Ухвала

від 30.07.2024 по справі 904/2465/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залучення до участі у справі співвідповідача,

третьої особи та відкладення підготовчого засідання

30.07.2024 м. ДніпроСправа № 904/2465/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від прокуратури: Карюк Д.О.;

від позивача: Маньковський В.Л.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (м. Дніпро) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (м. Дніпро)

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва та припинення володіння нерухомим майном шляхом внесення запису про відсутність права із закриттям розділу Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - позивач) з позовною заявою, в якій просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д, загальною площею 41,2 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м;

- припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: м.Дніпро, проспект Героїв, 11Д, проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55423498 від 30.11.2020 (номер запису - 39447249) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- під час реалізації представницьких повноважень Західною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: проспект Героїв, 11Д, у м. Дніпрі без будь-яких на те правових підстав. Так, встановлено, що земельна ділянка за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д, у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам не передавалась. Більш того, розпорядчий документ, на підставі якого об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці присвоєно адресу у м. Дніпрі, "проспект Героїв, 11Д" не видавався, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності, чим грубо порушено право комунальної власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради;

- за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д, збудовано нерухоме майно - будівлю, загальною площею 41,2 кв. м, що свідчить про те, що зазначене нерухоме майно є самочинним будівництвом в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України;

- під час вивчення законності набуття речових прав на об`єкти нерухомого майна, дотримання вимог містобудівного та земельного законодавства окружною прокуратурою з`ясовано, що 09.06.2020 державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівля, загальною площею 41,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянкою ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна зазначено реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002, видане КП "ДМБТІ ДОР", а також технічний паспорт, серія та номер 1247 від 10.01.2019, виданий ТОВ "Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут", У подальшому, 30.11.2020 право власності на нерухоме майно - будівлю загальною площею 41,2 кв. м за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д, від Дришлюк Світлани Миколаївни перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна № 4342; 4343 від 30.11.2020 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г.;

- разом з тим, відомості щодо укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Відповідно до інформації КП "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради від 19.09.2023 № 9707 встановлено, що технічна інвентаризація та державна реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, буд. 11Д, КП "ДМБТ" ДМР не проводилась. Реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002 на нерухоме майно за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, буд. 11Д, КП "ДМБТІ" ДМР не оформлювалось та не надавалось. Відповідно до інформації Дніпровської міської ради № 7/11-1027 від 23.04.2024, рішення виконкому Дніпропетровської міської ради 2001 року на підставі якого нібито видано реєстраційне посвідчення серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002, не виявлено, будь-яких звернень не надходило. Відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 15.09.2023 №12/19-320 встановлено, що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та адресного плану міста адреса "проспект Героїв, буд. 11Д" офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась. Паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, містобудівні умови та обмеження про проєктування об`єктів будівництва за адресою: проспект Героїв, 11Д, в м. Дніпрі Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради не оформлювалися. Відповідно до інформації Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради від 12.09.2023 № 551/д-05 встановлено, що договори про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням між КП "Дніпровські активи" та ОСОБА_1 , ТОВ "Зевс-2021" за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д, не укладались;

- згідно з інформацією Дніпровської міської ради № 7/11-1027 від 23.04.2024 з метою встановлення факту використання земельної ділянки державними інспекторами інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено виїзд на місцевість та складено акт обстеження, відповідно до якого земельна ділянка розташована по фактичному розміщенню торгівельного павільйону з продажу сувенірів та дитячих іграшок "Сундучок". Таким чином, ОСОБА_1 , уникаючи установленого чинним законодавством порядку набуття у користування земельної ділянки, отримання дозволу будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, самочинно збудувала вказаний об`єкт та набула право власності на нього, на підставі документів, які уповноваженим органом не видавались, та у подальшому здійснила відчуження вказаного майна шляхом передачі за актом приймання - передачі нерухомого майна до ТОВ "Зевс-2021";

- безпідставне набуття права власності на нерухоме майно суперечить засадам містобудівної діяльності в Україні, визначених Законом України "Про основи містобудування", є перешкодою у розв`язанні питань прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів, регулювання земельних відносин, створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури через відсутність можливості належного ведення містобудівного кадастру призводить до порушення майнових прав та інтересів держави. Таким чином, відповідачем незаконно використовується земельна ділянка, майно експлуатується з порушенням вимог містобудівного законодавства, що є підставою для скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у судовому порядку;

- як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ix обтяження для здійснення державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна - будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , за Дришлюк С.М., приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., надано реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002, видане КП "ДМБТІ ДОР". Однак, жодного документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси під час проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , не надано. Разом з тим, відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та адресного плану міста адреса "проспект Героїв, 11Д" офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась. Паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, містобудівні умови та обмеження про проєктування об`єктів будівництва за адресою: проспект Героїв, 11Д, в м. Дніпрі Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради не оформлювалися;

- як вбачається з наданих Управлінням державного архітектурного-будівельного контролю Дніпровської міської ради документів, 09.06.2020 тобто на момент державної реєстрації права власності, на нерухоме майно - будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , відомості щодо видачі/реєстрації документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 були відсутні. А подані документи від 02.07.2020 (повідомлення про початок будівельних робіт) та від 29.07.2020 (декларація про готовність об`єкта до експлуатації) стосуються лише капітального ремонту нерухомого майна. Таким чином, в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно - будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , не зважаючи на той факт, що державному реєстратору надані для реєстрації документи, що уповноваженими органами не видавались. В свою чергу той факт, що спірна будівля станом на 09.06.2020 не введена в експлуатацію, адреса цьому об`єкту нерухомості не присвоювалася, свідчить про те, що така будівля є самочинним будівництвом;

- правочин, укладений щодо самочинно збудованого нерухомого майна, на яке право не виникало, вчинений виключно з метою протиправного заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності, є нікчемним в силу статті 228 Цивільного кодексу України як такий, що порушує публічний порядок;

- наявне порушення земельного законодавства шляхом самовільного захоплення земельної ділянки шляхом розташування на ній самочинно збудованої нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , чим створено перешкоди власнику у раціональному та ефективному використанні земельної ділянки відповідно до її призначення та відповідно до встановленої законом мети, нівелює можливість подальшого використання цих земель з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади. Отже, повернення земельної ділянки у тому стані, який є на теперішній час, не призведе до поновлення порушених інтересів держави у повному обсязі, оскільки наявна на земельній ділянці самочинна забудова беззаперечно створюватиме перешкоди власнику при подальшій реалізації правомочностей щодо цієї земельної ділянки. 3 огляду на викладене, вбачається найбільш ефективним та доцільним способом захисту та реального поновлення порушених інтересів держави усунення перешкод власнику у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д, є її повернення власнику з приведенням відповідачем у придатний до використання стан шляхом знесення самочинного будівництва;

- наявність зареєстрованого права власності перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки;

- відповідно до частини 8 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на момент внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) та частини 4 статті 15 вказаного Закону (в редакції станом на момент внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. 3 огляду на викладене, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме будівлю, загальною площею 41,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2100048812101) та подальша перереєстрація, якою зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" прийняті за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна та підлягає скасуванню.

- виходячи з правової природи реєстрації прав на нерухоме майно як способу володіння ним та беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства (аналогія права), у випадку, якщо заінтересована особа - позивач (власник земельної ділянки, інший правоволоділець) вважає, що зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об`єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об`єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб`єктом, був відкритий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об`єкт. З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, наявні підстави для припинення володіння відповідача на самовільно збудоване нерухоме майно - будівлю, загальною площею 41,2 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101.

Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед законом, а отже порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє. Прокурор посилається на наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Дніпровської міської ради у порядку статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", вказуючи про те, що Дніпровською міською радою та її уповноваженими виконавчими органами не вжито належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом звернення до суду. Так, Західною окружною прокуратурою міста Дніпра скеровувався лист від 08.09.2023 за №04/51-4859вих-23 на адресу Дніпровської міської ради, в якому повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства при реєстрації права власності та самовільному зайнятті земельної ділянки на проспекті Героїв, 11Д у м. Дніпрі шляхом проведення державної реєстрації речових прав, а також безпідставне набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2100048812101), що є самочинним будівництвом на підставі документів, які відповідними органами місцевого самоврядування не видавалися, який отримано та зареєстровано Дніпровською міською радою 08.09.2023 під вхідним номером №12/2691. Також, Західною окружною прокуратурою міста Дніпра повторно направлено лист від 15.12.2023 № 04/51-6874вих-23 на адресу Дніпровської міської ради, в якому повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства при реєстрації права власності та самовільному зайнятті земельної ділянки на АДРЕСА_1 шляхом проведення державної реєстрації речових прав, а також безпідставне набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2100048812101), що є самочинним будівництвом на підставі документів, які відповідними органами місцевого самоврядування не видавалися, який отримано та зареєстровано Дніпровською міською радою 15.12.2023 під вхідним номером № 12/3820. Однак, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення прав територіальної громади на спірну земельну ділянку не вжито, що підтверджується листом Дніпровської міської ради від 23.04.2024 № 7/11-1027, та свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 30460/24 від 24.06.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Зевс-2021" від 30.11.2020, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., у володіння товариства передано нерухоме майно загальною площею 41,2 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Стосовно позовної вимоги про усунення Дніпровській міській раді перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" знести самочинно побудовану будівлю загальною площею 41,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 31.05.2021 по справі №320/1889/17-ц, відповідно до положень якої знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. З урахуванням змісту вказаної правової позиції в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 Цивільного кодексу України, вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі №653/104/19 (провадження № 61-18648св20). Колегія суддів Верховного суду зазначає, що відповідно до вимог частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій категорії справ (про знесення самочинно збудованого нерухомого майна) необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і може лише коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Європейський суд з прав людини у справі "Іванова і Черкезов проти Болгарії" (№ 46577/15) від 21.04.2016, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Таким чином, встановлені висновками експертиз обставини щодо здійснення відповідачем будівництва з порушенням вимог законодавства, не є підставою для задоволення вимог позивача про знесення такого будівництва, оскільки цьому крайньому заходу передує виконання частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України;

- частиною 2 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 442/302/17 (провадження № 61-20491св19) зазначено, що "задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна";

- за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Також слід зазначити орган виконавчої влади в особі Дніпровської міської ради повинен належно виконувати свої функції, що полягає у "належному врядуванні";

- втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". Одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації;

- відповідач звертає увагу на правові висновки, які викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, в якій вказано про таке: "За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, с вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Оскільки положення статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно";

- прокуратурою не надано жодного доказу на підтвердження факту здійснення самочинного будівництва відповідачем. Відповідач зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (аналогічні висновки, зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 146). Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та що відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 149). Таким чином, позовна заява не підлягає задоволенню в цій частині, оскільки ТОВ "Зевс-2021" є неналежним відповідачем у цій справі. Щодо вимог про припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (ідентифікаційний код 44062349, нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: м.Дніпро, проспект Героїв, 11Д, проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., номер 55423498 від 30.11.2020 (номер запису - 39447249) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101;

- державна реєстрація за ТОВ "Зевс-2021" права власності на спірний об`єкт нерухомості не порушує безпосередньо прав Дніпровської міської ради, адже він не претендує на будівлю;

- навіть скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Зевс-2021" на будівлю не призведе до відновлення запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт;

- позовна вимога про припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (ідентифікаційний код 44062349, нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55423498 від 30.11.2020 (номер запису - 39447249) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101, не підлягає задоволенню, оскільки є неналежним та неефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, що підтверджується усталеною судовою практикою. Разом з тим, на ТОВ "Зевс-2021" як на добросовісного набувача майна за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д покладається індивідуальний та надмірний тягар. За змістом частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений за відсутності у продавця права на відчуження. Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17). Втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить статті 388 Цивільного кодексу України та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат. Це, на погляд суду, є неприпустимим, оскільки покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, про що йдеться, зокрема, в пункті 6.53 постанови ВП ВС від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про залучення співвідповідача (вх. суду № 31621/24 від 02.07.2024), в якому прокурор просить суд залучити до участі у справі № 904/2465/24 за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ "Зевс-2021" про зобов`язання усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою та припинення володіння нерухомим майном, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: 2100124812101, в якості співвідповідача - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на таке:

- згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2024 № 1066, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстровано право приватної власності на будівлю загальною площею 41,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21000048812101; індексний номер рішення: 73550556; номер запису про право власності: 55368262) за ОСОБА_2 , тобто, відповідач, будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, отримавши 06.06.2024 позовну заяву прокурора через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд", з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_2 . Проте, відповідач, достеменно знаючи про пред`явлення прокурором даного позову та інших позовів щодо належного йому майна (справи №№ 904/2458/24, 904/2469/24, 904/2460/24, 904/2462/24, 904/2467/24, 904/2465/24) та про пред`явлення позову до фізичної особи - підприємця Євдокимової Н.М. у справі № 904/2456/24 (враховуючи, що відповідачі у вказаній справі є родичами), умисно вчинив дії, спрямовані на відчуження спірного майна. Так, 06.06.2024 керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (далі - ТОВ "Зевс-2021") про зобов`язання усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100048812101), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. При цьому копія позовної заяви та доданих до неї документів попередньо направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021". Згідно з квитанцією № 1170127 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, ТОВ "Зевс-2021" отримано відповідні документи - 06.06.2024. Після чого, 07.06.2024 ТОВ "Зевс-2021" здійснено відчуження спірного майна на користь ОСОБА_2 ;

- враховуючи вказане, право власності ТОВ "Зевс-2021", за даними Державного реєстру речових прав припинене 07.06.2024. Про відчуження спірного нерухомого майна ані суд, ані сторін у справі № 904/246524 відповідач у відзиві на позовну заяву не повідомив, що відповідно свідчить про замовчування останнім важливого питання, яке у свою чергу призвело до позбавлення сторін права на подачу заяви про зміну підстав або предмету позову, яка має бути вирішена саме на стадії підготовчого провадження. Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 та 20.01.2021 у справі № 203/2/19. Заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва, зокрема, і на підставах договорів купівлі-продажу, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.12.2022 у справі № 917/436/21. Враховуючи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_2 , обов`язок відповідати за даним позовом на цей час покладається на іншу особу, а саме - ОСОБА_2 . При цьому необхідно зазначити, що згідно з інформацією Дніпровської міської ради № 7/11-1027 від 23.04.2024 з метою встановлення факту використання земельної ділянки державними інспекторами інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено виїзд на місцевість та складено акт обстеження, відповідно до якого земельна ділянка розташована по фактичному розміщенню торгівельного павільйону з продажу сувенірів та дитячих іграшок "Сундучок". Тобто, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні спірної будівлі здійснюється господарська діяльність;

- власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина 1 статті 320 Цивільного кодексу України). Фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи те, що предметом розгляду даної позовної заяви є незаконність набуття права власності на нерухоме майно - магазин, який використовуються саме для господарської діяльності, побудовано на земельній ділянці комунальної форми власності, що не надавалася для вказаної мети, за відсутності будь-яких дозвільних документів, а вимогами є усунення перешкод в користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, що за своїм функціональним призначенням є господарською спорудою та може використовуватися відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України для підприємницької діяльності, зазначений спір може бути вирішено виключно господарським судом;

- критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ;

- з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду господарських і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити з прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи тощо. Відповідно до положень частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних індивідуальних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, те, що суб`єктний склад такого спору включає, як правило, фізичну особу, яка є стороною цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України). Разом з тим, відповідно до положень пунктів 3, 6 та 13 частини 1статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження № 12-59г20), від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136г19); від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286г18); від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (провадження № 12-143г19) від 27.04.2021 у справі №591/5242/18 (провадження № 14-168цс20). Статтею 50 Цивільного кодексу України визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України тa законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем. Відтак, з урахуванням характеру спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства;

- відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зміну предмету позову (вх. суду № 31623/24 від 02.07.2024), в якому прокурор просить суд змінити предмет позову керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ "Зевс-2021" про зобов`язання усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою та припинення володіння нерухомим майном, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101, виклавши позовні вимоги в наступній редакції:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та ОСОБА_2 усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,2 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м;

- припинити володіння ОСОБА_2 нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., індексний номер 73550556 від 07.06.2024 (номер запису - 55368262) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101;

- стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на таке:

- не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Такі правові висновки щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Так, у первісній редакції позову прокурор просив суд прийняти рішення, яким зобов`язати ТОВ "Зевс-2021" усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100048812101), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. Разом з цим, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2024 № 1066, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстровано право приватної власності на будівлю загальною площею 41,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2100048812101; індексний номер рішення: 73550556; номер запису про право власності: 55368262) за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Тобто, відповідач, будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, отримавши 06.06.2024 позовну заяву прокурора через електронний кабінет підсистеми Електронний суд, з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_2 . Відтак, право власності ТОВ "Зевс-2021", за даними Державного реєстру речових прав припинене 07.06.2024. Відтак, ТОВ "Зевс-2021" та ОСОБА_2 , вчиняючи дії, спрямовані на придбання, відчуження та здійснення державної реєстрації спірного нерухомого майна, не могли не усвідомлювати їх протиправність, їх дії не були направлені на добросовісне володіння майном, а мали на меті унеможливлення майбутнього виконання рішення господарського суду у справі № 904/2465/24;

- відповідач, достеменно знаючи про пред`явлення прокурором цього позову та інших позовів щодо належного йому майна (справи №№ 904/2458/24, 904/2469/24, 904/2460/24, 904/2462/24, 904/2467/24, 904/2465/24) та про пред`явлення позову до фізичної особи-підприємця Євдокимової Н.М. у справі № 904/2456/24 (враховуючи, що відповідачі у вказаній справі є родичами), умисно вчинив дії, спрямовані на відчуження спірного майна. Так, 06.06.2024 керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (далі - ТОВ "Зевс-2021") про зобов`язання усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100048812101), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. При цьому копія позовної заяви та доданих до неї документів попередньо направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021". Згідно з квитанцією № 1170127 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, ТОВ "Зевс-2021" отримано відповідні документи 06.06.2024. Після чого, 07.06.2024 ТОВ "Зевс-2021" здійснено відчуження спірного майна на користь ОСОБА_2 ;

- відповідно до пункту 38 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі - Порядок) до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав вносяться відомості про підставу для державної реєстрації припинення речового права, обтяження речового права: тип документа; серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ; додаткові відомості про документ (за наявності). Підстава для державної реєстрації припинення речового права, обтяження речового права за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав вноситься з переліку документів, поданих для державної реєстрації прав, відображених у відповідній заяві. Разом з цим, приймаючи до уваги, що право власності на спірне майно згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Зевс-2021" 07.06.2024 - припинено (індексний номер рішення: 73550556), запис про об`єкт нерухомого майна - погашено, відповідно, підстави для припинення володіння ТОВ "Зевс-2021" нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батової Л.Г. номер 55423498 від 30.11.2020, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101 відсутні. Враховуючи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_2 , обов`язок відповідати за даним позовом на цей час покладається на іншу особу, а саме - ОСОБА_2 . Згідно з інформацією Дніпровської міської ради № 7/11-1027 від 23.04.2024 з метою встановлення факту використання земельної ділянки державними інспекторами інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено виїзд на місцевість та складено акт обстеження, відповідно до якого земельна ділянка розташована по фактичному розміщенню торгівельного павільйону з продажу сувенірів та дитячих іграшок "Сундучок". Тобто, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні спірної будівлі здійснюється господарська діяльність;

- згідно із статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. За положеннями статей 316, 317, 319 Цивільного кодекасу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина 1 статті 320 Цивільного кодексу України). Фізична особа, яка с власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи те, що предметом розгляду даної позовної заяви є незаконність набуття права власності на нерухоме майно -магазин, який використовуються саме для господарської діяльності, побудовано на земельній ділянці комунальної форми власності, що не надавалася для вказаної мети, за відсутності будь-яких дозвільних документів, а вимогами є усунення перешкод в користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, що за своїм функціональним призначенням є господарською спорудою та може використовуватися відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України для підприємницької діяльності, зазначений спір може бути вирішено виключно господарським судом;

- з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду господарських і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити з прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи тощо;

- відповідно до положень пунктів 3, 6 та 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження № 12-59г20), від 26.05.2020 у справі № 908/299/18(провадження №12-136г19); від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286г18); від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (провадження № 12-143г19) від 27.04.2021 у справі №591/5242/18 (провадження № 14-168цс20). Статтею 50 ЦК України визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем. Відтак, з урахуванням характеру спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №31733/24 від 02.07.2024), в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з участю представника (адвоката) відповідача в судовому засіданні в іншому судовому провадженні.

У підготовче засідання 02.07.2024 з`явилися прокурор та представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом була врахована заява останнього про відкладення розгляду справи, яка була задоволена судом.

Судом було відзначено, що розгляд клопотань прокурора про залучення до участі у справі співвідповідача та зміну предмету позову відкладено до наступного судового засідання з метою надання часу всім учасникам справи для ознайомлення з вказаними клопотаннями та висловлення власної правової позиції щодо них.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.07.2024 підготовче засідання було відкладено на 30.07.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про відкладення судового засідання (вх. суду № 36269/24 від 30.07.2024), в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з пошуком представника для представництва інтересів товариства.

У підготовче засідання 30.07.2024 з`явилися прокурор та представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відкладення розгляду справи з причин, які в ній викладені з огляду на таке:

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляд у справи, суд не вбачав підстав для їх задоволення, з огляду на таке:

- відповідач повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 02.07.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 02.07.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 05.07.2024 (а.с. 143);

- як встановлено судом вище та вбачається з поданих відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи, відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання;

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- у даному випадку суд визнає причину неявки представника відповідача неповажною, оскільки дата даного судового засідання була відома останньому завчасно (з 05.07.2024);

- відповідачем не підтверджена неможливість заміни представника на іншого;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи.

У вказаному засіданні розглянуто заяву прокурора про зміну предмету позовних вимог.

Так, згідно з частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява прокурора про зміну предмету спору подана останнім з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Також, у вказаному засіданні судом розглянуто клопотання прокурора про залучення до участі у справі співвідповідача, в якому він просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Судом відзначено, що за приписами частин 1, 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Враховуючи те, що за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на будівлю загальною площею 41,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21000048812101; індексний номер рішення: 73550556; номер запису про право власності: 55368262), яка є спірним майном у даному спорі, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

Крім того, суд відзначає, що відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що до набуття відповідачем права власності на майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці, право власності на вказане майно було зареєстроване за ОСОБА_1 , з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне залучити останню до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, підготовче засідання підлягає відкладенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 48, 50, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про залучення до участі у справі співвідповідача - задовольнити.

2. Залучити до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (відповідач-2).

3. Зобов`язати прокурора направити копію позовної заяви з додатками на адресу ОСОБА_2 , докази чого надати суду.

4. Запропонувати відповідачу-2:

- протягом 15 днів з дня вручення ухвали підготувати відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву та надіслати його оригінал суду, а копію відзиву та доданих до нього документів - усім учасникам справи;

- протягом 5 днів з дня отримання від позивача відповіді на відзив (за наявності) надати суду, а також усім учасникам справи заперечення з урахуванням вимог частин третьої - шостої статті 165 та статті 167 ГПК України.

5. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

6. Зобов`язати прокурора направити копію позовної заяви з додатками на адресу ОСОБА_1 , докази чого надати суду.

7. Запропонувати третій особі у строк 7 днів з моменту отримання позовної заяви та даної ухвали суду надати суду свої пояснення по суті спору, копії яких направити іншим учасниками справи.

8. Відкласти підготовче засідання на 13.08.2024 о 16:00 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

9. Явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов`язковою.

10. Дану ухвалу направити:

- прокуратурі - в Електронний кабінет прокуратури в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу-1 - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу-2 - поштовим зв`язком;

- відповідачу-3 - поштовим зв`язком.

11. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

12. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 30.07.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 02.08.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко