Рішення

від 23.07.2024 по справі 484/1335/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 2/484/707/24

Справа: 484/1335/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2024 м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Мельничука О.В.

за участю секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Кумари", ОСОБА_2 , про визнання договору оренди землі від 02.02.2024 року недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 року ОСОБА_1 від імені якого діє представник - адвокат Філатов І.Л. звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Кумари", ОСОБА_2 , про визнання договору оренди землі від 02.02.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством "Кумари" (код ЄДРПОУ 31929335), щодо земельної ділянки площею 5,02 га кадастровий номер 4825483800:01:000:0317, номер запису про інше речове право 53611309 - недійсним. Вказує, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,02 га з кадастровим номером 4825483800:01:000:0317. У лютому місяці 2024 році позивач дізнався, що ним нібито було укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки з приватним сільськогосподарським підприємством "Кумари", а також, що вказаний договір вже пройшов державну реєстрацію. Разом з тим, позивач будь-якого договору насправді з зазначеною вище юридичною особою ніколи не укладав. З метою перевірки інформації щодо наявності зареєстрованого договору оренди належної позивачу земельної ділянки було замовлено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 28.02.2024 року (номер інформаційної довідки 367664934) з якої вбачається, що 02.02.2024 року укладено договір оренди землі між приватним сільськогосподарським підприємством "Кумари" та ОСОБА_1 , дата державної реєстрації 05.02.2024 року.

Разом з тим, позивач стверджує, що ніколи не мав наміру укладати договір оренди земельної ділянки з приватним сільськогосподарським підприємством "Кумари", ані позивач до відповідача, ані відповідач до позивача з відповідними пропозиціями не зверталися, вказаний договір позивачем з відповідачем ніколи не укладався та не підписувався. Більше того, позивач взагалі ніколи не бачив вказаного договору, оскільки відповідач позивачеві примірник угоди не надавав. У подальшому стало відомо, 02.02.2024 року ОСОБА_2 , діючи від імені позивача на підставі нотаріальної довіреності, посвідченої Ткаченко Н.В., приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області 25.10.2016 року за реєстровим номером №1395, уклав з приватним сільськогосподарським підприємством "Кумари" оспорюваний договір оренди землі строком на 49 років. Які відомо на час укладення оспорюваного договору, ОСОБА_2 був та є директором та кінцевим бенефіціаром приватного сільськогосподарського підприємства "Кумари". А тому, укладаючи спірний договір від імені позивача, ОСОБА_2 діяв в інтересах приватного сільськогосподарського підприємства "Кумари" та у своїх власних інтересах як кінцевий бенефіціарний власник підприємства. У зв`язку з даною обставиною, вважає, що існують всі обставини вважати оспорюваний договір оренди землі недійсним. 23.01.2024 року ОСОБА_1 заявою, посвідченою приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Ткаченко Н.В., №88, скасував довіреність, посвідчену Ткаченко Н.В., приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області 25.10.2016 року за реєстровим номером №1395.

Про скасування довіреності ОСОБА_1 23.01.2024 року повідомив ОСОБА_2 за допомогою телефону та надіслав зазначену нотаріальну заяву йому поштою.

Разом з позовною заявою позивач та його представник подав до суду і заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 14.03.2024 заяву про забезпечення позову було задоволено та накладено заборону щодо проведення реєстрації з земельною ділянкою площею 5,02 га з кадастровим номером 4825483800:01:000:0317 .

Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.04.2024 року відкрито загальне позовне провадження по справі.

Ухвалою суду від 30.04.2024 закрито підготовче провадження справу призначено до розгляду по суті.

29.04.2024 представник ПСП "Кумари" надіслав відзив на позов у котрому вказав, що оформивши заяву позивач на власний розсуд та свідомо доручи відповідачу ОСОБА_2 бути його представником щодо розпорядження земельної ділянки, достоменно усвідомлював можливе настання юридичних наслідків, самостійно вчинив дії по видачі довіреності та ще й на досить тривачий термін (10 років), та це відповідало його волі, а твердження позивача щодо порушення ОСОБА_2 ч.3 ст. 238 ЦК України надуманим та безпідставним.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак спрямував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача - ПСП"Кумари" в судове засідання не з`явився, однак 29.04.2024 спрямував на адресу суду відзив у котрому просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце судового розгляду повідомлений свочасно та належним чином.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, з`ясувавши позиції сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельні ділянка площею 5,02 га з кадастровим номером 4825483800:01:000:0317 (а.с.10).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 28.02.2024 року (номер інформаційної довідки 367664934) з якої вбачається, що 02.02.2024 року укладено договір оренди землі між приватним сільськогосподарським підприємством "Кумари" та ОСОБА_1 , дата державної реєстрації 05.02.2024 року ( а.с.10).

Позивач стверджує, що не мав наміру укладати договір оренди земельної ділянки з приватним сільськогосподарським підприємством "Кумари", ані позивач до відповідача, ані відповідач до позивача з відповідними пропозиціями не зверталися, вказаний договір позивачем з відповідачем ніколи не укладався та не підписувався. Більше того, позивач взагалі ніколи не бачив вказаного договору, оскільки відповідач позивачеві примірник угоди не надавав.

23.01.2024 року ОСОБА_1 заявою, посвідченою приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Ткаченко Н.В., №88, скасував довіреність, посвідчену Ткаченко Н.В., приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області 25.10.2016 року за реєстровим номером №1395.

Про скасування довіреності ОСОБА_1 23.10.2024 року повідомив ОСОБА_2 за допомогою телефону та надіслав зазначену нотаріальну заяву йому поштою.

Згідно частини першої статті 237 ЦК України представництвом правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч.2,3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Згідно ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчинений з моменту його державної реєстрації.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У свою чергу, ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Вказані висновки також узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 323/19/16-ц (провадження № 61-14514ск18) та від 10 січня 2019 року у справі № 323/1550/17-ц (провадження № 61-40550св18).

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 уклав договір оренди належної довірителю земельної ділянки з приватним сільськогосподарським підприємством «Кумари», до числа керівників і засновників якого входить також і він сам, не повідомивши про це довірителя, суд приходить до висновку, що вище зазначений договір оренди землі укладений з порушенням вимог частини третьої статті 238 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 12, 81, 229, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Кумари", ОСОБА_2 , про визнання договору оренди землі від 02.02.2024 року недійсним - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди землі від 02.02.2024 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем приватним сільськогосподарським підприємством "Кумари" (код ЄДРПОУ 31929335), щодо земельної ділянки площею 5,02 га кадастровий номер 4825483800:01:000:0317, номер запису про інше речове право 53611309;

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 02.02.2024 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем приватним сільськогосподарським підприємством "Кумари" (код ЄДРПОУ 31929335), щодо земельної ділянки площею 5,02 га кадастровий номер 4825483800:01:000:0317, номер запису про інше речове право 53611309, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 7148206.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.03.2024 (справа № 484/1335/24) щодо накладення заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на земельну ділянку з кадастровими номером 4825483800:01:000:0317 площею 5,02 га.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Кумари" і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору по 605 грн. 20 к. з кожного.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адерса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство "Кумари", місцезнаходження: вул. Молодіжна,3, с. Кумарі, Первомайський район, Миколаївська область, 55260, код ЄДРПОУ 31929335.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.08.2024.

СУДДЯ: Мельничук О.В.