Ухвала
від 17.09.2024 по справі 904/2465/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відкладення підготовчого засідання

17.09.2024 м. ДніпроСправа № 904/2465/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від прокуратури: Карюк Д.О.;

від позивача: Дерило В.Г.;

від відповідача-1: Чернецька О.А.;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (м. Дніпро) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (м. Дніпро)

та до відповідача-2: ОСОБА_1 (м. Дніпро)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (м. Дніпро)

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, припинення володіння нерухомим майном шляхом внесення запису про відсутність права із закриттям розділу та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно із закриттям розділу (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.08.2024) Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - позивач) з позовною заявою, в якій просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д, загальною площею 41,2 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м;

- припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55423498 від 30.11.2020 (номер запису - 39447249) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- під час реалізації представницьких повноважень Західною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 без будь-яких на те правових підстав. Так, встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам не передавалась. Більш того, розпорядчий документ, на підставі якого об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці присвоєно адресу у м. Дніпрі, "проспект Героїв, 11Д" не видавався, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності, чим грубо порушено право комунальної власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради;

- за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1 , збудовано нерухоме майно - будівлю, загальною площею 41,2 кв. м, що свідчить про те, що зазначене нерухоме майно є самочинним будівництвом в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України;

- під час вивчення законності набуття речових прав на об`єкти нерухомого майна, дотримання вимог містобудівного та земельного законодавства окружною прокуратурою з`ясовано, що 09.06.2020 державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівля, загальною площею 41,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянкою ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна зазначено реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002, видане КП "ДМБТІ ДОР", а також технічний паспорт, серія та номер 1247 від 10.01.2019, виданий ТОВ "Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут", У подальшому, 30.11.2020 право власності на нерухоме майно - будівлю загальною площею 41,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , від ОСОБА_2 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна № 4342; 4343 від 30.11.2020 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г.;

- разом з тим, відомості щодо укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Відповідно до інформації КП "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради від 19.09.2023 № 9707 встановлено, що технічна інвентаризація та державна реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , КП "ДМБТ" ДМР не проводилась. Реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , КП "ДМБТІ" ДМР не оформлювалось та не надавалось. Відповідно до інформації Дніпровської міської ради № 7/11-1027 від 23.04.2024, рішення виконкому Дніпропетровської міської ради 2001 року на підставі якого нібито видано реєстраційне посвідчення серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002, не виявлено, будь-яких звернень не надходило. Відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 15.09.2023 №12/19-320 встановлено, що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та адресного плану міста адреса " АДРЕСА_1 " офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась. Паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, містобудівні умови та обмеження про проєктування об`єктів будівництва за адресою: проспект Героїв, 11Д, в м. Дніпрі Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради не оформлювалися. Відповідно до інформації Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради від 12.09.2023 № 551/д-05 встановлено, що договори про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням між КП "Дніпровські активи" та ОСОБА_2 , ТОВ "Зевс-2021" за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д, не укладались;

- згідно з інформацією Дніпровської міської ради № 7/11-1027 від 23.04.2024 з метою встановлення факту використання земельної ділянки державними інспекторами інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено виїзд на місцевість та складено акт обстеження, відповідно до якого земельна ділянка розташована по фактичному розміщенню торгівельного павільйону з продажу сувенірів та дитячих іграшок "Сундучок". Таким чином, ОСОБА_2 , уникаючи установленого чинним законодавством порядку набуття у користування земельної ділянки, отримання дозволу будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, самочинно збудувала вказаний об`єкт та набула право власності на нього, на підставі документів, які уповноваженим органом не видавались, та у подальшому здійснила відчуження вказаного майна шляхом передачі за актом приймання - передачі нерухомого майна до ТОВ "Зевс-2021";

- безпідставне набуття права власності на нерухоме майно суперечить засадам містобудівної діяльності в Україні, визначених Законом України "Про основи містобудування", є перешкодою у розв`язанні питань прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів, регулювання земельних відносин, створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури через відсутність можливості належного ведення містобудівного кадастру призводить до порушення майнових прав та інтересів держави. Таким чином, відповідачем незаконно використовується земельна ділянка, майно експлуатується з порушенням вимог містобудівного законодавства, що є підставою для скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у судовому порядку;

- як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та ix обтяження для здійснення державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна - будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , за Дришлюк С.М., приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М., надано реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002, видане КП "ДМБТІ ДОР". Однак, жодного документу, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси під час проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , не надано. Разом з тим, відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та адресного плану міста адреса " АДРЕСА_1 " офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась. Паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, містобудівні умови та обмеження про проєктування об`єктів будівництва за адресою: проспект Героїв, 11Д, в м. Дніпрі Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради не оформлювалися;

- як вбачається з наданих Управлінням державного архітектурного-будівельного контролю Дніпровської міської ради документів, 09.06.2020 тобто на момент державної реєстрації права власності, на нерухоме майно - будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , відомості щодо видачі/реєстрації документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 були відсутні. А подані документи від 02.07.2020 (повідомлення про початок будівельних робіт) та від 29.07.2020 (декларація про готовність об`єкта до експлуатації) стосуються лише капітального ремонту нерухомого майна. Таким чином, в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно - будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , не зважаючи на той факт, що державному реєстратору надані для реєстрації документи, що уповноваженими органами не видавались. В свою чергу той факт, що спірна будівля станом на 09.06.2020 не введена в експлуатацію, адреса цьому об`єкту нерухомості не присвоювалася, свідчить про те, що така будівля є самочинним будівництвом;

- правочин, укладений щодо самочинно збудованого нерухомого майна, на яке право не виникало, вчинений виключно з метою протиправного заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності, є нікчемним в силу статті 228 Цивільного кодексу України як такий, що порушує публічний порядок;

- наявне порушення земельного законодавства шляхом самовільного захоплення земельної ділянки шляхом розташування на ній самочинно збудованої нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , чим створено перешкоди власнику у раціональному та ефективному використанні земельної ділянки відповідно до її призначення та відповідно до встановленої законом мети, нівелює можливість подальшого використання цих земель з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади. Отже, повернення земельної ділянки у тому стані, який є на теперішній час, не призведе до поновлення порушених інтересів держави у повному обсязі, оскільки наявна на земельній ділянці самочинна забудова беззаперечно створюватиме перешкоди власнику при подальшій реалізації правомочностей щодо цієї земельної ділянки. 3 огляду на викладене, вбачається найбільш ефективним та доцільним способом захисту та реального поновлення порушених інтересів держави усунення перешкод власнику у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , є її повернення власнику з приведенням відповідачем у придатний до використання стан шляхом знесення самочинного будівництва;

- наявність зареєстрованого права власності перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки;

- відповідно до частини 8 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на момент внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) та частини 4 статті 15 вказаного Закону (в редакції станом на момент внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. 3 огляду на викладене, державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме будівлю, загальною площею 41,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2100048812101) та подальша перереєстрація, якою зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" прийняті за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна та підлягає скасуванню.

- виходячи з правової природи реєстрації прав на нерухоме майно як способу володіння ним та беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства (аналогія права), у випадку, якщо заінтересована особа - позивач (власник земельної ділянки, інший правоволоділець) вважає, що зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об`єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об`єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб`єктом, був відкритий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об`єкт. З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, наявні підстави для припинення володіння відповідача на самовільно збудоване нерухоме майно - будівлю, загальною площею 41,2 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101.

Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед законом, а отже порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє. Прокурор посилається на наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Дніпровської міської ради у порядку статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", вказуючи про те, що Дніпровською міською радою та її уповноваженими виконавчими органами не вжито належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом звернення до суду. Так, Західною окружною прокуратурою міста Дніпра скеровувався лист від 08.09.2023 за №04/51-4859вих-23 на адресу Дніпровської міської ради, в якому повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства при реєстрації права власності та самовільному зайнятті земельної ділянки на проспекті Героїв, 11Д у м. Дніпрі шляхом проведення державної реєстрації речових прав, а також безпідставне набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2100048812101), що є самочинним будівництвом на підставі документів, які відповідними органами місцевого самоврядування не видавалися, який отримано та зареєстровано Дніпровською міською радою 08.09.2023 під вхідним номером №12/2691. Також, Західною окружною прокуратурою міста Дніпра повторно направлено лист від 15.12.2023 № 04/51-6874вих-23 на адресу Дніпровської міської ради, в якому повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства при реєстрації права власності та самовільному зайнятті земельної ділянки на АДРЕСА_1 шляхом проведення державної реєстрації речових прав, а також безпідставне набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2100048812101), що є самочинним будівництвом на підставі документів, які відповідними органами місцевого самоврядування не видавалися, який отримано та зареєстровано Дніпровською міською радою 15.12.2023 під вхідним номером № 12/3820. Однак, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення прав територіальної громади на спірну земельну ділянку не вжито, що підтверджується листом Дніпровської міської ради від 23.04.2024 № 7/11-1027, та свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.

Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь прокуратури понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 30460/24 від 24.06.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Зевс-2021" від 30.11.2020, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., у володіння товариства передано нерухоме майно загальною площею 41,2 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Стосовно позовної вимоги про усунення Дніпровській міській раді перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" знести самочинно побудовану будівлю загальною площею 41,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 31.05.2021 по справі №320/1889/17-ц, відповідно до положень якої знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. З урахуванням змісту вказаної правової позиції в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 Цивільного кодексу України, вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі №653/104/19 (провадження № 61-18648св20). Колегія суддів Верховного суду зазначає, що відповідно до вимог частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій категорії справ (про знесення самочинно збудованого нерухомого майна) необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і може лише коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Європейський суд з прав людини у справі "Іванова і Черкезов проти Болгарії" (№ 46577/15) від 21.04.2016, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Таким чином, встановлені висновками експертиз обставини щодо здійснення відповідачем будівництва з порушенням вимог законодавства, не є підставою для задоволення вимог позивача про знесення такого будівництва, оскільки цьому крайньому заходу передує виконання частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України;

- частиною 2 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 442/302/17 (провадження № 61-20491св19) зазначено, що "задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна";

- за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Також слід зазначити орган виконавчої влади в особі Дніпровської міської ради повинен належно виконувати свої функції, що полягає у "належному врядуванні";

- втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". Одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації;

- відповідач звертає увагу на правові висновки, які викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, в якій вказано про таке: "За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, с вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Оскільки положення статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно";

- прокуратурою не надано жодного доказу на підтвердження факту здійснення самочинного будівництва відповідачем. Відповідач зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (аналогічні висновки, зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 146). Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та що відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 149). Таким чином, позовна заява не підлягає задоволенню в цій частині, оскільки ТОВ "Зевс-2021" є неналежним відповідачем у цій справі. Щодо вимог про припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (ідентифікаційний код 44062349, нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: м.Дніпро, проспект Героїв, 11Д, проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., номер 55423498 від 30.11.2020 (номер запису - 39447249) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101;

- державна реєстрація за ТОВ "Зевс-2021" права власності на спірний об`єкт нерухомості не порушує безпосередньо прав Дніпровської міської ради, адже він не претендує на будівлю;

- навіть скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Зевс-2021" на будівлю не призведе до відновлення запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт;

- позовна вимога про припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (ідентифікаційний код 44062349, нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55423498 від 30.11.2020 (номер запису - 39447249) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101, не підлягає задоволенню, оскільки є неналежним та неефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, що підтверджується усталеною судовою практикою. Разом з тим, на ТОВ "Зевс-2021" як на добросовісного набувача майна за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д покладається індивідуальний та надмірний тягар. За змістом частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Відповідач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений за відсутності у продавця права на відчуження. Власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17). Втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить статті 388 Цивільного кодексу України та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат. Це, на погляд суду, є неприпустимим, оскільки покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар, про що йдеться, зокрема, в пункті 6.53 постанови ВП ВС від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про залучення співвідповідача (вх. суду № 31621/24 від 02.07.2024), в якому прокурор просить суд залучити до участі у справі № 904/2465/24 за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ "Зевс-2021" про зобов`язання усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою та припинення володіння нерухомим майном, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: 2100124812101, в якості співвідповідача - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на таке:

- згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2024 № 1066, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстровано право приватної власності на будівлю загальною площею 41,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21000048812101; індексний номер рішення: 73550556; номер запису про право власності: 55368262) за ОСОБА_1 , тобто, відповідач, будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, отримавши 06.06.2024 позовну заяву прокурора через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд", з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 . Проте, відповідач, достеменно знаючи про пред`явлення прокурором даного позову та інших позовів щодо належного йому майна (справи №№ 904/2458/24, 904/2469/24, 904/2460/24, 904/2462/24, 904/2467/24, 904/2465/24) та про пред`явлення позову до фізичної особи - підприємця Євдокимової Н.М. у справі № 904/2456/24 (враховуючи, що відповідачі у вказаній справі є родичами), умисно вчинив дії, спрямовані на відчуження спірного майна. Так, 06.06.2024 керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (далі - ТОВ "Зевс-2021") про зобов`язання усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100048812101), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. При цьому копія позовної заяви та доданих до неї документів попередньо направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021". Згідно з квитанцією № 1170127 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, ТОВ "Зевс-2021" отримано відповідні документи - 06.06.2024. Після чого, 07.06.2024 ТОВ "Зевс-2021" здійснено відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 ;

- враховуючи вказане, право власності ТОВ "Зевс-2021", за даними Державного реєстру речових прав припинене 07.06.2024. Про відчуження спірного нерухомого майна ані суд, ані сторін у справі № 904/246524 відповідач у відзиві на позовну заяву не повідомив, що відповідно свідчить про замовчування останнім важливого питання, яке у свою чергу призвело до позбавлення сторін права на подачу заяви про зміну підстав або предмету позову, яка має бути вирішена саме на стадії підготовчого провадження. Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 та 20.01.2021 у справі № 203/2/19. Заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва, зокрема, і на підставах договорів купівлі-продажу, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.12.2022 у справі № 917/436/21. Враховуючи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 , обов`язок відповідати за даним позовом на цей час покладається на іншу особу, а саме - ОСОБА_1 . При цьому необхідно зазначити, що згідно з інформацією Дніпровської міської ради № 7/11-1027 від 23.04.2024 з метою встановлення факту використання земельної ділянки державними інспекторами інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено виїзд на місцевість та складено акт обстеження, відповідно до якого земельна ділянка розташована по фактичному розміщенню торгівельного павільйону з продажу сувенірів та дитячих іграшок "Сундучок". Тобто, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні спірної будівлі здійснюється господарська діяльність;

- власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина 1 статті 320 Цивільного кодексу України). Фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи те, що предметом розгляду даної позовної заяви є незаконність набуття права власності на нерухоме майно - магазин, який використовуються саме для господарської діяльності, побудовано на земельній ділянці комунальної форми власності, що не надавалася для вказаної мети, за відсутності будь-яких дозвільних документів, а вимогами є усунення перешкод в користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, що за своїм функціональним призначенням є господарською спорудою та може використовуватися відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України для підприємницької діяльності, зазначений спір може бути вирішено виключно господарським судом;

- критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ;

- з дати набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду господарських і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити з прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи тощо. Відповідно до положень частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних індивідуальних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, те, що суб`єктний склад такого спору включає, як правило, фізичну особу, яка є стороною цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України). Разом з тим, відповідно до положень пунктів 3, 6 та 13 частини 1статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження № 12-59г20), від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136г19); від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286г18); від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (провадження № 12-143г19) від 27.04.2021 у справі №591/5242/18 (провадження № 14-168цс20). Статтею 50 Цивільного кодексу України визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України тa законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем. Відтак, з урахуванням характеру спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства;

- відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зміну предмету позову (вх. суду № 31623/24 від 02.07.2024), в якому прокурор просить суд змінити предмет позову керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ "Зевс-2021" про зобов`язання усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою та припинення володіння нерухомим майном, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101, виклавши позовні вимоги в наступній редакції:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та ОСОБА_1 усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,2 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м;

- припинити володіння ОСОБА_1 нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., індексний номер 73550556 від 07.06.2024 (номер запису - 55368262) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101;

- стягнути з відповідачів у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на таке:

- не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Такі правові висновки щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Так, у первісній редакції позову прокурор просив суд прийняти рішення, яким зобов`язати ТОВ "Зевс-2021" усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100048812101), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. Разом з цим, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2024 № 1066, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., зареєстровано право приватної власності на будівлю загальною площею 41,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2100048812101; індексний номер рішення: 73550556; номер запису про право власності: 55368262) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Тобто, відповідач, будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, отримавши 06.06.2024 позовну заяву прокурора через електронний кабінет підсистеми Електронний суд, з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 . Відтак, право власності ТОВ «ЗЕВС-2021», за даними Державного реєстру речових прав припинене 07.06.2024. Відтак, ТОВ "Зевс-2021" та ОСОБА_1 , вчиняючи дії, спрямовані на придбання, відчуження та здійснення державної реєстрації спірного нерухомого майна, не могли не усвідомлювати їх протиправність, їх дії не були направлені на добросовісне володіння майном, а мали на меті унеможливлення майбутнього виконання рішення господарського суду у справі № 904/2465/24;

- відповідач, достеменно знаючи про пред`явлення прокурором цього позову та інших позовів щодо належного йому майна (справи №№ 904/2458/24, 904/2469/24, 904/2460/24, 904/2462/24, 904/2467/24, 904/2465/24) та про пред`явлення позову до фізичної особи-підприємця Євдокимової Н.М. у справі № 904/2456/24 (враховуючи, що відповідачі у вказаній справі є родичами), умисно вчинив дії, спрямовані на відчуження спірного майна. Так, 06.06.2024 керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра подано до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" (далі - ТОВ "Зевс-2021") про зобов`язання усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100048812101), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. При цьому копія позовної заяви та доданих до неї документів попередньо направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021". Згідно з квитанцією № 1170127 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, ТОВ "Зевс-2021" отримано відповідні документи 06.06.2024. Після чого, 07.06.2024 ТОВ "Зевс-2021" здійснено відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 ;

- відповідно до пункту 38 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі - Порядок) до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав вносяться відомості про підставу для державної реєстрації припинення речового права, обтяження речового права: тип документа; серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ; додаткові відомості про документ (за наявності). Підстава для державної реєстрації припинення речового права, обтяження речового права за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав вноситься з переліку документів, поданих для державної реєстрації прав, відображених у відповідній заяві. Разом з цим, приймаючи до уваги, що право власності на спірне майно згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Зевс-2021" 07.06.2024 - припинено (індексний номер рішення: 73550556), запис про об`єкт нерухомого майна - погашено, відповідно, підстави для припинення володіння ТОВ "Зевс-2021" нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батової Л.Г. номер 55423498 від 30.11.2020, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101 відсутні. Враховуючи, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", будучи достовірно обізнаним про розгляд даної справи, з метою ухилення у майбутньому від виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог прокурора, грубо зловживаючи своїми правами, здійснив відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 , обов`язок відповідати за даним позовом на цей час покладається на іншу особу, а саме - ОСОБА_1 . Згідно з інформацією Дніпровської міської ради № 7/11-1027 від 23.04.2024 з метою встановлення факту використання земельної ділянки державними інспекторами інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено виїзд на місцевість та складено акт обстеження, відповідно до якого земельна ділянка розташована по фактичному розміщенню торгівельного павільйону з продажу сувенірів та дитячих іграшок "Сундучок". Тобто, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні спірної будівлі здійснюється господарська діяльність;

- згідно із статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. За положеннями статей 316, 317, 319 Цивільного кодекасу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина 1 статті 320 Цивільного кодексу України). Фізична особа, яка с власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи те, що предметом розгляду даної позовної заяви є незаконність набуття права власності на нерухоме майно -магазин, який використовуються саме для господарської діяльності, побудовано на земельній ділянці комунальної форми власності, що не надавалася для вказаної мети, за відсутності будь-яких дозвільних документів, а вимогами є усунення перешкод в користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, що за своїм функціональним призначенням є господарською спорудою та може використовуватися відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України для підприємницької діяльності, зазначений спір може бути вирішено виключно господарським судом;

- відповідно до положень пунктів 3, 6 та 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (провадження № 12-59г20), від 26.05.2020 у справі № 908/299/18(провадження №12-136г19); від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286г18); від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (провадження № 12-143г19) від 27.04.2021 у справі №591/5242/18 (провадження № 14-168цс20). Статтею 50 ЦК України визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем. Відтак, з урахуванням характеру спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №31733/24 від 02.07.2024), в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з участю представника (адвоката) відповідача в судовому засіданні в іншому судовому провадженні.

У підготовче засідання 02.07.2024 з`явилися прокурор та представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом була врахована заява останнього про відкладення розгляду справи, яка була задоволена судом.

Судом було відзначено, що розгляд клопотань прокурора про залучення до участі у справі співвідповідача та зміну предмету позову відкладено до наступного судового засідання з метою надання часу всім учасникам справи для ознайомлення з вказаними клопотаннями та висловлення власної правової позиції щодо них.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.07.2024 підготовче засідання було відкладено на 30.07.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про відкладення судового засідання (вх. суду № 36269/24 від 30.07.2024), в якій він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з пошуком представника для представництва інтересів товариства.

У підготовче засідання 30.07.2024 з`явилися прокурор та представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відкладення розгляду справи з причин, які в ній викладені з огляду на таке:

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляд у справи, суд не вбачав підстав для їх задоволення, з огляду на таке:

- відповідач повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 02.07.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 02.07.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 05.07.2024 (а.с. 143);

- як встановлено судом вище та вбачається з поданих відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи, відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання;

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- у даному випадку суд визнає причину неявки представника відповідача неповажною, оскільки дата даного судового засідання була відома останньому завчасно (з 05.07.2024);

- відповідачем не підтверджена неможливість заміни представника на іншого;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи.

У вказаному засіданні було розглянуто заяву прокурора про зміну предмету позовних вимог.

Так, згідно з частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява прокурора про зміну предмету спору подана останнім з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Також, у вказаному засіданні судом розглянуто клопотання прокурора про залучення до участі у справі співвідповідача, в якому він просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1 .

Судом було відзначено, що за приписами частин 1, 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Враховуючи те, що за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на будівлю загальною площею 41,2 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21000048812101; індексний номер рішення: 73550556; номер запису про право власності: 55368262), яка є спірним майном у даному спорі, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

Крім того, судом було відзначено, що відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що до набуття відповідачем права власності на майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці, право власності на вказане майно було зареєстроване за ОСОБА_2 , з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити останню до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.07.2024 було задоволено клопотання Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про залучення до участі у справі співвідповідача та залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_1 (відповідач-2); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; підготовче засідання відкладено на 13.08.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 38027/24 від 12.08.2024), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- на відповідача-2 як на добросовісного набувача майна за адресою: АДРЕСА_1 , покладається індивідуальний та надмірний тягар, адже за змістом частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

- зміна предмету позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом;

- вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав оцих осіб самочинною забудовою;

- позивач не надав жодного та допустимого доказу про використання інших методів реагування, які передбачені статтею 376 Цивільного кодексу України. Таким чином, відповідач-2 вважає вказану позовну вимогу також безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню;

- відповідач-2 зазначає, що орган виконавчої влади в особі Дніпровської міської ради повинен належно виконувати свої функції, що полягає у "належному врядуванні";

- для вирішення справи істотним є те, чи можливо вважати спірний об`єкт самочинним будівництвом, тільки після цього встановити особу, яка здійснила вказане самочинне будівництво. Таким чином, прокуратурою не надано жодного доказу на підтвердження факту здійснення самочинного будівництва відповідачем;

- визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (аналогічна правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20) (пункт 146). З приводу вимоги про припинення володіння ОСОБА_1 , нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. індексний номер 73550556 від 07.06.2024 (номер запису - 55368262) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101. Державна реєстрація за відповідачем-2 права власності на спірний об`єкт нерухомості не порушує безпосередньо прав Дніпровської міської ради, адже він не претендує на будівлю;

- відповідно до приписів частин 3 та 5 статті 376 Цивільного кодексу України як особа, що здійснила самочинне будівництво, так і власник земельної ділянки, на якій здійснили самочинне будівництво, можуть набути самочинно збудоване майно у власність. Однак для цього їм необхідно дотримуватись чіткого алгоритму дій, передбаченого в зазначеній статті;

- позовна вимога про припинення володіння ОСОБА_1 , нерухомим майном: будівлею, загальною площею 21,7 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., номер 73550234 від 07.06.2024 (номер запису - 55368025) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100021512101, не підлягає задоволенню, оскільки є неналежним та неефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, що підтверджується викладеною судовою практикою;

- відповідач-2 не є фізичною особою - підприємцем і не здійснює господарську діяльність, як наводить в доводах позивач. Згідно з приписами статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не має повноважень, необхідних для розгляду по суті даної справи за участю фізичних осіб. Враховуючи, що відповідачем у справі є фізична особа - власник спірного майна, цей спір підлягає розгляду у загальному суді. Враховуючи викладене, а саме: суб`єктний склад учасників спору, та сам предмет спору, можливо зробити висновок, що вказані правовідносини між сторонами не мають господарського характеру, а позов, заявлений до відповідача не стосується господарських відносин, як наслідок, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

- заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. У вказаних висновках колегія суддів звертається до власних правових позицій, які неодноразово викладені, зокрема, у постановах від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20 та інших. Отже, позивач повинен був звернутися до нового відповідача з відповідним позовом, який в свою чергу повинен бути поданий із чітким визначенням юрисдикції суду.

Від відповідача-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення ло відзиву на позовну заяву з урахуванням змін предмету позову (вх. суду №38054/24), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:

- жодних заборон на розпорядження нерухомим майном - будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав не було внесено. Також не було накладено арешт на нерухоме майно, що дозволяє вчиняти будь-які дії із вказаним об`єктом. До того ж товариство не знало, що були подані позовні заяві заходи із забезпеченням позову. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" вилучило заборону накладену в 2021 році та продало об`єкти. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу вказану позовну заяву розподілено о 14:09 06.06.2024, проте ТОВ "Зевс-2021" в цей час вже було здійснено домовленість про продаж нерухомого майна ОСОБА_1 . Отримання позовної заяви в ЄСІТС не може свідчити про використання відповідачем "права на зло", як зазначає позивач. Тобто на теперішній час ТОВ "Зевс-2021" є неналежним відповідачем за позовною заявою. Прокуратурою не надано жодного доказу на підтвердження факту зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що особа (особи) використовувала/ використовували право на зло; наявних негативних наслідків (різного прояву) для інших осіб чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає. Вказане обґрунтовується лише тим, що на адресу господарського суду надійшла позовна заява щодо вказаного майна;

- установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та що відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 149). Таким чином, позовна заява не підлягає задоволенню в цій частині, оскільки ТОВ "Зевс-2021" є неналежним відповідачем у цій справі;

- пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18;

- залучаючи до справи співвідповідача, не зрозуміло які саме вимоги до ТОВ "Зевс-2021", якщо об`єкт вже не належить товариству. Тож, позивач може відмовитись від позову та подати новий позов до належного відповідача, до того ж відповідач не юридична особа та не являється підприємцем й володіє об`єктом як фізична особа. Змінюючи предмет позову позивач змінив і обставини позовної заяви а одночасна зміна і предмету і підстав позову не допускається згідно вимог чинного законодавства;

- змінюючи предмет позову не змінюючи підстави, у зв`язку із заміною відповідача такий позов є необґрунтований та має бути поданий новий позов до належного відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права;

У підготовче засідання 13.08.2024 з`явилися прокурор та представник позивача, представники відповідачів-1,2 та третьої особи у вказане засідання не з`явились, при цьому судом враховані відзив на позовну заяву відповідача-2 та додаткові пояснення відповідача-1, з яких вбачається, що останні повідомлені про розгляд справи судом.

У вказаному засіданні судом було відзначено, що строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву відповідача-2, станом на 13.08.2024 не закінчився.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.08.2024 підготовче засідання було відкладено на 03.09.2024.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову (вх. суду № 38570/24 від 15.08.2024), в якій прокурор просить суд постановити ухвалу, якою заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - будівлі загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100048812101).

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про зміну предмету позову (вх. суду № 38607/24 від 15.08.2024), в якій він просить суд змінити предмет позову у справі № 904/2465/24, виклавши позовні вимоги у наступній редакції:

- припинити володіння ОСОБА_1 нерухомим майном: будівлею, загальною площею 41,2 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. індексний номер 73550556 від 07.06.2024 (номер запису - 55368262) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - будівлю загальною площею 41,2 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 2100048812101), за ОСОБА_1 , проведену 07.06.2024 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. (номер відомостей про речове право 55368262), із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101;

В обґрунтування поданої заяви прокурор посилається на таке:

- у первісній редакції позову з урахуванням заяви про зміну предмета позову прокурор просив суд прийняти рішення, яким зобов`язати ТОВ "Зевс-2021" та ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100048812101), припинення володіння нерухомим майном шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. Однак, наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста;

- відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції з 26.07.2022), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав (аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 354/397/17);

- з урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у вільному використанні або розпорядженні своїм майном у вигляді земельної ділянки комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - будівлю, загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), проведену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. індексний номер 73550556 від 07.06.2024 із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2100048812101.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 38809/24 від 16.08.2024), в якій прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- ТОВ "Зевс-2021" та ОСОБА_1 , вчиняючи дії, спрямовані на придбання, відчуження та здійснення державної реєстрації спірного нерухомого майна, не могли не усвідомлювати їх протиправність, їх дії не були направлені на добросовісне володіння майном, а мали на меті унеможливлення майбутнього виконання рішення господарського суду у справі № 904/2465/24;

- відповідач - ТОВ "Зевс-2021", достеменно знаючи про пред`явлення прокурором даного позову та інших позовів щодо належного йому майна (справи №№ 904/2458/24, 904/2469/24, 904/2460/24, 904/2462/24, 904/2467/24, 904/2465/24) та про пред`явлення позову до фізичної особи-підприємця Євдокимової Н.М. у справі № 904/2456/24 (враховуючи, що відповідачі у вказаній справі є родичами), умисно вчинив дії, спрямовані на відчуження спірного майна;

- враховуючи обставини справи № 904/2465/24 та надані прокурором докази в сукупності, не можна прийти до висновку, що дії відповідачів не були добросовісними, а навпаки їх можна вважати зловживанням своїми правами та недобросовісними діями, спрямованими на нівелювання судового захисту інтересів держави. Саме недобросовісні дії відповідачів, в тому числі відповідача-2 зумовили необхідність зміни предмету позову з боку Західної окружної прокуратури міста Дніпра;

- щодо відсутності доказів самочинного будівництва та неефективності обраного способу захисту, прокурор зазначає, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , у власність чи користування будь-яким фізичним чи юридичним особам не передавалась. Більш того, розпорядчий документ, на підставі якого об`єкту нерухомості, розташованому на земельній ділянці присвоєно адресу у м. Дніпрі, "проспект Героїв, 11Д" не видавався, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності, чим грубо порушено право комунальної власності територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради. За відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1 , збудовано нерухоме майно - нежитлову будівлю (магазин), загальною площею 41,2 кв. м., що свідчить про те, що зазначене нерухоме майно є самочинним будівництвом в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України. Під час вивчення законності набуття речових прав на об`єкти нерухомого майна, дотримання вимог містобудівного та земельного законодавства окружною прокуратурою з`ясовано, що 09.06.2020 державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівля, загальною площею 41,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянкою ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна зазначено реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002, видане КП "ДМБТІ ДОР", а також технічний паспорт, серія та номер 1247 від 10.01.2019, виданий ТОВ "Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут". У подальшому, 30.11.2020 право власності на нерухоме майно - будівлю загальною площею 41,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , від ОСОБА_2 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеквс-2021" на підставі Акту прийому-передачі нерухомого майна № 4342; 4343 від 30.11.2020 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. Та вже після пред`явлення цього позову прокурором право власності на нерухоме майно - будівлю загальною площею 41,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" перейшло до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2024 №1066, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. Разом з тим, відомості щодо укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні. Відповідно до інформації КП "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради від 19.09.2023 № 9707 встановлено, що технічна інвентаризація та державна реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , КП "ДМБТІ" ДМР не проводилась. Реєстраційне посвідчення, серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , КП "ДМБТІ" ДМР не оформлювалось та не надавалось. Відповідно до інформації Дніпровської міської ради № 7/11-1027 від 23.04.2024, рішення виконкому Дніпропетровської міської ради 2001 року на підставі якого нібито видано реєстраційне посвідчення серія та номер: 1626-36, від 27.09.2002, невиявлено, будь-яких звернень не надходило. Відповідно до інформації Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 15.09.2023 № 12/19-320 встановлено, що за даними інформаційної бази містобудівного кадастру та адресного плану міста адреса " АДРЕСА_1 " офіційно жодному об`єкту нерухомості на території міста не надавалась. Паспорти прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, містобудівні умови та обмеження про проєктування об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 по роботі з активами Дніпровської міської ради не оформлювалися. Відповідно до інформації Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради від 12.09.2023 № 551/д-05 встановлено, що договори про використання об`єктів благоустрою міста не за функціональним призначенням між КП "Дніпровські активи" та ОСОБА_2 , ТОВ "Зевс-2021" за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, 11Д, не укладались. Тобто, ОСОБА_2 , уникаючи установленого чинним законодавством порядку набуття у користування земельної ділянки, отримання дозволу на будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, самочинно збудувала вказаний об`єкт та набула право власності на нього, на підставі документів, які уповноваженим органом не видавались, та у подальшому здійснила відчуження вказаного майна за договором купівлі-продажу на користь ТОВ "Зевс-2021", який в свою чергу здійснив відчуження вказаного майна за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_1 . Таким чином, відповідачем незаконно використовується земельна ділянка, майно експлуатується з порушенням вимог містобудівного законодавства, що є підставою для скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у судовому порядку. Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частина 2 статті 376 Цивільного кодексу України). Самочинно збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому є виключеним з цивільного обороту як нерухома річ згідно з нормами ст. 178, 367 Цивільного кодексу України (постанова Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 127/28862/21). Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним (постанови Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 308/5988/17-ц, від 20.03.2019 у справі № 202/3520/16-ц;

- викладені у позовній заяві факти та обставини свідчать про порушення земельного законодавства, в частині самовільної забудови земельної ділянки шляхом розташування на ній самочинно збудованої нежитлової будівлі торгового павільйону, чим створено перешкоди власнику у раціональному та ефективному використанні земельної ділянки відповідно до її призначення та відповідно до встановленої законом мети, нівелює можливість подальшої використання цих земель з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади. Порушення інтересів власника землі - територіальної громади міста Дніпра. У відповіді на відзив відповідач-2 посилається на "неналежне урядування" з боку Дніпровської міської ради та не порушення прав та інтересів власника землі, що не відповідає дійсності. З огляду на принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, а також фактичні обставини створення вказаних об`єктів нерухомості, правовий режим будівництва як самочинного не створює підстав для виникнення прав на земельну ділянку. Аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц. Таким чином, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.02.2020 у справі №458/1046/15, висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц. Повернення земельної ділянки у тому стані, який є на теперішній час, не призведе до поновлення порушених інтересів держави у повному обсязі, оскільки наявна на земельній ділянці самочинна забудова беззаперечно створюватиме перешкоди власнику при подальшій реалізації правомочностей щодо цієї земельної ділянки. Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем (правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 909/243/18, від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20, від 14.02.2019 у справі №911/792/18). Предметом спору у даній справі є земельна ділянка комунальної форми власності, яку протиправно зайнято шляхом розміщення на ній самочинно збудованого нерухомого майна, право власності на яке в силу спеціальних застережень передбачених статтею 376 Цивільного кодексу України не виникає, не залежно від здійснення державної реєстрації такого права за будь-якими особами. Позивач в своїх позовних вимогах просить звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна, а не повернути таке майно їй, при цьому позивач не зазначає у своєму позові, що спірне нерухоме майно вибуло з її чи чийогось володіння та не просить його відновлювати;

- знаходження на земельній ділянці одного власника - Дніпровської міської ради - об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника спочатку ТОВ "Зевс-2021", а зараз ОСОБА_3 істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі. Поряд із цим, власник, чиї права порушено, може скористатися не будь-яким, а саме ефективним способом захисту, оскільки вирішення вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення (постанова Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 925/366/18). З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора по суті не суперечать загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;

- щодо відсутності, на думку представника відповідача, суспільного інтересу, на захист якого подано позовну заяву, прокурор зазначає, що положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статі 84, статті 122 ЗК України, статей 1, 2, 6,10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності;

- в результаті незаконної реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , порушено права, майнові інтереси законного власника земельної ділянки - територіальної громади м. Дніпра, яка позбавлена можливості користуватись та розпоряджатися цією земельною ділянкою. Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, беззаперечно становлять "суспільний", "публічний" інтерес;

- щодо належності спору до господарського судочинства, прокурор вказує, що враховуючи те, що предметом розгляду даної позовної заяви є незаконність набуття права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю магазину, який використовуються саме для господарської діяльності, побудовано на земельній ділянці комунальної форми власності, що не надавалася для вказаної мети, за відсутності будь-яких дозвільних документів, а вимогами є усунення перешкод в користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, що за своїм функціональним призначенням є господарською спорудою та може використовуватися відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України для підприємницької діяльності, зазначений спір може бути вирішено виключно господарським судом;

- відповідно до положень пунктів 3, 6 та 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що межування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03.11.2020 у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19); від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19) від 27.04.2021 у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20). Статтею 50 Цивільного кодексу України визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем. Відтак, з урахуванням характеру спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства. В даному випадку, предметом спору є нежитлова будівля площею 41,2 кв. м, а тому єдиним способом використання цього майна є господарська діяльність, що серед іншого підтверджено актами обстеження, протоколом огляду, а тому не зважаючи на ту обставину чи є власник майна фізичною особою - підприємцем чи ні, спір підлягає розгляду виключно в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 було задоволено заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області про забезпечення позову, а саме: заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна - будівлі загальною площею 41,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100048812101).

Також, у вказаній ухвалі судом було відзначено, що строк розгляду заяви та прийняття ухвали обумовлений перебуванням судді Фещенко Ю.В. у щорічній основній відпустці в період з 19.08.2024 по 23.08.2024.

Від відповідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. суду № 41454/24 від 03.09.2024), в якій ОСОБА_1 просить суд закрити провадження у справі № 904/2465/24, оскільки спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, посилаючись на таке:

- Дніпровська міська рада з використанням державного інструментарію - органу прокуратури переслідує саме ціль позбавити відповідача-2 права власності на нерухоме майно, яке він правомірно набув у власність. Також, відповідач-2 зазначає, що особисто не використовує його для отримання прибутку від господарської діяльності;

- згідно з приписами статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не має повноважень, необхідних для розгляду по суті даної справи за участю фізичних осіб. Враховуючи, що відповідачем у справі є фізична особа - власник спірного майна, даний спір підлягає розгляду у загальному суді;

- враховуючи суб`єктний склад учасників спору та сам предмет спору, можливо зробити висновок, що вказані правовідносини між сторонами не мають господарського характеру, а позов, заявлений до відповідача не стосується господарських відносин, як наслідок, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У підготовче засідання 03.09.2024 з`явилися прокурор, представник позивача та відповідача-1, представники відповідача-2 та третьої особи у вказане засідання не з`явились, причини нез`явлення суду не повідомили.

У вказаному засіданні розглянуто заяву прокуратури про зміну предмету позову.

Згідно із частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява прокурора про зміну предмету позову подана з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Судом було відзначено, що у зв`язку з прийняттям до розгляду заяви про зміну предмету позову, наявні підстави для відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку, проти чого не заперечували прокурор та представники позивача, відповідача-1.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.09.2024 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 17.09.2024.

Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі (вх. суду № 42095/24 від 06.09.2024), в яких прокурор просить суд у задоволенні клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі відмовити, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи те, що предметом розгляду даної позовної заяви є незаконність набуття права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю магазину, який використовуються саме для господарської діяльності, побудовано на земельній ділянці комунальної форми власності, що не надавалася для вказаної мети, за відсутності будь-яких дозвільних документів, а вимогами є усунення перешкод в користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, що за своїм функціональним призначенням є господарською спорудою та може використовуватися відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України для підприємницької діяльності, зазначений спір може бути вирішено виключно господарським судом;

- з урахуванням характеру спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства. Крім того, Верховний Суд скасовуючи своєю постановою від 12.09.2023 у справі № 904/2720/22 постанову Центрального апеляційного суду від 29.05.2023, якою було закрито провадження у справі за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра до ТОВ "Солар Гоу" та ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з одночасним припиненням речового права власності, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, сформовано правову позицію про те, що визначаючи юрисдикційність спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 925/352/22.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 зазначено, що у кожній окремій справі юрисдикція спору ставиться у залежність від обставин справи, які не є визначальними ані з точки зору суб`єктного складу спору, ані з точки зору змісту правовідносин (прав і обов`язків учасників спірних правовідносин). При цьому апеляційний господарський суд достеменно не встановив цільового призначення земельної ділянки, яка передавалась у приватну власність ОСОБА_4 , не дослідив, для якої мети надавалася земельна ділянка Кулиненку Т. П., а відтак не з`ясував дійсного характеру спірних правовідносин у цій справі. Водночас, ОСОБА_1 прохає закрити провадження у справі, обмежившись посиланням на те, що предметом спору у даній справі є торгівельний павільйон, власником якого стала фізична особа, як сторона договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ "Зевс-2021", без зазначення інших суттєвих фактичних обставин, які впливають на правильне визначення юрисдикційності цього спору. Таким чином, предметом у даній судовій справі є нежитлова будівля торгівельного павільйону площею 41,2 кв. м, а тому єдиним способом використання цього майна є господарська діяльність, що серед іншого підтверджено актами обстеження, протоколами огляду та допиту свідків, а тому не зважаючи на ту обставину чи є власник майна фізичною особою - підприємцем чи ні, спір підлягає розгляду виключно в порядку господарського судочинства. При цьому щодо добросовісності набуття права власності на торговельний павільйон, засновник ТОВ "Зевс-2021" Чуйко Д.В. (станом на 23.10.2023), ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 є взаємопов`язаними особами. Так, ОСОБА_5 має спільну дитину з ОСОБА_6 та є рідною сестрою ОСОБА_1 .

Від відповідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду № 43107/24 від 12.09.2024), в якому він просить суд зупинити провадження у справі № 904/2465/24 до розгляду аналогічної справи № 914/1785/22 Великою палатою Верховного Суду в порядку пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 посилається на таке:

- від позивача надійшли додаткові пояснення з протоколами допитів, людей не відомих відповідачу-2. Оскільки особисто він не веде господарську діяльність в цих приміщеннях та придбав дані приміщення виключно для того, щоб пізніше продати з метою отримання прибутку. Відповідач-2 не веде діяльність господарську, не є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується скріншотом з підсистеми "youcontrol". Відповідач-2 не здає в оренду приміщення, там знаходяться орендарі, за договором від попереднього власника, які завершують свою господарську діяльність доки не припиниться договір оренди приміщення, про що з продавцем домовлялись під час придбання приміщень. Після завершення договору оренди господарська діяльність вестись не буде;

- Великою палатою Верховного суду здійснюється розгляд справи, яка аналогічна даній справі, тож відповідач-2 вважає за необхідне подати клопотання про зупинення провадження по даній справі, оскільки по вказаній справі ухвалою суду Велика Палата Верховного Суду від 03.07.2024 по справі № 914/1785/22 було прийнято до розгляду справу № 914/1785/22 за касаційною скаргою Львівської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 та було зазначено, про те, що передаючи справу №914/1785/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд виходив з того, що вимогу про зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки шляхом демонтажу (знесення) спірних нежитлових приміщень позивач (власник земельних ділянок) заявив до відповідача-1. Частинами 3-5 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо ж власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Зазначивши, що положення частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України обмежують коло осіб, зобов`язаних знести об`єкт самочинного будівництва, їх забудовником, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що застосування положень наведеної норми Цивільного кодексу України призводить до вирішення спору між особою - власником земельної ділянки та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво. У той же час, згідно із доводами Касаційного господарського суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний цивільний суд) у своїх постановах від 02.06.2021 у справі № 509/11/17, від 30.09.2022 у справі № 201/2471/20, від 15.03.2023 у справі № 205/213/22, від 05.04.2023 у справі №199/6251/18, від 31.05.2023 у справі № 201/4483/20 дотримується правової позиції, що належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва є не забудовник, а саме останній набувач такого об`єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво. Колегія суддів Касаційного господарського суду з викладеним не погоджується і вважає за необхідне відступити від цього висновку, викладеного у зазначених постановах Касаційного цивільного суду. Велика Палата Верховного Суду встановила, що у справах № 509/11/17, № 201/2471/20, №205/213/22, № 199/6251/18, № 201/4483/20, від висновків Касаційного цивільного суду у яких вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд, позови в частині звільнення земельних ділянок шляхом знесення (демонтажу) об`єктів самовільного будівництва були пред`явлені уповноваженими органами власників земельних ділянок до осіб, які здійснили таку самовільну забудову, тоді як спірні земельні ділянки не були відведені для цієї мети, або без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Касаційний цивільний суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України, а також частини другої статті 212 Земельного кодексу України, виснував, що позови у цих справах у цій частині вимог задоволенню не підлягають, оскільки належним відповідачем за такою вимогою є особа, яка є власником відповідної забудови на день подання позову, тобто останній набувач такого майна, а не особи, які вчинили такі забудови і надалі здійснили їх відчуження. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі №552/6381/17, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21), тобто встановлення особи, до якої належить подавати позов, безпосередньо впливає на результат вирішення спору у таких правовідносинах і може стати підставою для скасування судових рішень. Оскільки обставини справи № 914/1785/22 і обставини справ №509/11/17, № 201/2471/20, № 205/213/22, № 199/6251/18, № 201/4483/20 є подібними, а Касаційний господарський суд не погоджується із висновками Касаційного цивільного суду щодо застосування частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України, внаслідок чого вважає за необхідне відступити від цього висновку, а також зважаючи на відсутність висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, справа № 914/1785/22 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду;

- враховуючи вказане, на думку ОСОБА_1 , правовідносини, спір із приводу яких вирішується в справі № 904/2465/24, є подібним, аналогічним до правовідносин, що є предметом розгляду Великою палатою Верховного Суду по справі № 914/1785/22, а відтак наявні правові підстави для зупинення провадження згідно з приписам пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення перегляду зазначеної справи в касаційному порядку провадження по даній має бути зупинено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 43744/24 від 17.09.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи Акт обстеження земельної ділянки від 07.08.2024, вказуючи на те, що 07.08.2024 Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель було складено акт обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження земельної ділянки було встановлено наступне: доступ до земельної ділянки вільний. На земельній ділянці фактично розташований торговельний кіоск з продажу сувенірів та дитячих іграшок. Кіоск обладнаний металопластиковими вікнами з пластиковими ролетами, навісом, фасад кіоску обладнаний світло-сірими алюмінієвими композитними панелями, розміщена вивіска "Сундучок". Праворуч від кіоску розташований кіоск із продажу розливної води та супермаркет "Варус", ліворуч - кіоск із тютюновими виробами із вивіскою "лайфсел". Під час обстеження земельної ділянки кіоск працював та здійснював продаж товарів." Зазначене вказує про те, що за спірною адресою ведеться господарська діяльність та такі обставини мають впливове значення для вирішення даного спору та підсудності зазначеного спору. Враховуючи викладене Дніпровська міська рада просить долучити до матеріалів даної справи Акт обстеження земельної ділянки від 07.08.2024.

У підготовче засідання 17.09.2024 з`явилися прокурор, представник позивача та відповідача-1, представники відповідача-2 та третьої особи у вказане засідання не з`явились, причини нез`явлення суду не повідомили.

Судом було відзначено, що у зв`язку з поданням позивачем нових доказів, є необхідність у наданні часу для ознайомлення з ними відповідачем-1, а також, направлення вказаних доказів третій особі у справі, тому наявні підстави для відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку, проти чого не заперечували прокурор та представники позивача, відповідача-1.

Також, у вказаному засіданні судом було зауважено про те, що розгляд клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі відкладено до наступного судового засідання.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважає необхідним відкласти підготовче засідання в межах розумного строку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відкласти підготовче засідання в межах розумного строку на 09.10.2024 о 15:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов`язковою.

3. Дану ухвалу направити:

- прокуратурі - в Електронний кабінет прокуратури в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу-1 - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу-2 - поштовим зв`язком;

- третій особі - поштовим зв`язком.

4. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 17.09.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 19.09.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	17.09.2024
Оприлюднено	23.09.2024
Номер документу	121752528
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 17.09.2024 по справі 904/2465/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/2465/24

Ухвала від 17.09.2024

Ухвала
від 17.09.2024 по справі 904/2465/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ