Ухвала

від 30.07.2024 по справі 465/7351/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7351/23

2/465/325/24

У Х В А Л А

судового засідання

30.07.2024 року Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Кузя В. Я

з участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

в ході чергового судового засідання з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення грошових коштів - середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу не з вини працівника за період з 18 травня 2021 по 05 грудня 2022 роки в сумі 205619 (двісті п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн.. 72 коп., 25000 (двадцять п`ять тисяч) 00 коп. моральної шкоди та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 18 травня 2021 по 05 грудня 2022 роки, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення грошових коштів.

Ухвалою від 20 вересня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого судового засідання, яке неодноразово переносилося з підстав зазначених в журналах судового засідання та довідках секретаря.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.02.2024р. закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті цивільну справу та визнано явку позивача та відповідача обов`язковою.

Перед початком судового розгляду по суті цивільної справи представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі в частині зобов"язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 18 травня 2021 по 05 грудня 2022 роки, яке обгрунтовує тим, що дана вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.04.2024р. відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження у цивільній справі №465/7351/23, в частині зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 18 травня 2021 по 05 грудня 2022 роки, роз`яснено представнику відповідача, що відмова у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі на даному етапі не перешкоджає повторному зверненню з таким клопотанням.

В черговому судовому засіданні представником відповідача повторно заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, оскільки такі не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що також закріплено у ст.232 та ст.233 КЗпП України.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

П.2 ч.1 цієї статті визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника справи. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 460/280/19 зазначено, що для розгляду позову в порядку адміністративного судочинства необхідно встановити: по перше, чи є спір за своєю природою правовим, тобто чи звернення з позовом спрямоване на вирішення юридичного конфлікту між учасниками правовідносин; по друге, чи має такий спір ознаки публічно-правового, тобто чи позовні вимоги ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо особи не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. У протилежному випадку суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Крім того, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у вигляді заробітної плати, а тому даний спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

З огляду на зазначене, за своїм суб`єктним складом, предметом спору, обраним позивачем способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин спір в цій справі є приватноправовим і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а тому клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 255, 258-261 ЦПК України, суд,-

постановив:

Відмовити представнику відповідача Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» адвокату Сокальському Д.А. в задоволенні клопотань від 30 квітня та 17 червня 2024 року про закриття провадження у цивільній справі № 465/7351/23, в частині позовних вимог, а саме, щодо зобов"язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 18 травня 2021 по 05 грудня 2022 роки, за безпідставністю такого.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь