Ухвала

від 21.10.2024 по справі 520/33415/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 520/33415/23

адміністративне провадження № К/990/36962/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №520/33415/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним рішення Державної податкової служби України від 21 вересня 2023 року № 2800316/99-00-06-01-03-06;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2023 року № 192867-2405-2030-UA63120270000028556, яким визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 176 252,12 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року позов залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19 липня 2023 року № 192867-2405-2030-UA63120270000028556, щодо нарахування орендної плати за січень-квітень 2023 року на суму 58 750,70 грн.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19 липня 2023 року № 192867-2405-2030-UA63120270000028556, в частині нарахування орендної плати за січень-квітень 2023 року на суму 58 750,70 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції у справі №520/33415/23, відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

30 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла вдруге подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №520/33415/23.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так, аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій вдруге касаційній скарзі, скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.

Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження.

Верховний Суд вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник чітко не вказав, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду (в контексті предмета спору у цій справі).

Крім того, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Наведені скаржником доводи стосуються оцінки встановлених судами обставин та дослідження ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною останнім підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судом у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі №520/33415/23 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов