Рішення

від 01.08.2024 по справі 925/1454/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1454/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від прокуратури: Барбаш О.А.

від першого позивача: не з`явився (клопотання про розгляд без участі);

від відповідача: Моцайко В.С. адвокат за довіреністю; Борисов Д.В.- за довіреністю;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Керівника Смілянської окружної прокуратури ( м. Сміла, Черкаська область) в інтересах держави в особі Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області ( с. Степанці, Черкаській район, Черкаська область) та Степанецького сільського комунального підприємства "Благоустрій" (с. Степанці, Черкаський район, Черкаська область) до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" ( м. Черкаси) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та створеного ним комунального підприємства з вимогами:

- визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 30.06.2021, № 3 від 25.08.2021, № 4 від 02.09.2021, № 6 від 29.09.2021, № 7 від 29.09.2021, № 8 від 26.10.2021, № 9 від 26.10.2021, № 10 від 26.11.2021, № 11 від 26.11.2021 до договору № 71101000879 на постачання електричної енергії від 13.04.2021 укладеного між Степанецьким сільським комунальним підприємством "Благоустрій" та товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" ;

- стягнути заборгованість в розмірі 211 933,54 грн. на користь Степанецького сільського комунального підприємства "Благоустрій";

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 04.03.2024 суд прийняв до розгляду заяву Смілянської окружної прокуратури від цієї ж дати (а.с. 125 том 2), про часткову зміну предмету позову та задовольнив її повністю.

Даною заявою прокурор просить стягнути кошти в розмірі 211 933,54 грн. не на користь Степанецького сільського комунального підприємства "Благоустрій", а на користь першого позивача - Степанецької сільської ради ОТГ, як уточнення до позовних вимог в частині визначення особи, яка має бути стягувачем за позовом.

Одночасно, за клопотанням прокурора, Другого позивача, Степанецьке сільське комунальне підприємство "Благоустрій" (с. Степанці, Черкаський район, Черкаська область), суд залучив до справи в якості третьої особи на стороні позивача, бо прокурор остаточно визначився зі стягувачем спірних коштів - це Степанецька сільська рада.

Позивач, Степанецька сільська рада, клопотаннями просить справу розглядати без участі свого представника. Від третьої особи представник не з`явився. Явка учасників справи обов`язковою не визнавалася.

Для підготовки сторін до дебатів суд оголошував перерву в засіданні до 01 серпня 2024 року.

30 липня 2024 року в справу від прокурора надійшло клопотання від 29.07.2024 про повернення до стадії підготовчого провадження для вчинення прокурором процесуальних дій по залученню до участі у справі в якості співвідповідача Степанецького сільського комунального підприємства "Благоустрій".

Представник прокуратури просить суд клопотання задовольнити, а представники відповідача ТОВ "Черкасиенергозбут" просять у його задоволенні відмовити.

Суд залишив без задоволення клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження з огляду на наступне:

Вказане клопотання від 29.07.2024 прокурором подано перед дебатами у справі.

При зверненні до суду прокурор в якості відповідача за вимогою про визнання недійсним двостроннього правочину у вигляді Додаткових угод до договору № 71101000879 на постачання електричної енергії від 13.04.2021 укладеного між Степанецьким сільським комунальним підприємством "Благоустрій" та товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут", визначив лише Товариство.

При цьому Степанецьке сільське комунальне підприємство "Благоустрій" було визначено прокурором як другий позивач.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

В межах підготовчого провадження суд розглянув та задовольнив клопотання прокурора про визначення Степанецькому сільському комунальному підприємству "Благоустрій" статусу третьої особи замість позивача.

В інтересах даного підприємства прокурор заявляти позови не може, оскільки це не орган чи суб`єкт владних повноважень, наділений державою правом захищати її інтереси у спірних відносинах.

За правилами ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Прокурор просить суд повернутися із стадії дебатів у стадію підготовчого провадження для того щоб подати клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Степанецьке сільське комунальне підприємство "Благоустрій", мотивуючи зміною практики в питанні, що за позовами про визнання правочину недійсним відповідачами завжди мають бути обидві сторони договору, якщо позов про це подано іншою зацікавленою особою.

Клопотання про залучення співвідповідачем цього підприємства в порядку ч. 3 ст. 48 ГПК України прокурор не подавав і підстав для цього не доводив.

Суд погоджується із запереченнями відповідача проти задоволення клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження для вчинення процесуальної дії по залученню співвідповідача у справі, виходячи з наступного:

За правилами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно п. 4) ч. 5 ст. 13 ГПК суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідач заперечує та наводить судову практику Верховного суду з 2019 року по даний час, що у позовах заінтересованих осіб про визнання правочинів недійсними належними відповідачами завжди є обидві сторони правочину.

Такий підхід є логічним навіть з тієї підстави, що якщо договір визнати недійсним лише щодо однієї сторони договору, то друга сторона щодо недійсності цього договору відносно себе та застосування наслідків недійсності опиняється у ситуації правової невизначеності та невирішеності спору.

При обговоренні клопотання прокурора про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження представники відповідача чітко вказали, що відсутність в даному спорі у складі сторони відповідача обох сторін правочину, на переконання представників, є самостійною підставою для відмови в позові, на підставі чого відповідач хоче виграти спір.

За таких обставин, на думку суду, повернення до стадії підготовчого провадження саме для упередження прокурором негативних для себе наслідків при вирішенні спору і залучення співвідповідача, буде грубим порушенням принципу змагальності сторін та безсторонності суду при вирішенні спору.

Доводи прокурора про те, що керуючись позиціями Верховного Суду суди безумовно повертаються до підготовчого провадження саме для вчинення зацікавленою стороною необхідної їй процесуальної дії, суд відхиляє.

У наведеній з даного питання прокурором практиці, ВС вказує про наявність для цього "певних обставин", як-то неотримання стороною на стадії підготовчого провадження доказів з процесуальними документами від іншої сторони, замовчування стороною вагомих обставин, що потребувало б вчинення певних дій на стадії підготовчого провадження та ін.

У конкретних обставинах справи № 925/1454/22 мова йде про потребу прокурора у поверненні до стадії підготовчого провадження для залучення співвідповідача, що за правилами ст. 48 ГПК мав би здійснити суд без заперечень, лише на підставі заяви прокурора, який користується правами позивача.

Однак саме на незалученні в якості співвідповідача другої сторони правочину, ТОВ "Черкасиенергозбут" будує свою лінію захисту проти поданого позову і саме від належного складу сторін спору в тому числі, залежить його результат.

Задоволення клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження надасть стороні позивача перевагу за допомогою дій суду, що засвідчить небезсторонність суду у вирішенні спору.

При цьому доводи прокурора про те, що суд повинен оцінювати та вирішувати клопотання прокурора також з позиції процесуальної економії, щоб упередити повторне звернення прокурора із аналогічним позовом вже із залученням обох сторін правочину, суд відхиляє, як таке, що не може мати впливу на обов`язок суду забезпечити змагальність процесу та безсторонність суду.

З підстав викладеного клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження до задоволення не підлягає.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи і заперечення сторін, подані в ході розгляду справи і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

За заявленим позовом прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 30.06.2021, № 3 від 25.08.2021, № 4 від 02.09.2021, № 6 від 29.09.2021, № 7 від 29.09.2021, № 8 від 26.10.2021, № 9 від 26.10.2021, № 10 від 26.11.2021, № 11 від 26.11.2021 до договору № 71101000879 на постачання електричної енергії від 13.04.2021 укладеного між Степанецьким сільським комунальним підприємством "Благоустрій" та товариством з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут".

Позов прокурором подано в інтересах держави в особі Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України дійсність правочину може заперечуватись як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду у постанові від 26.01.2022 року в справі № 917/2041/20, у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору, як відповідачі, мають залучатись усі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна з них.

Верховний Суд окремо відзначає, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у господарському (судовому) процесі": сторонами в господарському (судовому) процесі є такі її учасники: позивач і відповідач, особи, які вказані у статті 4 ГПК України (частина 1 статті 45 ГПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Визначення відповідачів як одного із видів суб`єктів господарського процесу є правом позивача. Проте саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ГПК України, ураховуючи завдання господарського судочинства має визначити характер спірних правовідносин та суб`єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.

З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси позивача саме від відповідача (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Звідси належним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктами порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Згідно положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 цього ж Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 цієї ж статті Цивільного кодексу України).

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (що і має місце у даній справі), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Як неодноразово вказував Верховний Суд (див. наприклад постанови від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18) у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

Позаяк Позивачем при оспорюванні згаданих договорів в якості Відповідача було визначено лише одну із сторін оспорюваних правочинів, а залучення ТОВ і АПОП в якості співвідповідачів у місцевому суді не відбулося, висновок апеляційного господарського суду про те, що у задоволенні заявленого у цій частині позову належало відмовити є абсолютно правильним і законним. Більше того, правильним є і висновок апеляційного суду про те, що повноважень самостійно залучити таких осіб в якості співвідповідачів він не має, позаяк такі процесуальні дії належить вчиняти у підготовчому провадженні господарському суду першої інстанції і лише за клопотанням позивача (див. постанову Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 925/440/18).

Щодо ж доводів касаційної скарги про те, що ТОВ і АПОП були залучені місцевим господарським судом до участі у даній справі третіми особами, слід вказати, що ці доводи наведених висновків жодним чином не спростовують, позаяк такі дії місцевого господарського суду не нівелюють обставин розгляду спору про права та обов`язки вказаних осіб за відсутності у них необхідного процесуального статусу відповідачів у справі.

Для третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи (див. правовий висновок Верховного Суду у постановах від 20.08.2019 у справі № 910/13209/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2743/18).

За правилами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже встановлений судом неналежний склад відповідачів за позовною вимогою про визнання недійсними додаткових угод, заявленою з боку зацікавленої особи-позивача - є самостійною підставою для відмови в позові.

Така позовна вимога є первісною щодо повністю залежної від результатів її розгляду, похідної вимоги про стягнення грошових коштів за спірними додатковими угодами.

При відмові в позові за первісною вимогою, слід відмовити і в задоволенні позову за похідною вимогою.

При відмові в позові через неналежний склад сторін суд не аналізує та не вирішує питання доведеності заявлених підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення грошових коштів, оскільки такі питання можуть вирішуватися лише стосовно належного складу сторін та при залученні всіх сторін правочину в якості відповідачів.

Отже позов до задоволення не підлягає.

При відмові в позові судові витрати покладаються на прокурора.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2024 року

Суддя Н.М. Спаських