Рішення
від 23.07.2024 по справі 927/1183/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2024 року справа № 927/1183/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури, вул. 1-го Травня, 50 А, м. Прилуки, 17500, ідентифікаційний код 02910114

в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства освіти і науки України, просп. Пермоги, 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185

позивача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, просп. Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код 43173325

адреса для листування: Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області Регіонального відділення, пр-т Миру,43, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 43173325, e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Нетяги Віктора Володимировича, АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2

відповідача-2: Прилуцького технічного фахового коледжу, вул. Київська, 178, м. Прилуки, 17500, ідентифікаційний код 00729149

про визнання недійсним договору оренди, зобов`язання повернути нежитлове приміщення

за участю представників сторін у справі

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: Помаз В.В., представник, згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

від відповідача- 1: Нетяга В.В., адвокат, ордер серія СВ № 1065481 від 27.09.2023

від відповідача-2: не з`явився

за участю прокурора: Сидоренко Ю.К., прокурор

ВСТАНОВИВ:

29.08.2023 заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі позивачів: 1) Міністерства освіти і науки України, 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до фізичної особи-підприємця Нетяги Віктора Володимировича про:

- визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11 (нова редакція) від 28.04.2021, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та фізичною особою-підприємцем Нетягою Віктором Володимировичем;

- зобов`язання фізичної особи-підприємця Нетяги Віктора Володимировича повернути Прилуцькому технічному фаховому коледжу за актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 35,0 кв.м. на першому поверсі чотириповерхової будівлі гуртожитку №1, розташованої за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 180.

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на те, що Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11, у новій редакції від 28.04.2021 укладений за результатами проведеного 06.04.2021 аукціону всупереч вимогам ч.4 ст. 80 Закону України "Про освіту". Укладення спірного договору також суперечить вимогам ч.1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

У позовній заяві прокурор просив суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Прилуцький технічний фаховий коледж, оскільки вказаний заклад освіти є балансоутримувачем спірного орендованого майна, який у разі визнання недійсним спірного договору останній має прийняти його за актом повернення з оренди орендованого майна.

Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.10.2023; до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено Прилуцький технічний фаховий коледж (вул. Київська, 178, м. Прилуки, 17500, код 00729149); учасникам справи встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, пояснень.

Ухвала суду від 04.09.2023 направлена прокуратурі та учасникам справи рекомендованою поштовою кореспонденцією (а.с.128,129,130,131 т.1).

21.09.2023 від позивача-2 через систему «Електронний суд» надійшли пояснення від 20.09.2023, у яких позивач-2 не підтримує позов та просить відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Зазначає, що редакція Закону України «Про освіту» на момент укладення договору оренди № 101-11 не містила конкретного визначення, яке використання об`єкта може кваліфікуватися як таке, що буде суперечити призначенню. Вказав, що спірне приміщення ніколи не використовувалося для забезпечення навчально-виховного процесу, технологічно не пов`язане з навчальним процесом, для проживання студентів не використовувалось. Вважає, що згідно позовних вимог повинен бути визнаний недійсним безпосередньо договір оренди, а не його остання редакція від 28.04.2021 (за результатами проведення аукціону на продовження терміну дії договору оренди № 101-11 від 20.09.2011). Враховуючи позицію власника майна - держави в особі Міністерства освіти і науки України, про можливість продовження договору оренди, згоду балансоутримувача державного майна та безпосереднє невикористання майна в освітньому процесі протягом 3 років, на думку позивача-2, договір є правомірним, а підстави для визнання його недійсним відсутні. Також просив застосувати строк позовної давності. Всю кореспонденцію позивач-2 просить направляти на адресу Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області Регіонального відділення (14000, пр-т Миру, 43, м. Чернігів) (а.с.132-143 т.1).

29.09.2023 від Прилуцької окружної прокуратури надійшло клопотання № 54-10380-23 від 26.09.2023 про залучення співвідповідача у справі, в якому просив суд залучити до участі в справі співвідповідача - Прилуцький технічний фаховий коледж, у зв`язку з тим, що останній є балансоутримувачем спірного орендованого приміщення, яке перебуває у нього в оперативному управлінні та який як сторона спірного договору оренди має певні права та обов`язки за цим договором, та у разі визнання недійсним договору оренди має прийняти його за актом повернення з оренди орендованого майна (а.с. 174-176 т. 1).

02.10.2023 у встановлений судом строк на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що договори оренди укладені до набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який введено в дію з 01.02.2020. Договори оренди укладені до набрання чинності цим Законом зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони укладені. Відповідно до вимог нової редакції вище вказаного Закону продовження договору здійснюється за результатами аукціону. В подальшому було проведено електронний аукціон та 28.04.2021 між Регіональним відділення Фонду державного майна по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та відповідачем укладено договір про продовження договору оренди № 101-11 від 20.09.2011. Також повідомив, що з 01.01.2022 по 30.06.2023 ФОП Нетяга В.В. не використовував спірне приміщення для здійснення підприємницької діяльності у зв`язку з проведення поточного та аварійного ремонту. Після закінчення ремонтних робіт відповідач уклав з балансоутримувачем договір про співпрацю від 01.07.2023, за п. 1.1 якого визначено - надавання послуг фотокопіювання (ксерокопіювання, сканування), підготовка документів та забезпечення канцелярськими товарами зацікавленим особам з числа працівників коледжу та здобувачів освіти. 11.09.2023 відповідач отримав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань зі змінами щодо реєстрації додаткового видку економічної діяльності, а саме 85.60 Допоміжна діяльність у сфері освіти, після чого між ним та балансоутримувачем укладено додаткову угоду № 1 від 11.09.2023 про доповнення договору про співпрацю. Підприємницька діяльність відповідача направлена на забезпечення з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладом освіти, пов`язаних з забезпеченням освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу, тому він проводить свою господарську діяльність у відповідності до ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та винятків (обмежень), які встановлені п. 7.1 Договору оренди. Для визнання Договору оренди № 101-11 від 20.09.2011 встановлена позовна давність три роки з моменту, коли особа дізналась та могла дізнатися про порушення свого права, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду з метою визнання Договору оренди № 101-11 від 20.09.2011 недійсним (а.с. 191-199 т. 1).

04.10.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (підписане електронним цифровим підписом), у якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з неможливістю прибуття в судове засідання (а.с. 222-223 т. 1).

У підготовче судове засідання 04.10.2023 прибули представники прокуратури, позивача-2. Представники позивача-1, відповідача та третьої особи у підготовче засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 04.10.2023 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 25.10.2023, про що позивач-1, відповідач та третя особа повідомлені ухвалою суду 04.10.2023, яка направлена останнім рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Ухвалою суду від 09.10.2023 залучено до участі у справі співвідповідача - Прилуцький технічний фаховий коледж, виключено Прилуцький технічний фаховий коледж зі складу учасників справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, яка направлена учасникам справи на їх електронні адреси, Прилуцькому технічному фаховому коледжу - рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримана ним 17.10.2023.

09.10.2023 через систему "Електронний суд" від представника позивача-1, у строк встановлений судом, надійшла відповідь на відзив відповідача-1, у якій позивач-1 позов підтримує у повному обсязі та зазначає про те, що спірне приміщення використовується орендарем не за освітнім призначенням та в цілях, непов`язаних із забезпеченням освітнього процесу чи його учасників. Укладення Договору про спільну діяльність від 01.07.2023 між третьою особою та відповідачем свідчить про сприяння з боку третьої особи до порушень вимог ч.4 ст.80 Закону України «Про освіту» на користь відповідача, який здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. Послуги з фотокопіювання, підготовки документів та забезпечення канцелярськими товарами не пов`язані з освітнім процесом та освітніми послугами державних і комунальних закладів освіти. Договір не містить положень щодо форми використання орендованих приміщень одночасно в навчальних (освітніх) цілях, доступу викладачів чи студентів до орендованого майна в процесі освітньої діяльності, про взаємовідносини та співпрацю орендаря із закладом освіти, а відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що передача нерухомого майна освітнього закладу в оренду не погіршила соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють в такому закладі. За доводами позивача-1 Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11, строк дії якого продовжувався відповідно до укладених угоди та договору про внесення змін до нього від 01.10.2014 та 01.11.2017, не оскаржується у даній справі, оскільки строк його дії закінчився - він втратив чинність у зв`язку з укладенням за результатами проведеного 06.04.2021 аукціону, договору оренди у новій редакції від 28.04.2021, який є чинним на даний момент та зобов`язання сторін регулюються саме сказаним договором. Відповідно строк позовної давності, який складає 3 роки, не пропущено. Зазначив, що Договір оренди від 28.04.2021 №101-11 не відповідає законодавству про освіту, адже допускає використання майна закладу освіти не за освітнім призначенням та використовується для здійснення господарської (комерційної, підприємницької) діяльності відповідача, а тому наявні підстави для визнання договору недійсним. Позивач-1 просить розглядати справи без присутності представника Міністерства освіти і науки України (а.с. 1-10 т. 2).

11.10.2023 від Прилуцької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №54-10380-23 від 09.10.2023, у якій прокурор зазначив, що умови оскаржуваного Договору оренди №101-11 у новій редакції від 28.04.2021 не містять положень про взаємовідносини та співпрацю із закладом освіти, з його умов не вбачається, що діяльність орендаря спрямована виключно для забезпечення освітнього процесу або обслуговування його учасників. Наразі Прилуцький технічний фаховий коледж самостійно здійснює освітню діяльність у сфері вищої освіти на підставі відповідних ліцензій, маючи відповідні сертифікати про акредитацію спеціальностей. 11.09.2023 ФОП Нетягою В.В. доповнено свою підприємницьку діяльність КВЕД 85.60 «Допоміжна діяльність у сфері освіти». Однак на даний час Реєстр суб`єктів освітньої діяльності не містить жодних відомостей про здійснення освітньої діяльності ФОП Нетягою В.В. Разом з тим внесені зміни не свідчать про фактичне використання орендованого майна у відповідності до вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та не свідчать про правомірність спірного договору, оскільки основним видом діяльності відповідача залишається КВЕД 82.19 «Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна діяльність». Відповідно до Національного класифікатора України, класифікатор видів економічної діяльності 85.60 включає надання послуг (крім навчальних), які підтримують освітній процес. Укладення договору про співпрацю від 01.07.2023 та здійснення просвітницької діяльності, як зазначено у предметі договору та проведення заходів відповідно до розробленого Плану заходів не є послугами, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти. Послуги згідно Договору про співпрацю не є обов`язковими для здобуття освіти в Прилуцькому технічному фаховому коледжі та не входять до обов`язкових освітніх програм для студентів коледжу. Доводи відповідача про здійснення ним господарської діяльності в орендованому приміщенні у відповідності до ч.4 ст. 80 Закону України «Про освіту», де фактично функціонує магазин з продажу живих квітів «Студія квітів і декору ATMOSFERA» є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що строк позовної давності у даній справі не пропущено. (а.с. 25-32 т. 2).

13.10.2023 на адресу суду від представника позивача-1 надійшла відповідь на відзив №14.1/394-23 від 09.10.2023, аналогічна поданій 09.10.2023 через систему "Електронний суд" (а.с. 65-74 т. 2).

20.10.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання від 19.10.2023 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке призначене на 25.10.2023 (а.с. 89-91 т.2).

Ухвалою суду від 23.10.2023 у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Нетяги Віктора Володимировича від 19.10.2023 про участь представника у судовому засіданні 25.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

Листом суду від 24.10.2023 учасників справи повідомлено про те, що у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О. розгляд справи 25.10.2023 не відбудеться.

Ухвалою суду від 03.11.2023 підготовче засідання у справі №927/1183/23 призначено на 13.12.2023.

Ухвала суду від 03.11.2023 надіслана учасникам справи в їх електронні кабінети 03.11.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, відповідачу - на його електронну пошту, що підтверджується електронним листом.

17.11.2023 від прокуратури надійшло клопотання №54-75-7457вих-23 від 14.11.2023, у якому зазначено про те, що спірне приміщення освітнього закладу використовується орендарем не за освітнім призначенням та в цілях, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу чи його учасників, оскільки в орендованому приміщенні фактично функціонує магазин з продажу живих квітів - «Студія квітів та декору «ATMOSFERA». Просив залучити до матеріалів справи листування з Міністерством освіти і науки (а.с. 117-119 т. 2).

13.12.2023 через систему "Електронний суд" від позивача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі, у якому позивач-2 повідомив, що на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 09.08.2023 передано справу № 917/1173/22 за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства освіти і науки України та Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації) до Фізичної особи-підприємця Косика О.О. та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про визнання недійсним договору від 08.01.2014 №2/14-Н оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Професійного-технічного училища № 31 м. Полтава, та зобов`язання ФОП Косика О.О. звільнити та повернути Полтавській обласній військовій адміністрації це майно шляхом підписання акту приймання передачі. Враховуючи необхідність надання правової кваліфікації позовній вимозі про повернення орендованого приміщення у даній справі, що використовується всупереч законодавчій забороні, а саме чи є така вимога застосуванням реституції за наслідком недійсності договору оренди чи є самостійною вимогою, що відповідає умовам звернення з негаторним позовом, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду матимуть суттєве значення для розгляду даної справи (а.с. 142-145 т. 2).

13.12.2023 представником відповідача-1 подано заяву про застосування строку позовної давності, в якому повідомив, що позивач-1 листом від 29.09.2017 № 1/11-9899 надав дозвіл на продовження терміну дії договору оренди № 101-11 від 20.09.2011, про наявність договору оренди позивач-2 знав з моменту його укладення, тобто з 20.09.2011. Отже, просить суд застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови в позові (а.с. 159 т. 2).

У підготовче засідання 13.12.2023 прибули представники прокуратури, позивача-2 та відповідача-1.

У підготовчому засіданні 13.12.2023 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 09.01.2024, про що позивач-1 та відповідач-2 повідомлені ухвалою суду 13.12.2023, яка направлена останнім в їх електронні кабінети в ЄСІТС.

02.01.2024 через систему "Електронний суд" від позивача-2 надійшло аналогічне поданому 13.12.2023 клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 917/1173/22.

02.01.2024 від Прилуцької окружної прокуратури надійшло клопотання № 54-10380-23 від 28.12.2023 про приєднання доказів до матеріалів справи, в якій повідомив про звернення з листами до Міністерства освіти і науки України з метою з`ясування укладення договору про співпрацю від 01.07.2023, про який стало відомо з відзиву на позов та встановлення послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладом освіти - Прилуцьким технічним фаховим коледжем та необхідності залучення фізичних осіб для їх здійснення. Листом № 1/17472-23 від 07.11.2023 Міністерство освіти і науки повідомило прокуратуру, що послуги зазначені в договорі про співпрацю не належать до послуг, пов`язаних з забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням учасників освітнього процесу, які не можуть бути забезпечені безпосередньо коледжем. В зв`язку з чим просить визнати поважними причини неподання таких доказів разом з позовною заявою та поновити строк на їх подачу та приєднати до матеріалів справи листи-звернення прокуратури та листи-відповіді (а.с. 179-181 т. 2).

08.01.2024 на електронну адресу суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить відкласти розгляд справи, призначений на 09.01.2024, на іншу дату, оскільки він буде задіяний в іншому судовому процесі (а.с. 206-27 т. 2).

У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, підготовче засідання 09.01.2024 у справі 927/1183/23 не відбулось, про що складено Акт №2-24 щодо оголошення повітряної тривоги від 09.01.2024.

Ухвалою від 10.01.2024 суд зупинив провадження у справі №927/1183/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №917/1173/22.

16.02.2024 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного Господарського суду прийнята постанова в справі № 917/1173/22, повний текст якої оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 04.03.2024.

Ухвалою від 16.04.2024 суд поновив провадження у справі № 927/1183/23, продовжив строк підготовчого провадження у справі № 927/1183/23 на 29 днів, підготовче засідання призначив на 14.05.2024, про що прокуратура, позивач-1, позивач-2, відповідач-2 повідомлені шляхом направлення ухвали суду в їх електронні кабінети в ЄСІТС, відповідачу-1 - засобами поштового зв`язку.

10.05.2024 від представника відповідач-1 надійшло клопотання від 09.05.2024 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке призначене на 14.05.2024 (а.с. 230-232 т. 2).

Ухвалою суду від 10.05.2024 у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Нетяги Віктора Володимировича від 09.05.2024 про участь представника у судовому засіданні 25.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено.

Листом суду від 13.05.2024 повідомлено учасників справи, що судове засідання, призначене на 14.05.2024, не відбудеться у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О.

Ухвалою суду від 15.05.2024 підготовче засідання у справі № 927/1183/23 призначено на 28.05.2024, про що прокуратура, позивач-1, позивач-2, відповідач-2 повідомлені шляхом направлення ухвали суду в їх електронні кабінети в ЄСІТС, представник відповідача-1 - шляхом направлення на електронну адресу.

22.05.2024 через систему "Електронний Суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, у якій представник відповідача-1 просить суд забезпечити участь свого представника адвоката Нетяги В.В. у підготовчому засіданні призначеному на 28.05.2024, 14:10 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою суду від 22.05.2024 клопотання від 22.05.2024 Фізичної особи-підприємця Нетяги Віктора Володимировича про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено, призначено проведення підготовчого засідання 28.05.2024, 14:10 за участю представника відповідача-1 адвоката Нетяги В.В. в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів.

У підготовче засідання 28.05.2024 прибули представники прокуратури, позивача-2 та відповідача-1 (участь якого забезпечена в режимі відеоконференції).

Представник прокуратури зауважив, що за результатами розгляду справи № 917/1173/22 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не було прийнято відповідного рішення щодо даної категорії спорів, не надано відповідних висновків, розгляд просить продовжити за наявними у справі доказами.

У підготовчому засіданні 28.05.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2024, про що позивач-1, відповідач-2 повідомлені ухвалою суду від 28.05.2024, яка надіслана в їх електронні кабінети в ЄСІТС.

У судове засідання 09.07.2024 прибули представники прокуратури, позивача-2 та відповідача-1.

У судовому засіданні 09.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 23.07.2024, про що позивач-1, відповідач-2 повідомлені ухвалою суду від 10.07.2024, яка надіслана до їх електронних кабінетів.

У судове засіданні 23.07.2024 прибули представники прокуратури, позивача-2, відповідача-1. Позивач-1, відповідач -2 у судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

20.09.2011 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та Фізична особа - підприємець Нетяга Віктор Володимирович (орендар) уклали договір оренди № 101-11 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування, без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлове приміщення на 1-му поверсі чотирьохповерхової будівлі гуртожитку № 1 (реєстровий номер 04718013.1 БЕШСНП789) площею 35,0 кв. м (далі - Майно), розміщене за адресою вул. Київська, 180, м. Прилуки, яке перебуває на балансі Прилуцького агротехнічного коледжу (далі - Балансоутримувач) (а.с. 57-59 т. 1).

Згідно п. 10.1 Договору оренди цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 20.09.2011 до 18.09.2014 включно.

Вказане нежитлове приміщення було передано в оренду відповідачу на підставі акта приймання-передавання від 20.09.2011 (а. с. 56 т. 1).

01.10.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області і Фізичною особою - підприємцем Нетягою В.В. укладено угоду до договору оренди від 20.09.2011 № 101-11 нерухомого майна, що належить до державної власності, якою сторони домовились вважати договір продовженим на 2 роки 364 дні: з 19.09.2014 до 17.09.2017 включно (а.с. 60 т. 1).

01.11.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області і Фізичною особою - підприємцем Нетягою В.В. укладено договір про внесення змін до Договору оренди №101-11 від 20.09.2011 нерухомого майна, що належить до державної власності, яким сторони домовились вважати продовженим договір оренди терміном на 2 роки 364 дні: з 18.09.2017 до 16.09.2020 включно (а.с. 61 т. 1).

10.07.2020 Фізична особа-підприємець Нетяга В.В. звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із заявою про продовження Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №101-11 від 20.09.2011 - нежитлових приміщень площею 35,0 кв.м., першого поверху на першому поверсі будівлі гуртожитку №1, розташованої за адресою: вул. Київська, 180, м. Прилуки, що обліковується на балансі Прилуцького агротехнічного коледжу, для здійснення торгівлі непродовольчими товарами терміном на 2 роки 364 дні (а.с. 165 т. 1).

Листом № 343 від 20.08.2020 Прилуцький агротехнічний коледж звернувся до Міністерства освіти і науки України з відповідним клопотанням щодо продовження Договору оренди №101-11 від 20.09.2011 з орендарем Фізичною особою-підприємцем Нетягою В.В. на запропонований ним термін 2 роки 364 дні або укладення договору оренди з новим орендарем через аукціон та рішення про включення до Переліку першого типу на продовження договору оренди на аукціоні (а.с.74 т. 1).

Міністерство освіти і науки України повідомило Прилуцький агротехнічний коледж листом № 1/11-7249 від 19.10.2020 про надання дозволу на продовження терміну дії Договору оренди №101-11 від 20.09.2011, згідно з яким орендодавцем є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, орендарем - фізична особа-підприємець Нетяга В.В., балансоутримувачем - Прилуцький агротехнічний коледж, мета використання - торгівля непродовольчими товарами, термін - до 3-х років, за умови врахування істотних умов договору оренди та забезпечення дотримання санітарно- гігієнічних та протипожежних норм. При цьому зазначило, що згідно Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» об`єкти освіти підпадають під критерії заборони до приватизації та під час передачі приміщень в оренду зобов`язано керівників урахувати напрямок діяльності орендаря з тим, щоб не завадити умовам безпечної роботи закладу (а.с.66 т. 1).

Прилуцький агротехнічний коледж (згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 17.02.2020 № 219 «Про перейменування Прилуцького агротехнічного коледжу» правонаступником є Прилуцький технічний фаховий коледж) довідкою №21 від 18.01.2021 повідомив заступника начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області Регіонального фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях-начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області про надання згоди на продовження Договору оренди №101-11 від 20.09.2011 терміном на 5 років за цільовим призначенням - здійснення торгівлі непродовольчими товарами. Також в листі зазначено, що об`єкт оренди використовується за цільовим призначенням у відповідності до мети зазначеної в договорі оренди, а саме - здійснення торгівлі непродовольчими товарами (а.с.32 т. 1).

Листом №22 від 18.01.2021 адміністрацією Прилуцького агротехнічного коледжу додатково повідомлено заступника начальника Регіонального фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях-начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області, що об`єкт оренди у діяльності навчального закладу не використовується більше трьох років та не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у ньому, тому може використовуватися для здійснення торгівлі непродовольчими товарами (а.с.33 т.1).

Листом № 24 від 18.01.2021, адресованим заступнику начальника Регіонального фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях-начальнику Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області, Прилуцький агротехічний коледж зазначив про перелік обмежень при продовженні Договору оренди №101-11 від 20.09.2011 на аукціоні, а саме: 1. - офісні приміщення, коворкінги. Об`єкти поштового зв`язку та розміщення суб`єктів господарювання, що надають послуги з перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень. Редакції засобів масової інформації, видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції. Ломбарди, відділення банків, інших провайдерів фінансових послуг; 2. - заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торгівельні об`єкти, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи;-заклади харчування, їдальні, буфети, кафе, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торгівельні об`єкти, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи; 3. - заклади харчування, їдальні, буфети, кафе, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торгівельні об`єкти, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи; 4. -склади. Камери схову, архіви; 5. -нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год.). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет-кафе (а.с.34 т.1).

21.07.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях видано наказ №13/422 "Про прийняття рішення щодо продовження договорів оренди на аукціоні", згідно з яким оголошено аукціон, за результатами якого Договір оренди № 101-11 від 20.09.2011 нерухомого державного майна - нежитлових приміщень загальною площею 35,0 кв.м. першого поверху чотириповерхової будівлі гуртожитку №1, розташованого за адресою: вул. Київська, 180, м. Прилуки, Чернігівська область, що обліковується на балансі Прилуцького технічного фахового коледжу може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений договір оренди з новим орендарем (а.с.35 т. 1).

В оголошенні про передачу нерухомого майна в оренду на аукціоні відповідно до Переліку нерухомого державного майна, щодо якого прийнято рішення про продовження терміну дії договору оренду на аукціоні, зазначено про додаткові умови оренди майна, зокрема: обмеження щодо використання майна за цільовим призначенням, перелік яких визначений в додатку 3 Порядку, а саме: офісні приміщення, коворкінги. Об`єкти поштового зв`язку та розміщення суб`єктів господарювання, що надають послуги з перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень. Редакції засобів масової інформації, видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції. Ломбарди, відділення банків, інших провайдерів фінансових послуг; заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торгівельні об`єкти, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи;-заклади харчування, їдальні, буфети, кафе, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торгівельні об`єкти, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи; заклади харчування, їдальні, буфети, кафе, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торгівельні об`єкти, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи; склади. Камери схову, архіви; нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год.). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет-кафе (а.с.45-47 т.1).

06.04.2021 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях проведено Аукціон про передачу в оренду нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 35,0 кв.м. першого поверху чотириповерхової будівлі гуртожитку №1, розташованого за адресою: вул. Київська,180, м. Прилуки, Чернігівська область, що обліковується на балансі Прилуцького агротехнічного коледжу, за результатами проведення якого переможцем оголошено фізичну особу-підприємця Нетягу В.В., що підтверджується протоколом електронного аукціону № UА-РS-2021-03-12-000022-3, який затверджено наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Чернігівській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 15.04.2021 № 13/291 (а.с.48 т.1).

28.04.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець), Прилуцьким технічним фаховим коледжем (балансоутримувач) і Фізичною особою-підприємцем Нетягою Віктором Володимировичем (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11 (нова редакція), за умовами якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею загальною площею 35,0 кв.м. першого поверху чотириповерхової будівлі гуртожитку №1, розташованої за адресою: вул. Київська, 180, м. Прилуки, Чернігівська область, що обліковується на балансі Прилуцького технічного фахового коледжу (далі - Договір оренди, 49-55 т. 1).

Пунктом 5 Договору визначено, що процедура, в результаті якої майно отримано в оренду - (В) продовження - за результатами аукціону.

У п. 7.1. розділу І Договору оренди зазначено, що майно може бути використане за цільовим призначенням на розсуд орендаря за винятком таких цільових призначень:

7.1.1. Офісні приміщення, коворкінги. Об`єкти поштового зв`язку та розміщення суб`єктів господарювання, що надають послуги з перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень. Редакції засобів масової інформації, видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції. Ломбарди, відділення банків, інших провайдерів фінансових послуг.

7.1.2. Заклади харчування, кафе, бари, ресторани, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торгівельні об`єкти, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

7.1.3. Заклади харчування, їдальні, буфети, кафе, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи. Торгівельні об`єкти, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

7.1.4. Склади. Камери схову, архіви.

7.1.5. Нічні клуби. Ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год.). Сауни, лазні. Організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності. Готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки. Комп`ютерні клуби та Інтернет-кафе.

Згідно з п. 1.2., 2.1. розділу II Договору оренди майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання- передачі майна. Акт приймання-передачі майна підписаний між сторонами 20.09.2011.

Згідно п. 9.1 розділу І Договору оренди місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону становить 2765,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 16 розділу І Договору оренди передбачено співвідношення розподілу орендної плати 50% - балансоутримувачу та 50% державному бюджету.

За умовами п. 12.1 розділу І Договору оренди строк договору 5 років з дати набрання чинності договором.

Відповідно до п. 12.1. (1) розділу II Договору оренди цей договір укладено на строк, визначений у п. 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. розділу II Договору оренди визначено, що у разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна; підписати акт повернення з оренди орендованого майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту його отримання від балансоутримувача.

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем Акта повернення з оренди орендованого майна.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2021 №939 затверджено статут Прилуцького технічного фахового коледжу (нова редакція) (а.с.87-104 т.1).

Згідно з витягом із Реєстру суб`єктів освітньої діяльності, Прилуцький технічний фаховий коледж належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України, форма власності - державна (https://registry.edbo. gov.ua/university/938) (а.с.83,84 т.1).

Основним видом діяльності Прилуцького технічного фахового коледжу (ідентифікаційний код 00729149) є: 85.41 Фахова передвища освіта; додаткові: 85.31 Загальна середня освіта, 85.32 Професійно-технічна освіта, 85.42 Вища освіта (а.с. 22 т. 1).

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.05.2023, видами економічної діяльності фізичної особи- підприємця Нетяги Віктора Володимировича (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) є: 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с. 24 т. 1).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.08.2023, видами економічної діяльності фізичної особи- підприємця Нетяги В.В. (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) є: 82.19 фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність (основний); 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.61 роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах; 47.62 роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах; 47.76 роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах (а.с.25-26 т.1).

За доводами прокурора в орендованому ФОП Нетягою В.В. приміщенні розташована «Студія квітів та декору «ATMOSFERA», тобто орендар здійснює господарську діяльність виключно в цілях підприємницької діяльності, яка не пов`язана з освітньою діяльністю або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Фізична особа - підприємець Нетяга В.В. не заперечує проти доводів прокурора щодо фактичної мети використання орендованого майна.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у даній справі суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Частинами 3-4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Міністерства освіти і науки України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі за текстом - Положення), Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково- технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Міністерство освіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління (п.п. 89 п. 4 Положення).

Згідно з п. 1.16. Статуту Прилуцького технічного фахового коледжу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2021 №939, коледж є юридичною особою публічного права, що заснований на державній власності, здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості і є бюджетною установою, що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Отже, Міністерство освіти і науки України є компетентним державним органом - суб`єктом управління спірним нежитловим приміщенням державного навчального закладу.

З матеріалів справи вбачається, що заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звертався до Міністерства освіти і науки з листом від 05.05.2023 №54-75-3167ВИХ-23, у якому повідомив про виявлені порушення законодавства при укладенні спірного Договору оренди №101- 11 від 20.09.2011 в новій редакції Договору від 28.04.2021 за результатами проведення аукціону, а також просив повідомити чи будуть Міністерством вживатись заходи щодо захисту інтересів держави в суді (а.с.62-64 т.1).

Таким чином, прокурором було повідомлено позивача-1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

У листі від 06.06.2022 №2743-23 Міністерство освіти і науки України повідомило, що ним було надано позитивні висновки щодо продовження Договору оренди №101-11 від 20.09.2011, про що повідомлено балансоутримувача. У разі виявлення ознак можливого вчинення протиправних дій посадовими особами Міністерство просило вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна (а.с.65 т. 1).

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача-1 як органу, який здійснює управління спірним майном, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив.

Крім того, суд враховує те, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктом управління об`єктами державної власності є, у тому числі, Фонд державного майна України.

Пунктом 32 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань організовують контроль за використанням орендованого державного майна.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить закладам вищої освіти та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна).

Відповідно до п. 1, 3, 4.4, 4.5 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, затвердженого наказом Фонду Державного майна України від 12.08.2019 №810, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема, державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Основним завданнями регіонального відділення є, зокрема, здійснення повноважень орендодавця державного майна та здійснення контролю у сфері передачі державного майна в оренду та користування.

З урахуванням наведеного органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке на місцевому рівні реалізує державну політику у сфері оренди, використання та управління об`єктами державної власності.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор також звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях з листом від 05.05.2023 №54-75-3166ВИХ-23, у якому повідомив про виявлені порушення законодавства при укладенні спірного Договору оренди №101-11 від 20.09.2011 в новій редакції Договору за результатами проведення аукціону, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень (а.с.27-29 т.1).

Листом від 18.05.2023 №51-04.03-869 Регіональне відділення повідомило прокурора, що оспорюваний договір укладений відповідно до чинного законодавства, а тому відсутні підстави для звернення до суду з позовом про визнання спірного договору недійсним (а.с.30-31 т. 1).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь- яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").

У п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю.

Для врахування цих обставин стаття 55 Господарського процесуального кодексу України передбачає такі правила: - якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави; - відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Отже, непідтримання компетентним органом позову, поданим в його особі, не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим, оскільки невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури направив позивачам Повідомлення про намір подати позов в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання недійсним спірного договору та про зобов`язання звільнити нежитлові приміщення (а.с.105-107 т.1).

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Міністерства освіти і науки України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з таких підстав.

Щодо визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11 (нова редакція) від 28.04.2021.

Перш за все суд вважає за необхідне визначитися із сутністю предмету спору, щодо якого у сторін у справі виникли суперечки.

Так, за доводами прокурора, ним оспорюється правочин, укладений 28.04.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець), Прилуцьким технічним фаховим коледжем (балансоутримувач) і Фізичною особою-підприємцем Нетягою Віктором Володимировичем (орендар). Прокурором у прохальній частині позовної заяви викладено вимогу саме про визнання недійсним правочину від 28.04.2021, при цьому назвою правочину є «Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11 (нова редакція)».

Відповідачі у справі, а також Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях стверджують, що прокурором у позовній заяві оскаржується не укладений 28.04.2021 правочин, а саме Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11 (нова редакція). Відповідачі та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях посилаються також на те, що договір від 20.09.2011 не було припинено, орендоване майно не було повернуте власникові, а «нова редакція» договору оренди від 28.04.2021 фактично є додатковою угодою до договору оренди від 20.09.2011.

Вивчивши доводи сторін, дослідивши позовну заяву, викладені у ній формулювання щодо предмету позову та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що фактичним предметом позову у цій справі є оскарження саме правочину від 28.04.2021, при цьому текстом правочину від 28.04.2021 дійсно встановлено, що «Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11 (нова редакція)» є просто назвою означеного правочину щодо оренди нерухомого майна, проте укладено спірний правочин саме 28.04.2021.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 зазначеного кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, наведено у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенція державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти визначено положеннями Закону України «Про освіту».

Відповідно до частини першої статті 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать, зокрема нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

У частині четвертій статті 80 Закону України «Про освіту» (у реакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин) визначено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

В свою чергу згідно з підпунктом 2 пункту 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується в навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

З викладеного випливає, що чинний на момент укладення оспорюваного договору Закон України «Про освіту» містив положення, якими було імперативно передбачено заборону використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням. Надання в оренду майна закладів освіти, як виняток, передбачалося лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Дійсно, Закон України «Про освіту» не містить переліку послуг, які можуть надаватися в орендованих приміщеннях закладів освіти, проте враховуючи загальну спрямованість положень цього Закону, такі послуги повинні мати пов`язаність з навчально-виховним процесом чи його учасниками. Звідси, питання про те, чи пов`язані послуги, які надаються в орендованих приміщеннях з обслуговуванням учасників освітнього процесу суди мають вирішувати виходячи із конкретних обставин справи, однак з обов`язковим урахуванням того, що надання в оренду майна закладів освіти, в тому числі, і для обслуговування учасників освітнього процесу можливе виключно у випадку, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 917/1090/21, від 20.01.2022 у справі № 906/1551/20, від 17.01.2023 у справі

№ 902/51/21.

З наведеного слідує, що приписами Закону України «Про освіту» чітко встановлена заборона на використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням. Надання в оренду майна закладів освіти, як виняток, передбачалося лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

В свою чергу згідно з пунктом 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об`єкти оренди як майно закладів освіти. Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

Таким чином, наведені законодавчі приписи передбачають, що договір оренди майна закладів освіти має обмеження щодо використання такого майна і такі обмеження (цільове призначення) повинні бути встановлені у самому договорі.

Як слідує із матеріалів справи, Міністерство освіти і науки України повідомило Прилуцький агротехнічний коледж листом № 1/11-7249 від 19.10.2020 про надання дозволу на продовження терміну дії Договору оренди №101-11 від 20.09.2011, згідно з яким орендодавцем є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, орендарем - фізична особа-підприємець Нетяга В.В., балансоутримувачем - Прилуцький агротехнічний коледж, мета використання - торгівля непродовольчими товарами, термін - до 3-х років, за умови врахування істотних умов договору оренди та забезпечення дотримання санітарно- гігієнічних та протипожежних норм.

Отже, Міністерство освіти і науки надало дозвіл на передачу спірного приміщення з метою торгівлі непродовольчими товарами, тобто з конкретно визначеним цільовим призначенням.

Водночас у пункті 7.1 Розділу І спірного договору зазначено, що об`єкт оренди може бути використаний за цільовим призначенням на розсуд орендаря, за винятком лише деяких обмежень, перелік яких наведений у цьому пункті.

Отже, укладаючи спірний договір сторони не дотрималися вимог статті 80 Закону України «Про освіту», не обмежили мету використання приміщення, яка мала б бути пов`язана з навчально-виховним процесом чи обслуговування учасників освітнього процесу саме з метою забезпечення освітнього процесу. Доказів врахування дозволу, наданого Міністерством щодо призначення використання приміщення також не надано.

Таким чином, судом установлено, що спірне приміщення належить до майна освіти, однак передане в користування не з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, а використовується з іншою метою.

Крім того відсутність у договорі оренди конкретного цільового призначення та надання відповідачу права самостійно, на власний розсуд, використовувати орендоване приміщення, порушує приписи частини четвертої статті 80 Закону України «Про освіту».

При цьому суд зазначає, що в подібних господарських правовідносинах наразі сформовано усталені правові висновки з питання застосування положень Закону України «Про освіту» (підтримані, серед іншого, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 917/1173/22) при вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди нежитлових приміщень, які входять до складу об`єкта освіти (навчального закладу державної або комунальної форми власності), але використовуються не за освітнім призначенням.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача-1 щодо укладення 01.07.2023 з Прилуцьким технічним фаховим коледжем Договору про співпрацю, отримання 11.09.2023 відповідачем-1 виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зі змінами щодо реєстрації додаткового виду економічної діяльності 85.60 Допоміжна діяльність у сфері освіти та те, що його підприємницька діяльність направлена на забезпечення з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладом освіти, пов`язаних з забезпеченням освітнього процесу або обслуговування учасників освітнього процесу (ксерокопіювання, сканування, забезпечення канцелярськими товарами), проведення просвітницької діяльності щодо пропагування переваг органічного землеробства, позитивного впливу флористики на побут, здоров`я, настрій, самопочуття людини, екологічного виховання здобувачів освіти з огляду на наступне.

Виходячи з приписів пунктів 16, 17 ст. 1, ст. 52 Закону України «Про освіту» освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей; освітня діяльність - діяльність суб`єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті; учасниками освітнього процесу є; здобувачі освіти; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти; фізичні особи, які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти.

Приписи ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» передбачають, що об`єкти та майно закладів освіти не підлягають використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Відповідно до п. 1.11. статуту Прилуцького технічного фахового коледжу (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2021 №939, фаховий коледж здійснює підготовку фахівців за ліцензованими спеціальностями та акредитованими освітньо-професійними програмами згідно з отриманими ліцензіями і сертифікатами.

За інформацією сайту Міністерства освіти і науки України Прилуцький технічний фаховий коледж здійснює підготовку фахівців за спеціальностями: 071 «Облік і оподаткування»; 123 «Комп`ютерна інженерія», 141 «Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка»; 192 «Будівництво та цивільна інженерія», 193 «Геодезія та землеустрій».

Тобто, Прилуцький технічний фаховий коледж самостійно здійснює освітню діяльність на підставі відповідних ліцензій на здійснення освітньої діяльності, маючи відповідні сертифікати про акредитацію спеціальностей, відповідно до розроблених та затверджених освітніх програм та навчальних планів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідачем-1 Договору про співпрацю від 01.07.2023, додаткової угоди №1 від 11.09.2023 до нього до матеріалів справи не додано, отже неможливо проаналізувати їх умови.

Крім того, у Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності відсутні будь-які відомості про здійснення освітньої діяльності фізично особою-підприємцем Нетягою В.В.

Відповідно до Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами, класифікатор видів економічної діяльності 85.60 Допоміжна діяльність у сфері освіти включає надання послуг (крім навчальних), які підтримують освітній процес або системи: консультування з питань освіти, консультування з питань вибору освітніх напрямів, діяльність з оцінювання тестів, діяльність із проведення тестів, організацію програм обміну студентами.

Зазначені у Плані заходів співпраці Прилуцького технічного фахового коледжу з ФОП Нетягою В.В. (студія квітів та декору «ATMOSFERA» згідно договору від 01.07.2023 (а.с. 205 т.1), на думку суду, не є послугами, які не можуть бути забезпечені безпосередньо Прилуцьким технічним фаховим коледжем, що пов`язані із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Зазначений у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань відповідача-1 вид економічної діяльності 82.19 фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність (основний), не відноситься до діяльності та послуг, пов`язаних з освітнім процесом.

Отже, відповідач-1 не довів належними доказами, що його підприємницька діяльність пов`язана з освітньою діяльністю або обслуговуванням учасників освітнього процесу та не спростував, що наразі його господарська діяльність допускає використання майна закладу освіти не за освітнім призначенням.

Крім того, як вбачається з листа Міністерства освіти і науки України № 1/17472-23 від 07.11.2023 (а.с. 189-190 т. 2) послуги, зазначені в Договорі про співпрацю від 01.07.2023, укладеному між Коледжем і ФОП Нетягою В. В., не належать до послуг, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу чи обслуговуванням учасників освітнього процесу, які не можуть бути забезпечені безпосередньо коледжем. Коледж, відповідно до законодавства, не зобов`язаний забезпечувати учасників освітнього процесу такими послугами як: друкування, копіювання, сканування тощо; канцелярськими товарами; здійснювати просвітницьку діяльність щодо пропагування переваг органічного землеробства, позитивного впливу флористики на побут, здоров`я, настрій, самопочуття людини, екологічного виховання здобувачів освіти (далі - просвітницька діяльність). Проведення просвітницької діяльності у формі тематичних лекцій, консультацій, презентацій тощо не належить до обов`язкових вимог щодо здійснення, освітнього процесу, освітніх програм, планів та стандартів освітньої діяльності, які повинні бути забезпечені коледжем відповідно до спеціальностей, за якими він здійснює навчання студентів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що при укладенні спірного договору порушено норми ч. 4 ст. 80 Закону України "Про освіту", оскільки спірні приміщення не були передані в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, а використання цього майна для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, заборонено.

Отже, зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, суд доходить висновку про укладення 28.04.2021 Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11 (нова редакція) з порушенням вимог закону, а і відтак і про наявність підстав для визнання його недійсним відповідно до положень статей 203,215 Цивільного кодексу України.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.04.2024 року у справі № 927/400/23 та від 04.06.2024 року у справі № 927/1125/23.

При цьому, суд також враховує, що згідно з положеннями статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 «Стретч проти Сполученого Королівства» визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце «непропорційне втручання» у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У постанові від 09.04.2024 у справі № 927/400/23 Верховний Суд виснував, що «…у межах справи № 927/400/23 встановлено, що 09.09.2022 в ЕТС «Prozzoro.Продажі» орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях розміщено оголошення про передачу спірного майна в оренду строком на період дії воєнного стану та 12 місяців після його припинення чи скасування та з переліком обмежень щодо його цільового використання, який відповідає вказаному у наказі Регіонального відділення від 18.02.2022 № 13/115 та листі Університету від 15.08.2022 №01-13/359. 06.10.2022 відбувся аукціон з продажу права оренди спірного нежитлового приміщення площею 122,6 кв. м, за результатами якого переможцем визнано ТОВ «Фармація Чернігівщини». Тобто, ТОВ «Фармація Чернігівщини» до моменту укладення договору було знайоме із обмеженнями щодо спірного об`єкта оренди, які були висловлені на момент проведення аукціону (розміщення магазину продовольчих товарів, крім торгівлі товарами підакцизної групи). Крім того, редакція статті 80 Закону України «Про освіту» вже містила чинні обмеження які розповсюджуються на об`єкти освіти які можуть надаватися в оренду. Попри зазначене, укладення спірного договору і використання його як аптечний пункт, що суперечить імперативним приписам спеціального законодавства, не може вважатися «законним і обґрунтованим очікуванням» у розумінні Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод…»

Щодо зобов`язання відповідача-1 звільнити орендоване приміщення.

Згідно з ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тобто має право звернутись до суду з негаторним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У пунктах 66, 67, 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 викладені такі висновки: за змістом абзацу 1 частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює для сторін тих прав та обов`язків, які зумовлені його вчиненням, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю. Одним із таких наслідків є реституція. Вона спрямована на відновлення status quo у фактичному та правовому становищі сторін, яке існувало до вчинення недійсного правочину, шляхом нівелювання юридичного значення будь-яких дій, які сторони вчинили на виконання цього правочину. Тому кожна сторона зобов`язана повернути іншій в натурі все, що вона одержала на виконання недійсного правочину (абзац 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається в його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію в натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Отже, Цивільний кодекс України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: (1) основний - двостороння реституція - повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац 2 частини 1 статті 216 ЦК України); (2) додатковий - відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано в зв`язку із вчиненням такого правочину (ч. 2 ст. 216 цього Кодексу).

Такі правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 906/164/17 від 15.06.2018, у справі № 917/1173/22 від 16.02.2024).

Вимога про застосування наслідків реституції в вигляді повернення сторін правочину в попередній стан, що існував до укладення оскаржуваного договору, зокрема, зобов`язання орендаря звільнити спірне нерухоме майно, має похідний характер, та за наявності підстав для визнання оскаржуваного правочину недійсним, відповідач 1 немає правомірних підстав для користування цим приміщенням, а тому повинен їх звільнити.

Оскільки суд визнав спірний договір оренди недійсним, відповідач-1 не має правомірних підстав для користування спірними приміщеннями, а відтак повинен їх звільнити.

Отже, позовна вимога прокурора щодо зобов`язання відповідача-1 звільнити спірні приміщення також підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності суд зазначає таке.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскільки спірний договір оренди укладений 20.09.2011 - перебіг строку позовної давності починається саме з цієї дати, а не з моменту укладення його в новій редакції 28.04.2021, у зв`язку із чим прокурором пропущені строки позовної давності.

Аналогічна позиція відповідача-1 підтримана позивачем-2 у його поясненнях, згідно з якими виходячи з позовних вимог, повинен бути визнаний недійсним безпосередньо Договір оренди №101-11 від 20.09.2011, а не його остання редакція від 28.04.2021.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатися про це порушення) чинники (Правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/248/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 зазначала про те, що: "якщо в передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 6-1852цс16 і Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц та в справі № 469/1203/15-ц). Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог".

Об`єктивно перебіг позовної давності за вимогою заінтересованої особи (уповноваженого державного органу) про визнання недійсним оспорюваного договору оренди, стороною якого позивач не є, не може розпочинатися раніше, ніж з дня укладення договору, незважаючи на попереднє надання такою особою згоди (дозволу) на вчинення такого правочину, оскільки очевидним є те, що до моменту укладення договір є таким, що ще не відбувся, а тому й право позивача до вказаного моменту не може вважатися порушеним у розумінні частини 1 статті 261 ЦК України (такий правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 906/164/17 від 15.06.2018, у справі № 917/1173/22 від 16.02.2024).

Отже, РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (правонаступник РФ ФДУ України по Чернігівській області) як сторона оскаржуваного договору, обізнана з фактом порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а саме нецільовим використанням нерухомого майна, належного на праві оперативного управління освітньому закладу, з моменту укладення такого договору (починаючи з 28.04.2021).

Міністерство освіти і науки України як заінтересована особа (уповноважений державний орган) про визнання недійсним оспорюваного договору оренди, стороною якого позивач-1 не є, обізнане з фактом порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а саме нецільовим використанням нерухомого майна, належного на праві оперативного управління освітньому закладу, з моменту укладення такого договору (починаючи з 28.04.2021).

Суд зазначає, що прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсним саме Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11 (нова редакція), укладеного 28.04.2021.

Визначення предмету позову у даній справі належить до компетенції саме прокурора і є його невід'ємним правом відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Відповідач 1 та позивач 2 мають право на трактування змісту позовної заяви, проте позбавлені права зміни предмету позову.

З матеріалів справи та з погоджених між сторонами умов договору від 28.04.2021 вбачається, що 28.04.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та фізичною особою-підприємцем Нетягою Віктором Володимировичем було укладено саме новий договір оренди, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду з позовом про визнання недійсним саме договору оренди від 28.04.2021.

Суд зазначає, що строк дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11, який продовжувався відповідно до укладених угод та договору про внесення змін до нього від 01.10.2014 та від 01.11.2017, закінчився, оскільки він втратив чинність у зв`язку з укладенням за результатами проведеного 06.04.2021 аукціону договору оренди від 28.04.2021, та зобов`язання сторін регулювалися договором від 28.04.2021. З 29.04.2021 почався відлік позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Отже, враховуючи, що позовна заява направлена прокурором до суду 25.08.2023 (як вбачається з відбитку поштового штемпелю на описі вкладення у цінний лист), а також враховуючи початок перебігу позовної давності, суд дійшов висновку, що звернення до суду про захист порушеного права відбулось в межах строку позовної давності.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені обставини у цій справі, інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки за висновком суду визнаний недійсним оспорюваний Договір оренди був підписаний внаслідок неправомірних дій усіх сторін в однаковій мірі, як Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, фізичної особи- підприємця Нетяги Віктора Володимировича, так і Прилуцького технічного фахового коледжу, суд вважає, що судові витрати мають бути покладені на позивача-2 та відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.09.2011 №101-11 (нова редакція), від 28.04.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код 43173325), фізичною особою-підприємцем Нетягою Віктором Володимировичем (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та Прилуцьким технічним фаховим коледжем (ідентифікаційний код 00729149).

3.Зобов`язати фізичну особу-підприємця Нетягу Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) повернути Прилуцькому технічному фаховому коледжу (вул. Київська, 178, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 00729149) за актом повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 35,0 кв.м. на першому поверсі чотириповерхової будівлі гуртожитку №1, розташованої за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 180.

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (пр. Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код 43173325) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 02910114, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) 1789,33 грн. судового збору.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Нетяги Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 02910114, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) 1789,33 грн. судового збору.

6. Стягнути з Прилуцького технічного фахового коледжу (вул. Київська, 178, м. Прилуки, 17500, ідентифікаційний код 00729149) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 02910114, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) 1789,33 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.07.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складений підписаний 02.08.2024.

Суддя М.О. Демидова

СудГосподарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення23.07.2024
Оприлюднено06.08.2024
Номер документу120799187
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —927/1183/23

Судовий наказ від 09.12.2024

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Демидова М.О.

Судовий наказ від 09.12.2024

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Демидова М.О.

Судовий наказ від 09.12.2024

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Демидова М.О.

Судовий наказ від 09.12.2024

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Демидова М.О.

Постанова від 04.11.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 22.10.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 18.09.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 29.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Ухвала від 26.08.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Владимиренко С.В.

Рішення від 23.07.2024

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Демидова М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні