Вирок

від 05.08.2024 по справі 187/855/18

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 187/855/18 Провадження №1-кп/0187/33/24

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2024 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2367 від 17.10.2011),

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт (з урахуванням змін від 17.06.2024) у кримінальному провадженні №12017040520000319 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце АДРЕСА_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; освіта середня; офіційно не працює; одружений; паспорт громадянина України АКТІ НОМЕР_1 виданий 02.03.2000; РНОКПП НОМЕР_2 ; на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України,-

Встановив:

ОСОБА_5 (далі обвинувачений), маючи умисел, спрямований на самовільне зайняття земельних ділянок, починаючи з квітня 2017 року, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, в порушення вимог ст. ст. 78, 93, 116, 123-126 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», що регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу та державної реєстрації набуття необхідних та достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею, умисно, з корисливих мотивів, самовільно зайняв земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 1223783800:02:002:1488, площею 17,8 га, до якої приорав частину землі, площею 7 га, в результаті чого самовільно зайнята земельна ділянка становить 24,82 га.;

- земельну ділянку (без кадастрового номера), яка розташована неподалік с. Судівка Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, загальною площею 11,02 га на відстані 500 м від земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:002:1457.

Вищевказані самовільно зайняті земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 24,82 га та 11,02 га, розташовані на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5 використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме з метою вирощування соняшнику без наявності відповідного розпорядження органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або у надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаних земельних ділянок.

Вказаними умисними діями, ОСОБА_5 заподіяно значної шкоди державним інтересам на загальну суму 130 687,84 грн в особі Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, що у 163 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є значною відповідно до примітки ст. 197-1 КК України.

За самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Суд зазначає, що самовільне зайняття земельної ділянки з об`єктивної сторони може полягати у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт.

Об`єктивна сторона злочину полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.

Для встановлення об`єктивної сторони цього кримінального правопорушення слід встановити не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому проступку заперечував. Пояснив, що 2017 року він працював в якості особи підприємця і займався вирощуванням та продажом сільськогосподарських культур, зокрема, соняшника. Потім підприємницьку діяльність припинив, але не пам`ятає коли. На території Шульгівської сільради Петриківського району були розташовані земельні ділянки, які належали мешканцям села як земельні паї і по усній домовленості з ними він у квітні 2017 року обробляв ці земельні ділянки, виривав бур`ян, потім посіяв насіння соняшника. В подальшому зібраний врожай він відвозив до приватного підприємства «Колос» в с. Могилів, де здавав за гроші, частину грошей брав собі, а частину грошей віддавав людям яким належали ці паї. Зерно, яке вилучила поліція було «людське», але вважає, що воно має бути повернуто йому. Надалі від дачі показів відмовився.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення, його провина повністю підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом у порядку визначеному ст. 94 КПК України таких доказів, а саме:

-протоколом огляду від 04.08.2017 з фототаблицею до нього, згідно яким проведено огляд земельної ділянки в 50 м від АДРЕСА_2 на території Шульгівської сільської ради, під час якого за участі спеціаліста геодезиста встановлено, що оброблено та засаджено соняшником 17,7939 га (провадження а.с. 12-13);

-протоколом огляду від 04.08.2017 з фототаблицею до нього, згідно яким проведено, зокрема, огляд земельної ділянки з кадастровими номерами 1223783800:02:002:1550 та 1223783800:02:002:1488, яка розташована 150 м від АДРЕСА_2 на території Шульгівської сільської ради, під час якого за участі спеціаліста геодезиста встановлено, що оброблено та засаджено соняшником 24,8203 га (матеріали провадження а.с. 14-17);

-викопіюванням №1 з публічної кадастрової карти України, згідно яким площа ділянки з кадастровим номер 1223783800:02:002:1488 (державна власність) складає 17,8035 га (матеріали провадження а.с. 18);

-викопіюванням №2 з публічної кадастрової карти України, згідно яким площа ділянки з кадастровим номер 1223783800:02:002:1457 (державна власність) складає 9,212 га (матеріали провадження а.с. 19);

-актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 19.09.2017 №344-ДК/273/АП/09/01/-17, згідно яким з виїздом на місцевість було здійснено огляд земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, які не надані у власність та користування (оренду) на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області. За результатами перевірки дотримання земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності встановлено, що за візуальним обстеженням та відповідно до матеріалів геодезичних вишукань земельних ділянок, замірів сертифікованого інженера-геодезиста ОСОБА_13 (Кваліфікаційний сертифікат № 011866 від 12.12.2014) встановлено, що оглянуті земельні ділянки за кадастровим №1223783800:02:002:1488 (площею 17,8 га), до якої приорано частину землі площею 7 га, в результаті чого самовільно зайнята земельна ділянка становить 24,82 га (Викопіювання № 1); земельна ділянка, яка розташована неподалік АДРЕСА_2 загальною площею 17,79 га (з урахуванням паїв площею 6,77 га), та розташованої на відстані 500 м від земельної ділянки з кадастровим №1223783800:02:002:1457 (Викопіювання № 2). Вказані земельні ділянки використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (засіяно соняшником). Особи, що могли б надати документи або пояснення по суті справи, під час огляду були відсутні. Згідно з наявною інформацією оглянуті земельні ділянки, загальною площею 24,82 га та 11,02 га використовується невідомою особою та відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї. Таким чином невідома особа самовільно займає земельні ділянки загальною площею 24,82 га та 11,02 га на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області. В акті відображені план-схема земельної ділянки за кадастровим № 1223783800:02:002:1488 (площею 17,8 га), до якої приорана частина землі площею 7 га, в результаті чого площа самовільно зайнятої земельної ділянки становить 24,82 га; план-схема земельної ділянки, яка розташована неподалік с. Судівка Шульгівської нільської ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею 17,79 га з урахуванням паїв площею 6,77 га), та розташованої на відстані 500 м від земельної ділянки з кадастровим № 1223783800:02:002:1457. Площа самовільно зайнятої ділянки становить 11.02 га (матеріали провадження а.с. 25-28);

-розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайнятих земельних ділянок - землі сільськогосподарського призначення на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області площа земельної ділянки 35,84 га (24,82 га + 11,02 га) збитки становлять в розмірі 130687,84 грн (матеріали провадження а.с. 28);

-матеріалами геодезичних вишукувань земельних ділянок, які розташовані на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області земельні ділянки, які використовуються перетинаються з наступними кадастровими номерами 123783800:02:002:1550, 1223783800:03:029:0012, 1223783800:02:001:6269, 1223783800:02:028:0122, 223781400:02:441:0512, 1223781400:02:441:0511, 1223781400:02:441:0510, 1223781400:02:441:0509, 1223781400:02:441:0508, 1223781400:02:441:0507, 1223783800:02:132:0385, 123783800:02:132:0384, 1223783800:02:132:0383, 1223783800:02:002:1849. За матеріалами польових робіт складено план меж з вказанням довжин ліній, площі земельної ділянки, та площі перетину самовільно захоплених земельних ділянок. За планом меж земельна ділянка №1 площа складає 24,8203 га, земельна ділянка №3 площа складає 17,7939. З плану меж вбачається накладка земельних ділянок №1 та №3 на суміжні земельні ділянки (матеріали провадження а.с. 31-38);

-протоколом огляду місця події від 18.09.2017 з фототаблицею до нього, згідно яким проведено огляд на току ТОВ «Агрофірма «Колос» по вул. Степова, 32 в с. Могилів, за участі власника приміщення ОСОБА_7 , який вказав на насип насіння соняшника, вагою 16620 кг, яке на зберігання здав обвинувачений, яке вилучене та долучене до матеріалів справи в якості речового доказу (матеріали провадження а.с. 40-45);

-постановою Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.09.2017 про долучення насіння соняшника вагою 16620 кг (матеріали провадження а.с. 44);

-постановою Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.09.2017 про долучення до матеріалів справи речових доказів, врожай сільськогосподарської культури соняшника, який вирощений на самовільно зайнятих земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею близько 50 - 60 га, які розташовані поблизу земельних ділянок з кадастровими номерами 1223783800:02:002:1488, 1223783800:02:002:1457, та земельних ділянках, розміщених в межах масивів з кадастровими номерами 1223783800:02:002:1482, 1223783800:02:002:1455, 1223783800:02:002:1550, які мають цільове призначення рілля, сінокоси, розташовані на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (матеріали провадження а.с. 45).

Також до матеріалів справи долучено витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), відповідно до яких внесено відомості про самовільне зайняття земельних ділянок у 2017 року, які зазначені в обвинувальному акті. Окрім цього, суд враховує лист СБУ у Дніпропетровській області від 12.06.2017 про наявність інформація щодо причетності обвинуваченого до самовільного захоплення земель запасу на території Шульгіської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, інформація з якого узгоджується з дослідженими матеріалами справи.

Показами свідків сторони обвинувачення.

Представник потерпілої особи, Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що на території Шульгівської сільської ради Дніпровського (колишній Петриківський) району Дніпропетровської області розташовані землі сільськогосподарського призначення із державною формою власності. В 2017 році була проведена перевірки щодо порушення земельного законодавства на вказаній території і було виявлено приорання та засіяння соняшником на земельних ділянках зазначених в обвинувальному акті, які були самовільно зайняті, про що було повідомлено в правоохоронні органи. Повноваження управління передбачені ст. 122 Земельного кодексу України.

Свідок ОСОБА_9 , вказав, що в 2017 займався наданням послуг з вирощування сільськогосподарських культур. Так в 2017 році до нього зателефонував обвинувачений на збирання насіння соняшника з території розташованої неподалік с. Судівка Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області приблизно 19 га одним масивом, за що отримав грошові кошти, але точного розміру не пам`ятає. Зібраний урожай завантажувався до вантажівки під керуванням ОСОБА_10 Документів про право власності він не перевіряв.

Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що в 2017 році до нього звернувся ОСОБА_11 , щоб він допоміг за гроші зібрати та перевезти врожай соняшника із поля біля АДРЕСА_3 , на що він погодився.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що в 2017 році так як він надавав послуги з обробітку сільськогосподарських земель до нього звернувся знайомий ОСОБА_5 , який просив допомоги в обробітку земельної ділянки на території Шульгівської сільської ради за межами села, що він і зробив: сіяли, культивували тощо. Кому належали ці ділянки обвинувачений не говорив, а він не питав. Також допомагав ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_14 в суді пояснив, що керівник фермерського господарства ОСОБА_15 навесні 2017 року направив його на тракторі дискувати земельні ділянки біля села Шульгівка. Там був обвинувачений, який казав, де робити.

Свідок ОСОБА_16 вказала, що в 2017 році працювала в Шульгівській сільській раді землевпорядником. Приймала участь в огляді земельних ділянок 04.08.2017 (протоколи огляду від 04.08.2017), під час огляду земельних ділянок був присутній спеціаліст геодезист, який здійснював вимірювання, на полі ріс соняшник. Про те, що вказані земельні ділянки могли дати як паї їй не відомо, пор укладення договорів оренди з обвинуваченим їй також не відомо. Будь-яких заперечень під час огляду не було.

Оцінка доводів сторони захисту.

Сторона захисту вказувала не недостатність доказів, однак зі свого боку в спростування доводів сторони обвинувачення клопотань про виклик свідків, долучення доказів (окрім листа, який був долучений раніше) не заявляла, а посилалася лише не усні пояснення обвинуваченого. При цьому на уточнюючі питання суду щодо оформлення підприємницької діяльності, сплати належних платежів та податків, щодо надання послуг з обробітку землі, укладення договорів з фізичними особами на обробіток землі, надання таких документів, які підтверджують право власності цих осіб на земельні ділянки, як вимірювалися межі наданих земельних ділянок, тобто доказів на підтвердження своїх слів, адвокат (захисник) сказав обвинуваченому не відповідати, оскільки це не стосується справи.

В апеляційній скарзі на попередній вирок адвокат вказав, що в 2017 році за усною домовленістю з чотирма мешканцями с. Шульгівка обвинувачений обробляв їх земельні ділянки (паї), які засіяв соняшником, а восени зібрав врожай 16,62 т насіння соняшника, яке здав на зберігання в ТОВ «КОЛОС».

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що він обробляв земельні ділянки («людські»), зокрема і 7 га, і інші земельні ділянки, можливо, щось і обробляв з «АТОшної землі», вважає, що зібраний урожай 16,62 т є його власністю.

Однак, як зазначено вище, будь-яких клопотань стороною захисту про дослідження доказів, які б свідчили на невинуватість обвинуваченого, а ні від останнього, а ні від його захисника не надходило. Доказів в підтвердження показів обвинуваченого суду не надано.

Суд зазначає, що посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, які знаходяться на самовільно зайнятих земельних ділянках, є власністю власників земельних ділянок та землекористувачів (статті 90, 95 ЗК), а отже, майном, чужим для того, хто самовільно зайняв земельну ділянку.

З огляду на наявність доказів сторони обвинувачення, сторона захисту їх не спростувала, докази правомірності використання земельних ділянок та результатів такого використання не надала.

Тому, суд критично відноситься до пояснень обвинуваченого, що він обробляв власні та пайові земельні ділянки, які належать громадянам на праві власності, так як усна домовленість не може свідчити про наявність відповідного права на земельні ділянки.

Щодо доводів про неналежного потерпілого та відсутності даних про власника землі.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно частин 1 та 2 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

Тому, зважаючи на положення законодавства, що у будь-якої земельної ділянки на території України є власник, в даній справі доказів, які б свідчили про належність земельних ділянок, які були самовільно зайняті, до комунальної чи приватної власності відсутні, тому ці доводи до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України ( в редакції, яка діяла на час самовільного зайняття земельної ділянки) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким органом відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ №15 від 14.01.2015, є відповідна Державна служба (Держгеокадастр).

Територіальним органом Держгеокадастру в Дніпропетровській області є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Отже, саме Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області має повноваження на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено термін самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірним.

Доказів, які б свідчили, що обвинувачений мав відповідне право на користування вказаними земельними ділянками або, які б свідчили про правомірність їх використання суду не надано.

Щодо листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15.05.2019 (т. 1, а.с. 110).

У листі зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223783800:02:002:1488 загальною площею 15,4162 га зареєстрована в державному земельному кадастрі призначення державна форма власності на території Петриківського (нині Дніпровського) району Дніпропетровської області у жовтні-листопаді 2013 року. Земельна ділянка з кадастровим номером 1223783800:02:002:1457 загальною площею 15,4162 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі призначення державна форма власності на території Петриківського (нині Дніпровського) району Дніпропетровської області у жовтні-листопаді 2013 року та запроектована для передачі у власність учасникам АТО. У 2016 році запроектована ділянка мала площу 49,1289 га та інший кадастровий номер, який набув статусу архівного. Також, в листі зазначено, що надати інформацію, зокрема, щодо земельної ділянки на відстані 500 метрів від земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:002:1457 не вбачається можливим, оскільки для ідентифікації земельної ділянки пропонується надати графічні матеріалами з зазначенням її місця розташування.

Вказаний лист не спростовує винуватість обвинуваченого.

З приводу земельних ділянок (їх частин), які зазначені в обвинувальному акті вказано, що їх призначення державна форма власності, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Суд зазначає, що лист стосується надання інформації, без надання відповідних підтверджуючих документів, та не є правовстановлюючим документом.

Суд зважає, що дії з земельними ділянками не є сталими, тобто у зв`язку зі зміною певних обставин можуть вчинятися дії щодо зміни меж земельної ділянки, її призначення, власників тощо. Лист датований 2019 роком, події, які ставляться в провину вчинені в 2017 році. Очевидно, що за минувший час могли прийматися рішення про зміну кадастрового номеру земельної ділянки та виділення її у власність іншим особам. При цьому, в обвинувальному акті зазначено не лише про самовільно зайняті земельні ділянки з конкретним кадастровим номером, а й інші, які такого номеру не мають. Розмір самовільно зайнятих земельних ділянок підтверджуються матеріалами справи, зокрема, матеріалами геодезичних вишукань земельних ділянок та протоколами огляду.

Щодо відмінностей площі земельних ділянок з кадастровими номерами, які зазначені в листі, та площі цих земельних ділянок зазначених в обвинувальному акті. Як зазначено раніше, лист не є правовстановлюючим документом, розмір самовільно зайнятих земельних ділянок (з кадастровими номерами) підтверджується матеріалами справи, зокрема, викопіюваннями з публічної кадастрової карти України та іншими доказами.

Щодо розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайнятих земельних ділянок.

Суд зазначає, що імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у даному кримінальному провадженні було здійснено згідно з затвердженою Кабінетом Міністрів України методикою (методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963) визначення розміру такої шкоди за встановленою формулою, яка зазначена у розрахунку, а тому підстав не довіряти їй у суду не має, зокрема, й через те, що сторона захисту належних та допустимих доказів на її спростування не надала.

Щодо пояснювальної записки (матеріали провадження а.с. 31).

Посилання адвоката, що це не є доказом, оскільки її оформлення не передбачено КПК України суд оцінює критично, оскільки цей документ долучено до справи як доказ, він є належним, є частиною матеріалів геодезичних робіт вишукувань земельних ділянок, які є предметом розгляду, цей доказ оцінюється в сукупності з іншими доказами та їм не протирічить. Хоча в цьому документі і зазначено «про самовільне захоплення земельних ділянок», однак як зазначено цей доказ оцінюється в сукупності з іншими, використання вказаної словесної конструкції дає можливість виокремити земельні ділянки з поміж інших. Факт встановлення самовільного зайняття земельної ділянки підтверджується матеріалами справи, як письмовими доказами так і показаннями свідків.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи подання стороною обвинувачення доказів на підтвердження винуватості особи, на сторону захисту покладається обов`язок щодо обстоювання своєї правової позиції, тобто вчинення певних активних дій, а не лише посилатися на обов`язок сторони обвинувачення доведення вини особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

Зважаючи на досліджені докази, суд розцінює покази обвинуваченого щодо невизнання своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності за скоєння проступку та пов`язаних з цим цивільно-правових наслідків; та як такі, що спростовуються дослідженими судом доказами.

Таким чином, суд вважає встановленим, що обвинувачений, своїми умисними діями, які виразилися в самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю, вчинив проступок передбачений ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Вирішуючи питання призначення покарання суд виходить з такого.

Право власності є тим фундаментом, на якому базується більшість соціальних настанов людства, зокрема і правова система.

Конституція України встановила, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, це право є непорушним.

Санкція ст. 197-1 ч. 1 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років.

У судових дебатах, прокурор просив визнати обвинуваченого винним у пред`явленому обвинуваченні, призначити покарання у виді штрафу та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити його від покарання.

Сторона захисту в судових дебатах звертала увагу суду на обставини фіксації даного кримінального правопорушення та кричущі недоліки розслідування, які унеможливлюють ухвалення обвинувального вироку, тому просили виправдати обвинуваченого.

Вирішуючи питання призначення покарання, суд зважає, що проступок вчинено обвинуваченим у квітні 2017 року, тобто на дату розгляду справи минуло більше 7 років.

Згідно зі ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення ним кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Оскільки з дня вчинення обвинуваченим кримінального проступку минуло більше ніж два роки, при цьому перебіг давності не зупинявся і не переривався, він підлягає звільненню від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом зроблено висновок щодо застосування норм права, зокрема, ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18.06.2020 у справі № 756/6876/19 (провадження № 51-5464км19). Так, системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (частини 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» ( статті 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ухвалюючи вирок у даному кримінальному провадженні, обвинуваченого слід визнати винним у вчинені проступку та керуючись ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити його від покарання без визначення його виду і розміру.

Вказане також відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 19.03.2024 у справі №756/3924/20.

Цивільний позов не пред`являвся.

Щодо речових доказів.

Відповідно до постанови Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.09.2017 про долучення до матеріалів справи речових доказів, насіння соняшника, вагою 16620 кг, визнано речовим доказом та долучено до матеріалів справи (провадження а.с. 44).

Згідно з розпискою ОСОБА_7 , останній отримав від працівників поліції насіння соняшника, в кількості 16 620 кг, на зберігання до вирішення питання по суті (провадження а.с. 43).

Постановою Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 18.09.2017 долучено до матеріалів справи речові докази, врожай сільськогосподарської культури соняшника, який вирощений на самовільно зайнятих земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею близько 50 - 60 га, які розташовані поблизу земельних ділянок з кадастровими номерами 1223783800:02:002:1488, 1223783800:02:002:1457, та земельних ділянках, розміщених в межах масивів з кадастровими номерами 1223783800:02:002:1482, 1223783800:02:002:1455, 1223783800:02:002:1550, які мають цільове призначення рілля, сінокоси, розташовані на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (провадження а.с. 45).

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.09.2017 (справа № 183/3744/17) надано дозвіл на реалізацію речових доказів у кримінальному провадженні, а саме насіння соняшнику, вирощеного на самовільно зайнятих земельній ділянці з кадастровим номером 223783800:02:002:1488 площею 24.82 га земельній ділянці, яка розташована неподалік с. Судівка Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області загальною площею 17,79 га та розташованій на відстані 500 м від земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:002:1457, земельній ділянці, яка розташована на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області площею 16.76 га, яка не має кадастрового номеру, але розташовується неподалік земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:028:0122, а також насіння соняшнику вагою 16,620 т, яке перебуває на зберіганні у товариства з обмеженою відповідальність Агрофірма «Колос».

Згідно матеріалів Правобережної товарної біржі остання реалізувала передані речові докази, а саме: насіння соняшнику, врожаю 2017 року у кількості 16,620 т продано на біржових торгах за 66174 грн, та очікуваний врожай соняшника, від посівів соняшника на кореню, врожаю 2017 року, що знаходиться земельній ділянці, площею 24,82 га, з кадастровим номером 1223783800:02:002:1488, та на земельній ділянці, площею 16,76 га, яка не має кадастрового номеру, але розташована неподалік земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:028:0122, продано за 41680 грн.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю). Гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.

Як зазначено вище, посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, які знаходяться на самовільно зайнятих земельних ділянках, є власністю власників земельних ділянок та землекористувачів (статті 90, 95 ЗК), а отже, майном, чужим для того, хто самовільно зайняв земельну ділянку.

Так як земельні ділянки належать державі (на момент вчинення кримінального правопорушення), тому і урожай належить останній.

Оскільки у провадженні ухвалюється обвинувальний вирок, враховуючи реалізацію очікуваного вражаю та насіння, грошові кошти в сумі 107 854 грн, отримані від їх реалізації, як майна, яке могло та було одержано обвинуваченим внаслідок вчинення кримінального правопорушення самовільного зайняття земельних ділянок, слід звернути на користь держави (повернути власнику).

Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

До обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 (справа №183/3744/17) накладено арешт на врожай, а саме: на насадження сільськогосподарської культури соняшника, який вирощений на самовільно зайнятих земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею близько 50 - 60 га, які розташовані поблизу земельних ділянок з кадастровими номерами 1223783800:02:002:1488, 1223783800:02:002:1457, 1223783800:02:028:0122 на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та на насіння соняшника, яке перебуває на зберіганні у ТОВ Агрофірма «Колос», загальною вагою 16,620 т.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК України).

Оскільки у провадженні ухвалюється обвинувальний вирок, а речові докази (врожай та насіння) належать державі, враховуючи їх реалізацію та повернення у вигляді грошових коштів, арешт накладений на це майно підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 337, 349, 368-370, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні проступку, передбаченого частиною 1 статті 197-1 Кримінального кодексу України.

На підставі статті 49, частини 5 статті 74 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Речові докази:

1) грошові кошти в сумі 107 854 грн, отримані від реалізації речових доказів (насіння соняшнику, врожаю 2017 року у кількості 16,620 т та очікуваний врожай соняшника, від посівів соняшника на кореню, врожаю 2017 року, що знаходиться земельній ділянці, площею 24,82 га, з кадастровим номером 1223783800:02:002:1488, та на земельній ділянці, площею 16,76 га, яка не має кадастрового номеру, але розташована неподалік земельної ділянки з кадастровим номером 1223783800:02:028:0122) - звернути на користь держави.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 (справа №183/3744/17) на врожай, а саме: на насадження сільськогосподарської культури соняшника, який вирощений на самовільно зайнятих земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею близько 50 - 60 га, які розташовані поблизу земельних ділянок з кадастровими номерами 1223783800:02:002:1488, 1223783800:02:002:1457, 1223783800:02:028:0122 на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та на насіння соняшника, яке перебуває на зберіганні у ТОВ Агрофірма «Колос», загальною вагою 16,620 т - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1