Ухвала

від 05.08.2024 по справі 537/2150/24

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/929/2024

Справа № 537/2150/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Дядечка І.І., за участю секретаря судового засідання Бобровської К.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель «Дніпровські Зорі»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід,

установив:

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель «Дніпровські Зорі»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід.

02.08.2024 позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву в порядку ст. 23 ЦПК України про відвід судді Дядечка І.І..

Заява обґрунтована тим, що в ході судового розгляду у нього виник сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. Це проявлялося в тому, що справа призначалась до розгляду, але представник відповідача ОСОБА_2 не з?являвся та направляв письмове клопотання про відкладення, у зв`язку з хворобою, але медичних довідок про хворобу суду не надав, як і повістку про участь в іншому судовому засіданні. Оскільки дата призначення судового засідання представнику відповідача була відомо завчасно, останній міг контролювати призначення інших справ. Позивачу від представника відповідача - адвоката Шудрі В.I. стало відомо, що справа буде розглядатись довго й рішення буде прийнято не на його користь. Окрім того, ОСОБА_2 заявив ОСОБА_1 , що власник - директор готелю ОСОБА_3 прийняв міри для відмові в задоволення позову. Після таких заяв представника відповідача позивач вважає, що ОСОБА_4 прямо заінтересований в розгляді справи на користь відповідача. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 не довіряє судді Дядечку І.І., тому просить задовольнити його заяву про відвід судді та передати справу на розгляд іншому судді.

Згідно ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід судді у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому вирішує зазначене питання без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що судове засідання проводилося без повідомлення та участі учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи №537/2150/24, перевіривши доводи, викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи.

Оцінюючи наявність підстав для відводу суд встановив, що доводи позивача про те, що суддя Дядечко І.І. прямо заінтересований у результаті розгляду справи на користь відповідача мають надуманий і безпідставний характер, оскільки не підтвердженні жодним доказом.

Як зазначено у Постанові Верховного суду від 22.10.2019 (справа № 311/3428/18) для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від судового розгляду справи, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень. При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості суду є підставою для відмови у задоволенні відводу.

Разом з тим, на обґрунтування доводів заяви про відвід заявник жодних доказів не надав. До заяви не долучено доказів, які б вказували на необ`єктивність чи упередженість судді щодо позивача, підстави для відводу ґрунтуються лише на суб`єктивному сприйнятті ситуації, а також особистих судженнях ОСОБА_1 щодо судді у справі. Твердження заявника, на переконання суду, не можуть свідчити про будь-яку упередженість судді та неможливість діяти об`єктивно.

Щодо посилання позивача на те, що суд безпідставно відкладає підготовче судове засідання, суд зазначає наступне.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (ч. 1 ст. 210 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи 26.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» - адвоката Шудрі В.І. до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку перебуванням останнього на лікарняному.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.06.2024 підготовче судове засідання по справі було відкладено, у зв`язку з клопотанням представника відповідача та тим, що питання визначені ч. 2 ст. 197 ЦПК України не можливо було розглянути у даному підготовчому засіданні.

26.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» - адвоката Шудрі В.І. до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, у зв`язку із зайнятістю останнього при проведенні слідчих дій у СУ ГУ НП в Полтавській області.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.08.2024 продовжено по цивільні справі строк підготовчого судового провадження на тридцять днів та підготовче судове засідання відкладено, у зв`язку з клопотанням представника відповідача та тим, що питання визначені ч. 2 ст. 197 ЦПК України не можливо було розглянути у даному підготовчому засіданні.

Оскільки позивач ОСОБА_1 в підготовчі судові засідання не з`являвся, клопотань про залучення до участі у справі представника або клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, суд був позбавлений можливості вирішити питання, які визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, та зазначені представником відповідача в клопотаннях причини неявки, які були визнані судом поважними, суд вважає, що головуючий суддя Дядечко І.І. правомірно приймав процесуальні рішення про відкладення підготовчого судового засідання.

Із встановлених судом обставин не вбачається здійснення суддею Дядечком І.І. певних дій чи висловлювань, які свідчили б про його особисту заінтересованість в результатах розгляду справи чи упередженість по відношенню до сторони позивача.

Той факт, що ОСОБА_1 внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про його реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді ОСОБА_5 від розгляду справи.

У заяві про відвід не наведено будь-яких інших об`єктивних відомостей про прояв з боку судді упередженого ставлення до позивача, не встановлено будь-яких зовнішніх проявів такого ставлення чи зафіксовано таку поведінку судді, які можна було б трактувати як упереджені.

Таким чином, обставини, на які вказує позивач в своїй заяві про відвід судді, не слугують підставою для відводу судді, в розумінні ст. 36 ЦПК України.

А відтак, оскільки зміст заяви позивача про відвід головуючого судді не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, а доводи заяви не вказують про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи викладене, а також те, що суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, то справу необхідно передати до канцелярії Крюківського районного суду мю Кременчука Полтавської області для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, судді, який буде розглядати заяву про відвід.

Керуючись ст.ст.36, 40, ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель «Дніпровські Зорі»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід визнати необґрунтованою та передати до канцелярії Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, судді, який буде розглядати заяву про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.І. Дядечко