Ухвала

від 16.09.2024 по справі 916/3755/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3755/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Міщенка І. С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?Болградзаготзерно?

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024

за скаргою Акціонерного товариства ?Українська залізниця?

на дії та бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір Артема Дмитровича у справі

за позовом Акціонерного товариства ?Українська залізниця? в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства ?Українська залізниця?

до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Болградзаготзерно?,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство ?Бікар?,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном

суб`єкт оскарження: Ізмаїльський відділ державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ?Українська залізниця? в особі регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства ?Українська залізниця? (далі - Залізниця, позивач, стягувач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Болградзаготзерно? (далі - Товариство, відповідач, боржник) про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград шляхом допуску працівників, техніки та обладнання позивача до майна - верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград для його демонтажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником майна, а відповідач здійснює перешкоди у користуванні та розпорядженні цим майном, оскільки воно розташоване на території, що огороджена парканом, і відповідач обмежує доступ до майна.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 в позові відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, а тому відсутні підстави для його задоволення.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 13.12.2022 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Товариство згідно з договором передачі прав користування і експлуатації майна від 01.03.2017 № 01-09/17 використовує цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Залізничне, вул. Болгарська, 1 (далі ЦМК), за парканом якого знаходиться майно позивача верхня будова під`їзної колії № 15 ст. Болград.

При цьому наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що право власності позивача порушується саме відповідачем, тобто останнім створені перешкоди у здійсненні права користування, розпоряджання майном його власнику, а тому ці права підлягають захисту у спосіб, що обраний Залізницею.

Постановою Верховного Суду від 13.09.2023 залишено без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі №916/3755/21.

06.07.2023 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 року Господарським судом Одеської області року були видані відповідні накази її примусове виконання.

Постановою Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.01.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №916/3755/21 від 06.07.2023.

10.04.2024 Ізмаїльським відділом державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.

У постанові вказано, що боржник не перешкоджає у користуванні та розпорядженні майном верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград, про що свідчить пояснення боржника за вих. № 05/02-1 від 19.02.2024 та заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство ?Бікар? (далі - ТОВ ?Бікар?) за вих. № 01/04-1 від 09.04.2024, на території якого знаходиться вищевказана під`їзна колія.

Боржник листом вих. № 05/02-1 від 19.02.2024 повідомив орган виконавчої служби, що він не є власником та користувачем частини майнового комплексу, до складу якого входить під`їзна колія. Для отримання дозволу на допуск працівників, техніки та обладнання Залізниці на територію майнового комплексу необхідно звернутися до власника майнового комплексу.

ТОВ ?Бікар? листом вих. № 01/04-1 від 09.04.2024 повідомив орган виконавчої служби, що на даний час боржник є лише користувачем частини майнового комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., Болградський р., с. Залізнічне, вул. Болградська, 1, на підставі договору користування №12/01-23 від 29.05.2023, до складу якої не входить під`їзна колія. Повноваження щодо допуску будь-яких осіб на частину території майнового комплексу ?Болградський КХП?, на якій знаходиться під`їзна колія, Товариству не надавалися. Режим допуску на територію об`єкту встановлюється власником майнового комплексу.

На підставі вказаних листів державний виконавець дійшов висновку про те, що боржник не перешкоджає у користуванні та розпорядженні спірним майном, а тому, керуючись вимогами пункту 9 частини 1 статті 39, статтею 40 Закону України ?Про виконавче провадження? постановив виконавче провадження з примусового виконання наказу від 06.07.2023 №916/3755/21 закінчити.

23.04.2024 до суду першої інстанції надійшла скарга Залізниці на дії та бездіяльність державного виконавця - заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір Артема Дмитровича (далі - державний виконавець), в якій позивач просив:

- визнати неправомірною (незаконною) та скасувати постанову Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.04.2024 про закінчення виконавчого провадження року ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 №916/3755/21;

- зобов`язати заступника начальника Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Парапір А.Д. відновити виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 №916/3755/21.

В обґрунтування скарги позивач вказує, що органом виконання не вчинено жодних виконавчих дій, направлених на виконання наказу господарського суду Одеської області №916/3755/21 від 06.07.2023, а пояснення боржника за вих. №05/02-1 від 19.02.2024 та заява ТОВ ?Бікар? за вих. №01/04-1 від 09.04.2024, на які посилається орган виконання, свідчать про відсутність допуску працівників скаржника до майна - верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 скаргу акціонерного товариства Українська залізниця на дії та бездіяльність державного виконавця задоволено; визнано неправомірною (незаконною) та скасовано постанову Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.04.2024 про закінчення виконавчого провадження року ВП НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 №916/3755/21; зобов`язано державного виконавця відновити виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 №916/3755/21.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність скарги акціонерного товариства Українська залізниця на дії та бездіяльність державного виконавця, оскільки постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 13.09.2023, на підставі поданих сторонами доказів встановлено, що саме відповідач, який використовує цілісний майновий комплекс, чинив перешкоди позивачу в реалізації ним повноважень розпорядження та користування вказаним майном, зокрема, щодо недопуску представників позивача до спірного майна. Відтак не знайшли свого підтвердження доводи відповідача та органу виконавчої служби щодо неможливості виконання наказу внаслідок того, що Товариство не є власником та користувачем частини майнового комплексу, до складу якого входить під`їзна колія. У зв`язку із чим, скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, 23.08.2024 (через систему ?Електронний суд?) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024, в якій просить судові рішення скасувати повністю, скаргу Залізниці на дії та бездіяльність державного виконавця залишити без задоволення.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що Товариство не має можливості допуску працівників, техніки та обладнання Залізниці до спірного майна - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград для його демонтажу , оскільки Товариство не є власником цього майна, а є лише користувачем частини цілісного майнового комплексу, на території якої відсутнє майно Залізниці.

Розглянувши матеріали касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України ?Про виконавче провадження? (далі - Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно із статтею 327 ГПК України, зокрема, виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого судом наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Разом з тим, господарські суди дійшли висновку, що зі змісту листів вих. № 05/02-1 від 19.02.2024 та вих. № 01/04-1 від 09.04.2024, на які послався державний виконавець, жодним чином не вбачається про допуск працівників Залізниці до спірного майна - верхньої будови під`їзної колії № 15 ст. Болград. Отже фактичного виконання судового рішення у справі №916/3755/21 не відбулося, тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно та за відсутності доказів, які підтверджували б факт виконання судового рішення чи здійснення всіх необхідних дій з його виконання, внаслідок чого, рішення по справі №916/3755/21 залишилося невиконаним, тобто порушено встановлену обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13.09.2023, якою залишено без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі № 916/3755/21, зазначено: ?як встановлено господарським судом апеляційної інстанції на підставі поданих сторонами доказів, саме відповідач, який використовує цілісний майновий комплекс, чинив перешкоди позивачу в реалізації ним повноважень розпорядження та користування вказаним майном, зокрема, щодо недопуску представників позивача до спірного майна.».

Посилання відповідача на те, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 по справі №916/3755/21 та постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 13.09.2023 приймались без врахування договору передачі прав користування та експлуатації майна і майна і обладнання №12/01-23 від 29.05.2023 відповідно до якого ТОВ ?Бікар? передає Товариству в користування певне майно, господарські суди визнали безпідставними, оскільки цей договір вже існував на момент розгляду справи апеляційним судом, але не був доданий до матеріалів справи у якості доказу.

Однак факт, про який зазначає Товариство, а саме про відсутність у переліку майна яке передано у користування та експлуатацію боржникі залізничних шляхів при станції Болград Одеської залізниці, що примикають до шляху №1 стрілкою №15, що знаходяться на території цілісного майнового комплексу ТОВ ?Бікар? не має доказового значення у даній судовій справі, оскільки майно, що є предметом розгляду даної справи, а саме - верхня будова під`їзної колії №15 ст. Болград належить на праві власності Залізниці (що встановлено судом у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 по справі №916/3755/21), а відповідно право на його використання не могло бути передано ТОВ ?Бікар? будь-якій особі по договору.

Відтак, господарські суди дійшли висновку, що саме відповідач, який використовує цілісний майновий комплекс, чинив перешкоди позивачу в реалізації ним повноважень розпорядження та користування вказаним майном, зокрема, щодо недопуску представників позивача до спірного майна, а тому фактичного виконання судового рішення у справі №916/3755/21 не відбулося, що свідсить про наявність для задоволення скарги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення скарги та визнання неправомірною і скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 06.07.2023 №916/3755/21, оскільки виконання судового рішення, яке набрало законної сили, і є обов`язковим, має бути проведене державним виконавцем відповідно до вимог Закону.

З огляду на зазначене, доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині 2 статті 293 вказаного Кодексу, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права господарськими судами є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 235, 287 - 292, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/3755/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Болградзаготзерно? на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

І. С. Міщенко