею 1063,8 кв.м., розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:04:013:0005 площею 0,0725 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу, свідчить про відсутність у контролюючого органу станом на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення інформації про пошкоджене майно.

Вважав необґрунтованими посилання позивача на відсутність обов`язку направляти технічний звіт до відповідача, оскільки відповідно до змісту Рішення № 403/23 підтвердженням обставин, зазначених у пункті 5, є звіт з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку № 473, та Порядку № 257, а відтак, у контролюючого органу були наявні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним рішення про результати розгляду скарги від 21.09.2023 р. № 2800316/99-00-06-01-03-06, суд першої інстанції, з вказівкою на позиції постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 810/869/16, від 08.09.2020 у справі № 826/24880/15, від 07.02.2020 у справі № 826/11086/18, від 12.07.2019 у справі 813/5256/13-а, від 06.02.2020 у справі № 810/101/16, 03.04.2020 у справі № 826/4114/18, від 16.06.2020 у у справі № 810/1652/16, дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення ДПС України про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки останнього шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, у зв`язку із чим відмовив в задоволенні вказаних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтями 269-289 ПК України.

Сторони не заперечують того, що позивач є платником орендної плати за земельну ділянку, разом з цим по різному тлумачать підстави для застосування при визначенні грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за 2023 рік підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, у редакції Закону від 11 квітня 2023 року № 3050-IX, чинній з 06.05.2023.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений відповідними указами Президента України та продовжує діяти по теперішній час.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом № 2120-ІХ доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022.

Отже, підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України було встановлено пільгу на час введення воєнного стану для землекористувачів зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку, зокрема, розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

Пунктом 1 даної постанови встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі Перелік № 309), у якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 по 15.09.2022 Харківська міська територіальна громада відносилася до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час - до території можливих бойових дій.

Відтак, з моменту набуття чинності Законом № 2120-ІХ (17.03.2022), позивачу, відповідно до діючого законодавства, не повинна була нараховуватись плата за земельну ділянку, яка знаходиться на території Харківської міської територіальної громади.

Водночас, суд першої інстанції, з огляду на те, що змінами, внесеними до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що від сплати орендної плати на земельні ділянки звільняються землекористувачі ділянок, розташованих на території активних бойових дій, в той час як м. Харків, з 15.09.2022 по теперішній час віднесено до території можливих бойових дій, а не активних бойових дій, дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має сплачувати податок за користування земельною ділянкою за 2023 рік на загальних підставах.

Щодо вказаного висновку суду колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, Законом № 3050-IX від 11.04.2023, який набрав чинності 06.05.2023, підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України викладено в наступній редакції:

За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Отже, до 06.05.2023 (набрання чинності змін в ПК) підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачав, що у період воєнного стану землекористувачі звільняються від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Разом з тим, з 06.05.2023 змінено редакцію вищенаведеної норми, шляхом зазначення, що з 01.01.2023 пільга щодо сплати орендної плати за землю надається користувачам земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Водночас, колегія суддів враховує, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тож, до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Колегія суддів вважає, що положення ПК України, застосовані податковим органом при нарахуванні позивачу податкового зобов`язання за період січень-квітень 2023 року (до набрання чинності Законом № 3050-IX) не можуть застосовуватись до подій (правовідносин), що виникли до набрання ними чинності, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України.

З урахуванням правила дії закону у часі, з огляду на дату набуття чинності Законом № 3050-IX від 11.04.2023, яким змінено редакцію підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (06.05.2023), який до цієї дати на час введення воєнного стану передбачав звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, колегія суддів вважає, що за період січень-квітень 2023 року у позивача був відсутній обов`язок зі сплати орендної плати.

Отже, застосування відповідачем Закону № 3050-ІХ до правовідносин, що виникли у січні-квітні 2023 року, не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.

Враховуючи, що відповідачем при нарахуванні податкового зобов`язання позивачу зі сплати орендної плати за січень-квітень 2023 року у розмірі 58750,70 грн (176252,12/12*4) неправомірно застосовано положення підпункту 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у редакції Закону № 3050-ІХ, податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.07.2023 № 192867-2405-2030-UA63120270000028556 в частині нарахування орендної плати за січень-квітень 2023 року на суму 58750,70 грн є протиправним та підлягає скасуванню. Водночас, в іншій частині позовних вимог підстави для задоволення позову відсутні.

Надаючи оцінку доводам позову з приводу наявності пільг з орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 1% від суми орендної плати, що передбачено рішенням Харківської міської ради від 14.07.2023 № 403/23 слід зазначити наступне.

Так, 14 липня 2023 року 17 сесією 8 скликання Харківської міської ради прийнято рішення № 403/23 «Про деякі питання плати за землю в місті Харкові на період дії воєнного стану», за змістом п. 1 якого, вирішено, зокрема, внести зміни до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 «Про затвердження «Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові», доповнивши розділ VI «Заключні положення» додатка до рішення пунктами 7-9 такого змісту:

«7. На період з 01.01.2023 по 31.12.2023 за земельні ділянки, на яких розташовані пошкоджені об`єкти нерухомого майна, які відповідно до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.08.2022 № 144, належать до таких категорій пошкоджень об`єкта:

наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, - орендна плата справляється в розмірі 70 відсотків суми орендної плати, обчисленої відповідно до цього Положення;

наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій (категорій відповідальності конструкцій А та Б), ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, - орендна плата справляється в розмірі 40 відсотків суми орендної плати, обчисленої відповідно до цього Положення;

об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), - орендна плата справляється в розмірі 1 відсотка суми орендної плати, обчисленої відповідно до цього Положення.

Підтвердженням обставин, зазначених у цьому пункті, є звіт з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473, та Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257, копія якого надана до Головного управління ДПС у Харківській області».

За змістом пункту 9 Порядку № 473 роботи з технічного обстеження пошкоджених об`єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження.

У разі виявлення під час проведення обстеження будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем дефектів і пошкоджень, що можуть призвести до різкого зниження несучої здатності або обвалення окремих конструкцій, втрати стійкості об`єкта, а також вплинути на роботу устаткування, і таких, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, виконавець робіт з обстеження невідкладно, але не пізніше ніж у дводенний строк з дати виявлення зазначених дефектів і пошкоджень, письмово інформує про це уповноважений орган.

При цьому уповноважений орган зобов`язаний вжити заходів щодо забезпечення безпеки населення, яке може перебувати в зоні можливого обвалення будівельних конструкцій, будівель та споруд.

За результатами технічного обстеження пошкоджених об`єктів виконавцем робіт з обстеження складається звіт з технічного обстеження відповідно до пункту 8-1 Порядку проведення обстеження.

До зазначеного звіту також додається акт технічного обстеження, що повинен містити, зокрема інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об`єкта (відповідно до кількісних та якісних характеристик пошкоджень):

наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту;

наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій, - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції;

об`єкти непридатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), - рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта.

У разі виконання робіт з технічного обстеження на замовлення власника (управителя) пошкодженого об`єкта про початок робіт з такого обстеження замовник письмово повідомляє уповноважений орган, а після проведення обстеження - безоплатно надає уповноваженому органу один примірник звіту та акта технічного обстеження.

У разі виконання робіт з технічного обстеження на замовлення уповноваженого органу уповноважений орган письмово повідомляє власника (управителя) пошкодженого об`єкта про початок робіт з обстеження, а також надає копію акта технічного обстеження.

З наведеного слідує, що рішенням № 403/23 визначено пільги з орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 1% від суми орендної плати, за дотримання в сукупності декількох умов:

- об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти);

- надання до Головного управління ДПС у Харківській області звіту з технічного обстеження;

- надання акту технічного обстеження, що повинен містити, зокрема інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об`єкта (відповідно до кількісних та якісних характеристик пошкоджень).

Колегією суддів встановлено, що позивачем на підтвердження наявності в нього пільг з орендної плати з фізичних осіб надано до матеріалів справи Технічний висновок за роботою «Обстеження стану конструкцій будівлі», що розташована за адресою вул. Сумська, 57б, у м. Харкові від 24.07.2023. Однак, акт технічного обстеження надано не було.

Отже, позивачем не було дотримано вимог для набуття права на отримання пільги з орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 1% від суми орендної плати.

Враховуючи вищенаведене, та відсутність у контролюючого органу станом на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (19.07.2023) відомостей з приводу непридатності належного позивачу на праві власності об`єкта оподаткування, твердження апелянта про наявність у нього пільги з травня 2023 року у розмірі 1% від суми орендної плати не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Таким чином, у контролюючого органу були наявні підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 № 192867-2405-2030- НОМЕР_1 в частині нарахування орендної плати за травень-грудень 2023 року на суму 117 501.42 грн, що свідчить про відсутність підстав для його скасування в цій частині.

Що стосується оскаржуваного рішення ДПС України від 21.09.2023 № 2800316/99-00-06-01-03-06 слід зазначити наступне.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци 2, 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Аналіз положень пунктів 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України свідчить про те, що законодавцем, дійсно, закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги, до суду.

Водночас згідно з частиною першою статті 5 КАС України (кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

За висновком Верховного Суду у постанові від 10.08.2020 по справі № 640/6528/19 рішення про результати розгляду скарги не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки платника шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Верховний Суд звернув увагу на наявність конкретної і послідовної практики застосування вищенаведених норм ПК України Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, що зокрема підтверджується висновками, викладеними у постановах від 12 липня 2019 року у справі № 813/5256/13-а, від 6 лютого 2020 року № 810/101/16, 03 квітня 2020 року у справі № 826/4114/18, від 16 червня 2020 року у справі № 810/1652/16.

Враховуючи, що спірне рішення є актом вирішення спору в досудовому порядку, воно не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування, з урахуванням наявного податкового повідомлення-рішення від 19.07.2023 № 192867-2405-2030-UA63120270000028556, яке оскаржуються позивачем у судовому порядку в межах даної справи, не призведе до відновлення порушеного права позивача.

Така позиція суду апеляційної інстанції відповідає правовому висновку Верховного суду, викладеному у постанові від 07.02.2020 по справі № 826/11086/18.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Державної податкової служби про відмову в задоволенні скарги не є юридично значимим для платника податків, оскільки не створює жодних правових наслідків або додаткових обов`язків, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення в частині нарахування орендної плати за землю з січня по квітень 2023 року на суму 58750,70 грн внаслідок застосування положень п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону № 3050-ІХ, яка не діяла за вказаний період, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 по справі № 520/33415/23 в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.07.2023 № 192867-2405-2030-UA63120270000028556, щодо нарахування орендної плати за січень-квітень 2023 року на суму 58750,70 грн підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 139 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції до платіжної інструкції № 43091397 від 16.11.2023 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1762,50 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції до платіжної інструкції № 44539999 від 22.03.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2643,80 грн.

Враховуючи висновки суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог (скасування податкового повідомлення рішення в частині нарахування орендної плати за січень-квітень 2023 року на суму 58750,70 грн, що складає 33,33% від ціни позову - 176252,12 грн, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору понесені в суді першої та апеляційної інстанції пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1468,62 грн, що є 33,33 % від загальної суми сплаченого позивачем судового збору 4406,30 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Харківській області.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 по справі № 520/33415/23 - скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.07.2023 № 192867-2405-2030-UA63120270000028556, щодо нарахування орендної плати за січень-квітень 2023 року на суму 58750,70 грн.

Прийняти в цій частині постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.07.2023 № 192867-2405-2030-UA63120270000028556, в частині нарахування орендної плати за січень-квітень 2023 року на суму 58750,70 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі № 520/33415/23 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харківська область, м. Харків, вул. Пушкінська, будинок 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1468,62 грн (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) грн. 62 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін В.Б. Русанова