Ухвала

від 25.09.2024 по справі 610/2495/24

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/2495/24

Провадження № 1-кс/610/1051/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024м. Балаклія

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився і зареєстрований в АДРЕСА_1 , до затримання проживав в АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, в силу ст. 89 КК України судимості не має,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення просить продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , у межах строку досудового розслідування.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що слідчим відділенням ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221080000453 від 09.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.07.2024 приблизно о 09:00 год ОСОБА_5 , перебуваючи в житловій кімнаті квартири АДРЕСА_3 , де діючи умисно та протиправно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, а саме сварки, що сталася на побутовому підґрунті, стоячи біля своєї співмешканки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилась в лежачому положенні на дивані, умисно наніс останній декілька ударів нижньою частиною кулака правої руки зверху вниз в область голови, передньої частини обличчя, скулової ділянки голови справа та зліва, а також по тулубу, тим самим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді гострої закритої черепно-мозкової травми, субдуральної гематоми справа, контузії правої скронево-потиличної ділянки, забою головного мозку зі стисненням гемісферальної субдуральної гематоми справа, субдуральної гематоми тім`яної ділянки зліва, контузійно-геморагічного вогнища лівої скроне-потиличної ділянки, перелому кісток носу та передніх гайморових пазух з обох боків, перелому верхньої щелепи Ле-фор по типу ІІ-ІІІ, множинних забоїв м`яких тканин обличчя та голови, периорбітальної гематоми справа, які відносяться за ступенем тяжкості до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки (п. 2.1.3. "Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995), перелом VI ребра справа по лопатковій лінії, який відноситься за ступенем тяжкості до категорії середніх тілесних ушкоджень, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння (згідно з п. 2.2.1 а, б, в, і 2.2.2. "Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995). Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 03.08.2024 о 10.47 год померла у неврологічному відділенні КНП БМР ХО "БКБЛІЛ". Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 12-17/129-Бл/24 причина смерті останньої - набряк головного мозку, вогнищева травма голови від використання тупого предмета з метою вбивства и нанесення ушкодження.

30 липня 2024 року слідчим за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 31.07.2024 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", строком до 28 вересня 2024 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 121 120 грн, та останній натепер перебуває у межах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор".

06 серпня 2024 року слідчим за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Сторона обвинувачення зазначає, що є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний в судовому засіданні підозру у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю. Не заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_4 підтримала думку свого підзахисного.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_8 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що ВП №1 ІРУП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221080000453 від 09.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

30 липня 2024 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 31.07.2024 стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", строком на 60 днів - до 28 вересня 2024 року включно, з визначенням суми застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121 120 грн.

06 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Слідчий у клопотанні зазначає, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні закінчується 28.09.2024, однак завершити досудове слідство до вказаного строку не виявляється можливим, оскільки натепер призначено, але не проведено медичну та додаткову судово-медичну експертизи.

Також необхідно провести ряд процесуальних дій, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати вимоги ст. 293 КПК України та інші процесуальні дії.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 09.07.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , довідкою КНП БМР ХО "БКБЛІЛ", протоколом тимчасового доступу до речей і документів, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом проведення слідчого експерименту від 12.07.2024, висновком судово-медичної експертизи № 12-14/69-БЛ/24 від 30.07.2024, протоколом проведення слідчого експерименту від 30.07.2024, протоколом проведення додаткового слідчого експерименту від 30.07.2024, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , протоколом огляду місця події від 03.08.2024, лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 від 05.08.2024 № 12-17/129-Бл/24.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі № 511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Крім того, обґрунтованість підозри була предметом перевірки в ході судового розгляду при обранні міри запобіжного заходу вищевказаними судовими рішеннями.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини ("Нечипорук, Йонкало проти України" № 42310/04 від 21.04.2011, "Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства" №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін "обґрунтована підозра" означає, що "існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення" (рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", рішення "Котій проти України").

Як зазначив у своєму рішенні ЄСПЛ у справі "Немайстер проти Австрії", наявність обґрунтованої підозри в тому, що затриманий скоїв злочин, є визначальною умовою законності утримання під вартою, однак з часом воно перестає бути достатнім, і Європейський Суд повинен в цьому випадку встановити, чи виправдовують продовження позбавлення волі інші підстави, наведені судовими органами.

Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор у судовому засіданні та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі "Феррарі-Браво проти Італії" № 9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що "питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою"; у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконного впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставинами, які свідчать про існування вказаних ризиків, а також те, що ці ризики не зменшилися та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є дані про особу підозрюваного, а саме відомості про те, що він не працює, не має законних джерел отримання заробітку, не має стійких соціальних зв`язків, судимостей не має в силу ст. 89 КК України, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років, що вказує на можливість вчинити інше правопорушення та переховування від органів досудового розслідування.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів".

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Балаклія Харківської області, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживає в АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, в силу ст. 89 КК України судимості не має.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Продовження тримання під вартою з урахуванням положень ст. 199 КПК України можливе за умови, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися.

Доказів, які б підтвердили неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 за станом здоров`я чи з інших підстав такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, враховуючи дані про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає можливим продовжити строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 30 жовтня 2024 року включно.

Керуючись статтями 2, 7, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився і зареєстрований в АДРЕСА_1 , до затримання проживав в АДРЕСА_2 , строк тримання під вартою в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" в межах строку досудового розслідування до 30 жовтня 2024 року включно, з визначенням застави у розмірі, встановленому ухвалою від 31.07.2024.

Встановити строк дії ухвали, в межах строку досудового розслідування до 30 жовтня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено і оголошено 30.09.2024 о 16.45 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1