Рішення

від 17.07.2024 по справі 920/431/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.2024м. СумиСправа № 920/431/24

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ ГРУП»

до відповідача: Головного управління державної податкової служби у Сумській області

про припинення податкової застави

за участю представників сторін:

від позивача: Шумило О.М.(в режимі відеоконференції)

від відповідача: ОСОБА_1

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить припинити податкову заставу, від 27 вересня 2022 року, номер 123, транспортного засобу марки AUDI, модель A 4, 2007 року випуску, тип кузова: седан В, колір сірий, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АБВ ГРУП» (вул. Дніпровська Набережна , буд. 17 - Ж, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 41394736), із виключенням запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Позов обґрунтовано тим, що позивач придбав на публічних торгах рухоме майно, проте під час вчинення дій по його реєстрації у сервісному центрі МВС йому стало відомо про численні обтяження у вигляді податкової застави, обтяжувачем є відповідач. Після звернення до відповідача ним було отримано відмову у припиненні обтяження майна, що порушує його права як власника Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд ухвалою від 30.04.2024 прийняв до розгляду позов та відкрив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 29.05.2024.

Розгляд справи 29.05.2024 не відбувся, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 29.05.2024 підготовче засідання відкладене на 12.06.2024.

05.06.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх. №3293), у якому просить суд відмовити у позові, оскільки у відповідача були відсутні підстави, визначені Податковим кодексом України, для звільнення майна ОСОБА_2 , зазначеного в акті опису майна від 27.09.2022 №123, а отже відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ухвали суду від 12.06.2024 закрите підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 17.07.2024.

17.07.2024 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення (вх №2087) в обґрунтування позовних вимог.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення, викладені у заявах по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 жовтня 2019 року у справі №638/3233/19 ухвалено стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОКПП НОМЕР_4 грошові кошти.

Під час вчинення виконавчих дій по виконанню зазначеного рішення суду виявлене рухоме майно ОСОБА_2 було виставлене на публічні торги, організатором яких є Державне підприємство «СЕТАМ».

9 жовтня 2023 року відбулися електронні торги щодо рухомого майна належного боржнику ОСОБА_2 , а саме: автомобіля марки AUDI, модель A 4, 2007 року випуску, тип кузова: седан В, колір сірий, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , за результатом проведення яких, ТОВ «АБВ Груп» визнано переможцем цих торгів, що підтверджується Актом про проведений електронний аукціон від 17.10.2023 року.

Крім того, актом про проведений електронний аукціон від 17.10.2023 року підтверджено, що рухоме майно придбано позивачем за 189998 грн 10 коп. При цьому кошти за придбане майно в розмірі 189998 грн 10 коп сплачено на депозитний рахунок приватного виконавця та 3013 грн 65 коп. сплачено на рахунок організатора аукціону.

Під час вчинення дій по реєстрації придбаного на аукціоні майна у сервісному центрі МВС позивачем було виявлено численні обтяження, зокрема, згідно акту опису від 27 вересня 2022 року, номер 123. Обтяжувач: Головне управління ДПС у Сумській області, код 43995469, тип обтяження податкова застава.

7 грудня 2023 року приватний виконавець Ярмоленко О.В. надіслав вимогу за номером 288814 про припинення зазначеного вище публічного обтяження на реалізоване майно, але Головне управління ДПС у Сумській області надало відповідь від 26 грудня 2023 р №18137, у якій відмовило у припиненні обтяженні майна автомобіля марки AUDI, модель A 4, 2007 року випуску, тип кузова: седан В, колір сірий, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 у зв`язку з відсутністю правових підстав.

14 березня 2024 р. позивач надіслав відповідачу вимогу щодо припинення вказаного публічного обтяження на реалізоване майно, але відповідач надав відповідь від 26 березня 2024 р., у якій відмовив у припиненні обтяженні майна.

Відтак, позивач був змушений звернутися до суду із позовом про припинення податкової застави вище вказаного рухомого майна.

Предметом спору у цій справі є усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави, зокрема на підставі статті 391 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Статтею 93 Податкового Кодексу України визначено підстави звільнення майна з податкової застави.

Згідно із пунктом 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Із аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їхнього проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином.

Ураховуючи той факт, що на час розгляду справи майно реалізовано і право власності на це майно набув позивач в якості внеску до статутного капіталу від учасника товариства (який в свою чергу придбав його на електронних торгах), то має місце спір про право позивача, оскільки наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан його речового права на спірне майно.

За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частин четвертої-шостої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Відповідно до пунктів 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Згідно п. 1 Розділу І Порядку реалізації арештованого майна, електронні торги продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до п.8 Розділу X Порядку № 2831, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно та є підставою для подальшого оформлення переможцем торгів права власності на придбане нерухоме майно.

Пунктом 9 Розділу X Порядку № 2831 встановлено, що у разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Таким чином, відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Як наслідок, транспортний засіб марки AUDI, модель A 4, 2007 року випуску, тип кузова: седан В, колір сірий, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який 17 жовтня 2023 року шляхом електронних торгів придбав позивач, є власністю позивача і він є добросовісним набувачем спірного майна.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що свідчили б про визнання в установленому порядку результатів аукціону, який відбувся 09.10.2023 р., недійсними. Тобто, правочин купівлі-продажу спірного майна на електронних торгах є правомірним, оскільки інше не встановлено законом або судом.

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17.

Таким чином, власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд, урахувавши наведені положення законодавства, дослідивши обставини та зібрані у справі докази дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є належним та власник майна має право вимагати усунення перешкод права розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, а саме шляхом припинення податкової застави, а тому у відповідності до вказаних положень законодавства, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Подібні висновки викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі №906/1063/18.

Як встановлено судом, реалізоване рухоме майно на електронному аукціоні знаходиться у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОКПП НОМЕР_4 , якій майно належало до торгів.

На момент розгляду цієї справи позивач є добросовісним набувачем права власності на це майно.

Матеріали справи не містять і судом не встановлено, що були оскаржені будь-які дії позивача пов`язані із набуттям права власності на майно з будь-яких міркувань, в тому числі щодо обмеження права користування або розпорядження власним майном.

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Цивільного кодексу, Закону України «Про виконавче провадження», особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

Щодо стосується положень податкового законодавства стосовно податкової застави та їх поширення на спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (пп.88.1., 88.2. ст.88, пп.89.3., 89.8. ст.89 ПКУ).

На теперішній час ст.93 ПКУ визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.

Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (п.93.1., 93.2. ПКУ).

Між тим, дані положення ПКУ встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна боржника, яким позивач не є. Тобто, положення ст.93 ПКУ на спірні правовідносини не розповсюджуються та застосуванню не підлягають.

Позивач є добросовісним набувачем спірного майна, право на яке набуто ним за результатами електронного аукціону в межах виконавчого провадження.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з одного боку позивач, набувши майно за результатами електронного аукціону в межах виконавчого провадження, не може належним чином реалізувати права власника, а з іншого, майно, яке перебуває в податковій заставі, не може бути спрямоване на погашення боргу боржника (в даному випадку ОСОБА_2 ). Тобто, жодна особа не може вчинити дій щодо розпорядження цим майном.

Судом встановлено, що в Податковому кодексі не передбачено право нового власника нерухомого майна щодо автоматичного звільнення майна з податкової застави придбаного ним на прилюдних торгах у виконавчому провадженні. Прямо це питання також не регулюється будь-якими іншими нормами законодавства України.

Відповідно до частини десятої статті 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

Суд враховує, що подібні правовідносини регулює статті 28 Закону України «Про заставу», відповідно до якої застава припиняється у разі примусового продажу заставленого майна, та ст.17 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої іпотека припиняється у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону.

З правового аналізу змісту правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що такі правовідносини подібні за своїм змістом до відносин, які регулюються Законами України «Про заставу» та «Про іпотеку, а тому наявні правові підстави для застосування аналогії закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.ч.1, 2 ст.16 ЦК України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317, ч.ч.1, 2 ст.321, ч.ч.1, 2 ст.386, ч.1 ст.391 ЦК України).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, як встановлено судом, позивач є власником рухомого майна автомобіля марки AUDI, модель A 4, 2007 року випуску, тип кузова: седан В, колір сірий, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , та за умови зареєстрованої податкової застави (запис про обтяження №30055576 від 27.09.2022) відносно особи, яка є боржником зі сплати податків та не є власником цього майна, позбавлений права вільно на власний розсуд розпоряджатись своїм майном.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Враховуючи викладене, є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовна вимога про припинення податкової застави рухомого майна: автомобіля марки AUDI, модель A 4, 2007 року випуску, тип кузова: седан В, колір сірий, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 .

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позов задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ ГРУП» до відповідача: Головного управління державної податкової служби у Сумській області про припинення податкової застави - задовольнити повністю.

2.Припинити податкову заставу (номер запису про обтяження: 30055576 від 27.09.2022 року, акт опису майна від 27 вересня 2022 року №123) транспортного засобу марки AUDI, модель A 4, 2007 року випуску, тип кузова: седан В, колір сірий, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «АБВ ГРУП» (вул. Дніпровська Набережна, буд. 17 - Ж, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 41394736), із виключенням запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

3. Стягнути з Головного управління державної податкової служби у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ ГРУП» (вул. Дніпровська Набережна, буд. 17 - Ж, м. Київ, 02081, код ЄДРПОУ 41394736) 6056 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «АБВ ГРУП» наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 3 резолютивної частини даного рішення.

Оскільки з 22.07.2024 по 02.08.2024 включно суддя Резніченко О.Ю. перебувала у відпустці, повне судове рішення складено 05.08.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко