Ухвала

від 31.07.2024 по справі 921/648/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/648/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 (колегія суддів: Зварич О. В. - головуючий, Бойко С. М., Гриців В. М.) та рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2023 (суддя Шумський І. П.)

за позовом Тернопільської міської ради

до: 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

2) ОСОБА_2 ,

3) Тернопільської районної державної адміністрації

про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

за участю:

позивача: ОСОБА_3 (самопредставництво)

відповідача-1: Покотило Ю. В. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Судами розглянуто позов Тернопільської міської ради (далі - Міськрада) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), Тернопільської районної державної адміністрації про:

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на торгово-офісні приміщення загальною площею 77 кв. м за ОСОБА_1 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності на даний об`єкт;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу торгово-офісних приміщень, укладеного 03.10.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Н. Б. та зареєстрованого у реєстрі за № 8223;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права власності на торгово-офісні приміщення за ОСОБА_2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності на даний об`єкт як на нерухомий та закриттям розділу Державного реєстру речових прав за № 1761766461101.

1.2 Позовні вимоги мотивовані протиправним первинним внесенням державним реєстратором запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності за ОСОБА_1 на торгово-офісні приміщення, які не є нерухомим майном, а являються тимчасовою спорудою та не підлягають реєстрації. Позивач стверджує про відсутність існування об`єкта нерухомості, щодо якого укладено договір купівлі-продажу, а тому про недійсність такого правочину. Позивач стверджує про порушення права комунальної власності на землю територіальної громади.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024, позов задоволено.

2.2 Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував рішення тим, що спірний об?єкт є тимчасовою спорудою, а ОСОБА_1 безпідставно набув його у власність як нерухомий об`єкт, державну реєстрацію права власності на цей об`єкт за ним проведено незаконно, тому договір купівлі-продажу укладено з порушенням частини 1 статті 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним. У зв`язку з цим, суд виснував, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на вказаний об`єкт як нерухомий є незаконною та підлягає скасуванню в судовому порядку. Крім того, суд відмовив у позові до Тернопільської районної державної адміністрації як безпідставному.

2.3 Щодо юрисдикції суд зазначив про те, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 17.03.2023 закрито провадження у справі № 607/1567/23 у зв?язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватися за правилами господарського судочинства. З огляду на неодноразове встановлення ЄСПЛ порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами, відмова господарським судом у розгляді спору поставить під загрозу сутність гарантованого Конвенцією права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту. З урахуванням вищенаведеного, предмета спору, а також призначення спірного майна (торгово-офісного приміщення), із урахуванням закриття провадження у справі № 607/1567/23, даний спір належить розглянути судом господарської юрисдикції.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та закрити провадження у справі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували статтю 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статтю 19 Цивільного процесуального кодексу України за виключним випадком, який передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки не врахували:

- постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20), у якій вказано, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності;

- постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 (провадження № 12-16гс19); від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), у яких наведено висновки про те, що критерієм розмежування судової юрисдикції може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів.

3.3 У відзиві на касаційну скаргу Міськрада зазначила про те, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскаржувані судові рішення законні та прийняті відповідно до чинного законодавства. При цьому позовні вимоги стосуються захисту права власності на земельну ділянку комунальної власності.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що рішенням Міськради від 12.07.2013 № 6/35/47 затверджено відділу технічного нагляду Міськради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту з об`єктом торгово-побутового призначення "Просп. С. Бандери" за адресою: вул. Протасевича (від вул. Л. Українки); надано відділу технічного нагляду Міськради в оренду терміном на десять років земельну ділянку для будівництва та реконструкції існуючої зупинки громадського транспорту з об`єктом торгово-побутового призначення з можливістю передачі даної земельної ділянки в суборенду.

4.2 04.11.2013 року між Відділом технічного нагляду Міськради (орендар) та ФОП ОСОБА_1. (суборендар) укладено договір суборенди (з наступними змінами та доповненнями). Договір зареєстровано 04.11.2013 за № 5041, а згідно з актом прийому-передачі від 04.11.2013 земельну ділянку передано в суборенду. Речове право суборенди зареєстровано 05.11.2013.

4.3 До позовної заяви позивач додав копію паспорта прив`язки стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності з навісом для пасажирів на зупинці громадського транспорту, виданого 25.01.2014 Управлінням містобудування, архітектури та кадастру на замовлення ФОП ОСОБА_1., який продовжено до 25.05.2018, а також схеми розташування та благоустрою стаціонарної тимчасової споруди, ескіз фасаду та кольорового вирішення фасаду.

4.4 Водночас 04.02.2019 державний реєстратор зареєстрував право приватної власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - торгово-офісні приміщення, що знаходиться на земельній ділянці, яка передавалася в суборенду. Підставою для державної реєстрації права власності вказано Звіт від 18.01.2019 № 18/19 Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області".

4.5 03.10.2022 ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передав у власність (продав), а покупець прийняла у власність (купила) торгово-офісні приміщення, розташовані на земельній ділянці, яка була передана у суборенду. Цей договір посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 8223.

4.6 03.10.2022 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - торгово-офісні приміщення.

4.7 За встановленими судами обставинами справи торгово-офісні приміщення, на які зареєстровано право приватної власності, є тимчасовою спорудою.

4.8 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.9 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.10 Отже, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

4.11 ОСОБА_1 оскаржує судові рішення виключно з підстав того, що ця справа не підлягала розгляду за правилами господарського судочинства, тому провадження у справі має бути закрито.

4.12 Під час розгляду справи № 921/648/22 за правилами господарського судочинства суди попередніх інстанцій врахували, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 17.03.2023 закрито провадження у справі № 607/1567/23 за позовом Міськради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Тернопільської районної державної адміністрації про скасування державної реєстрації права власності на торгово-офісні приміщення та визнання недійсним договору купівлі-продажу торгово-офісних приміщень із застосуванням наслідків його недійсності. Провадження закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

4.13 Аналіз висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду у наведених скаржником справах (пункт 3.2 цієї ухвали), не свідчить про їх змістову подібність до обставин у справі, що розглядається. Не може вважатися неврахування судами висновку Верховного Суду, як підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення. У даній справі, що переглядається у касаційному порядку, суди виходили із інших фактичних обставин справи, а саме із того, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 17.03.2023 закрито провадження у справі № 607/1567/23 (пункт 4.12 цієї ухвали).

4.14 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.15 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.05.2023 у справі № 921/648/22 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов