Ухвала

від 05.08.2024 по справі 734/3438/21

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/714/24 Справа № 734/3438/21

У Х В А Л А

05 серпня 2024 рокусмт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Бузунко О.А.,

за участі секретаря судового засідання Шапки О.О.,

проводячи підготовче засідання в справі за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

встановив:

19 липня 2023 року Козелецьким районним судом Чернігівської області було постановлено вирок, яким ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та повністю задоволено цивільний позов.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2023 року вирок Козелецького районного суду Чернігівської області в частині вирішення цивільного позову частково змінено та призначено для відшкодування моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Постановою Верховного Суду Касаційного кримінального суду вирок в частині вирішення цивільного позову скасовано, а справу направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

10 червня 2024 року суддею Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А. постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та призначено до підготовчого засідання 25 червня 2024 року.

25 червня 2024 року в судове засідання з`явилася ОСОБА_3 , повідомивши, що вона є позивачем у справі, проте змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », проте доказів зміни прізвища не має. Судом було відкладено проведення підготовчого судового засідання на 05 серпня 2024 року та звернуто увагу на необхідність заявлення стороною позивача клопотання про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача на належного (з урахування позиції Верховного Суду в цій справі).

05 серпня 2024 року позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена 28 червня 2024 року, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотань про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 , який утримується в державній установі «Крюковська виправна колонія (№ 29)» про час та місце розгляду справи був поінформований 05 липня 2024 року. 10 червня 2024 року суддею Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А. постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви, в якій роз`яснено відповідачу - ОСОБА_2 право подати клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції з установи, в якій він утримується. За станом на 05 серпня 2024 року від відповідача такого клопотання не надходило.

Адвокату Васильченку С.М. повістка про виклик до суду скеровувалася на адресу його перебування, яка міститься в матеріалах справи, проте кореспонденція повернулася не врученою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За наведених вище обставин суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи та звернути увагу учасників справи на наступне.

В постанові Верховного Суду від 24 травня 2024 року, відповідно до якої вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 липня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_2 скасовано в частині вирішення цивільного позову, та призначено новий розгляд провадження в цій частині в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції, зазначено:

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ч. 1 ст. 1172 ЦК передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз статей 1172 та 1187 ЦК, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18), дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода (у тому числі моральна) завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Однак, наведене вище не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій.

Зокрема, судами не було взято до уваги, що транспортний засіб «MAN L04», д.н.з. НОМЕР_1 , не належав ОСОБА_2 , що фактично було встановлено судом шляхом вирішення питання про скасування арешту на майно та повернення транспортного засобу власнику - ОСОБА_6 , до того ж, під час допиту ОСОБА_2 також вказував що рухався на службовому автомобілі.

Крім того, судами не було надано жодної оцінки дослідженій характеристиці від 05 липня 2021 року відповідно до якої станом на день вчинення злочину ОСОБА_2 працював на посаді водія у ТОВ «Океаніка Лоджистік», та звільнений з посади 29 липня 2022 року (т.1, а. п. 197).

У свою чергу, суд апеляційної інстанції без відповідної процесуальної реакції залишив надану стороною захисту копію трудової книжки ОСОБА_2 , відповідно до якої останній 22 березня 2021 року був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів ТОВ «Автосос Сервіс» (т. 2, а. п. 126-127).

Таким чином, вирішуючи цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди, місцевий суд не взяв до уваги вимог статей 1172, 1187, ЦК, не з`ясував з яким підприємством (ТОВ «Океаніка Лоджистік» чи ТОВ «Автосос Сервіс») ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах і чи виконував він свої трудові (службові) обов`язки на момент вчинення ДТП.

Таким чином, судом касаційної інстанції звернуто увагу, що у випадку перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах, - позов повинен бути ініційований проти роботодавця. Крім того, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, що дає підстави вести можу про можливість залучення до участі в справі в якості співвідповідача страховика.

Разом з тим, відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Отже, для залучення до участі в справі співвідповідача чи заміни неналежного відповідача на належного повинно бути волевиявлення позивача. Вирішувати вказані питання з власної ініціативи суд не повноважний.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу положення ч. 5 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України: у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

ОСОБА_2 суд вважає за необхідне повторно роз`яснити право подати клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з установи, в якій він утримується.

З урахуванням того, що від адвоката Васильченка С.М. кореспонденція повертається не врученою, суд вважає за необхідне додатково інформувати адвоката про час та місце розгляду справи шляхом направлення повістки на його електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи - ІНФОРМАЦІЯ_1

Враховуючи викладене, керуючись ст. 223, 247 ЦПК України, суд

постановив:

Відкласти розгляд справи до 03 вересня 2024 року - 12.15 год.

В судове засідання викликати учасників справи.

Роз`яснити відповідачу - ОСОБА_2 право подати клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції з установи, в якій він утримується.

Роз`яснити позивачу положення ч. 5 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України: у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Адвоката Васильченка С.М. про час та місце розгляду справи інформувати шляхом направлення повістки на відому суду адресу його перебування - АДРЕСА_1 , та на його електронну адресу, яка міститься в матеріалах справи, - ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалу направити учасникам справи.

Інформація про рух справи може бути отримана на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою:http://kz.cn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олена БУЗУНКО