РІШЕННЯ
Іменем України
05 серпня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/524/24
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Оджас Груп,
вул. Велика Кільцева, 2, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130;
до відповідача: Фермерського господарства Північ Агро,
вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційний та інших злочинів,
вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001;
предмет спору: про стягнення 508510,91 грн
без виклику (повідомлення) сторін
УСТАНОВИВ:
03.06.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю Оджас Груп (далі - ТОВ Оджас Груп) поданий позов до Фермерського господарства Північ Агро (далі - ФГ Північ Агро) про стягнення 508510,91 грн, з них: 200000,00 грн основного боргу на підставі договору поставки скрапленого газу № LPG 30/08/2021-1 від 30.08.2021; 211120,83 грн пені за період з 03.09.2021 по 30.05.2024; 17628,54 грн 3% річних за аналогічний період та 79761,54 грн інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по квітень 2024 року, нарахованих на підставі п. 9.3. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за поставлений товар (газ нафтовий скраплений, код УКТЗЕД 2711 19 00 00).
Позивач у прохальній частині позовної заяви клопотав про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; установив сторонам строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, про що постановив ухвалу від 05.06.2024.
Ухвала про відкриття провадження в справі від 05.06.2024 доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 06.06.2024 о 02:44, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
24.06.2024, в установлений строк, відповідач подав відзив на позов № 48 від 20.06.2024, яким проти задоволення позову заперечив. Вважає, що не є належним відповідачем у справі, оскільки ухвалою Сосницького районного суду міста Черкаси від 03.02.2023 у справі № 712/1017/23 передані в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційний та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в порядку та на умовах, передбачених статтями 19 - 24 Закону від 10.11.2015 № 772-VIII, зокрема, корпоративні права та статутний капітал ФГ Північ Агро. На майно, корпоративні права та статутний капітал ФГ Північ Агро накладений арешт ухвалою Сосницького районного суду міста Черкаси від 11.01.2023 у справі № 712/196/23, та повторно ухвалою Сосницького районного суду міста Черкаси від 02.03.2023 у справі № 712/2072/23, шляхом заборони користуватись таким майном. З урахуванням наведеного, ФГ Північ Агро клопотало залучити в якості другого відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційний та інших злочинів (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 41037901), призначити розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін. Щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних заперечує з огляду на об?єктивну неможливість вчасно проводити оплату за Договором, наголошує на тому, що позивачем не направлялися ні претензії, ні рахунки на оплату штрафних санкцій з моменту проведення їх розрахунків.
Ухвалою суду від 26.06.2024 мотивовано та відмовлено в задоволенні клопотання ФГ Північ Агро про залучення другого відповідача в справі; відмовлено в задоволенні клопотання про судовий розгляд спору в судовому засіданні, з викликом (повідомленням) учасників справи; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційний та інших злочинів (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 41037901); зобов`язано позивача невідкладно, протягом двох днів з моменту отримання цієї ухвали, направити третій особі матеріали позовної заяви в справі, про що до суду надати належні докази.
Ухвала від 26.06.2024 доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 26.06.2024 о 12:18, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
27.06.2024, позивачем, через систему «Електронний суд», на виконання вимог суду, подана заява про залучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами третій особі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
ВСТАНОВИВ :
30.08.2021, між ТОВ Оджас Груп (постачальник) та ФГ Північ Агро (покупець) укладений договір поставки скрапленого газу № LPG 30/08/2021-1 (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. Договору постачальник зобов`язався передати в власність покупця, а покупець прийняти та оплатити скраплений газ (далі - «товар»), відповідно до умов цього Договору та/або Додаткових угод до нього.
Об`єм, асортимент (найменування, марка товару), базис поставки, терміни і умови транспортування визначаються відповідною Додатковою угодою до цього Договору. Така Додаткова угода узгоджується сторонами та після її підписання стає невід`ємною його частиною.
Пунктами 3.2., 3.4. Договору визначено, що кількість товару, поставленого постачальником та прийнятого покупцем в рамках кожної Додаткової угоди, фіксується в товарно - транспортних документах: залізничній накладній (СМГС) або товарно - транспортній накладній / видатковій накладній в залежності від умов відвантаження товару.
Перехід права власності за переданий за Договором товар виникає з моменту завершення розрахунків (остаточної оплати) за цей товар.
Згідно з п. 7.1. п. 7.3. Договору покупець здійснює 100% попередню оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачене Додатковою угодою.
Оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку, якщо інше не передбачене в Додатковій угоді до Договору.
Датою здійснення оплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.
Умовами п. 9.3. визначено, що в разі невиконання покупцем умов оплати вартості товару, зазначених в Додаткових угодах до Договору, покупець сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9.7., п. 9.8. Договору пеня та штрафні санкції, визначені Договором, нараховуються за весь час прострочення, починаючи з дня виникнення заборгованості та закінчуючи днем її повного погашення, без застосування обмежень, визначених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Сторони домовились установити позовну давність для вимог постачальника до покупця (в тому числі до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в три роки.
Пунктом 13.1. визначено, що Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12. 2021 включно, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. Якщо до 01 грудня календарного року жодна зі сторін письмово не заявить про припинення Договору, то строк його дії продовжується на наступний календарний рік без обмеження по кількості разів пролонгації. Датою письмової заяви сторони про припинення Договору вважається дата штемпеля відділення поштового зв`язку на описі вкладення до листа про припинення Договору. Закінчення строку дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Закінчення строку дії Договору не припиняє зобов`язання сторін, які виникли на підставі Договору.
На виконання умов Договору постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 1707846,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №402 від 02.09.2021 на суму 498732,00 грн, №550 від 21.10.2021 на суму 575250,00 грн, №766 від 27.11.2021 на суму 633864,00 грн, та товарно - транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти): №0000-000402 від 02.09.2021, №0000-000550 від 21.10.2021, №0000-000766 від 27.11.2021 (копії додані до матеріалів справи).
Матеріали справи містять виставлені постачальником покупцю рахунки на оплату №400 від 30.08.2021, №511 від 19.10.2021, №698 від 26.11.2021 до Договору № LPG 30/08/2021-1 від 30.08.2021.
За доводами позивача, відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 1507846,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 15.05.2024, що містить інформацію про перекази грошових коштів, у зв?язку з чим заборгованість складає 200000,00 грн, яка заявлена ним до стягнення за даним позовом.
Одночасно, на підставі п. 9.3., п. 9.7. та статті 625 ЦК України, позивач заявив до стягнення 211120,83 грн пені за період з 03.09.2021 по 30.05.2024; 17628,54 грн 3% річних за аналогічний період та 79761,54 грн інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по квітень 2024 року.
За п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 526 ЦК України.
Статтею 193 ГК України та статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Суд установив факт укладення між сторонами Договору поставки скрапленого газу № LPG 30/08/2021-1 від 30.08.2021, на виконання умов якого позивач поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 1707846,00 грн, про що свідчать двосторонні видаткові накладні: № 402 від 02.09.2021 на суму 498732,00 грн, № 550 від 21.10.2021 на суму 575250,00 грн, № 766 від 27.11.2021 на суму 633864,00 грн, що підписані сторонами та завірені печатками юридичних осіб, а також товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 0000-000402 від 02.09.2021, № 0000-000550 від 21.10.2021, № 0000-000766 від 27.11.2021.
Вищезазначені видаткові накладні містять посилання на Договір LPG 30/08/2021-1 від 30.08.2021.
Заперечень та спростувань щодо інформації, зазначеної в вищевказаних видаткових накладних, а також щодо якості та кількості поставленого товару від відповідача не надходило.
За змістом частин 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Оплата товару покупцем постачальнику здійснюється на підставі п. 7.1. п. 7.3. Договору.
Відповідач, виставлені позивачем рахунки на оплату № 400 від 30.08.2021, № 511 від 19.10.2021, № 698 від 26.11.2021 до Договору № LPG 30/08/2021-1 від 30.08.2021 оплатив частково на суму 1507846,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 15.05.2024, що містить інформацію про перекази грошових коштів за Договором та призначення платежів.
На момент ухвалення рішення за відповідачем обліковується прострочена заборгованість за оплати поставленого товару на суму 200000,00 грн, доказів сплати якої відповідач суду не надав, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог щодо стягнення вказаного боргу.
Доводи відповідача про об?єктивну неможливість вчасно проводити оплату за Договором суд до уваги не приймає оскільки за приписами частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а відповідно до статей 525, 526 ЦК України і статті 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Суд зауважує, що передача активів, у тому числі корпоративних прав та статутного капіталу Фермерського господарства в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційний та інших злочинів, не свідчить про відсутність у відповідача господарської процесуальної правосуб`єктності.
При цьому, спірні правовідносини сторін мали місце ще в 2021 році, тобто до передачі активів відповідача в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційний та інших злочинів, що не звільняє відповідача від обов?язку своєчасно виконати договірні зобов?язання з оплати поставленого товару.
За частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції в вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4, 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються в розмірі передбаченому в договорі.
За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.
Другим реченням п. 9.3. Договору передбачено, що в разі невиконання покупцем умов оплати вартості товару, зазначених в Додаткових угодах до Договору, покупець сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Виходячи з умов п. 9.7., п. 9.8. пеня та штрафні санкції, визначені Договором, нараховуються за весь час прострочення, починаючи з дня виникнення заборгованості та закінчуючи днем її повного погашення, без застосування обмежень, визначених частиною 6 статті 232 ГК України. Сторони домовились установити позовну давність для вимог постачальника до покупця (в тому числі до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) в три роки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.
Згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнений п. 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У п. 12 розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України в редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжені для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.
Враховуючи норми права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України в зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, п. 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, підлягає застосуванню з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Позивач, на підставі умов п. 9.3., п. 9.7., п. 9.8. Договору заявив до стягнення 211120,83 грн пені за період з 03.09.2021 по 30.05.2024.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків оплати поставленого товару, суд, виходячи з погоджених сторонами умов Договору, перевірив розрахунок пені позивача та дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення пені в сумі 211120,83 грн за період з 03.09.2021 по 30.05.2024.
Статтею 625 ЦК України врегульовані правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 17628,54 грн 3% річних за період з 03.09.2021 по 30.05.2024 та 79761,54 грн інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по квітень 2024 року.
Оскільки матеріалами справи підтверджене порушення відповідачем строків оплати отриманого товару за Договором, суд, керуючись наведеними нормами, перевірив розрахунок позивача, дійшов висновку про правомірність вимог у частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також про задоволення їх у межах заявлених до стягнення сум.
Доводи відповідача про те, що він не отримував від позивача жодної претензії та / або рахунку на оплату штрафних санкцій, пені, інфляційних та річних з моменту проведення розрахунку, судом до уваги не приймаються, оскільки ні умовами Договору, ні чинним законодавством не передбачено обов?язку направляти боржнику рахунків на оплату штрафних санкцій, пені, інфляційних та річних.
Посилання відповідача на надмірність заявлених до стягнення сум належним чином не обґрунтоване, клопотання про зменшення пені, в порядку приписів частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, відповідачем не заявлено, що унеможливлює застосування в даному випадку принципу збалансованості інтересів сторін з урахуванням застосованих до відповідача заходів відповідальності.
За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
Частинами 2, 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов`язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Суд дослідив наявні матеріали справи та встановив, що позивачем, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, в їх сукупності, доведене порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо розрахунку за отриманий товар у сумі 200000,00 грн, прострочення з оплати якого триває протягом трьох років (з вересня 2021 року), в зв?язку з чим ним правомірно нараховані та заявлені до стягнення з відповідача окрім суми основного боргу ще 211120,83 грн пені за період з 03.09.2021 по 30.05.2024, 17628,54 грн 3% річних за аналогічний період та 79761,54 грн інфляційних втрат за період з грудня 2021 року по квітень 2024 року.
З урахуванням зазначеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
За приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається, в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що судом задоволені позовні вимоги, судовий збір у розмірі 7627,66 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач зазначив, що сума витрат на правничу (правову) допомогу становить 25000,00 грн.
Згідно з частинами 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі статтею 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статей 1, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії: Договору № 56 про надання правової (правничої) допомоги від 15.04.2024; додаткового договору від 27.05.2024 до договору; Акту № 2 від 30.05.2024 про надання послуг правової (правничої) допомоги згідно договору № 56 від 15.04.2024; платіжної інструкції № 214 від 31.05.2024 на суму 25000 грн.
На підтвердження наявності в представника позивача Вайнера Олега Леонідовича статусу адвоката, суду надана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5492 від 23.01.2014; ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1436695, виданого 26.04.2024.
Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. Договору № 56 про надання правової (правничої) допомоги від 15.04.2024 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов?язання надати правову (правничу) допомогу щодо представлення та захисту інтересів клієнта перед будь-якими третіми особами в тому числі в справах господарського провадження.
З цією метою клієнт надає повноваження адвокату представляти його інтереси без будь-яких обмежень у всіх судових установах України незалежно від спеціалізації, з усіма правами наданими законом позивачу, для чого надає адвокату право подавати від імені клієнта позовні заяви.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2026, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов?язань по даному договору (п. 6.1. Договору).
Пунктами 1.1., 2.1. Додаткового договору від 27.05.2024 до Договору № 56 про надання правової (правничої) допомоги від 15.04.2024 сторони погодили, що в рамках договору від 15.04.2024 № 56 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов?язання надати правову (правничу) допомогу щодо стягнення боргу з ФГ Північ Агро за поставлені клієнтом нафтопродукти за Договором поставки № LPG 30/08/2021-1 від 30.08.2021.
Клієнт бере на себе зобов?язання сплачувати адвокату гонорар у фіксованому розмірі, а саме: авансом, перед початком виконання цього договору клієнт сплачує адвокату 25000,00 грн, які включають в себе вивчення правової позиції та наявної документації; надання юридичних консультацій посадовим особам клієнта щодо обраної позиції; складання та подачу до суду заяв по суті, а саме позовну заяву, за процесуальною необхідністю відповідь на відзив, заперечення, а також інших процесуальних заяв, супроводження справи в суді.
30.05.2024, підписаний Акт № 2 від 30.05.2024 про надання послуг правової (правничої) допомоги за договором № 56 від 15.04.2024 про те, що адвокат надав, а клієнт отримав правову (правничу) допомогу за договором № 56 від 15.04.2024 про надання правової (правничої) допомоги в частині роботи щодо дебіторської заборгованості ФГ Північ Агро, яка виникла на підставі договору поставки № LPG 30/08/2021-1 від 30.08.2021. Сторони погодили вартість наданих юридичних послуг в розмірі 25000,00 грн. Клієнт підтверджує виконання адвокатом послуг з надання правової (правничої) допомоги, вказані у п.1 цього Акту на 25 000,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 214 від 31.05.2024 позивач сплатив адвокату Вайнеру Олегу Леонідовичу 25000,00 грн, призначення платежу: оплата гонорару за надання правової (правничої) допомоги за Договором № 56 від 15.04.2024.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем доведене надання йому вказаних послуг адвокатом Вайнером О.Л. та оплати адвокату його послуг.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені повністю, з урахуванням приписів частини 4 статті 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 25000,00 грн.
Керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оджас Груп (вул. Велика Кільцева, 2, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ 37052908) до Фермерського господарства Північ Агро (вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624, код ЄДРПОУ 38314298), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційний та інших злочинів (вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41037901) про стягнення 508510,91 грн.
2. Стягнути з Фермерського господарства Північ Агро (вул. Польова, 3Б, с. Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16624, код ЄДРПОУ 38314298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оджас Груп (вул. Велика Кільцева, 2, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130, код ЄДРПОУ 37052908) 200000,00 грн основного боргу, 211120,83 грн пені, 17628,54 грн 3% річних, 79761,54 грн інфляційних втрат, 7627,66 грн судового збору та 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене та підписане 05.08.2024.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2024 |
Оприлюднено | 06.08.2024 |
Номер документу | 120799209 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Романенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні