Постанова від 02.08.2024 по справі 402/602/22

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2024 року м. Кропивницький

справа № 402/602/22

провадження № 22-ц/4809/85/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Благовіщенський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Анікєєнко Євгенія Олександрівна на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області (суддя Терновенко А. В.) від 29.05.2023,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

19.10.2022 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом у якому зазначала, що з 23.11.2016 вона з ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 12.05.2022 розірвано. Сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 12.05.2022 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення старшою дочкою повноліття. Стягування розпочати з 21.07.2021 та продовжувати до досягнення дітьми повноліття.

ОСОБА_2 не сплачує аліменти, тому утворилась заборгованість, що підтверджується розрахунком складеним державним виконавцем.

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) в розмірі 237373,09 грн за період з 21.07.2021 року по 01.012023 за несвоєчасну сплату аліментів, стягнутих з нього рішенням Ульяновським районним судом Кіровоградської області від 12.05.2022.

2.Короткий зміст рішення суду

Рішенням Ульяновськогорайонного судуКіровоградської областівід 29.05.2023позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення по виплаті аліментів у розмірі 10754,50 грн за період з 12.05.2022 по 25.04.2023. Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 340,34 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що суд встановив факт виникнення з вини відповідача заборгованості за аліментами на утримання дітей, які той зобов`язаний сплачувати за рішенням суду від 12.05.2022, а тому є підстави для стягнення з нього на користь позивачки пені за період з 12.05.2022 по 25.04.2023.

Суд врахував фактично сплачені відповідачем аліменти, які підтверджені квитанціями, надані сторонами розрахунки, й дійшов висновку, що розмір пені становить 35382,31 грн, що перевищує розмір заборгованості по аліментах 10754,50 грн, а тому застосуваши ч. 1 ст. 196 СК України, стягнув пеню у межах 100 відсотків заборгованості по аліментах за вказаний період.

3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Анікєєнко Євгенія Олександрівна, просить скасувати рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2023 та ухвалитинове судоверішення,яким стягнутиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку(пеню)за простроченнясплати аліментівна утриманняїх дітейза періодз 21.07.2021по 01.04.2023у розмірі237373,09грн.

Вимоги апеляційної скарги мотивована тим, що відповідно до рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 12.05.2022 аліменти підлягають стягненню з 21.07.2021, а тому висновок місцевого суду про те, що обов`язок їх сплачувати у відповідача виник 12.05.2022 не відповідає обставинам справи та змісту ч. 1 ст. 191 СК України, якою встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. До того ж тривалість розгляду про стягнення аліментів була обумовлена процесуальною поведінкою відповідача.

4.Короткий зміст відзиву

У відзиві на апеляційну скаргу, який подав представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 , викладено незгоду з доводами та вимогами апеляційної скарги, натомість висловлено підтримку рішенню місцевого суду.

5.Суд першої інстанції встановив такі обставини:

Заочним рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 12.05.2022 у справі № 402/536/21 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей: дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення старшою донькою повноліття.

12.05.2022 Ульяновський районний суд Кіровоградської області видав виконавчий лист на підставі рішення суду у справі № 402/536/21.

06.07.2022 державнимвиконавцем Благовіщенськогорайонного відділудержавної виконавчоїслужби Південно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро) відкрито виконавче провадження № 69342171 з виконання виконавчого листа № 402/536/21, виданого 12.05.2022 Ульяновським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей.

Відповіднодо розрахункудержавного виконавцяБлаговіщенського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) станом на 01.10.2022 заборгованість по аліментах ОСОБА_2 за період з липня 2021 року по вересень 2022 року становила 67058 грн.

Станом на 01.06.2023 заборгованість по аліментах повністю сплачена та відсутня.

6.Позиція апеляційного суду

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положеннями частин 1, 2, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Правильність та повнота встановлення судом першої інстанції обставин цієї справи сторонами не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги позивача стосуються неправильності, на його думку, застосування судом норм матеріального права в частині строку, з якого виникає у стягувача аліментів права на пеню.

Саме в цих межах, які визначені апеляційною скаргою, колегія суддів апеляційної інстанції переглядає справу.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

7.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

7.1. Застосовні норми права та їх джерела

Відповідно дост. 51 Конституції Українитаст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України, Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3ст. 181 СК України).

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів, передбачених ст. 181 СК України, виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно із ч. 4ст. 155 СК Україниухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

7.2.Оцінка доводів апелянта та висновків суду першої інстанції

Вирішуючи питання про час, з якого одержувач аліментів за рішенням суду має право на стягнення неустойки (пені) з платника аліментів, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц тлумачачи ст. 196 СК України дійшла, зокрема, таких висновків: «У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки […]

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 вказав, зокрема, про таке: «Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання.Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням відсплати аліментівслід вважатидії абобездіяльність винноїособи,спрямовані наневиконання рішеннясуду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можутьвиразитисьяк упрямій відмовівід сплативстановлених судомаліментів,так ів іншихдіях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумаченнястатті 196 СК Українисвідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин».

У постанові Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 362/4462/16-ц сформульовано висновок: «в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки».

За змістом ч. 1 ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів у формі неустойки (пені) натає у випадку несплати в строк аліментів, які сплачуються за рішенням суду або за домовленістю між батьками.

Законодавством не передбачено відповідальності у формі неустойки (пені) того із батьків, який проживає окремо від дитини й не приймає участі в її утриманні, допоки відсутнє рішення суду про стягнення з нього аліментів, або договір між батьками про сплату аліментів на дитину.

Відсутність рішення суду або договору між батьками про аліменти на дитину не означає відсутності обов`язку батька/матері, які проживають окремо від дитини, брати участь у її утриманні, але цей обов`язок не є конкретним в частині форми (грошова або натуральна), розміру, строку його виконання.

Отже, саме вине невиконання платником аліментів відповідного рішення суду або укладеного договору створює наслідки, передбачені ст. 196 СК України.

З огляду на це заборгованість по аліментах, яка стягується за рішенням суду та на яку може нараховуватися пеня, виникає після набрання рішенням суду законної сили з першого числа місяця, наступного за тим, у якому такі аліменти мали бати сплачені (прострочена заборгованість).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, на яку посилається апелянт, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Проте, хоча аліменти на дитину і присуджуються від дня пред`явлення позову, але обов`язок їх сплатити у платника аліментів виникає з дня набрання рішенням суду законної сили.

Саме тому сума аліментів від дня пред`явлення позову до ухвалення судом рішення про їх стягнення може стати простроченою заборгованістю, а відповідно на неї може нараховуватися пеня, лише після набрання таким рішенням законної сили й лише з першого числа місяця, який слідує за тим, в якому заборгованість повинна бути сплачена.

Так, як заочне рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області у справі № 402/536/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей починаючи з 21.07.2021 було ухвалене 12.05.2022, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивачки про стягнення пені, яку вона нарахувала з 01.07.2021 по 12.05.2022 на суму щомісячних аліментів за цей самий період.

Крім того, визначивши, що розмір пені за період прострочення сплати аліментів перевищує 100 відсотків заборгованості, суд правильно застосував норму ч. 1 ст. 196 СК України в частині максимального розміру стягуваної пені.

8.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги позивачки не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині рішення суду та зводяться до незгоди з застосуванням норм матеріального права. Місцевий суд, встановивши обставини цієї справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

З огляду на це суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

9.Про судові витрати

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, то відповідно підстав для перерозподілу судових витрат, пов`язаний з розглядом справи в суді першої інстанції, а також присудження відповідачу компенсації за понесені нм судові витрати у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 367,374,375,382-384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Анікєєнко Євгенія Олександрівна, залишити без задоволення, а рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2023 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. І. Мурашко

О. І. Чельник