Постанова
від 06.08.2024 по справі 916/3755/21
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3755/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця: Лісецька Н.В.

від Товариства з обмеженою відповідальністю Болградзаготзерно: Носенко І.П.

від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Бікар: не з`явився

від Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Болградзаготзерно

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 року про задоволення скарги на дії та бездіяльність державного виконавця, суддя в І інстанції Петренко Н.Д., повний текст якої складено 17.05.2024, в м. Одесі

у справі: №916/3755/21

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Болградзаготзерно

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Бікар

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном

суб`єкт оскарження: Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/3755/21 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю Болградзаготзерно про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград шляхом допуску працівників, техніки та обладнання позивача до майна - верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград для його демонтажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником майна, а відповідач здійснює перешкоди у користуванні та розпорядженні цим майном, оскільки воно розташоване на території, що огороджена парканом, і відповідач обмежує доступ до майна.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, а тому відсутні підстави для його задоволення.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Товариство згідно з договором передачі прав користування і експлуатації майна від 01.03.2017 № 01-09/17 використовує цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болгарська, 1 (далі ЦМК), за парканом якого знаходиться майно позивача верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград.

При цьому наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що право власності позивача порушується саме відповідачем, тобто останнім створені перешкоди у здійсненні права користування, розпоряджання майном його власнику, а тому ці права підлягають захисту у спосіб, що обраний Залізницею.

Постановою Верховного Суду від 13.09.2023 залишено без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі №916/3755/21.

06.07.2023 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 року Господарським судом Одеської області року були видані відповідні накази її примусове виконання.

23.04.2024 суду першої інстанції надійшла скарга позивача - Акціонерного товариства Українська залізниця на дії та бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір Артема Дмитровича у справі №916/3755/21, в якій скаржник просив:

- визнати неправомірною (незаконною) та скасувати постанову Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.04.2024 про закінчення виконавчого провадження року ВП 73703727 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 №916/3755/21.

- зобов`язати заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д. відновити виконавче провадження 73703727 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 №916/3755/21.

В обґрунтування скарги позивач вказує, що органом виконання не вчинено жодних виконавчих дій, направлених на виконання наказу господарського суду Одеської області №916/3755/21 від 06.07.2023, а пояснення боржника за вих. №05/02-1 від 19.02.2024 та заява ТОВ «Бікар» за вих. №01/04-1 від 09.04.2024, на які посилається орган виконання, свідчать про відсутність допуску працівників скаржника до майна - верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3755/21 скаргу акціонерного товариства Українська залізниця на дії та бездіяльність державного виконавця у справі № 916/3755/21 задоволено; визнано неправомірною (незаконною) та скасовано постанову Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.04.2024 про закінчення виконавчого провадження року ВП 73703727 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 №916/3755/21; зобов`язано заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір Артема Дмитровича відновити виконавче провадження 73703727 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 №916/3755/21.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність скарги акціонерного товариства Українська залізниця на дії та бездіяльність державного виконавця, оскільки постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі № 916/3755/21, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 13.09.2023, на підставі поданих сторонами доказів встановлено, що саме відповідач, який використовує ЦМК, чинив перешкоди позивачу в реалізації ним повноважень розпорядження та користування вказаним майном, зокрема, щодо недопуску представників позивача до спірного майна. Відтак не знайшли свого підтвердження доводи відповідача та органу виконавчої служби щодо неможливості виконання наказу внаслідок того, що товариство не є власником та користувачем частини майнового комплексу, до складу якого входить під`їзна колія. У зв`язку із чим, скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Болградзаготзерно, в якій останнє просить у разі підтвердження обставин пропуску строку на звернення зі скаргою залишити скаргу без розгляду, а у разі відсутності обставин для залишення скарги без розгляду залишити її без задоволення.

Скаржник зазначає, що під час розгляду справи ТОВ «СП «Бікар» та ТОВ "Болградзаготзерно" неодноразово зазначали, що ТОВ "Болградзаготзерно" є неналежним відповідачем у справі. ТОВ "Болградзаготзерно" не являється власником чи користувачем цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болградська, 1. ТОВ "Болградзаготзерно" на підставі договору № 01-09/17 від 01.03.2017р. передачі прав користування і експлуатації майна лише використовує дане майно (цілісний майновий комплекс), питання щодо допуску третіх осіб для проведення демонтажу будь-якого майна, яке знаходиться на території цілісного майнового комплексу не входить до компетенції ТОВ "Болградзаготзерно".

Стверджує, що 29.05.2023 між ТОВ "Болградзаготзерно" та ТОВ «БІКАР» було укладено договір передачі прав користування та експлуатації майна і обладнання № 12/01-23 від 29.05.2023р., відповідно до якого ТОВ «СП «БІКАР» передає ТОВ "Болградзаготзерно" тимчасове право користування і експлуатації частини майна в єдиному комплексі частину нерухомого майна. ЗІ змісту договору передачі прав користування та експлуатації майна і обладнання № 12/01-23 від 29.05.2023р. та акту прийому-передачі до договору передачі прав користування та експлуатації майна і обладнання № 12/01-23 від 29.05.2023р. вбачається, що у переліку майна, яке передано у користування та експлуатацію відсутні залізничні під`їзні шляхи при станції Болград Одеської залізниці, що примикають до шляху № 1 стрілкою № 15, що знаходяться на території цілісного майнового комплексу ТОВ «СП «Бікар» на вул. Болградській, 1 у с. Залізнична.

Вказує, що під час розгляду скарги АТ "Українська залізниця" суд не пересвідчився в тому, що як постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023р. по справі № 916/3755/21 так і постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2023р. по справі № 916/3755/21 приймались без врахування договору передачі прав користування та експлуатації майна і обладнання № 12/01-23 від 29.05.2023р. та акту прийомупередачі до договору передачі прав користування та експлуатації майна і обладнання № 12/01-23 від 29.05.2023р., оскільки такі відсутні в матеріалах справи.

Додатково зазначає, що 16.02.2024р. між ТОВ «Бікар» та Болградською міською радою Одеської області було укладено договір оренди землі № 173/2024 від 16.02.2024р., відповідно до умов якого ТОВ «Бікар» було передано в оренду земельну ділянку для розрішення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровим номером 5121483800:02:002:0193, яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, с. Залізничне, вул. Болградська, 1. Із змісту кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 5121483800:02:002:0193 вбачається, що цілісний майновий комплекс ТОВ «Бікар» знаходиться на даній земельній ділянці, яка передано в оренду ТОВ «Бікар», а не на земельній ділянці, яка знаходиться на праві постійного користування у АТ "Українська залізниця", в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця".

Скаржник наголошує, що скаржником було пропущено строк звернення до суду, а також в порушення приписів п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України АТ Українська залізниця за змістом скарги не зазначено наявність у скаржника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до скарги, п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України не зазначено щодо визначення орієнтовної суми судових витрат, п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України не зазначено підтвердження скаржника про те, що ним не подано іншої скарги (скарг) до та з тих самих підстав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Зокрема, позивач вказує, що зазнаючи у скарзі про неналежність Відповідача у справі, Відповідач знов просить переглянути факти встановлені Південно-Західним апеляційним господарським судом у постанові від 22.06.2023 по справі №916/3755/21, залишеною в силі Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 13.09.2023.

Враховуючи, що договір від 29.05.2023 передачі прав користування та експлуатації майна і обладнання» №12/01-23 від 29.05.2023 вже існував (судячи з дати його укладання) на момент розгляду справи апеляційним судом, але не був доданий до матеріалів справи у якості доказу, то посилання Скаржника на те, що «постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 по справі №916/3755/21 та постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 13.09.2023 приймались без врахування договору передачі прав користування та експлуатації майна і майна і обладнання» №12/01-23 від 29.05.2023» є необґрунтованими та безпідставними. Крім того, той факт що зазначений договір не був доданий під час розгляду справи апеляційним судом свідчить, на думку Позивача, про недостовірність зазначеного доказу відповідно до ст. 78 ГПК України.

Крім того, позивач вказує, що майно, що є предметом розгляду даної справи, а саме - верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград оскільки належить на праві власності Акціонерному товариству «Українська залізниця» (що встановлено судом у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 по справі №916/3755/21), а відповідно право на його використання не могло бути передано ТОВ «СП Бікар» будь-якій особі по договору.

Додатково вказав, що строк на подання скарги на дії та бездіяльність державного виконавця закінчувався 22.04.2024, а скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця будо надіслано Акціонерним товариством «Українська залізниця» до Господарського суду Одеської області через систему «Електронний суд» 22.04.2024 о 17:24. Таким чином, скарга на дії та бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір Артема Дмитровича була подана без порушення строків на оскарження.

Вимоги до позовної заяви передбачені пп. 8, 9, 10 ч.3 ст. 162 ГПК України про порушення яких зазначає Відповідач, на думку Позивача є специфічними саме для подання позовної заяви та не можуть застосовуватись для подання скарги на дії чи бездіяльність виконавця. Відповідач, вказуючи, що скарга подана з порушенням ч.3 ст.162 ГПК, не зазначає яким чином це призвело до ухвалення незаконного рішення у справі.

Від Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли письмові пояснення, в яких останнє просить дану справу розглянути без участі державного виконавця та відмовити у задоволенні скарги позивача, оскільки в діях відділу ДВС відсутні порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Болградзаготзерно на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3755/21 та в подальшому призначено розгляд даної справи на 06.08.2024 о 10:45.

В судове засідання 06.08.2024 з`явився представник позивача та відповідача. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності інших учасників справи за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду заяви по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Щодо доводів скаржника стосовно строку звернення із скаргою на дії державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Частиною 1 статті 341 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Постанову про закінчення виконавчого провадження (надалі постанова) ВП 73703727 було винесено Ізмаїльським відділом державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10.04.2024 року.

Таким чином, строк на подання скарги на дії та бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір Артема Дмитровича закінчувався 22.04.2024.

Скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір Артема Дмитровича закінчувався 22.04.2024 будо надіслано Акціонерним товариством «Українська залізниця» до Господарського суду Одеської області через систему «Електронний суд» 22.04.2024 о 17:24.

Датою доставки до суду є 22.04.2024 17:47, що підтверджується карткою руху заяви сформованою системою «Електроний суд».

Таким чином, скарга на дії та бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір Артема Дмитровича була подана без порушення строків на оскарження.

Тому, доводи скаржника стосовно пропуску строку звернення із скаргою на дії державної виконавчої служби відхиляються, оскільки скаргу було подано в межах передбаченого процесуальним законом строку.

Щодо інших доводів скаржника, судова колегія вказує наступне.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ч. ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії). Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2023 господарським судом на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 видано наказ про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Болградзаготзерно» усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград шляхом допуску працівників, техніки та обладнання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до майна верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград для його демонтажу.

Постановою Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.01.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП 73703727 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №916/3755/21 від 06.07.2023.

10.04.2024 Ізмаїльським відділом державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 73703727.

У постанові вказано, що боржник не перешкоджає у користуванні та розпорядженні майном верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград, про що свідчить пояснення боржника за вих. № 05/02-1 від 19.02.2024 та заява ТОВ «Бікар» за вих. № 01/04-1 від 09.04.2024, на території якого знаходиться вищевказана під`їзна колія.

Так, ТОВ Болградзаготзерно листом вих. № 05/02-1 від 19.02.2024 повідомив орган виконавчої служби, що товариство не є власником та користувачем частини майнового комплексу, до складу якого входить під`їзна колія. Для отримання дозволу на допуск працівників, техніки та обладнання регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на територію майнового комплексу необхідно звернутися до власника майнового комплексу.

ТОВ «Бікар» листом вих. № 01/04-1 від 09.04.2024 повідомив орган виконавчої служби, що на даний час ТОВ Болградзаготзерно є лише користувачем частини майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., Болградський р., с. Залізнічне, вул. Болградська, 1, на підставі договору користування №12/01-23 від 29.05.2023, до складу якої не входить під`їзна колія. Повноваження щодо допуску будь-яких осіб на частину території майнового комплексу «Болградський КХП», на якій знаходиться під`їзна колія, ТОВ Болградзаготзерно не надавалися. Режим допуску на територію об`єкту встановлюється власником майнового комплексу.

На підставі вказаних листів вих. № 05/02-1 від 19.02.2024 та вих. № 01/04-1 від 09.04.2024 заступник начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д. дійшов висновку про те, що боржник не перешкоджає у користуванні та розпорядженні спірним майном, а тому, керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України Про виконавче провадження постанов виконавче провадження з примусового виконання наказу №916/3755/21, виданий 06.07.2023 закінчити.

Однак, судова колегія вважає, що зазначені органом виконання підстави не відповідають фактичним обставинам, з огляду на таке.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

По-перше, суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту листів вих. № 05/02-1 від 19.02.2024 та вих. № 01/04-1 від 09.04.2024, на які послався державний виконавець, жодним чином не вбачається про допуск працівників Позивача до спірного майна - верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград.

Отже фактичного виконання судового рішення у справі №916/3755/21 не відбулось.

Тобто постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно та за відсутності доказів, які підтверджували б факт виконання судового рішення чи здійснення всіх необхідних дій з його виконання. Внаслідок чого, рішення по справі №916/3755/21 залишилося невиконаним, тобто порушено встановлену обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили.

По-друге, за доводами відповідача, 29.05.2023 між ТОВ «Бікар» та ТОВ Болградзаготзерно укладено договір № 12/01-23, за умовами якого користонадавач зобов`язується передати користувачеві право користування і експлуатації частини майна, що перебуває в єдиному комплексі частини нерухомого майна, розташоване за адресою: Одеська обл., Болградський р., с. Залізнічне, вул. Болградська, 1, а тому, ТОВ "Болградзаготзерно" є неналежним відповідачем у справі. ТОВ "Болградзаготзерно" не являється власником чи користувачем цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болградська, 1. ТОВ "Болградзаготзерно" на підставі договору № 01-09/17 від 01.03.2017р. передачі прав користування і експлуатації майна лише використовує дане майно (цілісний майновий комплекс), питання щодо допуску третіх осіб для проведення демонтажу будь-якого майна, яке знаходиться на території цілісного майнового комплексу не входить до компетенції ТОВ "Болградзаготзерно".

Судова колегія наголошує, що у постанові Верховного Суду від 13.09.2023, якою залишено без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі № 916/3755/21, зазначено: «як встановлено господарським судом апеляційної інстанції на підставі поданих сторонами доказів, саме відповідач, який використовує ЦМК, чинив перешкоди позивачу в реалізації ним повноважень розпорядження та користування вказаним майном, зокрема, щодо недопуску представників позивача до спірного майна.».

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, договір передачі прав користування та експлуатації майна і обладнання» №12/01-23 від 29.05.2023 вже існував на момент розгляду справи апеляційним судом, але не був доданий до матеріалів справи у якості доказу.

При цьому, саме у ході апеляційного провадження до участі у справі залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ТОВ Сільськогосподарське підприємство Бікар.

Таким чином при прийнятті постанов апеляційної та касаційної інстанції вже мали місце обставини укладання договору № 12/01-23 від 29.05.2023.

Тому посилання Відповідача на те, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 по справі №916/3755/21 та постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 13.09.2023 приймались без врахування договору передачі прав користування та експлуатації майна і майна і обладнання» №12/01-23 від 29.05.2023» є безпідставними.

Судова колегія також враховує доводи позивача, що відповідно до договору від 29.05.2023 №12/01-23, ТОВ «Бікар» передає ТОВ «Болградзаготзерно» у користування певне майно. Однак факт, про який зазначає Відповідач (Скаржник), а саме про відсутність у переліку майна яке передано у користування та експлуатацію ТОВ «Болградзаготзерно» залізничних шляхів при станції Болград Одеської залізниці, що примикають до шляху №1 стрілкою №15, що знаходяться на території цілісного майнового комплексу ТОВ «СП «Бікар» не має доказового значення у даній судовій справі, оскільки майно, що є предметом розгляду даної справи, а саме - верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград належить на праві власності Акціонерному товариству «Українська залізниця» (що встановлено судом у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 по справі №916/3755/21), а відповідно право на його використання не могло бути передано ТОВ «СП Бікар» будь-якій особі по договору.

Доводи скаржника, що скарга подана з порушенням ч.3 ст.162 ГПК, судова колегія не приймає до уваги, оскільки останнім не зазначено яким чином це призвело до ухвалення незаконного рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність скарги позивача на дії та бездіяльність державного виконавця у справі № 916/3755/21, оскільки фактичного виконання судового рішення у справі №916/3755/21 не відбулось, в той час як постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі №916/3755/21, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 13.09.2023 встановлено, що саме відповідач, який використовує ЦМК, чинив перешкоди позивачу в реалізації ним повноважень розпорядження та користування вказаним майном, зокрема, щодо недопуску представників позивача до спірного майна.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин за яких прийняте у цій справі рішення не може бути виконано, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення скарги.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення питання щодо відмови у забезпеченні позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Болградзаготзерно на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3755/21 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/3755/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.08.2024.

Головуючий суддяА.І. Ярош

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення06.08.2024
Оприлюднено07.08.2024
Номер документу120826760
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо усунення перешкод у користуванні майном

Судовий реєстр по справі —916/3755/21

Ухвала від 16.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

Постанова від 06.08.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 20.06.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 06.06.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 27.05.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Ярош А.І.

Ухвала від 15.05.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

Ухвала від 01.05.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

Ухвала від 26.04.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

Ухвала від 23.04.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Петренко Н.Д.

Постанова від 13.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мачульський Г.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні