Ухвала

від 31.07.2024 по справі 486/914/24

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 486/914/24 Провадження № 2/486/653/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року м. Южноукраїнськ

головуючої - судді Волощук О.О.,

за участю: секретаря судового засіданняКузьменко А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Южноукраїнську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Критий ринок м. Южноукраїнська» про поновлення на роботі, скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває цивільна справа №486/914/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Критий ринок м. Южноукраїнська» про поновлення на роботі, скасування наказу про оголошення догани та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

31.07.2024 від позивача надійшла заява про відвід судді Волощук О.О., в якій останній зазначає, що судді Южноукраїнського міського суду не можуть брати участь у розгляді даної справи, з огляду на те, що рішенням колегії суддів у справі (провадження № 22ц/784/1045/15) від 15 травня 2015 року, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області не погодилася з обставинами та правовідносинами, встановленими Южноукраїнським міським судом Миколаївської області, його висновками щодо них та результатом вирішення справи, вважаючи помилковими, необґрунтованими та незаконними, у зазначеній справі. Заявник наголосив на тому, що судом апеляційної інстанції вказані обставини встановлено саме щодо суду першої інстанції, а не щодо окремого судді. Посилається також на те, що голова суду має значні важелі впливу на суддів Южноукраїнського міського суду Миколаївської області. В.о. голови суду ОСОБА_3 прийняв від Южноукраїнської міської ради Миколаївської області пропозицію отримання неправомірної вигоди у вигляді відповідних пільг, що передбачені Положенням про звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади». Засновником КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» є саме Южноукраїнська міська рада, що дискредитує суддів Южноукраїнського міського суду. Жоден суддя Южноукраїнського міського суду протягом 2023-2024 року публічно не засудив поведінку в.о. голови суду ОСОБА_3 з приводу його уникнення відповідної процедури проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння. У зв`язку з чим заявник вказує, що у нього обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів щодо розгляду даної цивільної справи. Зазначив, що має припущення щодо зацікавленості головуючого судді Волощук О.О. у розгляді даної справи, оскільки в.о. голови Южноукраїнського міського суду Савіним О.І. ініціювалося питання до голови Южноукраїнської міської територіальної громади щодо забезпечення судді службовим житлом.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи викладені у заяві про відвід.

Представник відповідача заперечував проти заяви, зазначив про її безпідставність.

Заслухавши учасників справи, дослідивши заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.

Пункт 5 частини 1 статті 36 ЦПК України передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому відповідно до ч.1, 3 ст.40 ЦПК України визначений порядок розгляду зави про відвід, а саме: питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заява про відвід судді надійшла до суду 31.07.2024, тобто у день призначеного судового засідання по справі.

Отже,у даномувипадку заявупро відвідголовуючого поданоменш ніжза триробочі днідо днясудового засіданняу справі,а тому така підлягає розгляду судом, який здійснює розгляд справи по суті.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.

Згідно з частиною 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Між тим, заявлений ОСОБА_1 відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Посилання заявника як на підставу для відводу судді Волощук О.О. ініціювання в.о. голови суду до виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради питання надання судді службового житла суд вважає абсолютно не обґрунтованим та такими, що спрямовано на усунення судді від розгляду справи та фактично зводиться до того, що, як стверджує позивач, між ним та суддею Савіним О.І. наявні довготривалі неприязні стосунки, що не може свідчити про упередженість судді Волощук О.О.

При цьомутвердження заявникапро наявністьвпливу в.о.голови Южноукраїнськогоміського судуМиколаївської областіна суддюгрунтуються лишена припущеннях, які не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід.

Суддя не вважає себе упередженою, або таким, що підпадає під вплив.

Слід також зазначити, що процедура виділення службового житла визначена законом, дотримання якої не може впливати на упередженість головуючого судді.

У даній справі спір виник між колишнім юрисконсультом КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» ОСОБА_1 та роботодавцем КП «Критий ринок м. Южноукраїнська», тоді як питання надання службового житла вирішується виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування.

Крім того, посилання позивача як на підставу для відводу судді на те, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у справі (провадження №22ц/784/1045/15) від 15 травня 2015 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.03.2015 не є правовою підставою для відводу судді.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, яким у даному випадку скористався ОСОБА_1 оскарживши рішення у справі (провадження №22ц/784/1045/15) до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подана заява про відвід є безпідставною та не обгрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Разом з тим стаття 129 Конституції Українивизначає, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно зі ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу.

Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Крім того, згідно Бангалорських принципів поведінки судді, суди повинні вселяти довіру у громадськість у демократичному суспільстві.

Оскільки, при розгляді справи дії судді Волощук О.О. можуть бути сприйняті сторонами у справі, як упередженість та необ`єктивність, що може викликати недовіру до складу суду при вирішенні справи, враховуючи, що така недовіра може перешкоджати розгляду справи, а тому, відсутня можливість розгляду справи цим складом суду.

Як слідує з практики Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах "Фей проти Австрії" від 24.02.1993, "Білуха проти України" (заява N 33949/02) від 09.11.2006, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен бути відведений або брати самовідвід.

У відповідності до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдта (Hauschildt Case)», номер 11/1987/134/188, зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (серед інших прецедентів, рішення у справі «Де Каббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року).

Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд, Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, що б поставити під сумнів незалежність суду (справи «Бєлілос проти Швейцарії» та «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд (справи «Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії» та «Веттштайн проти Швейцарії»).

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановлені судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

З огляду на вказане, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суддя Волощук О.О. вважає за необхідне заявити самовідвід.

Керуючисьст. 129 Конституції України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,практикою ЄСПЛ, статтями36,39,40, 259, 260, 353ЦПК України,суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Волощук Олени Олександрівни від розгляду цивільної справи №486/914/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Критий ринок м. Южноукраїнська» про поновлення на роботі, скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Заявити самовідвід в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Критий ринок м. Южноукраїнська» про поновлення на роботі, скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Цивільну справу №486/914/24 звернути до апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області для визначення судді у розгляді справи.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського міського суду О.О. Волощук