Ухвала

від 05.08.2024 по справі 752/25533/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25533/23

Провадження № 2-з/752/221/24

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

05.08.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря судового засідання Пастух З.Ф.,

розглянувши заяву ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФАМІЛЬНИЙ» про забезпечення позову у справі за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФАМІЛЬНИЙ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевською І.О. від 07.12.2023 р. відкрито провадження у справі № 752/25533/23 за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФАМІЛЬНИЙ»(далі також - позивач або заявник) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних в загальному розмірі 6 895 197,93 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2023 р. було частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на домоволодіння відповідача за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12308999, загальна площа 201,3 кв.м, житлова площа 128,9 кв.м.

Ухвалою суду від 19.12.2023 р. відмовлено позивачу у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3222457400:01:002:0034, площею 932,94 кв.м.

01.08.2024 р. позивач знову звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3222457400:01:002:0034, площею 932,94 кв.м.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 визначено головуючого суддю Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва С.О.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що відповідач вже намагався уникнути звернення стягнення на домоволодіння та земельну ділянку під час виконання судового рішення про стягнення коштів на користь позивача, здійснивши відчуження майна на користь своїх дітей, що було встановлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №369/11268/16-ц за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФАМІЛЬНИЙ» про визнання договору дарування недійсним і скасування державної реєстрації права власності. Позивач вказує, що фіктивне відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна з метою уникнення можливого звернення стягнення на це майно та визнання цього правочину недійсним лише в результаті судового розгляду свідчать про можливість здійснення відповідачем подібних фіктивних (фраудаторних) або реальних правочинів по відчуженню майна та про те, що невжиття заходів у вигляді арешту цього майна може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Також позивач вказує на відсутність у законодавстві прямої заборони продажу земельної ділянки без продажу розташованого на ній нерухомого майна, але водночас, посилався у своїй заяві на правовий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 08.11.2023 р. по справі № 742/2026/20, згідно якого фізично земельна ділянка і будинок (будівля, споруда) ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю, адже будинок неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки - земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об`єкта нерухомості, розміщеного на ній. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованому на ній будинку, заявник вважає, що вимога накладення арешту на земельну ділянку разом із домоволодінням, є логічною, обґрунтованою та адекватною вимогою про забезпечення позову.

Разом із заявою про забезпечення позову, заявник надав суду копію Постанови Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі №369/11268/16-ц; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; докази сплати судового збору.

Відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із тим, що розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФАМІЛЬНИЙ», суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Як вбачається із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п.4 Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Слід врахувати, що за змістом закону заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України, серед яких передбачений такий вид забезпечення як накладення арешту на майно про який просить заявник у поданій заяві.

Суд зазначає, що накладення арешту застосовується, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

Суд встановив, що в межах провадження у справі № 752/25533/23 про стягнення з відповідача завданих ним матеріальних збитків (з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних) у загальному розмірі, 6 895 197,93 грн, згідно ухвали суду від 12.12.2023 р. було частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на домоволодіння відповідача за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12308999, загальна площа 201,3 кв.м., житлова площа 128,9 кв.м.

У поданій заяві про забезпечення позову, заявник погоджується з оцінкою зробленою судом в ухвалі від 19.12.2023 р. по справі № 752/25533/23 (якою відмовлено у задоволені заяви про забезпечення позову), що вартість домоволодіння відповідача за адресою АДРЕСА_1 , на яке вже накладено арешт для забезпечення цього позову, становить приблизно 7 000 000,00 гривень (оцінка по відкритим джерелам), що перевищує ціну позову яка становить лише 6 895 197,93 гривень.

Таким чином, суд вбачає, що позов у межах якого подана заява про забезпечення позову вже є забезпеченим згідно ухвали суду від 12.12.2023 р., що відповідає розумній співмірність вартості арештованого майна ціні позову.

Будь-які інші докази, які свідчать, що вартість нерухомого майна, на яке вже накладено арешт є меншою від ціни позову у справі № 752/25533/23, що в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду заявником не подані.

Також матеріали справи не містять жодної оцінки вартості земельної ділянки (кадастровий номер 3222457400:01:002:0034, площею 932,94 кв.м.) про накладення арешту на яку просить заявник.

Окрім цього, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суд встановив, що на земельну ділянку з кадастровим номером 3222457400:01:002:0034 вже накладено арешт згідно постанови державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС від 19.12.2017 р. у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Враховуючи те, що за змістом закону заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ФАМІЛЬНИЙ» заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФАМІЛЬНИЙ» про забезпечення позову у справі № 752/25533/23 за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФАМІЛЬНИЙ» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 05.08.2024 р.

Суддя С.О. Чекулаєв