Рішення
від 07.06.2024 по справі 915/53/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року Справа № 915/53/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Грінталс Катерини Іванівни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

представник позивача: адвокат Зотіков С. Є.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон", вул. Олега Ольжича (до перейменування вул. Ленінградська), 3-Д, кв. 168, м. Миколаїв, 54052 (код ЄДРПОУ 34851327)

адреса для листування: а/с 67, м. Миколаїв, 54020

представник відповідача: Сорочан Є. В.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Кобліська сільська рада Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453 (код ЄДРПОУ 04375748)

про усунення перешкод у користуванні базою відпочинку

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон", вул. Олега Ольжича (до перейменування вул. Ленінградська), 3-Д, кв. 168, м. Миколаїв, 54052 (код ЄДРПОУ 34851327)

адреса для листування: а/с 67, м. Миколаїв, 54020

представник позивача: Сорочан Є. В.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

до відповідача Фізичної особи-підприємця Грінталс Катерини Іванівни, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

представник відповідача: адвокат Зотіков С. Є.

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Коблівської сільської ради Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453 (код ЄДРПОУ 04375748)

про скасування рішення та визнання недійсним договору

за участю представників сторін:

від позивача: Зотіков С.Є., адвокат

від відповідача: Сорочан Є.В., адвокат

від третьої особи за первісним позовом / відповідача за зустрічним позовом Коблівської сільської ради: представники не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась Фізична особа-підприємець Грінталс Катерина Іванівна з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон", в якій просить суд:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон" не перешкоджати фізичній особі-підприємцю Грінталс Катерині Іванівні та уповнова женим нею особам здійснити демонтаж частини паркану, яким огороджена земельна ділянка кадастровим № 4820982200:09:000:0455 в межах території розміром 0,0500 га (з боку вул. Морської довжиною 6,6 м, з боку розташування бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" довжиною 6,09 м), на яку поширюється земельний сервітут, встановлений договором "про встановлення земельного сервітуту", укладеним 15.04.2021 року між Коблівською сільською радою і Грінталс Катериною Іванівною, і встановити в місцях демонтованого паркану ворота для можливості проходу, проїзду на велосипеді, проїзду по наявному транспортному шляху від вул. Морської до бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" за адресою: вул. Морська, 154/1, село Коблеве Миколаївського району Миколаївської області.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон" не перешкоджати фізичній особі - підприємцю Грінталс Катерині Іванівні та будь-яким іншим особам (працівникам та відпочиваючим бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3", виконавцям робіт, послуг, відвідувачам, орендарям майна тощо) в праві проходу, праві проїзду на велосипеді, проїзду по наявному транспортному шляху, праві прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших ліній комунікацій від вулиці Морської в зоні відпочинку села Коблеве до бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" за адресою: вул. Морська, 154/1, село Коблеве Миколаївського району Миколаївської області через частину земельної ділянки кадастровим № 4820982200:09:000:0455, розміром 0,0500 га, на яку поширюється сервітут, встановлений договором від 15.04.2021 року "про встановлення земельного сервітуту", укладеним між Коблівською сільською радою та Грінталс Катериною Іванівною.

3. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.

08.02.2022 року до господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон" з зустрічним позовом (вх. № 1933/22 від 08.02.2022 року) до відповідача Фізичної особи-підприємця Грінталс Катерини Іванівни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Кобліської сільської ради Миколаївської області, в якому ТзОВ "Пансіонат Посейдон" просить суд:

- скасувати рішення Коблівської сільської ради Миколаївської області № 38 від 09.04.2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки рекреаційного призначення, на яку поширюється право сервітуту та договір "про встановлення земельного сервітуту"? укладений між Коблівською сільською радою та громадянкою України Грінталс Катериною Іванівною;

- визнати недійсним договір "про встановлення земельного сервітуту", укладений 15.04.2021 року між Коблівською сільською радою та громадянкою України Грінталс Катериною Іванівною.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 08.02.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2022 відкладено підготовче засідання по справі на 03.03.2022.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2022 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон" (вх. № 1933/22 від 08.02.2022 року) до відповідача Фізичної особи-підприємця Грінталс Катерини Іванівни про скасування рішення та визнання недійсним договору залишити без руху.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Підготовче засідання 03.03.2022 не відбулось.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Справи Господарського суду Миколаївської області на розгляд Господарського суду Одеської області не передавались.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 прийнято зустрічний позов (вх. № 1933/22 від 08.02.2022 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон" до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 призначено підготовче засідання на 07.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 залучено до участі у справі за зустрічним позовом співвідповідача Коблівську сільську раду Миколаївської області та відкладено підготовче засідання на 08.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.05.2023 та повідомлено Коблівську сільську раду Миколаївської області про оголошення перерви у підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2023 призначено у даній справі № 915/55/22 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Регіональної товарно-промислової палати України в Миколаївській області Лєсків Світлані Анатоліївні. Зупинено провадження у даній справі до проведення експертом Регіональної товарно-промислової палати України в Миколаївській області Лєсків Світланою Анатоліївною судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2023 поновлено провадження у справі № 915/53/22 для розгляду клопотання судового експерта без повідомлення (виклику) учасників.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.07.2023 задоволено клопотання судового експерта Регіональної торгово-промислової палати та зупинено провадження у даній справі до проведення експертом Регіональної торгово-промислової палати України в Миколаївської області Лєсків Світланою Анатоліївною судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2023 поновлено провадження у справі № 915/53/22 для розгляду клопотання судового експерта. Розгляд клопотання призначено в підготовчому засіданні на 22.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2023 задоволено клопотання судового експерта Регіональної торгово-промислової палати та зупинено провадження у даній справі до проведення експертом Регіональної торгово-промислової палати України в Миколаївської області Лєсків Світланою Анатоліївною судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.11.2023 поновлено провадження у справі № 915/53/22 для розгляду клопотання судового експерта.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.11.2023 задоволено клопотання судового експерта Регіональної торгово-промислової палати, витребувано докази у позивача та зупинено провадження у даній справі до проведення експертом Регіональної торгово-промислової палати України в Миколаївської області Лєсків Світланою Анатоліївною судової експертизи.

22.01.2024 на адресу Господарського суду Миколаївської області від судового експерта Регіональної торгово-промислової палати України в Миколаївській області Лєсків Світлани Анатоліївни надійшов супровідний лист № 27/04 від 16.01.2024, а також Висновок експерта № 125-073 від 16.01.2024 разом з матеріалами господарської справи № 915/53/22 (вх. № 847/24 від 22.01.2024).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2024 поновлено провадження у справі № 915/53/22 та призначено підготовче засідання по справі на 12.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 915/53/22, розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 11.04.2024.

В судовому засіданні 11.04.2024 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 21.05.2024.

В судовому засіданні 21.05.2024 судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 07.06.2024.

В жодне підготовче / судове засідання Коблівська сільська рада явку повноважних представників не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом надіслання ухвал суду до електронного кабінету.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Коблівської сільської ради.

В судовому засіданні 07.06.2024 судом відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція ФОП Грінталс К. І.

Підставою первісного позову позивачем зазначено, що ФОП Грінталс Катерина Іванівна має у власності об`єкт нерухомості - базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3", за адресою Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Морська, 154/1, загальною площею 3149,5 кв.м. Право власності позивача на об`єкт нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.09.2016.

Для обслуговування цього об`єкту нерухомості позивач має у власності земельну ділянку з кадастровим номером № 4820982200:12:041:0032 загальною площею 1,0141 га, цільовим призначенням згідно витягу з Державного земельного кадастру: 07.01 "для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення". Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі прав 03.02.2021.

Рішенням Коблівської сільської ради від 10.02.2021 року № 50 Грінталс К.І. наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки комунальної власності в оренді, на яку поширюється дія земельного сервітуту - площею 0,0500 га (500 кв.м.) на право проходу та проїзду на велосипеді (07.01), право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (07.02), прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів інших (07.03) із земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:09:000:0455, площею 2,8351 га, розташованої по вул. Морській, с. Коблеве, в межах території Коблівської сільської ради Миколаївської області.

Виготовлену на замовлення позивача технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки в оренді, на яку поширюється дія земельного сервітуту, було затверджено рішенням Коблівської сільської ради від 09.04.2021 року № 38.

15.04.2021 року між Коблівською сільською радою Миколаївської області (власник) та Грінталс Катериною Іванівною (сервітуарій) укладено договір про встановлення земельного сервітуту.

Відомості про встановлення сервітуту зареєстровано в ДЗК. Право земельного сервітуту зареєстровано в Державному реєстрі прав 31.05.2021.

Позивач зазначає, що на даний час не може користуватись частиною земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту, оскільки цьому перешкоджає відповідач ТОВ "Пансіонат Посейдон".

Так, 31.10.2007 між відповідачем і Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області був укладений договір оренди землі, відповідно до якої відповідачу були передані в строкове платне користування (оренду) на 49 років із земель державної власності (запасу) забудовані землі в межах території Колівської сільської ради Миколаївської області дві земельні ділянки загальною площею 4,4836 га з цільовим призначенням "під розміщення та обслуговування пансіонату "Посейдон"", одна з яких площею 2, 8351 га з кадастровим номером 4820982200:09:000:0455, щодо якої позивачу встановлений сервітут.

Позивач зазначає, що відповідач ТОВ "Пансіонат Посейдон" огородив земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:09:000:0455 по всьому периметру залізним парканом висотою 2 метри, що перешкоджає позивачу, його персоналу та відпочиваючим, іншим особам в можливості проходу та проїзду по наявному шляху від вул. Морська до території бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3", у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Розуміючи, що на ділянці, щодо якої встановлено сервітут, знаходиться майно відповідача та, виходячи з принципу найменшої обтяжливості сервітуту (ч. 4 ст. 98 ЗК України), позивач готова самостійно за свій рахунок демонтувати частину паркану та встановити ворота з калиткою для проходу, проїзду на велосипеді та на транспортному засобі по наявному шляху з вул. Морської на базу відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3", а відповідач має не перешкоджати у цьому.

Позивач зазначає, що в порядку ч. 2 ст. 386 ЦК України відповідача необхідно зобов`язати не перешкоджати позивачу у здійсненні прав, передбачених сервітутом, оскільки невизнання відповідачем прав позивача (лист Коблівської сільської ради від 17.05.2021) дає позивачу підстави вважати, що відповідач навіть після демонтажу частини паркану та встановлення воріт буде перешкоджати позивачу або іншим особам (персоналу, відпочиваючим, орендарям тощо) в реалізації прав згідно сервітуту.

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 386, 391 ЦК України, ст. 98, 99, 100, 152, 186 ЗК України та умовами договорів.

2.2. Правова позиція ТОВ «Пансіонат Посейдон».

Підставою зустрічного позову ТОВ "Пансіонат "Посейдон" зазначено, що 31.10.2007 року між Березанською райдержадміністрацією Миколаївської області та ТОВ "Пансіонат Посейдон" було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4, 4836 га забудованих земель, які використовуються для відпочинку або проведення відпусток із земель державної власності (запасу) в оренду терміном на 49 років для рекреаційного призначення під розміщення та обслуговування "Пансіонат Посейдон" за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області під існуючі будівлі "Пансіонат Посейдон".

При цьому, ТОВ "Пансіонат Посейдон" не надавало жодного письмового погодження щодо встановлення земельного сервітуту ФОП Грінталс К.І. стосовно земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТОВ "Пансіонат Посейдон" відповідно до договору оренди.

Відповідно до ухвали Березанського районного суду Миколаївської області № 2-60 від 19.01.2010 року затверджено мирову угоду та ТОВ "Пансіонат Посейдон" надано згоду на встановлення постійного безоплатного сервітуту відносно земельних ділянок в межах території Коблівської сільської ради з кадастровими номерами 4820982200:09:000:0455 та 4820982200:09:000:0456.

За таких умов ФОП Грінталс К.І. має декілька проходів до бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" (колишня назва "Чайка"), що вказує на відсутність обставин необхідності надання додаткового проходу, який перешкоджає здійсненню ТОВ "Пансіонат Посейдон" своєї господарської діяльності.

Демонтаж частини паркану, яким огороджена земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:09:000:0455 в межах території розміром 0,0500 га (з боку вул. Морської довжиною 6,6 м, з боку розташування бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" довжиною 6,09 м), на яку поширюється земельний сервітут, встановлений договором "про встановлення земельного сервітуту", укладеним 15.04.2021 року між Коблівською сільською радою і Грінталс Катериною Іванівною, і встановлення в місцях демонтованого паркану воріт для можливості проходу, проїзду на велосипеді, проїзду по наявному транспортному шляху від вул. Морської до бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" за адресою: вул. Морська, 154/1, село Коблеве Миколаївського району Миколаївської області, прокладання та експлуатація ліній електропередач, зв`язку, трубопроводів, інших ліній комунікацій, створять перешкоди ТОВ "Пансіонат Посейдон" у користуванні земельною ділянкою за її цільовим призначенням.

Згідно з п. 15 договору оренди земельної ділянки від 31.10.2007 року, укладеного між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ТОВ "Пансіонат Посейдон", цільове призначення земельної ділянки з кадастровим № 4820982200:09;000:0455: "під розміщення та обслуговування пансіоната "Посейдон"".

За таких умов, рішення Коблівської сільської ради Миколаївської області №38 від 09.04.2021 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки рекреаційного призначення, на яку поширюється право сервітуту та договір "про встановлення земельного сервітуту", укладений 15.04.2021 року між Коблівською сільською радою та громадянкою України Грінталс Катериною Іванівною , суперечать вимогам чинного законодавства та унеможливлюють подальше використання ТОВ "Пансіонат Посейдон" земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:09:000:0455 за її цільовим призначенням: "під розміщення та обслуговування пансіоната "Посейдон"" та можуть нашкодити реалізації майбутнього інвестиційного проекту ТОВ "Пансіонат Посейдон" із залученням в тому числі міжнародних інвесторів.

Зустрічний позов обґрунтований положеннями ст. 401 ЦК України, ст. 98, 101, 102, 110, 124-1 ЗК України та умовами договору.

2.3. Правова позиція Коблівської сільської ради.

Коблівська сільська рада не скористалась наданим ст. 165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

3.1. Договір оренди земельної ділянки, укладений між Березанською районною державною адміністрацією та ТОВ "Пансіонат Посейдон".

31.10.2007 між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 31.10.2007.

Відповідно до п. 39 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано сторонами та скріплено підписами сторін, посвідчено нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. та зареєстровано в реєстрі за №2785 від 31.10.2007. Договір зареєстровано у Березанському районному окрузі Миколаївської МРФ ДП "Центр ДЗК" 01.11.2007 за №040700700081.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець, відповідно до розпорядження № 1229 від 29 жовтня 2007 року, надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку із земель державної власності (запасу), забудовані землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, в тому числі кемпінги, будинки відпочинку або проведення відпусток - для рекреаційного призначення під розміщення та обслуговування пансіонату "Посейдон", яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 4,4836 га забудованих і земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, в тому числі 4,4836 га кемпінгів, будинків відпочинку або проведення відпусток із земель державної власності її (запасу). Кадастрові номери 4820982200:09:000:0455, 4820982200:09:000:0456.

Відповідно до п. 6 договору земельна ділянка надається в оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років, починаючи з дати державної реєстрації цього договору, що становить строк дії договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 14 договору земельна ділянка передається в оренду для рекреаційного призначення.

Відповідно до п. 15. договору цільове призначення земельної ділянки - під розміщення та обслуговування пансіоната "Посейдон".

Відповідно до п. 24. договору на орендовану земельну ділянку встановлені правові, екологічні, спеціальні обмеження на підставі довідки Березанського районного відділу земельних ресурсів від 29 жовтня 2007 року № 01-6-0490.

Відповідно до п. 28 договору орендар земельної ділянки має право:

- самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов договору оренди;

- за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

- отримувати продукцію і доходи.

Невід`ємними частинами договору є:

- план земельної ділянки;

- акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

На виконання умов договору орендарем та орендодавцем складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки від 31.10.2007, згідно договору оренди земельної ділянки від 31.10.2007, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 4,4836 га забудованих земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, в тому числі 4,4836 га кемпінгів, будинків відпочинку або проведення відпусток із земель державної власності (запасу) - для рекреаційного призначення під розміщення та обслуговування пансіонату "Посейдон", яка знаходиться за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Кадастрові номери 4820982200:09:000:0455, 4820982200:09:000:0456 .

Акт підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

3.2. Право власності ФОП Грінталс К. І. на нерухоме майно.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 289256687 від 09.12.2021, Грінталс Катерині Іванівні на праві приватної власності належать наступні об`єкти нерухомого майна, які розташовано за адресою АДРЕСА_2 :

- реєстраційний номер нерухомого майна 1453579948209, об`єкт житлової нерухомості, дачний будинок, право власності зареєстровано 26.12.2017;

- реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1043330948209, об`єкт нерухомого майна: база відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3", право власності зареєстровано 28.09.2016;

- реєстраційний номер майна 21376742, тип майна: комплекс, база відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3", підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності б/н від 24.01.2012, Виконавчий комітет Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної 279954481 від 19.10.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:12:041:0032, площею 1,0141 га, належить Грінталс Катерині Іванівні на праві приватної власності.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-4810849452021 від 04.01.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:12:041:0032, розташована за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення: 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, категорія земель: землі рекреаційного призначення, форма власності: приватна, вид використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, дата державної реєстрації земельної ділянки 04.01.2021.

3.3. Обставини справи щодо встановлення сервітуту в судовому порядку.

07.07.2009 ОСОБА_2 та СПД Грінталс К.І. звернулись до директора ТОВ "Пансіонат Посейдон" з листом № 57-з від. 07.07.2009, в якому просили останнього укласти з ними договір постійного сервітуту з правами проходу та проїзду на велосипеді; проїзду на транспортному засобі по наявному шляху та правом експлуатації ліній трубопроводів, інших ліній комунікацій по вказаним у листі орендованим ТОВ "Посейдон" земельним ділянкам.

Сторони зазачили, що попереднім власником об`єкта нерухомого майна, яке розташовано за адресою АДРЕСА_2 бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_4» (нова назва - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») був ОСОБА_2 .

08.10.2009 ОСОБА_2 звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області з позовом до TOB "Посейдон" про встановлення постійного сервітуту.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 19.01.2010 у справі № 2-60/10 затверджено мирову угоду між сторонами, згідно якої згідно якої TOB «Пансіонат Посейдон» надає згоду на встановлення постійного безоплатного сервітуту відносно земельних ділянок в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820982200:09:000:455 та 4820982200:09:000:0456 з правом проїзду на транспортному засобі наявної пішохідної доріжки та дорогах, по дорозі зони дії обмеження (проїзд, прохід) площею 0, 0731 м. кв., шириною 4,5 м., довжиною 163 м., яка йде від вул. Морської, між територією б/в «Колос» та кінотеатром, спортивним майданчиком і б/в «Чайка - 10» і впирається в б/в «Ветерок»;

По дорозі площею 1480 м.кв., шириною 5 м., довжиною 296 м., яка йде від земельної ділянки б/в «Чайка - 2», яка належить гр. ОСОБА_2 і частково уздовж останньої також проходить уздовж будівлі «Поліклініки» і земель TOB «Везувій» та впирається в об`їздну дорогу б/в «Зоря» та з правом прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів інших ліній комунікацій по вказаній ділянці на відстані до 4 метрів від краю дороги за обоюдною згодою сторін, та з правом безоплатного проїзду на даній дільниці дороги особистого транспорту, службового та обслуговуючого б/в «Чайка - 2», яка належить гр. ОСОБА_2 ;

TOB «Пансіонат Посейдон» надає безперешкодний доступ до існуючих трубопроводів водопроводу, ліній електропередач, інших ліній комунікацій, які необхідні для експлуатації та роботи Пансіонату «Чайка - 2», який належить гр. ОСОБА_2 ;

По дорозі площею 220 м.кв., АДРЕСА_3 вздовж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , по території земельної ділянки TOB «Пансіонату Посейдон», до земельної ділянки б/в «Чайка - 2», яка належить гр. ОСОБА_1 з правом проходу, проїзду транспортних засобів та з правом прокладання комунікацій ліній електропередач та водопроводу за згодою сторін, встановлення інформаційно вказівних знаків і рекламного щита розміром 1x2 м., який встановлюється на межі земельної ділянки належної гр. ОСОБА_2 та TOB «Пансіонату Посейдон».

ОСОБА_2 згоден з встановленням постійного безоплатного сервітуту відносно земельної ділянки в межах території Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області з кадастровим номером 4820982200:09:000:0513 з правом проходу та проїзду на велосипеді, правом проїзду на транспортному засобі по наявних пішохідних доріжках та дорогах для обслуговування каналізаційної насосної станції, водяної насосної станції, трансформаторної електропідстанції, спального корпусу №2 «Пансіонату Посейдон», з правом експлуатації існуючих ліній електропередач, зв`язку, трубопроводів, напірної каналізаційної системи, інших ліній комунікацій по дорозі площею 1242 м.кв., шириною 6 м., довжиною 207 м., яка йде від земель гр. ОСОБА_2 до земель TOB «Пансіонату Посейдон», в тому числі з правом прокладання комунікацій ліній електропередач та водопроводу, каналізації за згодою сторін на ділянці дороги довжиною 64,2 та шириною 6 м., від земельної ділянки TOB «Пансіонату Посейдон» вздовж земельної ділянки Пансіонату «Чайку - 3» по території Пансіонату «Чайка - 2».

ОСОБА_2 надає безперешкодний доступ до існуючих трубопроводів напірної каналізації, водопроводу, ліній електропередач, інших ліній комунікацій, які необхідні для експлуатації та роботи TOB «Пансіонат Посейдон».

3.4. Договір сервітуту, укладений між ФОП Грінталс К. І. та Коблівською сільською радою.

25.10.2016 Грінталс К.І. звернулась до Коблівської сільської ради з заявою (вх. №1780 від 11.11.2016), в якій просила при укладанні договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:09:000:0455 між Коблівською сільською радою та ТОВ "Пансіонат Посейдон" передбачити у договорі встановлення земельного сервітуту та надати заявнику дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) частини земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:09:000:0455 площею 1000 м.кв (довжиною 100 м шириною 10м) наданої на даний час у довгострокову оренду ТОВ "Пансіонат Посейдон", на яку поширюється право встановлення земельного сервітуту в її інтересах на право проїзду транспортних засобів та проходу пішоходів до належної заявнику на праві власності земельної ділянки кадастровий номер 482098220:09:000:0513 по АДРЕСА_2 .

25.10.2016 Грінталс К.І. звернулась до директора ТОВ "Пансіонат Посейдон" з заявою від 25.10.2016, в якій просила надати згоду на встановлення земельного сервітуту на частині земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:09:000:0455 площею 1000 м.кв., наданої у довгострокову оренду ТОВ "Пансіонат Посейдон", на право проїзду транспортних засобів та проходу пішоходів до належної заявнику на праві власності земельної ділянки кадастровий номер 4820982200:09:000:0455.

Рішенням Коблівської сільської ради Миколаївської області від 10.02.2021 № 50 ІІІ сесії 8 скликання "Про дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж частини земельної ділянки в оренді, на яку поширюються право сервітуту" за результатами розгляду заяви ФОП Грінталс К. І. №1289-ЗР-02/2021 від 01.02.2021 вирішено:

- надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки комунальної власності в оренді, на які поширюються дії земельного сервітуту: Грінталс Катерині Іванівні площею 0,0500 га на право проходу та проїзду на велосипеді (07.01); на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (07.02); на право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів інших (07.03) із земельної ділянки кадастровий номер: 4820982200:09:000:0455, площею 2,8351 га комунальної власності, яка розташована по АДРЕСА_4 в межах території Коблівської сільської ради Миколаївської області;

- встановити, що рішення Коблівської сільської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки комунальної власності, на яку поширюється право земельного сервітуту є підставою для укладання договору встановлення земельного сервітуту;

- встановити строк дії земельного сервітуту 49 років.

На замовлення Грінталс К.І. , на підставі заяви 15.02.2021, договору № 019 від 15.02.2021 та технічного завдання на проведення робіт із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту від 15.02.2021, фізичною особою-підприємцем Коц Іриною Миколаївною, кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №014270 від 09.07.2020, виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту громадянці України Грінталс К.І. в межах території АДРЕСА_4 .

Відповідно до абз. 2. 5, 6 п. 1 пояснювальної записки даною технічною документацією із землеустрою передбачено встановити межі частини земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер земельної ділянки 4820982200:09:000:0455, на яку поширюється право сервітуту 07.02 - право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (0,0500 га), 07.01 - право проходу та проїзду на велосипеді (0,0500 га), 07.03 - право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (0,0500 га) згідно рішення 3 сесії 8 скликання Коблівської сільської ради № 50 від 10.02.2021 р.

За результатами кадастрової зйомки загальна площа земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 становить 2,8351 га. Встановлено межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, площа зони дії сервітутів становить 0,0500 га.

Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Рішенням Коблівської сільської ради Миколаївської області вішенням від 09.04.2021 № 38 V сесії 8 скликання "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки рекреаційного призначення, на яку поширюється право сервітуту" вирішено:

- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту громадянці України Грінталс Катерині Іванівні в межах території АДРЕСА_4 ;

- надати земельну ділянку, на яку поширюється право сервітуту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області Грінталс Катерині Іванівні площею 0,0500 га із земельної ділянки площею 2,8351 за кадастровим номером 4820982200:09:000:0455 га комунальної власності, на право проходу та проїзду на велосипеді (07.01); на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (07.02); на право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів інших (07.03), яка розташована по АДРЕСА_4 в межах території Коблівської сільської ради Миколаївської області, безоплатно;

- укласти з сільською радою договір про встановлення земельного сервітуту терміном на 49 років та провести державну реєстрацію відповідно до чинного законодавства.

15.04.2021 між Коблівською сільською радою (власник) та громадянкою Грінталс Катериною Іванівною (сервітуарій) укладено договір про встановлення земельного сервітуту від 15.04.2021.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 "Термін дії земельних сервітутів" договору цим договором встановлюється термін на 49 (сорок дев`ять) років.

Договір підписано сторонами.

Умовами договору сторони передбачили наступне:

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором власник встановлює сервітуарію право користування земельною ділянкою, зазначеною у пункті 1.3 цього договору (далі - земельна ділянка власника) на праві земельного сервітуту.

Відповідно до п. 1.3. договору частина земельної ділянки розміром 0,0500 га із земельної ділянки загальною площею 2,8351 га за кадастровим номером 4820982200:09:000:0455, цільове призначення - 07.01; 07.02; 07.03 (на право проходу та проїзду на велосипеді; на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; на право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку. трубопроводів інших (далі - земельна ділянка власника) розташована в межах території населеного пункту по АДРЕСА_4 та перебуває у комунальній власності Коблівської сільської ради (надалі - власник).

Відповідно до п. 3.3.1. договору власник зобов`язаний не здійснювати сервітуарію перешкод в користуванні нею земельними сервітутами на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору плата за земельну ділянку справляється виключно у грошовій формі (у гривнях). Розмір плати становить 1 416 грн. в рік у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земель с. Коблеве, затвердженою рішенням № 19 ХХІ сесії Коблівської сільської ради 6 скликання від 25.12.2012, враховуючи кумулятивне використання коефіцієнтів К-1,249; К-1,433; К-1,06.

Відповідно до п. 4.2 договору плата вноситься до Коблівської сільської ради (місцевий бюджет).

Відповідно до п. 7.4. договору невід`ємною частиною договору є:

- план (схема) земельної ділянки, на яку встановлюється сервітуту;

- акт встановлення та узгодження меж частини земельної ділянки в натурі (на місцевості), на яку встановлений земельний сервітуту;

- кадастровий план земельних ділянок з відображенням земельного сервітуту.

15.04.2021 між Коблівською сільською радою Миколаївської області та громадянкою України Грінталс Катериною Іванівною складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки від 15.04.2021, відповідно до якого сервітуарій приймає в строкове користування терміном на 49 (сорок дев`ять) років, частину земельної ділянки розміром 0,0500 га із земельної ділянки загальною площею 2,8351 га за кадровим номером 4820982200:09:000:0455, цільове призначення - право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; паво прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів інших (далі - земельна ділянка власника) розташована в межах території населеного пункту по АДРЕСА_4 та перебуває у комунальній власності Коблівської сільської ради (надалі - власник).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 260085271 від 04.06.2021, 31.05.2021 державним реєстратором зареєстровано право користування (сервітут) за сервітуарієм Грінталс Катериною Іванівною на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:09:000:0455, площею 2,8351.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-4811253482021 від 19.03.2021, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:09:000:0455 з цільовим призначенням 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, категорія земель: землі рекреаційного призначення, площею 2,8351 га, яка перебуває у комунальній власності, державна реєстрація земельної ділянки здійснена 13.08.2009 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 14.09.2007, у розділі відомості про земельний сервітут зазначено про наявність наступних земельних сервітутів:

- право проходу та проїзду на велосипеді, площа земельної ділянки на яку поширюється дія сервітуту 0,0500 га, строк дії сервітуту безстроково;

- право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, площа земельної ділянки на яку поширюється дія сервітуту 0,0500 га, строк дії сервітуту безстроково;

- право прокладення та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших ліній комунікацій, площа земельної ділянки на яку поширюється дія сервітуту 0,0500 га, строк дії сервітуту безстроково.

Листом № 12 від 17.05.2021 ТОВ "Пансіонат Посейдон" повідомив Коблівську сільську раду, що 17.05.2021 відповідачу ТОВ "Пансіонат Посейдон" стало відомо, що Коблівською сільською радою виділено сервітут відносно земельної ділянки, якою користується ТОВ "Пансіонат Посейдон", без погодження з користувачем та без його участі у прийнятті рішення. Крім того, згідно Ухвали Березанського районного суду Миколаївської області від 19.01.2010 року вже встановлено постійний сервітут відносно земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки, якою користується Грінталс К.І. , а саме прохід, проїзд.

3.5. Обставини на підтвердження створення перешкод позивачу у користуванні базою відпочинку.

Відповідно до довідки ДОП відділення поліції №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївської області від 23.05.2021 №2791/58-2021, 17.05.2021 Грінталс К.І. звернулася до служби 102 з повідомленням наступного змісту: сусід гр. ОСОБА_3 конфліктує з заявницею, з приводу території. Проведеною перевіркою встановлено, що Грінталс К.І. звернулася із заявою щодо вжиття заходів до гр. ОСОБА_3 , який в свою чергу відмовляється виконувати умови сервітуту виданий останній рішенням сесії сільської ради, отже факти, викладені у заяві гр. Грінталс К.І. носять характер цивільно-правових відносин, та рекомендовано звернутися із цивільно-правовим позовом в суд для вирішення питання по суті, у зв`язку з тим, що відсутній факт вчинення будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення.

3.6. Висновок експерта за результатами судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2023 призначено у справі № 915/53/22 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Регіональної торгово-промислової палати України в Миколаївської області Лєсків Світлані Анатоліївні.

На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:

1. Яким чином на сьогоднішній день можливий доступ людей та автомобільного транспорту (в тому числі прохід, проїзд на транспортному засобі) до бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ФОП Грінталс К.І. за адресою: АДРЕСА_2 ? Зазначити існуючі шляхи доступу (проходу, проїзду), та через які території вони проходять. Якщо існуючий доступ до бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" є ускладненим, зазначити чим саме (по кожному проходу (проїзду)). Зазначити ті наявні шляхи доступу, які проходять через територію земельної ділянки з кадастровим № 4820982200:09:000:0455, орендованої ТОВ "Пансіонат Посейдон".

2. Чи є земельний сервітут, встановлений згідно з договором від 15.04.2021, укладеним між Коблівською сільською радою та ФОП Грінталс К.І. відносно земельної ділянки з кадастровим № 4820982200:09:000:0455, необхідним для доступу людей та автомобільного транспорту до бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ФОП Грінталс К.І. по АДРЕСА_2 , з урахуванням фактичних умов існуючого доступу?

3. Чи є земельний сервітут, встановлений згідно договору від 15.04.2021 укладеному між Коблівською сільською радою та ФОП Грінталс К.І., найменш обтяжливим для використання ТОВ "Пансіонат Посейдон" орендованої земельної ділянки з кадастровим № 4820982200:09:000:0455?

22.01.2024 до суду від судового експерта Лєсків С.А. (вх. №847/24 від 22.01.2024) надійшов висновок № 125-073 судової земельно-технічної експертизи по матеріалам господарського справи № 915/53/22 від 16.01.2024.

Щодо першого питання експертом надано наступні висновки.

Земельна ділянка, що розташована в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської обл. за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, вул. Морська, 154/1, складається з трьох земельних ділянок з кадастровими номерами: 4820982200:12:041:0032; 4820982200:12:041:0031; 4820982200:12:041:0030, загальною площею 1,0991 га, та належать Грінталс К.І. на праві приватної власності.

На вказаних земельних ділянках розташовані дачний будинок та база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які знаходяться у приватній власності Грінталс К. І .

Оскільки ФОП Грінталс К.І. є власником трьох вказаних земельних ділянок, та відповідно, має можливість вільного проходу, проїзду між ними, експерт розглядає зазначені три земельних ділянки загальною площею 1,0991 га разом, як єдину земельну ділянку (масив) бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ФОП Грінталс К.І. (далі - земельна ділянка бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3"),

Земельна ділянка загальною площею - 1,0991 га. бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3", неправильної багатокутної форми, захищена з усіх боків фізичними межами, розташована в серединній частині по периметру якої знаходяться земельні ділянки баз відпочинку : ТОВ "Пансіонат Посейдон", гр. ОСОБА_4 , "ІНФОРМАЦІЯ_5", " ІНФОРМАЦІЯ_7", "ІНФОРМАЦІЯ_6" ДП "ІНФОРМАЦІЯ_8", до земельної ділянки бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" окремого індивідуального під`їзду та підходу, не встановлено.

До земельної ділянки бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_3 " окремий індивідуальний під`їзд, підхід з АДРЕСА_4 - відсутній.

Дослідивши на місці, експертом пропонуються варіанти можливих шляхів доступу людей та автомобільного транспорту ( в тому числі прохід, проїзд на транспортному засобі) до бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ФОП Грінталс К.І. за адресою: Миколаївська область Миколаївський район с. Коблеве вул.. Морська, 154/1, а саме:

Варіант 1. Існуючий доступ від вул. Морської.

В даний час доступ людей та автомобільного транспорту (прохід, проїзд) до бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" здійснюється від вул. Морської по дорозі довжиною - 159,5 м., шириною - 3,7 м., ширина узбіччя з одного боку - 1,4 м. та з другого боку - від 2,70 м. до 3,20 м., яка проходить по земельній ділянці бази відпочинку "Пансіонат Посейдон", і далі, поворотом вліво по дорозі шириною - 4,2 м. довжиною - 47',62 м., яка проходить по земельній ділянці бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_7" (кадастровий номер 4820982200:09:000:0539, площа 0,3368 га), до існуючої огорожі з воротами земельної ділянки б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3".

Даний проїзд та прохід проходять через земельні ділянки ТОВ «Пансіонат Посейдон» і б/в «ІНФОРМАЦІЯ_7», зі слів представника позивача в літній період ці дороги найбільш загружено автомобільним транспортом вказаних баз відпочинку.

Варіант 2. Можливий варіант доступу до б/в з АДРЕСА_4 .

Доступ людей та автомобільного транспорту (прохід, проїзд) до б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3" можливий від вул. Миколаївської по земельній ділянці ТОВ "Пансіонат Посейдон" кадастровим номером 4820982200:09:000:0456, площею 1,6485 га, по дорозі довжиною - 209,0 м., шириною - 5,5 м. з тротуаром шириною 2,5 м., через ворота шириною 7,8 м. та хвіртку існуючої огорожі земельної ділянки ТОВ "Пансіонат Посейдон", і далі по території ТОВ "Пансіонат Посейдон" довжиною 39,4 м. до існуючих воріт бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" шириною - 3,7м. Далі до спального корпусу б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3" та прилеглої території можливий тільки прохід людей через частину земельної ділянки на якій розташована будівля трансформаторної підстанції б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3", вихід до спального корпусу через хвіртку.

Варіант 3. Можливий доступ до б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3" згідно земельного сервітуту.

15.04.2021 між Коблівською сільською радою укладено та Грінталс Катериною Іванівною укладений Договір про встановлення земельного сервітуту, згідно якого Коблівська сільська рада ("Власник" за договором) встановлює Грінталс К.І. ("Сервітуарій" за договором) право користування земельною ділянкою, зазначеною в п. 1.3. цього договору, а саме частиною земельної ділянки розміром 0,0500 га із земельної ділянки загальною площею 2,8351 га за кадастровим номером 4820982200:09:000:0455, яка розташована в межах території населеного пункту по АДРЕСА_4 та перебуває у комунальній власності Коблівської сільської ради, на право проходу та проїзду на велосипеді, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших, терміном на 49 років.

На час обстеження, вся територія земельної ділянки ТОВ "Пансіонат Посейдон" кадастровий номер 4820982200:09:000:0455 з боку вул. Морської огороджена сіткою "рабіца" по металевим стовпам, а там, де встановлений земельний сервітут, з боку вул. Морської наявні ворота для входу, за якими в бік території б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3" іде пішохідна доріжка з бетонної плитки довжиною 76,20м. шириною 2,5м., яка не експлуатується тривалий час судячи з того, що заросла травою; проїзд для транспортних засобів через територію земельного сервітуту від вул. Морської до б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3" відсутній.

Експерту не надано інформації та документів та при дослідженні на місці не виявлено обставин, які б свідчили про наявність перешкод у проході людей та проїзді автотранспорту по території земельної ділянки ТОВ "Пансіонат Посейдон", через яку проходить земельний сервітут, зокрема на цій території відсутні будь-які будівлі та споруди, які б перешкоджали проходу людей та проїзду автотранспорту.

Варіант 4. Доступ до б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3" з

АДРЕСА_5 " межує з територією б/в "ІНФОРМАЦІЯ_5" ( ОСОБА_4 ), та через належну Грінталс К.І , земельну ділянку площею 0,0270 га кадастровим номером 4820982200:12:041:0030 існує прохід від існуючих металевих воріт б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3" до виходу через распашні рішотчасті фігурні ворота на територію б/в " АДРЕСА_6 до б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3." по земельній ділянці б/в "ІНФОРМАЦІЯ_5" ( ОСОБА_4 ) до вул. Морської не вдасться можливим, в зв`язку з забудовою земельної ділянки б/в "ІНФОРМАЦІЯ_5" будівлями та спорудами.

Варіант 5. Доступ до б/в "ІНФОРМАЦІЯ_3" з вул. Морській уздовж межі "ІНФОРМАЦІЯ_5 по зем. ділянці бази відпочинку Пансіонат Посейдон.

Експерт зазначає, що представник ТОВ "Пансіонат Посейдон" під час обстеження запропонував, замість встановленого сервітуту, організувати проїзд та прохід людей до бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_3" з вул. Морської по земельній ділянці ТОВ "Пансіонат Посейдон" вздовж межі суміжного землекористування з базою відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_5" довжиною - 39,5м. шириною - 6,0 м.

Щодо другого питання експерт зазначив, що визначити, чи є необхідним для доступу людей, автомобільного транспорту до бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ФОП Грінталс К.І. з врахуванням фактичних умов та існуючих ускладнень доступу людей та транспортних засобів до бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_3 " ФОП Грінталс К.І. за адресою: АДРЕСА_2 земельний сервітут, встановлений згідно з договором від 15.04.2021, укладеним між Коблівською сільською радою та ФОП Грінталс К.І. щодо земельної ділянки кадастровим номером 4820982200:09:000:0455, не є технічним питанням, а є оціночним питанням правового характеру, тому виходить за межі дослідження судової земельно-технічної експертизи

Щодо третього питання експерт зазначив, що визначити, чи є земельний сервітут, встановлений згідно договору від 15.04.2021 укладеному між Коблівською сільською радою та ФОП Грінталс К.І., найменш обтяжливим для використання ТОВ "Пансіонат Посейдон" орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:09:000:0455 не є технічним питанням та виходить за рамки компетенції судового експерта будівельника.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Висновок експерта прийнято судом до розгляду, підстави для відхилення висновку експерта в суду відсутні.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Правове регулювання прийняття органами державної влади та органами місцевого самоврядування рішень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (див. пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).

4.2. Правове регулювання недійсності договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Аналогічний спосіб захисту прав передбачено ст. 20 ГК України.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова КГС ВС від 19.09.2023 № 910/19668/21).

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 715/310/22 (61-9464св22)).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тлумачення ст. 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;

наявність підстав для оспорення правочину;

встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 715/310/22 (61-9464св22)).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 26.05.2023 № 905/77/21; постанова КГС ВС від 19.09.2023 № 910/19668/21; постанова КЦС ВС від 04.10.2023 № 291/1450/21).

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 26.05.2023 № 905/77/21).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова КГС ВС від 19.09.2023 № 910/19668/21; постанова КЦС ВС від 04.10.2023 № 291/1450/21).

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17).

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 26.05.2023 № 905/77/21).

4.3. Правове регулювання наслідків недійсності правочину.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Об`єднана палата наголошує, що, фактично уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч. 1 ст. 216, ст. 387, ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України) (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 26.05.2023 № 905/77/21; постанова КГС ВС від 19.09.2023 № 910/19668/21).

Водночас об`єднана палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 сформувала висновок про те, що:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

4.4. Правове регулювання права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

4.5. Передача земельних ділянок державної власності до комунальної власності.

Відповідно до п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012, який набрав чинності 01.01.2013, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Відповідно до п. 7, 9 Закону № 5245-VI з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав чинності 27.05.2021 року, доповнено Розділ X «Перехідних положень» Земельного кодексу України пунктом 24.

Відповідно абз. 1-12 п. 24 Розділу Х ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

4.6. Правове регулювання земельного сервітуту.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Сервітут не підлягає відчуженню.

У разі встановлення земельного сервітуту для спорудження лінійного об`єкта енергетичної інфраструктури, іншого об`єкта законом або договором про встановлення земельного сервітуту може бути встановлена умова щодо переходу права земельного сервітуту до нового власника такого об`єкта при переході права власності на нього.

Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються у разі встановлення земельних сервітутів на земельній ділянці державної, комунальної власності, що сформована відповідно до частини третьої статті 100 цього Кодексу з метою встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

4.7. Правове регулювання договірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

4.8. Правове регулювання негаторного позову.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі ст. 391 ЦК України (негаторний позов).

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не для захисту права володіння, яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 71)).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (п. «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України).

4.9. Способи захисту прав.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (постанова Верховного Суду від 22.02.2021 у праві № 910/18772/19).

Подібні висновки викладені в постановах КГС ВС від 28.05.2020 № 917/750/19; від 21.01.2020 № 910/17434/18.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56)).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 68)).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

Суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права (постанова КГС ВС від 19.05.2020 № 910/9167/19).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту (постанова КГС ВС від 28.05.2020 № 917/750/19; постанова КГС ВС від 21.05.2020 № 920/551/19).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як вказано вище, 31.10.2007 між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Посейдон" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 31.10.2007 строком на 49 років, відповідно до умов якого в оренду передано земельні ділянки загальною площею 4,4836 га забудованих і земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі, в тому числі 4,4836 га кемпінгів, будинків відпочинку або проведення відпусток із земель державної власності (запасу), які знаходяться за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Кадастрові номери 4820982200:09:000:0455, 4820982200:09:000:0456.

В силу п. 24 розділу X «Перехідних положень» ЗК України земельні ділянки з кадастровими номерами 4820982200:09:000:0455, 4820982200:09:000:0456 перейшли до комунальної власності, а повноваження щодо розпорядження вказаними земельними ділянками - до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

При цьому, згідно з абз. 11 п. 24 розділу X «Перехідних положень» ЗК України перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Рішенням Коблівської сільської ради Миколаївської області від 09.04.2021 № 38 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту громадянці України Грінталс Катерині Іванівні в межах території АДРЕСА_4 , а також надано земельну ділянку, на яку поширюється право сервітуту.

Судом також встановлено, що 15.04.2021 між Коблівською сільською радою (власник) та громадянкою Грінталс Катериною Іванівною (сервітуарій) укладено договір про встановлення земельного сервітуту від 15.04.2021 строком на 49 років, відповідно до умов якого власник встановив сервітуарію на праві земельного сервітуту право користування частиною земельної ділянки розміром 0,0500 га із земельної ділянки загальною площею 2,8351 га за кадастровим номером 4820982200:09:000:0455 (право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів тощо). Право земельного сервітуту є платним.

15.04.2021 між Коблівською сільською радою Миколаївської області та громадянкою України Грінталс Катериною Іванівною складено та підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки від 15.04.2021.

Щодо зустрічного позову в частині скасування рішення Коблівської сільської ради Миколаївської області № 38 від 09.04.2021, то суд зазначає, що зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням. Отже, вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Враховуючи викладене, судом відмовлено в зустрічному позові в цій частині.

Щодо зустрічного позову в частині визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту, укладеного 15.04.2021 року між Коблівською сільською радою та громадянкою України Грінталс Катериною Іванівною , то суд зазначає наступне. ТОВ «Пансіонат Посейдон» не є стороною оспорюваного договору, проте в розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України є заінтересованою особою, яка має право звернутись до суду із відповідним позовом. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про встановлення земельного сервітуту від 15.04.2021 власником Коблівською сільською радою передано сервітуарію Грінталс К. І. земельну ділянку в користування, про що підписано акт прийому-передачі, тобто договір між сторонами виконувався / виконується.

Як зазначено судом вище, позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Враховуючи, що ТОВ «Пансіонат Посейдон» заявлено зустрічну позовну вимогу про визнання недійсним договору без застосування наслідків недійсності правочину, судом відмовлено в зустрічному позові в цій частині, оскільки заявлена вимога не є ефективним способом захисту прав.

Враховуючи вищевикладене, в зустрічному позові судом відмовлено.

Щодо первісного позову, то суд зазначає наступне.

Як вказано вище, договір про встановлення земельного сервітуту від 15.04.2021 укладено між Коблівською сільською радою (власник) та громадянкою Грінталс Катериною Іванівною (сервітуарій).

Відповідно до ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

В силу приписів ст. 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Оскільки ТОВ «Пансіонат Посейдон» не є стороною договору, відповідно на нього не можуть покладатись будь-які обов`язки за вказаним договором, тобто договір від 15.04.2021 не створює жодних прав та обов`язків для юридичної особи.

Суд також зазначає, що приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України передбачено способи захисту прав. В спірному випадку позивачем заявлено позовну вимогу про «зобов`язання відповідача не перешкоджати позивачу здійснити демонтаж частини паркану, яким огороджена земельна ділянка … , на яку поширюється земельний сервітут, встановлений договором про встановлення земельного сервітуту, укладеним 15.04.2021 року між Коблівською сільською радою і Грінталс Катериною Іванівною, і встановити в місцях демонтованого паркану ворота…».

Отже, фактично позивачем в одній позовній вимозі сформульовано вимоги, які мають ознаки як негаторного, так і зобов`язально-правового способу захисту, які (способи захисту) є взаємовиключними. Крім того, позивач фактично просить суд «зобов`язати відповідача не перешкоджати позивачу…» (утриматись від вчинення дій) «… здійснити демонтаж частини паркану і встановити ворота» (активні дії з демонтажу та встановлення воріт покладаються на позивача). Відповідач є зобов`язаною особою, тобто особою, якій пред`явлено позовну вимогу. Проте, фактично зі змісту позовної вимоги обов`язок здійснити демонтаж паркану і встановити ворота покладається на позивача, що суперечить ч. 3, 4 ст. 45 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові в цій частині, оскільки договір про встановлення земельного сервітуту не покладає жодних обов`язків на ТОВ «Пансіонат Посейдон», а демонтаж належного йому майна порушуватиме право власності останнього (ст. 317, 319, 321 ЦК України).

Щодо позовної вимоги про «зобов`язання відповідача не перешкоджати позивачу та будь-яким іншим особам… в праві проходу, праві проїзду на велосипеді, проїзду по наявному транспортному шляху, праві прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших ліній комунікацій … через частину земельної ділянки…, на яку поширюється сервітут, встановлений договором від 15.04.2021 року про встановлення земельного сервітуту, укладеним між Коблівською сільською радою та Грінталс Катериною Іванівною », то в цій частині суд зазначає наступне.

По-перше, аналогічно попередній вимозі оскільки договір про встановлення земельного сервітуту не покладає жодних обов`язків на ТОВ «Пансіонат Посейдон», в суду відсутні правові підстави для покладення на відповідача ТОВ «Пансіонат Посейдон» будь-яких обов`язків, не передбачених законом, а також договором, стороною якого він не є. По-друге, друга позовна вимога фактично спрямована на захист необмеженого та невизначеного кола осіб, натомість, за приписами ГПК України позивач звертається за захистом свого порушеного права. По-третє, вказана вимога фактично спрямована на ймовірне порушення в майбутньому прав позивача, проте, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях. Водночас, оскільки договір сервітуту не покладає обов`язків на відповідача, то в суду відсутні підстави для тверджень про можливість порушення прав позивача в майбутньому, виходячи з поданих до матеріалів даної господарської справи доказів.

Враховуючи вищевикладене, в первісному позові судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 4 962, 00 грн. покласти на позивача за первісним позовом ФОП Грінталс К. І.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 4 962, 00 грн. покласти на позивача за зустрічним позовом ТОВ «Пансіонат Посейдон».

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В первісному позові відмовити.

В зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повний текст рішення складено 02.08.2024

Суддя Е.М. Олейняш

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення07.06.2024
Оприлюднено06.08.2024
Номер документу120798685
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Судовий реєстр по справі —915/53/22

Ухвала від 11.12.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 25.11.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 30.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 23.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 23.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 12.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 10.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 02.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 02.09.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Рішення від 07.06.2024

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Олейняш Е. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні