Ухвала

від 05.08.2024 по справі 925/1084/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

05 серпня 2024 року м. Харків Справа №925/1084/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (вх№1519П від 17.06.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі №925/1084/23 (м. Полтава, суддя Кльопов І.Г., повний текст рішення складено 23.05.2024),

за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, м. Черкаси,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Полтаварибгосп», смт.Градизьк, Глобинський район, Полтавська область,

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) перейменовано на Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Полтаварибгосп» про стягнення 247831,44 грн майнової шкоди, завданої підприємством навколишньому природному середовищу.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 змінено назву позивача Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) (код ЄДРПОУ 41594560) на Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (код ЄДРПОУ 41594560). Відмовлено у задоволенні позову.

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі №925/1084/23, яким повністю відмовлено у задоволенні позову Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області до ТОВ «Торговий дім Полтаварибгосп» про стягнення майнової шкоди у сумі 247 831,44 грн, завданої навколишньому природному середовищу, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову; стягнути на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір за подання даної апеляційної скарги, в сумі 5 576,20 грн; про день та час слухання справи повідомити учасників справи, Черкаську обласну та Харківську обласну прокуратури для забезпечення участі у справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №925/1084/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

02.07.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1084/23 (вх.№8815).

Станом на дату надходження матеріалів справи до суду суддя-доповідач Гетьман Р.А. у відповідності до Витягу із табелю обліку використання робочого часу суддів Східного апеляційного господарського суду перебував у відпустці по 19.07.2024 включно.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (вх№1519П від 17.06.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі №925/1084/23 залишено без руху.

На електронну пошту суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№10116ел.1611 від 01.08.2024). Зокрема, скаржник надав суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 у зв`язку з відпусткою судді Сгари Е.В. для розгляду справи №925/1084/23 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів зазначає наступне.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 №3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 №3200-IX внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статті 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статті 291 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судово інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 5 в редакції Закону від 29.06.2023 №3200-IX).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 1 та 2 частини 6 в редакції Закону від 29.06.2023 №3200-IX).

Як вбачається з матеріалів справи, Черкаська обласна прокуратура має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

За змістом абзацу 2 частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Заяву про усунення недоліків (вх.№10116ел.1611 від 01.08.2024) Черкаською обласною прокуратурою подано в електронній формі на електронну пошту суду, а не за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, як передбачено абзацом 2 частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення без розгляду заяви Черкаської обласної прокуратури про усунення недоліків з додатками(вх.№10116ел.1611 від 01.08.2024), поданої на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2024, оскільки скаржником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України, а саме подано процесуальний документ в електронній формі не за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, а на електронну пошту суду.

Вищевикладене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 20.11.2023 у справі №910/6738/23.

Водночас, в строк, наданий судом на усунення недоліків апеляційної скарги, через систему «Електронний Суд» від Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№10189 від 02.08.2024). Зокрема, апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши подане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що Черкаською обласною прокуратурою під час моніторингу даних Єдиного державного реєстру судових рішень 10.06.2024 встановлено наявність оскаржуваного судового рішення. За результатами проведеного моніторингу 10.06.2024 складено доповідну записку та розпочато процедуру встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру щодо стягнення майнової шкоди у розмірі 247 831,44 грн, завданої навколишньому природному середовищу. На виконання вказаних вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Черкаська обласна прокуратура листом від 11.06.2024 №12-613вих-24 звернулась до Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області щодо оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі №925/108/23. За змістом листа від 12.06.2024 №1-5-9/903-24 Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області повідомило, що мотивами не внесення апеляційної скарги є відсутність коштів на сплату судового збору. Лише після отримання вказаної відповіді про відсутність наміру оскарження судового рішення у даній справі, у Черкаської обласної прокуратури виникли підстави для вступу до справи №925/1084/23 шляхом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, після чого було скеровано апеляційну скаргу. На думку скаржника, вказані причини мають характер об`єктивних, пояснюють неможливість внесення Черкаською обласною прокуратурою апеляційної скарги в межах визначеного законом строку, а отже свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Як встановлено судом, повний текст оскаржуваного рішення суду складено 23.05.2024. Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення суду спливає 12.06.2024 (включно). Прокурор звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою через систему Електронний суд 17.06.2024, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).

Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.

Відповідно до п. 6 Рекомендацій Ради судді України від 02.03.2022 рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

З огляду на те, що із поданого скаржником клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доданих до нього доказів вбачається, що прокурор звернувся із апеляційною скаргою у розумні строки з моменту обізнаності про наявність оскаржуваного судового рішення, з урахуванням поточних умов здійснення правосуддя, колегія суддів вважає, що поновлення строку на апеляційне оскарження у даному випадку не порушує принципу правової визначеності та остаточності судового рішення. Таким чином, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а тому клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.

З огляду на усунення скаржником недоліків, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження в порядку частини другої статті 262 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 261, 262, 263 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Поновити Заступнику керівника Черкаської обласної прокуратури пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №925/1084/23.

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (вх№1519П від 17.06.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.05.2024 у справі №925/1084/23.

3.Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

4.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд».

Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

5.Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

6. Звернути увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук