Ухвала

від 22.05.2025 по справі 465/7351/23

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

465/7351/23

2/465/940/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025 м. Львів

Франківський районнийсуд м.Львова ускладі головуючої судді КушнірБ.Б., з участю секретаря ШведО.Р., представника позивача Маркової В.О., представника відповідача Сокальського Д.А., під час розгляду у відкритому судовому засіданні в містіЛьвові впорядкуспрощеного позовногопровадження цивільноїсправи запозовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення грошових коштів - середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу не з вини працівника за період з 18 травня 2021 року по 05 грудня 2022 року в сумі 205619 (двісті п`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 72 коп., 25000 (двадцять п`ять тисяч) 00 коп. моральної шкоди та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 18 травня 2021 року по 05 грудня 2022 року, -

встановив:

На розгляді Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу не з вини працівника за період з 18 травня 2021 року по 05 грудня 2022 року та моральної шкоди, а також про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період з 18 травня 2021 року по 05 грудня 2022 року.

19.05.2025 представник відповідача через систему "Електронний суд" подав заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу з 18 травня 2021 року по 05 грудня 2022 року в розмірі 205 619,72 грн. на підставі пункту 3 частини 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки в провадженні Франківського районного суду м. Львова та Львівського апеляційного суду вже перебувала справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В судовому засіданні 19.05.2025 представник відповідача клопотання про закриття провадження у справі підтримав. Просить клопотання задоволити.

Представник позивача у судовому засіданні клопотання представника заперечила, покликаючись на те, що справа стосується реалізації права позивача, предмет позовних вимог стосуються періоду, який сторона позивача не заявляла в межах попереднього розгляду справи та такі судом не вирішувалось, а тому просить у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та письмові клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили з тими самими вимогами.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Для закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зазначена процесуальна норма права направлена на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним до вже прийнятого рішення, яке набрало законної сили, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема закрити провадження у справі.

Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача, та з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Сторони - особи (фізичні, юридичні), які набувають із пред`явленням позову певного процесуального статусу, зокрема позивач - особа яка звертається до суду з метою поновлення свого порушеного права, встановлення та визнання права, відповідач - особа, яка, зокрема зазначене право не визнає.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає розгляду таких позовів.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року в справі № 372/2230/17-ц (провадження № 61-31594св18).

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Отже, якщо в позові, який розглядається судом та в рішенні, яке набрало законної сили, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за суб`єктним складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду, в такому разі суд закриває провадження у справі з дотриманням правового механізму, передбаченого положеннями статті 255 ЦПК України.

Судом установлено, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 05.12.2022 у справі № 465/2585/21 визнано незаконним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» №123 від 23 березня 2021 року «Про звільнення працівника лікарні»; поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-психіатра 24 відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на користь ОСОБА_1 : середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 березня 2021 року по 17 травня 2021 року, що становить 13 982 гривні 31 копійку; моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень; 4086 гривень судового збору. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Зі змісту даного рішення слідує, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу заявлені та задоволені за період з 25 березня 2021 року по 17 травня 2021 року, проте судом ухвалено рішення 05.12.2022.

Оскільки рішення Франківського районного суду м. Львова від 05.12.2022 у справі №465/2585/21 ухвалене між даними сторонами спору, проте вимога, яка судом задоволена стосувалися стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу періоду, який не охоплює періоду вимог даного позову, тому суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог позивача.

З цих підстав, у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі з 18 травня 2021 року по 05 грудня 2022 року в розмірі 205 619,72 грн. на підставі пункту 3 частини 1 ст. 255 ЦПК України, слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, статтею 4ЦПК України закріплено право особи на звернення до суду за захистом, за змістом якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 15, 19, 222, 255, 259 -261, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі з 18 травня 2021 року по 05 грудня 2022 року в розмірі 205 619,72 грн. та про стягнення моральної шкоди в сумі 25000 грн. без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 ст. 255 ЦПК України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 22.05.2025.

Суддя Б.Б. Кушнір