Рішення

від 23.12.2024 по справі 537/2150/24

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/929/2024

Справа № 537/2150/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Дядечка І.І., за участі секретаря судового засідання Бобровської К.Д., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Рудницької А.В., представника відповідача ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» - адвоката Шудрі В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Готель «Дніпровські Зорі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід,

установив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, згідно вимог якого просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ТОВ «Готель «Дніпровські Зорі» на його користь матеріальну шкоду в сумі 31 320 доларів США (1 102 880 грн 7 коп.), в тому числі за знищення автомобіля 16 520 доларів США (605 941 грн 70 коп.), упущену вигоду (дохід) 7 950 доларів США (291 765 грн), оплату за послуги реєстрації автомобіля 4 800 грн, збільшення вартості автомобіля 6 850,4 долара США (200 374 грн); стягнути з відповідача ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» на його користь моральну шкоду в сумі 10 000 доларів США; стягнути з відповідача ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» на його користь правові послуги, надані відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України, згідно з Договором від 29.10.2022; стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що з відповідач ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» є підприємством, яке надає гостинні послуги з оплатою за стоянку автомобілів на закритій своїй території. 28.10.2022 ОСОБА_1 поставив на стоянці свій автомобіль марки «VolkswagenTouareg», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску. За автостоянку автомобіля останній заплатив 300 грн адміністратору на ресепшені готелю «Дніпровські Зорі» по розрахунковій квитанції №002883 за жовтень 2022. Цей документ підтверджує, що платна стоянка автотранспорту на території готелю використовується для надання платних послуг відповідачем. Позивач зазначає, що пізніше він побачив, що на квитанції про сплату записано ФОП ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 стало відомо, що ФОП ОСОБА_2 працює в готелі. В той же день о 21 годині позивачу подзвонили із готелю адміністратор й попросив підійти, так як на стоянці сталася пожежа автомобілів, в т.ч. й його. Вказав, що на територію стоянки прибула пожежна служба, яка погасила вогонь на його автомобілі й на тому, що стояв поруч. Також, прибула слідча група із Крюківського ВП№1 й криміналіст. Комісія у складі провідного інспектора ВЗНС України Кременчуцького РУ ГУ ДСНС України у Полтавській області капітана ОСОБА_3 , члена комісії ОСОБА_4 , за участю позивача склали акт від 28.10.2022 про пожежу на автостоянці готелю « Дніпровські зорі », яка належить відповідачу, та про пошкодження автомобіля ОСОБА_1 , який був на території автостоянки. Поліція також склала протокол огляду місця пожежі й відібрала пояснення у власників автомобілів, які були пошкоджені. Згідно витягу з ЄРДР від 29.10.2022 порушена кримінальна справа № 12022170530000688 за ч.2 ст. 194 КК України. Постановою ст. слідчого ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області Свистун А.В. від 29.10.2022 ОСОБА_1 було визнано потерпілим по даній кримінальній справі за пошкодження вогнем його автомобіля «VOLKXSWAGEN TOVARED». В подальшому слідчим була призначена транспортно-товарознавча експертиза, проведення якої доручено Донецькому інституту науково-дослідних експертиз кримінального центру МВС України. При візуальному огляді експертом і слідчою групою пошкоджений вогнем позивача автомобіль не підлягає відновленню. Результатам експертизи матеріальні збитки становлять 605 941,70 грн - 16 570 доларів США. Як пояснив експерт, експертиза була складена несвоєчасно з технічних причин (відсутність електроенергії, повітряні тривоги). Відповідно квитанції по сплаті за автостоянку автомобіля позивача останній подав до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області позов до ФОП ОСОБА_2 , але рішенням суду йому було відмовлено, оскільки відповідач зазначила, що не має жодного відношення до автостоянки. На запити ОСОБА_1 про належність готелю автостоянки адміністрація та його керівник відмовився надавати інформацію. Апеляційна скарга на рішення суду залишена без задоволення. Із цьогослідує, що автостоянка належить готелю та плату оформлюють на ФОП « ОСОБА_2 » (можливо скриті доходи). Таким чином, відповідачем є ТОВ Готель «Дніпровські Зорі». Оскільки відповідач не забезпечив охорону автомобіля позивача на своїй платній стоянці, де виявилось, що в`їзні ворота на стоянку були відкриті постійно, охорона відсутня й обмежився відеокамерою в готелі. Працівники готелю не дивились за камерою відео-спостереження стоянки, тому не прийняли жодних мір при появі сторонньої особи, яка поливала бензином автомобілі та підпали їх. У слідчого є доказ взятий із відеокамер, з яких вбачається, що стороння особа зайшла на автостоянку й вчинила кримінальне правопорушення. Таким чином, відповідач не забезпечив охорону автомобілів на своїй платній стоянці, чим порушив зобов`язання по забезпеченню охорони відповідно до договору, чим причинила ОСОБА_1 значну матеріальну і моральну шкоду. Також, пожежа спричинила останньому збитки, не отриманий дохід, у зв`язку з тим, що позивач в результаті знищення його автомобіля не мав змоги оперативно вирішувати комерційні питання, укладати договори для підприємства, де працює. ОСОБА_1 зазначив, що його дохід щомісячно в 2022 році в середньому складав 3 000 доларів США. Після знищення, з вини відповідача, його автомобіля дохід зменшився до 350 доларів США (14 000 грн), що є значним зменшенням доходу. Враховуючи вищевикладене, збитки складають 2 650 доларів США (3 000$ - 3 500$), які позивач не отримав у листопаді 2022. Цей не отриманий дохід є матеріальним збитком, спричиненим йому відповідачем і підлягає стягненню з останнього. Позивачем була направлена претензія ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» повторно від 23.12.2023, але відповідь готель не надав. ОСОБА_1 зазначив, що ринкова вартість аналогічного автомобіля «VOLKXSWAGEN TOVARED» 2009 року випуску складає 18 100 доларів США. Вказав, що в період володіння цим автомобілем він покращив його стан, у зв`язку з чим його вартість додатково збільшилась. Так, 05.05.2022 було зроблено ремонт з оплатою 54 000 грн, відповідно до товарного чеку №71, 17.07.2022 фарбування авто на суму 81 000 грн згідно квитанції б\н від 30.08.2022, згідно наряду замовлення сплачено 4 000 грн, згідно наряд заданий від 23.02.2022 сплачено 7 000 грн, 26.03.2022 сплачено 9 449 грн, 10.05.2022 сплачено 3 900 грн, 02.09.2022 сплачено 800 грн, 19.08.2022 сплачено 5 385 грн, 10.08.2022 сплачено 1 500 грн, 10.05.2022 сплачено 4 280 грн, 02.02.2021 сплачено 10 000 грн, 13.03.2021 сплачено 2 800 грн, 30.04.2021 сплачено 1 000 грн, 24.07.2020 сплачено 14 000 грн. Всього сплачено 19 5574 грн. Внаслідок пошкодження при пожежі автомобіля позивача, який не підлягає відновленню, останній хоче щоб відповідач відшкодував його ринкову вартість, щоб він зміг купити аналогічний автомобіль, забезпечивши себе автотранспортом замість пошкодженого. Моральну шкоду позивач оцінив в сумі 10 000 доларів США або по курсу гривні на момент винесення рішення судом.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.05.2024 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

03.06.2024 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.06.2024 підготовче судове засідання по справі було відкладено, у зв`язку з клопотанням представника відповідача та тим, що питання визначені ч. 2 ст. 198 ЦПК України не можливо було розглянути у даному підготовчому засіданні.

01.08.2024 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області підготовче судове провадження продовжено на тридцять днів та підготовче судове засідання відкладено.

16.08.2024 представником відповідача ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» - адвокатом Шудря В.І. було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Шудря В.І. зазначив, що ОСОБА_1 був поданий первісний позов 29.04.2024 з вимогами про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 24 520 доларів США, 205 174 грн, стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 доларів США та витрат на правові послуги. 27.05.2024 ним була подана заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Крюківського райсуду від 06.05.2024 і разом із заявою про уточнення позовних вимог на підставі порушення прав споживача відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про захист прав споживачів» клопотання про витребування із кримінальної справи судову експертизу по оцінці вартості автомобіля і рахунок матеріальної шкоди. Таким чином позивач вважає, що він звільнений від сплати судового збору, при цьому не надавши суду будь-яких підтверджень що він є споживачем і порушення його прав як споживача відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Представник вказав, що згідно ЗУ «Про захист прав споживачів» вбачається, що споживач -це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію, для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим надавачами послуг законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт. При цьому ТОВ «Готель Дніпровські Зорі» не надають будь-яких послуг по зберіганню транспортних засобів (стоянка), а мають лише місця для паркування для автомобілів осіб, які тимчасово заселені у готельні номери. Ніякого дозволу на постановку автомобіля, який належить ОСОБА_1 ТОВ « Готель Дніпровські Зорі» не давали, яким чином автомобіль під керуванням ОСОБА_1 потрапив та був припаркований на територію майданчика для паркування ТОВ «Готель Дніпровські Зорі» невідомо. Квитанція від 28.10.2022, надана ОСОБА_1 , ТОВ «Готель Дніпровські Зорі» не видавалася, адміністратора взагалі до відома не ставилось і кошти від нього адміністратор готелю не отримував. Представник пояснив, що на території ТОВ «Готель Дніпровські Зорі» зі сторони майданчика для паркування знаходиться укриття на випадок оголошення повітряної тривоги, яким користуються усі мешканці прилеглих до готелю житлових будинків, а в?їздні ворота на територію парковки на момент тривоги завжди були відкриті для збереження життя мешканців, які слідували в укриття. Твердження ОСОБА_1 , що ним була сплачена адміністратору готелю квитанція немає ніякого відношення до ТОВ «Готель Дніпровські Зорі», як вказує сам позивач, що цей документ є нібито підтвердженням для можливого на його думку права на перебування на парковці готелю не може слугувати доказом його позовних вимог. Крім того позивач зазначає, що маючи вищевказану квитанцію і, вважаючи про те, що він уклав нібито угоду з ТОВ « Готель Дніпровські Зорі» на зберігання автомобіля на парковці готелю, але пізніше як він побачив на квитанції записано ФОП ОСОБА_2 , й що йому стало відомо про те, що ФОП ОСОБА_2 працює в готелі. Тому ці твердження позивача до уваги брати неможливо, оскільки ОСОБА_1 звертався вже до Крюківського районного суду м. Кременчука з аналогічним позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та неотриманий дохід. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.07.2023 року в позові йому було відмовлено і дане рішення постановою Полтавського апеляційного суду залишено без змін.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.08.2024 витребувано докази по справі.

24.09.2024 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області витребувано докази по справі, закрито підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача Рудницька А.В. в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.Також, з метою об`єктивного вирішення та прийняття справедливого рішення просила долучити до матеріалів справи Рахунок-фактуру №Дз-0173 від 02.04.2024.

Представник відповідача ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» - адвокат Шудря В.І. в судовому засіданні просивв задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та з врахуванням пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представник третьої Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 право власності на автомобіль "Volkswagen Touareg", державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстроване за ТОВ «Империя».

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позичає є керівником ТОВ «Империя», у власності якого перебуває вищезазначений автомобіль, але відповідних доказів суду не надано.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, 29.10.2022 було зареєстроване кримінальне провадження № 12022170530000688 з попередньою кваліфікацією дій за ч. 2 ст. 194 КК України за заявою ОСОБА_1 про те що 28.10.2022 року близько 21.00 невстановлена особа, перебуваючи на автомобільній стоянці готелю "Дніпровські Зорі" за адресою: м. Кременчук, вул. Халаменюка, 8, облила невідомою речовиною капот та підпалила автомобіль "VolkswagenTouareg" д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 р.в., чорного кольору, що належить на праві власності та яким керує ОСОБА_1 , 1978 р.н. Внаслідок загорання даного автомобілю було пошкоджено вогнем сусідній автомобіль "SubaruForester" д.н.з. НОМЕР_3 , 2018 р.в. який належить підприємству з іноземними інвестиціями "Biп-Рент", керує яким ОСОБА_6 , 1981 р.н.

Постановою старшого слідчого СВ ВП№ 1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області Свистун A.B. від 29.10.2022 року ОСОБА_1 залучено до кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022170530000688 від 29.10.2022, як потерпілого.

Згідно акту про пожежу від 28.10.2022 року складеного Комісією у складі провідного інспектора ВЗНС України Кременчуцького РУ ГУ ДСНС України у Полтавській області, капітана служби цивільного захисту Прибеги Д.В., громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вбачається, що пожежа легкового автомобіля "VolkswagenTouareg" д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 р.в., власником якого є ОСОБА_1 , виникла 28.10.2022 о 21.05 год. за адресою: АДРЕСА_1 . Виникнення пожежі сталось біля капоту легкового автомобіля. Пожежу було виявлено 28.10.2022 о 21:05 год. ОСОБА_7 , якою 28.10.2022 о 21:09 год. й було повідомлено пожежно-рятувальний підрозділ. 28.10.2022 о 22:13 год. пожежу було ліквідовано. В наслідок пожежі пошкоджено легкові автомобілі "Volkswagen Touareg" та "Subaru Forester". В даному акті вказані наявні пошкодження автомобілів. Причиною пожежі є підпал.

З висновку експерта № СЕ-19/105-22/3753-АВ від 01.02.2023 вбачається, що ринкова вартість автомобіля "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору станом на момент вчинення кримінального правопорушення - 28.10.2022 могла складати 605 941 грн 70 коп. Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок загорання, тобто станом на момент вчинення кримінального правопорушення - 28.10.2022 дорівнює ринковій вартості автомобіля та могла складати 605 941 грн 70 коп.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є як втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), так і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Позивач вказує, що ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» має відшкодувати йому завдані матеріальні збитки у зв`язку з пошкодженням автомобіля та моральну шкоду, оскільки між ними було укладено договір зберігання транспортного засобу, тому відповідач був відповідальний за автомобіль, який в час коли відбувся підпал, перебував під охороною готелю на стоянці.

Відповідно до статті 936 ЦК України договір зберігання як договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберіганняна засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Згідно з частиною 1 статті 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі, зокрема, у випадку укладення договору між фізичною та юридичною особою.

За статтею 977 ЦК України, договір зберігання автотранспортних засобів відноситься до спеціальних видів зберігання та передбачає, що зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на підставі публічного договору. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов`язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.

Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Згідно з пунктами 8, 12, 14, 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 115, на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам. Відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержання санітарних і пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки.

Володільцеві транспортного засобу, прийнятого на довготермінове зберігання, видається перепустка за встановленим зразком.

Володільцеві транспортного засобу, що користується послугами довготермінового зберігання, надається право на стоянку транспортного засобу в одному й тому ж місці. У разі потреби в зміні місця зберігання транспортного засобу, його переміщення провадиться за рішенням посадової особи, яка видала дозвіл на довготермінове зберігання. Автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Тобто, у разі, коли особа вважає, що їй завдано збитків неналежним виконанням обов`язків за договором зберігання автомобіля, така особа повинна довести обставини як наявності у зберігача як суб`єкта підприємницької діяльності права на здійснення зберігання транспортних засобів на засадах підприємницької діяльності (тобто здійснення такої діяльності на професійній основі), так і укладення між сторонами саме договору зберігання у письмовій формі згідно з вимогами частини першої статті 937 ЦК України, відповідно до якої зберігач зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності, або наявність між сторонами укладення публічного договору зберігання транспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що підпал автомобіля "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_1 , стався за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майна, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованої 11.04.2024 за № 373880551, вбачається, що будівля гетелю та ресторану « Дніпровські зорі » за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Халаменюка, 8 на праві свідоцтва про право власності САС №142003 від 06.08.2008, виданого Кременчуцькою міською радою Полтавської області, належить закритому акціонерному товариству готель «Дніпровські зорі».

Відповідно до витягу наданого позивачем ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» здійснює наступні види діяльності: основний 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення; інші: 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 95.29 ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

З інформації, яка висвітлена на сервісі для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010 вбачається, що до класу 55.10 «Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування» входить надання широкого переліку додаткових послуг до яких входить й паркування.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось учасниками справи, відповідач ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» надає послуги з паркування транспортних засобів для клієнтів готелю й має для цього відведений майданчик для паркування, що підтверджується фотознімками, наданими позивачем в матеріалах позовної заяви.

Доказів того, що відповідач як суб`єкт господарської діяльності здійснював професійну діяльність саме з надання послуг зі зберігання автомобіля суду не надано.

Згідно до розрахункової квитанції серії СПСВ №002883 на яку посилається позивач, як доказ укладення між ним та відповідачем через ФОП ОСОБА_2 договору охоронюваного зберігання транспортного засобу вбачається, що в ній вказано: найменування товару (послуг) «окрябрь», вартість «800», сума розрахунку 800,00 грн, розрахунок провів «підпис». Зверху квитанції мається напис ОСОБА_1 41-65.

Зазначена квитанція не містить жодної інформації яка б свідчила, що кошти в розмірі 800 грн були сплачені ОСОБА_1 уповноваженій особі ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» за надання послуг з охоронюваного зберігання транспортного засобу "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_1 .

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона орендує в ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» кухню й займається підприємницькою діяльність у сфері харчування, а саме годує гостей, які проживають в готелі. Більше жодних відношень з готелем вона не має. Пояснила, що не виписувала ОСОБА_1 жодних квитанцій. Вказала, що від її імені тільки вона підписує документи, де позивач міг взяти квитанцію, яка перебуває в матеріалах справи не знає. Повторно зазначила, що документи пов`язані з господарською діяльністю ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» вона не видає і не підписує.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює на посаді керівника ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» й не знає, як транспортний засіб ОСОБА_1 з`явився на території готелю. Зазначив, що ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» надає послуги з паркування транспортних засобів. Однак, ОСОБА_1 жодних послуг відповідачем надано не було, в том числі зі зберігання транспортного засобу. Також, свідок пояснив, що позивачу не було виписано уповноваженою особою відповідача жодних квитанцій. Вказав, що квитанція, яка наявна в матеріалах справи за 2022 рік не має жодного відношення до ТОВ Готель «Дніпровські Зорі». Пояснив, що після пожежі працівники готелю телефонували власникам транспортних засобів, але інформації про власника транспортного засобу «Volkswagen Touareg» не було. В подальшому працівники поліції встановили власника даного транспортного засобу й зателефонували останньому. ОСОБА_9 зазначив, що його було допитано про обставини події, яка сталась 28.10.2022 працівниками поліції в якості свідка. Щодо наданих ним пояснень зазначив, що вказав про те, що ОСОБА_1 орендує місце для паркування зі слів останнього, оскільки після підпалу, коли приїхав позивач він сказав, що орендує в готелю місце. Після того, як свідок поспілкувався з ОСОБА_1 його було відразу допитано. В подальшому, ОСОБА_9 було з`ясовано, що ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» не надавало жодних послуг ОСОБА_1 .. Пояснив, що автомобіль позивача й на даний час неправомірно перебуває на парковці готелю.

З письмових пояснень директора ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» ОСОБА_9 , які були надані на виконання ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.09.2024 вбачається, що між ОСОБА_1 та відповідачем жодних договорів оренди стоянкового місця для автомобіля чи договорів зберігання транспортного засобу на парковці, яка розташована на території ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» не укладались. ФОП ОСОБА_2 на території готелю підприємницьку діяльність щодо надання послуг стоянки автомобілів на парковці не веде. Зазначив, що працівникам готелю невідомо, як автомобіль ОСОБА_1 було поставлено на паркову ТОВ Готель «Дніпровські Зорі», оскільки дозволу йому надано не було, нікого з працівників останній не повідомляв.

Доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_2 , як зазначено ОСОБА_1 в позовній заяві здійснює оформлення плати за надання послуг ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» зі збереження транспортного засобу суду не надано.

З рахунку-фактури №Дз-0173 від 02.04.2024, наданого позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог, вбачається, що ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» надало ТОВ «Імперія» послугу зі зберігання на суму 15 780 грн.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, пошкоджений автомобіль "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_1 , на даний час перебуває на території ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» .

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 після події, яка сталась 28.10.2022 тривалий час не забирає пошкоджений автомобіль, який неправомірно перебуває на території ТОВ Готель «Дніпровські Зорі», у зв`язку з чим представник з`ясував вартість міських стоянок, яка становить 25 гривень за місяць, й відповідачем був виставлений рахунок позивачу в якості оплати за перебування автомобіля після пожежі, а не на підтвердження правомірного його знаходження на парковці до підпалу.

Позивач в судовому засіданні не заперечував, що звернувся до уповноваженої особи ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» з метою отримання документа про перебування його авто на території готелю. Зазначив, що в рахунку-фактурі вказано дні перебування авто після пожежі, плату за стоянку ще не здійснював.

Керівник ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердив той факт, що рахунок-фактура від 02.04.2024 було виписано після події в якості оплати за перебування автомобіля після пожежі, а не на підтвердження правомірного його знаходження до підпалу.

Суд критично оцінює твердження представника позивача та позивача, що цей рахунок-фактура від 02.04.2024 підтверджує факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» договору зберігання транспортного засобу станом на 28.10.2022, оскільки даний документ було видано 02.04.2024, більше ніж через півтора роки після події, щодо якої виник спір, саме в якості оплати за перебування транспортного засобу на майданчику для паркування готелю після підпалу, та як встановлено судом, зокрема підтверджено саме позивачем, оплата за даним рахунком - фактурою на день ухвалення рішення не проведена.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів про укладення між ним та відповідачем ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» договору зберігання станом на 28.10.2022, а та обставина, що автомобіль у момент його пошкодження перебував на майданчику для паркування готелю "Дніпровські Зорі", не свідчить про наявність договірних правовідносин між сторонами по справі, які встановлюють обов`язок відповідача відповідати за його збереження.

Тобто позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що у ТОВ Готель «Дніпровські Зорі» був наявний обов`язок по збереженню автомобіля "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 28.10.2022, та відповідно відшкодування шкоди та збитків за його невиконання.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27.10.1993).

Згідно із практикою ЄСПЛ за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення завданої матеріальної шкоди та упущеної вигоди є необґрунтованими та недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд також дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За правилом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з`ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.

Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від встановлення порушеного права, а судом не встановлено порушення права позивача відповідачем ТОВ Готель «Дніпровські Зорі», то вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель «Дніпровські Зорі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити, що позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення до суду з позовом про стягнення завданих йому збитків з особи, яка їх завдала.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Готель «Дніпровські Зорі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 02.01.2025.

Суддя І.І. Дядечко