Ухвала

від 02.08.2024 по справі 554/3723/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 02.08.2024Справа № 554/3723/24 Провадження № 1-кс/554/7857/2024

У Х В А Л А

02 серпня 2024 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року,

в с т а н о в и в:

До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, в якому адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , просить скасувати арешт, накладений на належне останній майно, а саме: 22 журнали з чорновими записами, які поміщено до сейф-пакету WAR№157619; рахунки на оплату № 374, 358, 357, 355, 376 на 1 арк., до якого прикріплені фіскальні чеки; 20 аркушів фіскальних чеків та два аркуші з чорновими записами; презервативи у кількості 22 шт., які поміщено до сейф-пакету PSP№1110988; консультативну виписку пацієнта на ім`я ОСОБА_5 ; виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 3547 на ім`я ОСОБА_5 , на 1 арк.; виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 4625 на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.; протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психотропних речовин та стану сп`яніння від 09 квітня 2024 року на 1 арк.; відеокамера марки «Ajhua» s/n: 5803393PAJFF213 ; маршрутизатор марки «Fore GATE» s/n: V23101407832 ; флеш-носій micro-SD «Kingston» 128 Gb; флеш-носій micro-SD «Kingston» 64 Gb.

Обґрунтовуючи вимоги клопотання вказав, що арешт, на його переконання накладено безпідставно, передчасно та необґрунтовано, без дотримання норм КПК України, які регулюють питання застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Мотивуючи подане клопотання послався також на те, що вилучене майно попередньо оглянуте, тобто зафіксована попередня інформація, необхідна органу досудового розслідування. Вказав, що належне ОСОБА_4 арештоване майно не має відношення до кримінального провадження та не є фактично речовими доказами по провадженню в розумінні статті 98 КПК України, а за таких обставин потреби досудового розслідування не виправдовують такого ступеню втручання в права суб`єкта господарювання щодо володіння, розпоряджання та користування майном, як арешт майна. Зазначив, що при зверненні до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, слідчим не було надано доказів, які б свідчили про співмірність такого обмеження права володільця майна, як накладення арешту, завданням кримінального провадження. При цьому на даний час, з моменту вилучення майна сплинув місяць, жодні слідчі та процесуальні дії із ним не здійснюються та експертизи не проводяться.

В судове засідання заявниця ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_3 не з`явилися, від останнього надійшла до суду заява про розгляд клопотання про проведення судового засідання без його участі та без участі заявниці. Клопотання про скасування арешту майна підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Слідчий ВРЗЗКС СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд даного клопотання без його участі. При цьому проти його задоволення заперечував, обґрунтовуючи свою позицію тим, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні в ході вивчення та аналізу речових доказів встановлено, що за допомогою відеокамери «Ajhua» s/n: 5803393PAJFF213 , яка встановлена ОСОБА_7 у приміщенні «Хостел» (МАФ), які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5310137000:19:007:0093 на АДРЕСА_1 (територія колишнього ринку «Шашличка»), здійснювався запис подій, які відбувались у приміщенні «Хостел», на флеш-носій micro-SD «Kingston» 128 Gb та флеш-носій micro-SD «Kingston» 64 Gb. Після аналізу відеозаписів, що були зафіксовані на названих флеш-носіях, встановлено, що на них містяться ознаки вчинення злочину - сутенерства, тобто діях по забезпеченню зайняття проституцією іншою особою, вчинених повторно, за попередньою змовою грубою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України. Після цього, за погодженням із процесуальним прокурором Полтавської обласної прокуратури, підозрюваним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.

Також вказав, що 18 червня 2024 року адвокат ОСОБА_3 вже звертався в інтересах ОСОБА_4 із клопотанням про скасування арешту майна, за наслідком судового розгляду якого останнім під розписку повернуто належне їй майно, крім відеокамери марки «Ajhua» s/n: 5803393PAJFF213 ; маршрутизатор марки «Fore GATE» s/n: V23101407832 ; флеш-носій micro-SD «Kingston» 128 Gb; флеш-носій micro-SD «Kingston» 64 Gb.

На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні клопотання щодо скасування арешту на відеокамеру марки «Ajhua» s/n: 5803393PAJFF213 ; маршрутизатор марки «Fore GATE» s/n: V23101407832 ; флеш-носій micro-SD «Kingston» 128 Gb; флеш-носій micro-SD «Kingston» 64 Gb, так як це майно має значення речових доказів та буде досліджуватися під час безпосереднього судового розгляду. Пошкодження чи знищення названого майна призведе до втрати суттєвих речових доказів для доведеності вини підозрюваних.

Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть у ньому участь, на підставі положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дслідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно положень ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При тому відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2024 року було накладено арешт на вилучене 02 травня 2024 року в приміщенні торгівельного кіоску та кімнат « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5310137000:19:007:0093, майно, зокрема 22 журнали з чорновими записами, які поміщено до сейф-пакету WAR№157619; рахунки на оплату № 374, 358, 357, 355, 376 на 1 арк., до якого прикріплені фіскальні чеки; 20 аркушів фіскальних чеків та два аркуші з чорновими записами; презервативи у кількості 22 шт., які поміщено до сейф-пакету PSP№1110988; консультативну виписку пацієнта на ім`я ОСОБА_5 ; виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 3547 на ім`я ОСОБА_5 , на 1 арк.; виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 4625 на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.; протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психотропних речовин та стану сп`яніння від 09 квітня 2024 року на 1 арк.; припис на ім`я ОСОБА_5 , В/ ЧНОМЕР_9 на 1 арк.; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A10S» у корпусі червоного кольору з силіконовим чохлом, ІМЕІ: 1 ) НОМЕР_5 , 2) НОМЕР_6 , із картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_7 ; тримачі для карток операторів мобільного зв`язку; відеокамера марки «Ajhua» s/n: 5803393PAJFF213 ; маршрутизатор марки «Fore GATE» s/n: V23101407832 ; флеш-носій micro-SD «Kingston» 128 Gb; флеш-носій micro-SD «Kingston» 64Gb; Wi-Fi роутер «TP-Link» s/n: НОМЕР_8 , шляхом позбавлення права відчуження, розпоряджання та користування до скасування арешту майна у визначеному нормами КПК України порядку.

Як вбачається із змісту цієї ухвали слідчого судді, метою накладення арешту на майно у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України було забезпечення збереження речових доказів в кримінальному провадженні.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 червня 2024 року було передано на відповідальне зберігання з правом користування власниці майна ОСОБА_4 наступне майно: рахунки на оплату № 374, 358, 357, 355, 376 на 1 арк., до якого прикріплені фіскальні чеки; 20 аркушів фіскальних чеків та два аркуші з чорновими записами; презервативи у кількості 22 шт., які поміщено до сейф-пакету PSP№1110988; консультативну виписку пацієнта на ім`я ОСОБА_5 ; виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 3547 на ім`я ОСОБА_5 , на 1 арк.; виписку з медичної карти стаціонарного хворого № 4625 на ім`я ОСОБА_5 на 1 арк.; протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психотропних речовин та стану сп`яніння від 09 квітня 2024 року на 1 арк.; припис на ім`я ОСОБА_5 , В/ ЧНОМЕР_9 на 1 арк.; тримачі для карток операторів мобільного зв`язку; маршрутизатор марки «Fore GATE» s/n: V23101407832 ; Wi-Fi роутер «TP-Link» s/n: НОМЕР_8 .

На підставі викладеного, з огляду на викладені норми кримінального процесуального законодавства та встановлені за наслідком розгляду клопотання обставини наявності на вилучених відеокамері марки «Ajhua» s/n: 5803393PAJFF213 та флеш-носіях micro-SD «Kingston» 128 Gb і micro-SD «Kingston» 64Gb відомостей, що мають значення для кримінального провадження та які будуть використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість накладення на них арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Поряд з цим, згідно з ч. ч. 1 і 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (тимчасовий доступ до речей і документів та арешт майна). Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Водночас, частинами 1 і 2 статті 23 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Вказані норми також знайшли своє відображення і у Главі 28 КПК України, де частиною 1 статті 357 КПК України встановлено необхідність огляду судом речового доказу, а також ознайомлення з речовим доказом учасників судового провадження.

Таким чином, саме по собі завершення стороною обвинувачення проведення слідчих та процесуальних дій із річчю, яка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, та з якої за результатами проведених дій знято відповідну інформацію та складено відповідні протоколи або інші процесуальні документи, не є беззаперечним фактом необхідності скасування заходу забезпечення кримінального провадження, який спрямований саме на забезпечення схоронності відповідного носія інформації (речового доказу), відомості з якого можуть в подальшому бути предметом огляду судом.

За наведених обставин, з огляду на надані слідчим доводи щодо фіксації стороною обвинувачення факту наявності на вилучених відеокамері марки «Ajhua» s/n: 5803393PAJFF213 та флеш-носіях micro-SD «Kingston» 128 Gb і micro-SD «Kingston» 64Gb інформації, яка є предметом доказування у цьому провадженні, та зважаючи на визнання носіїв такої інформації речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про недоцільність застосованого щодо них заходу забезпечення кримінального провадження. На переконання слідчого судді, скасування арешту майна може призвести до втрати речового доказу шляхом його пошкодження, знищення, приховування, що в свою чергу зашкодить кримінальному провадженню.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання потреба в продовженні арешту майна не відпала, так як він є заходом, що забезпечує досягнення мети та завдань кримінального провадження, а тому відсутні обставини, передбачені статтею 174 КПК України, з якими законодавець пов?язує можливість скасування арешту майна під час досудового розслідування. З цих же підстав, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту, накладеного на належне ОСОБА_4 інше майно, що обґрунтовано визнане речовими доказами в кримінальному провадженні в розумінні вимог статті 98 КПК України, згідно наведеного вище переліку, яке до того ж вже було ухвалою слідчого судді від 18 червня 2024 року передано останній на відповідальне зберігання та в користування, тобто стосовно якого слідчим суддею застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження у відповідності до статті 131 КПК України, а тому питання про повне скасування арешту майна слід вирішувати одночасно із ухваленням судового рішення, яким закінчуватиметься судовий розгляд кримінального провадження.

З огляду на це, в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 , слід відмовити за його передчасністю.

Керуючись ст. ст. 174 і 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_10