Ухвала

від 31.07.2024 по справі 610/2495/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2495/24 № 1-кс/610/904/2024м. Балаклія31 липня 2024 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю

прокурора: ОСОБА_2 ,

підозрюваного: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

секретаря: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024221080000453 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Балаклія Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; громадянина України; з повною загальною середньою освітою; офіційно не працевлаштованого; не одруженого; в силу ст. 89 КК України судимості не має,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в:

Погоджене з прокурором клопотання обґрунтовано повідомленням про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Саме цей вид запобіжного заходу необхідний для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

oпереховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

oнезаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

oвчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор клопотання підтримала із наведених у ньому підстав.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, свою вину визнав, просив застосувати стосовно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Пояснив, що з потерпілою проживає вже 3 роки, побив її, бо в той день не знайшов барсетку з документами у військомат, а вона неодноразово до цього брала документи та гроші. Перед нанесенням побоїв потерпілій у проміжок з 08.00 год до 09.00 год він вжив 250-300 грамів горілки. Повідомив, що потерпіла наразі знаходиться в обласній лікарні м. Харків в комі, в її лікуванні участі не приймає, офіційно не працює, має випадкові заробітки, заощаджень не має, проживає з матір`ю та бабусею.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання. Просила застосувати більш м`який запобіжний захід - у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету за місцем проживання матері підозрюваного.

Судом встановлено, що слідчим відділенням ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221080000453 від 09.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.

30.07.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, - письмове повідомлення про яке 30.07.2024 вручено йому особисто під підпис.

Він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:

«09.07.2024 близько 09:00 години громадянин ОСОБА_3 , перебуваючи в житловій кімнаті квартири АДРЕСА_3 , де діючиумисно тапротиправно,на ґрунтіраптово виниклихособистих неприязнихвідносин,а самесварки,що сталасяна побутовомупідґрунті,стоячи білясвоєї співмешканки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилась в лежачому положенні на дивані, умисно наніс останній декілька ударів нижньою частиною кулака правої руки зверху вниз в область голови, передньої частини обличчя, скулової ділянки голови справа та зліва, а також по тулубу, тим самим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді гострої закритої черепно-мозкової травми, субдуральної гематоми справа, контузії правої скронево-потиличної ділянки, забою головного мозку зі стисненням гемісферальної субдуральної гематоми справа, субдуральної гематоми тім'яної ділянки зліва, контузійно-геморагічного вогнища лівої скроне-потиличної ділянки, перелому кісток носу та передніх гайморових пазух з обох боків, перелому верхньої щелепи Ле-фор по типу ІІ-ІІІ, множинних забоїв м'яких тканин обличчя та голови, периорбітальної гематоми справа, які відносяться за ступенем тяжкості до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки (п. 2.1.3. "Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року), перелом VI ребра справа по лопатковій лінії, який відноситься за ступенем тяжкості до категорії середніх тілесних ушкоджень, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння (згідно п. 2.2.1 а, б, в, і 2.2.2. "Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року)».

Надана стороною обвинувачення сукупність матеріалів кримінального провадження на даному етапі кримінального провадження, до моменту вирішення обвинувачення по суті, є достатньою для обґрунтованості повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, що підтверджується:

1)Даними протоколом огляду місця події від 09.07.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 в ході якого виявлено та вилучено: нашарування речовини бурого кольору на стіні біля дивану в житловій кімнаті.

2)Даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , з показань якої встановлено, що по сусідству з нею, в квартирі АДРЕСА_5 проживає ОСОБА_9 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_10 протягом трьох років, часто вживають алкогольні напої, часто сваряться та ОСОБА_11 її періодично б`є, через що ОСОБА_12 постійно ходить в синцях.

3)Даними допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_6 , з показань якої встановлено, що в квартирі АДРЕСА_5 проживає ОСОБА_9 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_10 протягом трьох років, часто вживають алкогольні напої, часто сваряться, та ОСОБА_11 її періодично б`є, через що ОСОБА_12 постійно ходить в синцях.

4)Даними довідки КНП БМР ХО «БКБЛІЛ», в якій вказано, що у ОСОБА_7 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, двобічої субдуральної гематоми, внутрішньомозкової гематоми праворуч, церебральної коми, множинних переломів лицьового черепу, гематоми обличчя, множинних підшкірних гематом тулуба.

5)Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів, під час якого у «Харківській обласній клінічній лікарні» було вилучено копію медичної картки стаціонарного хворого № 9.12596 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та диски з ренгенобстеженням та комп`ютерною томографією.

6)Даними протоколу допиту ОСОБА_14 , з показань якого було встановлено, що він знає ОСОБА_3 , який являється його товаришем та проживає разом зі співмешканкою ОСОБА_15 . Так 09.07.2024 приблизно о 06.00 години, він прийшов до ОСОБА_11 додому, щоб нагадати про необхідність йти до військкомату. Коли ОСОБА_3 прийшов туди, йому повідомили, що автобус вже поїхав та йому потрібно буде прийти на наступний день. ОСОБА_3 пішов додому разом зі свідком, до квартири ОСОБА_11 зайшов перший, а він відволікся на телефон. Потім він почув крик ОСОБА_11 по типу, де його документи. Коли зайшов до квартири, то побачив, що ОСОБА_9 знаходилась на дивані зліва від входу до кімнати, а ОСОБА_11 , стоячи за її спиною, з замахом, кулаком наніс їй близько двох ударів по голові, обличчю, в скроневу та скулові ділянки, а також близько одного удару в район грудної клітини, після чого він вивів ОСОБА_11 на вулицю.

7)Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 12.07.2024, проведеного за участі свідка ОСОБА_14 , який розповів та відтворив механізм нанесення ударів ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_7

8)Даними висновку судово-медичної експертизи № 12-14/69-БЛ/24 від 30.07.2024, яким було встановлено тілесні ушкодження ОСОБА_7 та ступінь їх тяжкості, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та середніх тілесних ушкоджень. Окрім цього, проведеною експертизою було встановлено, що вказані тілесні ушкодження можливо могли утворитися за обставин вказаних під час слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_14

9)Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 30.07.2024, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_3 який відтворив та показав, як наносив удари ОСОБА_7

10)Даними протоколу проведення додаткового слідчого експерименту від 30.07.2024, проведеного за участі свідка ОСОБА_14 , для уточнення відомостей.

11)Даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 , який свою вину визнав та підтвердив обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14 березня 1984 року №9627/81 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23 жовтня 1994 року №14310/88 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

До того ж у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року №42310/04, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року №12244/86, 12245/86, 12383/86 «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року №14310/88 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» від 13 листопада 2007 року №35615/06).

Встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

У розумінні Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року №33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суттєвим є той фактор, що про підозру ОСОБА_3 повідомлено 30.07.2024, що стало початком притягнення його до кримінальної відповідальності, тому ризик втечі фактично виник лише з цієї дати і в подальшому лише збільшується внаслідок наближення моменту можливого призначення передбаченого суворого покарання.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань у кримінальному провадженні - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань тощо.

Оскільки ОСОБА_3 вже має кримінальний досвід внаслідок неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності, звільнявся від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку знову вчинив нове кримінальне правопорушення, відбував реальне покарання у виді позбавлення волі, від відбування покарання звільнявся умовно-достроково, після чого знову вчинив нове кримінальне правопорушення, що може свідчити про її виняткову зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте небажання безповоротно відмовитись від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення та перевиховання, тому є обґрунтований підвищений ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Підозрюваний в силу ст. 89 КК України судимості не має, має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Переконання про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам ґрунтується на: тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а це тяжкий злочин, в сфері злочинів проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі, вчинений в умовах воєнного стану, у тяжкий для держави та людей час, на ґрунті пияцтва, цей злочин є надзвичайно небезпечним, адже людина, її життя, здоров`я, честь і гідність та безпека належать до найвищих соціальних цінностей, що може свідчити про підвищену суспільну небезпеку останнього.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Це рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування запобіжного заходу необхідно для забезпечення здійснення досудового розслідування, яке з об`єктивних причин не закінчено на даний час.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, натепер не встановлено.

На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, остаточної правовій кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення тощо.

Відповідно до вимог ст.182-183 КПК України, із урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, виключних обставин, майнового і сімейного стану, віку підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає можливим визначити достатню для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121120 гривень із розрахунку (3028грнх40). Суд також вважає, що саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.176-201 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межахстроку досудовогорозслідування - до 28 вересня 2024 року включно.

3.Визначити розмір застави 121120 гривень.

При внесенні вказаної застави ОСОБА_3 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави у визначеному розмірі вважається, що до підозрюваного застосований запобіжний захід у виді застави.

Заставу можливо внести в межах строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки:

1)прибувати до суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеногопункту,в якомувін проживає,без дозволуслідчого,прокурора абосуду;

3)повідомляти слідчого,прокурора чисуд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування із потерпілою, свідками у цьому кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у випадку внесення застави оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення.

Заставодавець зобов`язаний: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого,прокурора чисуд про причини неявки підозрюваного. Попередити заставодавця, що у разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

4.В іншій частині клопотання відмовити.

5.Строк дії ухвали до 28.09.2024 включно.

6.Зобов`язати слідчих, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про тримання під вартою останнього.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1

(отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; код банку отримувача (МФО): 820172; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674;призначення платежу: (застава, справа №

---

, підозрюваний

---

(прізв., ініціали), платник

---

(прізв., ініціали) (Балаклійський районний суд Харківської області).