Постанова

від 17.07.2024 по справі 300/6528/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6528/23 пров. № А/857/3755/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р.. Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засіданняГладкої С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року (головуючий суддя Остап`юк С.В., м. Івано-Франківськ) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ДК Орісіл» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод ДК Орісіл» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №009007/0705 від 05.09.2023, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 211 200 гривень за травень 2023 року та за №009006/0705 від 05.09.2023, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 978 639 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 489 320 гривень за травень 2023 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року позов задоволено повністю.

Додатковим рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ДК Орісіл» про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 200 (тридцять одна тисяча двісті) гривень та витрати, пов`язані з проведенням експертиз в розмірі 50 532 (п`ятдесят тисяч п`ятсот тридцять дві) гривні.

Не погодившись з таким додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18, від 19 грудня 2019 у справі № 520/1849/19, від 22 грудня 2020 року у справі № 520/8489/19 та від 11 лютого 2021 року у справі № 520/9115/19.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та. ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15 063/18 Верховний Суд висловив думку, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18 вказав, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Отже, вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено не лише те, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також і те, що за конкретних обставин справи витрати сторони на правничу допомогу були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим.

Витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається, згідно з процесуальним законом, не є обов`язковими для відшкодування у кожному без винятку випадку.

Окрім того, звертає увагу, що адвокат вже був обізнаний з обставинами справи та позицією її учасників щодо предмету та суті спору, оскільки в провадженні судів першої та апеляційної інстанцій перебувають аналогічні справи між тими самими сторонами, про той самий предмет спору тільки спірні правовідносини виникли в інший податковий період, а саме: № 300/2475/23, № 300/3649/23, № 300/2637/23, № 300/1523/23

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу та фактичні обставини справи, апелянт зазначає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яка задоволена судом першої інстанції є значно завищена.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що заявником до поданої заяви подано копію рахункуакту виконаних робіт за № ВА-4 від 28.11.2022 суму 6 720 гривень; копії актів виконаних робіт за № В-260 від 24.05.2023 на суму 19 254 гривень, № В-259 від 30.05.2023 на суму 24 558 гривень; копії платіжних інструкцій за № 4332 від 30.11.2022 на суму 6 720 гривень, № 4630 від 17.05.2023 року на суму 43 812 гривень; копії: договору про надання правничої допомоги від 04.10.2022; додатку № 8 від 14.09.2023 до договору про надання правничої допомоги від 04.10.2022; доповнення № 1 від 27.09.2023 до додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги від 04.10.2022; доповнення № 2 від 22.12.2023 до додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги від 04.10.2022; рахунку на попередню оплату № 6 від 19.12.2023; акту про надання правової допомоги № 6 від 22.12.2023; платіжної інструкції № 5390 від 19.12.2023 на суму 31 200 гривень; свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи АО «Юрконс» від 12.03.2008; свідоцтва про реєстрацію АО «Юрконс» в Мінюсті № 564 від 19.02.2008; Довідки АО «Юрконс» від 22.12.2023 на підтвердження того, що адвокат Єжов О.Ю. представник позивача по справі є адвокатом АО «Юрконс».

Задовольняючи заяву про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи на сплату витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертиз Івано-Франківською Торгово-промисловою палатою, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина 3).

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно частини 2 статті 134 даного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 даного Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стаття 137 КАС України визначає витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частини 3 статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Згідно з частиною 5 статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до частини 6 статті 137 КАС України розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Суд встановив, що документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу Адвокатським об`єднанням «ЮРКОНС» в розмірі 31 200 гривень та витрати, пов`язані з проведенням експертиз Івано-Франківською Торгово-промисловою палатою в розмірі 50 532 гривні.

При цьому, суд вважав, що розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони. Розмір витрат позивача на оплату робіт (послуг) Івано-Франківською Торгово-промисловою палатою є співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим нею на виконання робіт (надання послуг).

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 200 гривень та витрати на проведення експертиз в розмірі 50 532 гривні, заява позивача про ухвалення додаткового рішення суду підлягає задоволенню.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не наведено жодних доводів щодо розміру витрат на проведення експертиз Івано-Франківською Торгово-промисловою палатою, відтак з урахуванням положень ст. 308 КАС України суд не надає оцінці таким витратам.

При цьому, колегія судів вважає за необхідне вказати, що при визначенні суми витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача слід враховувати ту обставину, що витрати позивача на правничу допомогу були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим.

Витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається, згідно з процесуальним законом, не є обов`язковими для відшкодування у кожному без винятку випадку.

При цьому, також слід врахував, що адвокат вже був обізнаний з обставинами справи та позицією її учасників щодо предмету та суті спору, бо в провадженні судів першої та апеляційної інстанцій перебувають аналогічні справи між тими самими сторонами, про той самий предмет, тільки спірні правовідносини виникли в інший податковий період, а саме: № 300/2475/23, № 300/3649/23, № 300/2637/23, № 300/1523/23

З огляду на це, аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу є значно завищена і її розмір повинен становити 4000 грн.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що додаткове рішення слід змінити в частині розміру суми витрат понесених на правничу допомогу, бо судом дана неналежна оцінка матеріалам справи та порушено норми матеріального і процесуального права, та визначити такі в розмірі 4000 грн., у решті додаткове рішення залишити без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1, 2 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково, додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року по справі №300/6528/23 - змінити в частині розміру витрат на правничу допомогу та визначити такий розмір у сумі 4000 грн, у решті додаткове рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді А.Р. Курилець

О.І. Мікула

повний текст складено 05.08.2024 у зв`язку з перебуванням суддів у відпустках