Ухвала

від 05.08.2024 по справі 742/3902/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 742/3902/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/752/24 Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у письмовому провадженні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_5 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 липня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваною ухвалою місцевого суду продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України - до 22 вересня 2024 року включно. Суд вказав, що передбачені ст.177 КПК України ризики продовжують існувати і вони виключають на даний час можливість заміни обвинуваченій раніше обраного запобіжного заходу на більш м`який, тому строк тримання під вартою ОСОБА_5 необхідно продовжити.

Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачена ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Вважає, що вказані у клопотанні прокурора ризики не доведені та необґрунтовані. Також послалася на відсутність обґрунтування неможливості застосування до неї більш м`яких запобіжних заходів. Крім того, суд не в повній мірі врахував дані, які характеризують її особу.

Перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, на розгляді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 05.06.2024 за №12024270330000568 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України.

17.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 19.06.2024 до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17 серпня 2024 року.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_5 , місцевий суд зазначив, що остання обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, що передбачають безальтернативне покарання у виді позбавлення волі; усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою, може переховуватися від суду; офіційно не працює і не має законного джерела прибутку, веде аморальний спосіб життя, негативно характеризується за місцем проживання, зловживає алкогольними напоями, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, що в сукупності вказує на те, що остання може вчиняти інші кримінальні правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; ураховуючи, що передбачені ст.177 КПК України ризики не зникли, зважаючи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків та не зможе запобігти вказаним ризикам, правильно дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .

Судом розглянуто можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, однак розцінено рівень наявних ризиків як такий, що перевищує межу, яка б дозволила застосування більш м`якого запобіжного заходу задля забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

Посилання апелянта на необґрунтованість ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, та на відсутність доказів, які обґрунтовують подальше її тримання під вартою, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та застосування щодо неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Отже, продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_5 , суд першої інстанції правильно зазначив, що вказані прокурором ризики не зменшились та визнав їх такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою, і на даний час вони виключають заміну запобіжного заходу, як вона про це просить.

Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення дійсно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відтак, порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 406, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 липня 2024 року щодо ОСОБА_5 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4