Ухвала

від 05.08.2024 по справі 643/2326/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/2326/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження апел.суду №11-кп/818/1816/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10 липня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022221170002484 від 07.08.2022 за частиною 5 статті 185 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10 липня 2024 року клопотання прокурора задоволено та продовжено обвинуваченим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком не більше двох місяців, тобто до 07.09.2024. Розмір застави та порядок її внесення обвинуваченим залишено без змін. Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст судового рішення йому не був надісланий та він не був присутній під час його оголошення; змінити ухвалу суду, обравши щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити суму застави, оскільки матеріальне становище родини дозволяє сплатити заставу в розмірі до 90 000 гривень. Апеляційні вимоги захисник обгрунтовує тим, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, обвинувачений активно співпрацював зі слідством, до затримання працював, має позитивні характеристики, судимим раніше не був, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, має зареєстроване місце проживання, підстави вважати, що він буде здійснювати незаконний вплив на свідків, перешкоджатиме кримінальному провадженню - відсутні. Зазначає, що свідоцтва про народження дітей були надані в судовому засіданні та долучені до справи. В сукупності наведені обставини свідчать про відсутність ризиків.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали клопотання про поновлення процесуального строку та апеляційні вимоги, думку прокурора, який не заперечував проти поновлення строку на апеляційне оскарження, однак заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення захиснику строку на апеляційне оскарження ухвали, однак не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги по суті заявлених вимог.

Відповідно до статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи, що наявність повного тексту судового рішення необхідна для належного мотивування апеляційної скарги, клопотання захисника про поновлення апеляційного строку підлягає задоволенню. Перевіряючи обгрунтованість ухвали суду про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд першої інстанції врахував тяжкість скоєного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, дійшов обгрунтованого висновку, що ризики вчинення обвинуваченим дій, які були встановлені на час застосування запобіжного заходу, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати, та вважав, що застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання вказаним ризикам, з чим погоджується апеляційний суд.

Колегія суддів вважає оскаржуване судове рішення обґрунтованим та вмотивованим, мотиви прийнятого рішення є такими, що відповідають вимогам статей 193-194, 196, 199 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, тобто існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до неналежного дотримання обвинуваченим процесуальних прав та обов`язків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами клопотання прокурора та висновками суду, враховуючи особливості конкретної справи, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого злочину, до вчинення якого відповідно до пред`явленого обвинувачення причетні троє осіб, кількість епізодів злочинної діяльності, а також розподіл ролей обвинувачених, що значно підвищує небезпечність інкримінованих злочинів. Враховуючи, що судовий розгляд не завершено, ризики, на які посилається сторона обвинувачення, зберігаються, а наявність у обвинуваченого соціальних зв`язків, про які зазначає його захисник, не спростовує їх наявності. Судом першої інстанції врахована наявність у обвинуваченого дітей, однак поряд з цим небезпідставно зазначено, що відомостей щодо постійного заробітку та можливості саме обвинуваченим утримувати своїх дітей суду не було надано.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із доводами захисника про те, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України є припущенням сторони обвинувачення, оскільки їх наявність об`єктивно вбачається з характеру та фактичних обставин інкримінованого злочину. Колегія суддів приймає до уваги посилання захисника на дані про особу обвинуваченого, його соціальні зв`язки, однак така інформація повністю не виключає можливості настання ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що судом першої інстанції як альтернативний запобіжний захід, який є менш суворим у порівнянні із тримання під вартою, обвинуваченому визначено заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до оскаржуваної ухвали, відносно обвинуваченого ОСОБА_10 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та 26.12.2022 ОСОБА_10 звільнено з-під варти у зв`язку зі сплатою застави. Відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_9 визначено суму застави у розмірі 124050 грн., ОСОБА_7 встановлено заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 143580 грн.

Відповідно до частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_11 обрано розмір застави нижче ніж передбачено мінімальним розміром застави, у відповідності до пункту 3 частини 5 статті 182 КПК України за вчинення особливо тяжкого злочину, то у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зменшення розміру застави ОСОБА_7 . У зв`язку із наведеним, порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали та застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, пунктом 1 частини 1 статті 407, 418, 419, 422-1 КПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Клопотання захисника обвинуваченого Лясковського - адвоката ОСОБА_8 про поновлення процесуального строку на подачу апеляційної скарги на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10 липня 2024 року - задовольнити.

Поновити адвокату ОСОБА_8 процесуальний строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10 липня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 10 липня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України.

Головуючий:

Судді: